Ухвала суду № 8744979, 25.11.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2009 р.Справа № 2-а-30555/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Верман А. М.

представник позивача Шелехань М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Краматорську на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2009р. по справі№2-а-30555/09/2070

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Євроцемент груп - Україна" <Список >в особі Керуючого Краматорською філією А.М. Лукаш

до Державної податкової інспекції у м. Краматорську <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство "ЄВРОЦЕМЕНТ груп - УКРАЇНА" вособі керуючого Краматорською філією А.М.Лукаша звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську від 25 вересня 2008 року №0000982302/1/55079 та від 14 липня 2008 року №0000982302/0/44202 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 31876,50 грн., у тому числі: за основним платежем - 21251,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10625,50 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2009 року позовні вимоги задоволено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість".

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надійшло.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріли справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.07.2008 року фахівцями Державної податкової інспекції у м. Краматорську була проведена планова виїзна документальна перевірка Краматорської філії ВАТ "ЄВРОЦЕМЕНТ груп - УКРАЇНА" з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, про що складено акт від 01.07.2008 р. № 1247/23-2-33640968, на підставі висновків якого винесено податкове повідомлення-рішення від 14.07.2008 р. №0000982302/0/44202 на загальну суму 31876,50 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 21251,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 10625,50 грн.

Перевіркою встановлено, що Краматорською філією ВАТ "ЄВРОЦЕМЕНТ груп -УКРАЇНА" в порушення п.4.1 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість" занижено суму податку на додану вартість, належного до сплати в бюджет на 21251,00 грн., в тому числі за серпень 2007 року на 7027,00 грн., за вересень 2007 року на 14224,00 грн. внаслідок не включення до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість повної вартості цементу реалізованого ОСОБА_3 та ТОВ "Урожай".

Позивачем до вказаного акту перевірки було подано скаргу від 25.07.2008р. № 1/КФ-71/8 яка була залишена без задоволення відповідачем, а висновки акту залишені без змін та, відповідно, винесено податкове повідомлення-рішення від 25.09.2008 р. №0000982302/1/55079, яким визначено підприємству позивача податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальну суму 31876,50 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 21251,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціям в сумі 10625,50 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що оскаржуване в податкове повідомлення-рішення про донарахування ПДВ на загальну суму 31876,50 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 21251,00 грн.. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 10625,50 грн. було винесено за порушення п.4.1., 4.7 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість" та включає в себе донарахування ПДВ та штрафних санкцій відповідно за операцією з продажу цементу.

Як вбачається з акту перевірки, відповідно до зворотно-сальдової відомості по рахунку 361, „Розрахунки з вітчизняними покупцями" за 3 квартал 2007 р. Краматорською філією ВАТ "ЄВРОЦЕМЕНТ груп - УКРАЇНА" було реалізовано цемент ОСОБА_3 на загальну суму 128683,80 грн., в тому числі ПДВ - 21447,00 грн., але до податкових зобов'язань у вересні 2007 року віднесено суму 7223,00 грн.

Відповідно до зворотно - сальдової відомості по рахунку 361 „Розрахунки з вітчизняними покупцями" за 3 квартал 2007 р. Краматорською філією ВАТ "ЄВРОЦЕМЕНТ груп - УКРАЇНА" було реалізовано цемент ТОВ „Урожай" (м. Запоріжжя, код 300007908022) на загальну суму 91828,68 грн., в тому числі ПДВ 15305,00 грн., але до податкових зобов'язань у серпні 2007 р. не віднесена сума ПДВ в розмірі 7027 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що висновок про здійснення реалізації цементу ОСОБА_3 на суму 128683,80 грн. та ТОВ „Урожай" на суму 91828,68 грн., а також висновок про заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 21251,00 грн. здійснено за наслідками перевірки оборотньо-сальдової відомості по бухгалтерському субрахунку 361 „Розрахунки з вітчизняними покупцями" за 3 квартал 2007 року без розгляду кореспонденції бухгалтерського субрахунку 361 „Розрахунки з вітчизняними покупцями", з іншими рахунками бухгалтерського обліку та без підтвердження такого висновку первинними документами.

Актом перевірки не зафіксовано фактів відвантаження цементу та/або надходження коштів від ОСОБА_3 та ТОВ „Урожай" в рахунок оплати товару, у зв'язку з якими здійснено донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 21251,00 грн. В акті перевірки від 01.07.2008 р. № 1247/23-2-33640968 відсутні посилання на первинні документи : накладні, акти прийому-передачі або платіжні доручення, як на підставу для висновку про здійснення реалізації цементу таким покупцям. Судом встановлено, що останні не були предметом дослідження ДПІ, і не були враховані при визначенні податкового зобов'язання.

Як вбачається із акту перевірки, всі документи, що фіксують правовідносини контрагентів в рамках вказаної операції, в ході перевірки були надані податковим інспекторам.

Згідно п. 4.1 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість" база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі, якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товар (послуги) більш ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно до абзацу 2 п. 4.7 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість" встановлено, що у випадках, коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі -комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі -комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

Відповідно до п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", датою виникнення податкових зобов'язань з податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товару, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Тобто, законодавцем визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції є акт приймання-передачі виконаних (наданих) товарів (робіт, послуг). Такими документами в даному випадку є Акти здачі-прийому виконаних робіт, накладні, платіжні доручення, які містять всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Разом з тим, податкова інспекція зробила свої висновки на підставі лише оборотньо-сальдової відомості.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції надійшов вірного висновку, що відповідачем не доведено факт виникнення податкових зобов'язань з поставки товару у порядку, передбаченому п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", у серпні, вересні 2007 р. та відповідно, не доведено факт заниження податкових зобов'язань з боку позивача.

Таким чином, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2009р. по справі№2-а-30555/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бенедик А.П.

Судді<підпис >

<підпис >Кононенко З.О. Калиновський В.А. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 30.11.2009 р.