Постанова № 87461101, 03.02.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа №489/26/20

Провадження №3/489/269/20

ПОСТАНОВА

іменем України

03 лютого 2020 року м.Миколаїв

Суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва Кирильчук О.І., за участі секретаря судового засідання Богомолової М.О., особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Білої О.І., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , 1986 року березня ІНФОРМАЦІЯ_1 14 дня народження, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше притягувалась до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП постановою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 19.08.2019 р. по справі №489/3012/19 з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Згідно протоколу серія БД №286479, 23.11.2019р. о 03 год. 17 хв. в м.Миколаїв, Інгульський район, вул.Космонавтів,118, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «OPEL INSIGNIA» державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини роту, нестійка хода, порушення мови, поведінка, яка не відповідає навколишній обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків, що вчинено повторно на протязі року, такими своїми діями порушивши п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 пояснила, що не відмовлялася від проходження медичного огляду, але через упереджене ставлення до неї працівників поліції просила, щоб такий огляд проводився іншим нарядом поліції, а оскільки поліцейські провокували конфліктну ситуацію, то вона знаходилася в автомобілі і звернулася на гарячу лінію «102».

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачено відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, вчинене повторно протягом року.

Посилання на незаконність зупинки поліцейськими транспортного засобу ОСОБА_1 , відсутність документування порушення правил дорожнього руху і невинесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП жодним чином не спростовуються склад адміністративного правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки відповідно до п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху, а за змістом п.2.4 Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил. Вищевказані норми законодавства не встановлюють безальтернативного обов`язку поліцейського виносити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності в разі зупинки за порушення правил дорожнього руху і не можуть такого встановлювати, оскільки адміністративне стягнення накладається посадовою особою за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, під час якого особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, може надати докази та довести відсутність такого порушення

Порушення норм закону співробітниками поліції у вигляді застосування психологічного насильства до водія та фізичного впливу на автомобіль, якщо такі і мали місце, можуть бути предметом перевірки правоохоронних органів та не впливають на зміст протоколу про адміністративне правопорушення і не свідчать про незаконність його складання.

Відсутність безперервної фіксації відеореєстратором спілкування з водієм не спростовує факту відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, так як ОСОБА_1 не заперечувалось, що на окремих відеозаписах саме вона спілкується із поліцейськими. З цих же підстав судом не приймаються до уваги пояснення водія та захисника щодо невідповідності часу складання протоколу про адміністративне правопорушення даті, годинам та хвилинам, які відображаються на відеозаписах, оскільки саме після зафіксованих на відеозаписах подій та спілкування із водієм було складено протокол про адміністративне правопорушення, який є предметом цього судового розгляду.

Письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які засвідчили відмову водія пройти на вимогу працівника поліції медичний огляд за допомогою приладу «Драгер» та в лікаря-нарколога, є належними та допустимими доказами, законодавством не встановлено обов`язку свідка власноруч викладати свої пояснення, а клопотань про виклик і допит зазначених осіб в судовому засіданні від ОСОБА_1 не надходило.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні за ч.2 ст.130 КУпАП підтверджується протоколом серія БД№ 286479 від 23.11.2019р., письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , копією постанови Ленінського районного суду міста Миколаєва від 19.08.2019 року по справі №489/3012/19 (провадження №3/489/986/19), відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського, на якому зафіксовано неодноразові питання співробітника поліції до ОСОБА_1 чи буде вона проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, які остання ігнорувала та висувала вимогу повернути їй посвідчення водія як умову для проходження такого огляду.

Враховуючи вищевикладене, належними та допустимими доказами підтверджено, що ОСОБА_1 було вчинено адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.130 КУпАП, дана особа винна в його вчиненні і підлягає адміністративній відповідальності.

Керуючись ст. ст. 40-1,130 ч.2, 221, 278, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400(двадцять тисяч чотириста) грн. в дохід держави, який перерахувати на р/р UA 438999980313010149000014001, отримувач коштів: Миколаївське ГУК /Микол.обл./ 21081300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300, МФО 899998, ЄДРПОУ 37992030, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять)грн. 40 коп. в дохід держави, який перерахувати на р/р UA 908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Миколаєва.

Суддя