Постанова № 8744401, 07.12.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2009 р. Справа № 2-а-192/09/2021

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григоров А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації. на постанову Красноградського районного суду Харківської області від 22.05.2009р. по справі№2-а-192/09/2021

за позовом ОСОБА_1 <Список ><Текст >

до Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації. <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про ввизнання дій неправомірними та зобов'язання здійснювати виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком 6 років з послідуючим її перерахунком у відповідності,

ВСТАНОВИЛА:

02.04.2009року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації в якому просить визнати неправомірними дії відповідача по нарахуванню і виплаті їй допомоги по догляду за сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним трирічного віку та зобов'язати відповідача перерахувати та здійснити виплату допомоги по догляду за сином з 01.04.2007 року по січень 2009 року в розмірах , які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років з врахуванням підвищення виплат відповідно прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Постановою Красноградського районного суду Харківської області від 22 травня 2009 року адміністративний позов задоволено частково, визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрація Харківської області по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним трирічного віку. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрація Харківської області перерахувати та виплатити допомогу ОСОБА_1 по догляду за сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним трирічного віку з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років з врахуванням підвищення виплат відповідно прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

В апеляційній скарзі відповідач, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід, відповідно до правил ст. 202 КАС України, скасувати, виходячи з наступного.

За матеріалами справи встановлено, що позивачка є застрахованою особою в системі загальнообов'язкового соціального страхування та народила дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку .

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог позивачки про зобовязання відповідача виплатити їй суму недоплати щомісячних сум грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, в розмірах, передбачених ст. 15 Закону № 2811-ХП, колегія суддів зазначає, що умови та підстави надання допомоги до 01.01.2008 року залежали від соціального статусу її одержувача, а саме: чи застрахована особа, яка фактично доглядає дитину, в системі загальнообов'язкового соціального страхування.

Частиною 3 ст. 179 Кодексу законів про працю України встановлено, що за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.

Преамбулою Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ, з наступними змінами (подалі Закон № 2240-Ш), визначено, що цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.

Відповідно до визначання термінів, передбачених Законом № 2240-ІІІ, субєктом загальнообовязкового державного соціального страхування є застрахована особа, на користь якої здійснюється відповідне страхування. Страховий випадок подія, з настанням якої виникає право у застрахованої особи або членів її сім`ї на отримання матеріального забезпеченні або соціальних послуг.

Згідно із ст. 35 вищезазначеного Закону, допомога по тимчасовій непрацездатності, що є страховим випадком, який зумовлює відповідне матеріальне забезпечення, надається у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу). До тимчасової втрати працездатності відносить, окрім іншого, також період по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону № 2240-ІІІ).

Відповідно до ч.1 ст.50 Закону №2240-ІІІ- матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків

Частиною 3 ст. 50 цього Закону передбачено, що рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб.

Пунктом п. ч. 1 ст. 20 Закону № 2240-ІІІ визначено, що кошти загальнообовязкового державного соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, спрямовуються на виплату застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на поховання.

Статтею 43 Закону № 2240-ІІІ встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 4 Закону України від 11.01.2001 року № 2213-III “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” з наступними змінами визначено, що виходячи з можливостей Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності виплата, передбачена статтею 41 Закону 2240-ІІІ, встановлюється в розмірі не нижче подвійного розміру встановленого законом прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, а виплата, передбачена статтею 43 зазначеного Закону, встановлюється в розмірі не нижче ніж 23 відсотки прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Дію цієї статті зупинено на 2007 рік згідно із Законом України від 19.12.2006 року N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

Пунктом 3 Постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 39 від 18.05.2006 року на виконання пункту 3 статті 11 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності визначилось про надання повноважень голові правління Фонду звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією внесення змін до чинного законодавства щодо передачі функції призначення та надання допомоги при народженні дитини органам соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету.

З метою врегулювання питання передачі функцій призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень органам праці та соціального захисту населення та своєчасного надання застрахованим особам у 2007 році зазначених виплат за рахунок коштів державного бюджету наказом Міністерства праці та соціальної політики України “Про передачу функцій призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень органам праці та соціального захисту населення” від 06.12.2006 року № 453 наказано Міністру праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, начальникам головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних державних адміністрацій, Головного управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації та Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації забезпечити, зокрема: - до 25 грудня 2006 року прийняття від страхувальника або робочого органу Фонду списків застрахованих осіб та заявки на суму коштів за видами виплат; - з 1 січня 2007 року призначення допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі документів, визначених Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, у порядку, установленому Кабінетом Міністрів України; - своєчасне формування заявок по коштах державного бюджету, необхідних на виплату застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 1 січня 2007 року.

Пунктом 7 статті 71 Закону України від 19.12.2006 року N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік” зупинена дія ст. 43 Закону № 2240-ІІІ та п. 14 цієї ж статті зупинена дія ч. 1 ст. 15 та п. 3 розділу УІІІ “Прикінцеві положення” Закону № 2811-ХП у частині встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Частинами 1 та абзацом 2 ч. 3 ст. 56 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, встановлювалося, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” та Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зупинення дії ст. 43 Закону № 2240-ІІІ та ч. 1 ст. 15 і п. 3 розділу УІІІ “Прикінцеві положення” Закону № 2811-ХП на 2007 рік, а також положення абзацу 2 ч. 3 ст. 56 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007.

Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 207 від 26.12.2006 року “Про бюджет Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на 2007 рік” визначено про зупинення у 2007 році виплату за рахунок коштів Фонду допомоги при народженні дитини та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за виключенням випадків, коли зазначені два види допомоги нараховані до 1 січня 2007 року, але фактично не виплачені у 2006 році.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.2007 року N 32, зареєстрованим Мінюстом України 10.02.2007 року за № 112/13379, затверджений Порядок передачі документів від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень органам праці та соціального захисту населення для продовження виплати у 2007 році застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі, залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року N 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: “Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше”.

Таким чином, визначене ст. 56 Закону України від 19.12.2006 року N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік” про здійснення допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у встановлених цим Законом розмірах за своєю суттю означає, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у 2007 році позбавляється функцій призначення та виплати такої допомоги.

Відповідно до положень ст. 96 Конституції України Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 01 січня по 31 грудня, а за особливих обставин на інший період.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 року № 32 “Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку”, прийнятою відповідно до ст. 56 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, встановлено, що 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям (субвенція): з 1 січня - призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13, зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 900, затверджений Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, яким визначений механізм призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, за рахунок коштів державного бюджету.

Визнані такими, що втратили чинність: “Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини особам, застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2005 року N 315 “Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми” та постанова Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2006 року N 503 “Про внесення змін до Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини особам, застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування”.

Встановлено, що призначення і виплата допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації або місцем проживання застрахованої особи. Виплата згідно з цією постановою допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснюється починаючи з 1 січня 2007 року.

Таким чином, в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка повинна надаватися особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового соціального страхування, на законодавчому рівні не визначений, оскільки дія ст. ст. 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” та 4 Закону України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” зупинена приписами Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, а встановлений Верховною Радою України розмір виплат, передбачених ст. 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” відповідно до положень п. 5 розділу 1Х “Прикінцеві положення” цього Закону України, визнаний таким, що не відповідає Конституції України. Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 207 від 26.12.2006 року визначено про зупинення у 2007 році виплату за рахунок коштів Фонду допомоги при народженні дитини та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за виключенням випадків, коли зазначені два види допомоги нараховані до 1 січня 2007 року, але фактично не виплачені у 2006 році.

Стаття 13 Закону № 2811-XII, в редакції Закону України № 2334-ІІІ від 22.03.2001 року, що діяла до 01.01.2008 року визначала, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом мала не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснювала догляд за дитиною.

Згідно із ст. 9 КАС України, суд при вирішенні спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону № 2811-ХП, - громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

З урахуванням положень ч. 7 ст. 9 КАС України, колегія суддів вважає, що здійснюючі в липні грудні 2007 року особі, застрахованій в системі загальнообовязкового соціального страхування, виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, визначених положеннями ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХП, відповідач діяв в межах своїх повноважень.

Законом України від 28.12.2007 року № 107-У1 “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” змінена редакція ст. 13 Закону № 2811-ХП (чинна з 01.01.2008 року), - “право на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має один з батьків дитини, усиновитель, опікун, дідусь, бабуся або інший родич, який фактично здійснює догляд за дитиною”.

Відповідно до приписів Закону № 2811-ХП, в редакції чинній з 01.01.2008 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є одним із видів соціальної допомоги, що надається особі, як застрахованій в системі загальнообовязкового соціального страхування, так і не застраховані в цій системі, яка фактично доглядає дитину до досягнення нею трирічного віку.

Як зазначалось вище, абз. 3 ч. 2 ст. 56 Закону України від 19.12.2006 року N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлювалися розміри допомоги, яка повинна виплачуватися в 2007 році як особам застрахованим в системі загальнообовязкового соціального страхування, так і іншим.

Положення цього Закону були чинними до 09.07.2007 року, тому суд не може застосувати до спірних правовідносин норму, яка не діє зараз та не діяла на час здійснення виплати в 2007 році.

Проте, з 09.07.2007 року відповідач мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХП, нараховувати та здійснювати позивачці відповідні виплати в розмірах прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого ст. 62 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік від 19.12.2006 року.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, визнаючи, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з поважних причин, виходив з того, що позивачка не мала доступу до видань Конституційного суду України. Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2009 року позивачка звернулася до суду з позовом.

Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пропуск строку звернення до суду позивачка мотивує тим, що про порушене право вона дізналася тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації, телебаченні та вказує, що не мала доступу до видань Конституційного суду України. Між тим, зазначені доводи щодо необізнаності позивача по правовим питанням призначення та виплати допомоги є необґрунтованими та не можуть бути поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України річний строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Необізнаність позивача з вимогами діючого законодавства України не може свідчити про те, що вона не могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, адже питання нарахування та виплати в 2007 році допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку врегульовані опублікованими у встановленому порядку Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, законодавчими та підзаконними нормативно-правовими актами.

Як вбачається з матеріалів справи, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася позивачу щомісячно.

Тобто, позивачка мала можливість дізнатися про відповідність отриманого розміру допомоги вимогам діючого законодавства України в кожному окремому випадку отримання суми допомоги за певний місяць.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, як підстава для відмови в задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову з підстав пропущення строку для звернення до адміністративного суду, встановленою ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у справі є достатні підстави для відмови у задоволенні адміністративного позову щодо перерахунку допомоги за 2007 рік, оскільки позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду з позовом. При цьому колегія враховує щомісячний характер виплат.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що органі праці та соціального захисту населення не є страховиками в розумінні положень Закону України “Про страхування” та Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” . Отже приписи п. 5 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані до правовідносин, що виникли між сторонами по справі.

Колегія суддів дійшла висновку щодо необґрунтованості позовних вимог в частині зобовязання відповідача виплатити їй суму недоплати щомісячних сум грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 2008 р.по 2009р. виключно в розмірах, передбачених ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХІІ, встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, виходячи з наступного.

Законом України від 28.12.2007 року № 107-УІ “Про Державний бюджет України на 2008 рік” редакція ст. 13 Закону № 2811-ХП викладена наступним чином - “право на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має один з батьків дитини, усиновитель, опікун, дідусь, бабуся або інший родич, який фактично здійснює догляд за дитиною”.

Таким чином, позивачка з 01.01.2008 року набула права на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно з Законом № 2811-ХП та, з урахуванням прийнятого раніше відповідачем рішення про призначення такої допомоги, в 2008 році позивачці повинні виплачуватися суми допомоги в розмірі, що встановлений ч. 1 ст. 15 даного Закону.

Підпунктом 7, п. 23 розд. II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" ЗУ від 19.12.2007р. N 107-VІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік" ч.1 ст.15 Закону № 2811-ХІІ викладена в редакції - "допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень."

Законом України від 28.12.2007 року № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, п. 25 розділу П, внесені зміни до ЗУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, а саме: 1) у назві і тексті Закону слова “народженням та” виключені; 2) в абзаці 1 преамбули слова “народженням дитини та необхідністю догляду за нею” виключені; 3) у ст..1 слова “догляду за малолітньою дитиною” та слова “народженням дитини” виключені; 4) у ч.2 ст. 3 слова “народження дитини, необхідності догляду за малолітньою дитиною” виключені; 7) у п.1 ч.1 ст.20 слова “при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку” виключені; 9) п.3 і 4 ч.1 ст. 34 виключені; 12) ст.. 40 - 44 виключені; 16) у п.5 розд.IX “Прикінцеві положення” слова і цифри “розмір виплат, передбачених ст.ст.41, 43, 46” замінені словами і цифрами "розмір виплати, передбаченої статтею 46".

Зміни, внесені пп. 3 п. 25 розд.II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 року.

Таким чином, у період з 01.01.2008р. по 22.05.2008 р. позивачка не мала право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до положень ЗУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”.

Так,відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада.

Частинами 2 та 3 ст. 152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

За змістом ч. 3 ст. 150 Конституції України Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі, залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Виходячи з наведених положень Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 3 жовтня 1997 року N 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України, колегія суддів вважає, що за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суд повинен застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Враховуючи, що Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” фактично змінені положення Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону Про Державний бюджет України.

З урахуванням мотивів, зазначених в постанові вище, колегія суддів вважає, що здійснюючі в 2008р. особі, застрахованій в системі загальнообовязкового соціального страхування, виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, визначених положеннями ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХІІ, відповідач діяв в межах своїх повноважень, оскільки з 01.01.08р. позивачка має право на отримання даної допомоги.

Розділом ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону № 107-VI пункт 3 розділу VIII “Прикінцеві положення” викладено у такій редакції: “допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 %, з 1 січня 2009 року - 75 %, з 1 січня 2010 року - 100 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців”.

В встановленому порядку положення п. 3 розд. VIII “Прикінцеві положення” Закону № 107-VI такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) не визнані.

Статтею 58 даного Закону на 2008 рік встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 526 гривень, з 1 квітня - 538 гривень, з 1 липня - 540 гривень, з 1 жовтня - 557 гривень.

Цією ж нормою Закону № 107-VI встановлено, що розміри державних соціальних гарантій на 2008р., що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

З метою своєчасного призначення та виплати допомоги при народженні дитини Кабінетом Міністрів України 22.02.2008р. прийнято постанову № 57 „Питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми", яка передбачає порядок надання у 2008р. допомоги при народженні дитини.

У зв'язку з цим норми щодо надання застрахованим особам допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку внесено до “Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми”, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001р.N 1751, упорядковано документи, які надаються для її призначення як застрахованими, так і незастрахованими особами, конкретизовано випадки припинення надання допомоги та поновлення її виплати.

Так, ч.1 п. 22 даної Постанови визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2008р. непрацюючим особам та особам, застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 грн.(гарантований мінімальний розмір).

Положення п.п. 7, п. 23 розд. II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008рік” №107-УІ, прийняті Верховною Радою України 19.12.2007 року, не визнані такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційними).

Частиною 4 ст. 1 Закону № 2811-ХІІ, в редакції Закону від 22.03.2001р. № 2334-ІІІ, встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, виходячи з положень ч.1 ст.15 Закону №2811-ХІІ“Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р, N 1751, розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується за рахунок Державного бюджету органами праці та соціального захисту населення, у 2008 році дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не може бути меншим 130 грн.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 15.11.2001р. N 486/202/524/455/3370, зареєстрованим Мінюстом України 07.02.2001р. № 112/6400, затверджена Методика обчислення сукупного доходу сімї для всіх видів соціальної допомоги.

Пунктом 1.5 даної методики визначений порядок обчислення сукупного доходу сімї при визначенні розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Крім того, виходячи з приписів ст. 94 КАС України колегія суддів вважає за необхідно прийняти рішення щодо розподілу судових витрат при апеляційному розгляді справи.

За приписами ч. 1 ст. 89, ч. 7 ст. 187 КАС України, п. “3” ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України, від 21.01.1993 року № 7-93 “Про державне мито” з наступними змінами та доповненнями колегія суддів приймає рішення про стягнення з відповідача судового збору у розмірі 1,70 грн. (одержувач УДК у Жовтневому районі м. Харкова код ОКПО 24134113, банк - ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008). Пільг щодо сплати судового збору по цій категорії спору, виходячи з приписів ст. 4 зазначеного Декрету, відповідач не має.

Доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

Відповідно до положення п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нове судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.3ст.198,п.4ст.202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрація Харківської області задовольнити.

Постанову Красноградського районного суду Харківської області від 22 травня 2009 року скасувати.

Прийняти нову постанову про відмову у задоволені позову .

Стягнути до бюджету з Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрація Харківської області судовий збір у розмірі 1,70 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Подобайло З.Г. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г. Повний текст постанови виготовлений 14.12.2009 р.