Ухвала суду № 8744946, 07.12.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2009 р.Справа № 2-а-39011/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Лаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2009р. по справі№2-а-39011/09/2070

за позовом Державного підприємства "Харківвибухпром" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання нечинним повідомлення – рішення,

ВСТАНОВИЛА:

01.06.2009 року, Державне підприємство „Харківвибухпром” (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова (далі - відповідач), третя особа - Державна податкова адміністрація у Харківській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 19 березня 2009 року №0000801530/0,яким позивачу визначено обов’язкового платежу та штрафних санкцій на загальну суму 36553,45 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2009 року позовні вимоги було задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача №0000801530/0 від 19 березня 2009 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову Харківського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2009 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: Закону України „Про плату на землю”, Земельного Кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що працівниками відповідача була проведена камеральна перевірка позивача з питань сплати земельного податку, що було зафіксовано актом від 06.03.2009 року №441/15-315/00292184.

Порушення встановлене працівниками відповідача склало у порушення ст.ст. 13, 15 Закону України „Про плату на землю” від 03.07.1992 року №2535-ХП(далі – Закон №2535-ХП), а саме: було занижено розрахунок земельного податку за 2008 рік, на суму 34 812,81 грн.

На підставі акту перевірки було ухвалено податкове повідомлення - рішення №0000801530/0,яким позивачу визначено обов’язкового платежу та штрафних санкцій на загальну суму 36553,45 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач не набув у встановленому порядку право власності або користування на земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Керамічна, 50.

У зв’язку з цим, визначення відповідачем податкового зобов’язання з податку на плату за землю є необґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 13 Закону №2535-ХП підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Статтею 14 Закону №2535-ХП зазначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Як свідчать матеріали справи, предмет спору стосується правильності справляння позивачем плати за землю, за земельну ділянку, розташовану, за адресою: м. Харків, вул. Керамічна, 50.

Позивач не набув право власності на зазначену земельну ділянку, про що є довідка Державного підприємства „Центру державного земельного кадастру”.

Таким чином, посилання апеляційної скарги на неправильне застосування судом першої інстанції Закону України „Про плату за землю” є необґрунтованими.

Критерії правомірності рішення, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень зазначені в частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Такими критеріями є: здійснення дій чи прийняття рішень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскаржуване рішення відповідача не відповідає наведеним критеріям, тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1ч.1 ст.198КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін.

Колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга – задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2009р. по справі№2-а-39011/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Кононенко З.О.

Судді<підпис >

<підпис >Донець Л.О. Калиновський В.А. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 11.12.2009 р.