Постанова № 8744392, 24.11.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2009 р. Справа № АС 3/731-08/5021

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григоров А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою <Кого >на постанову Господарського суду Сумської областi від 29.04.2009р. по справі№АС 3/731-08/5021

за позовом Державна податкова інспекція в м. Суми <Список ><Текст >

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Богест" <Текст ><3 особи >Приватне підприємство "Демол-Сервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Метрідат", Приватне підприємство "Весна" <за участю ><Текст >

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція в м. Суми, звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ТОВ «Богест» в доход держави все отримане ним за нікчемними правочинами з березня по липень 2008 року, укладеними між ТОВ «Богест» та ТОВ «Метрідат», а саме вартість нафтопродуктів у сумі 15291778 грн. 90 коп., керуючись п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ч.ч. 1,5 ст. 203, п. 1 ст. 215, ст. 228 ЦК України, ст. ст. 207, 208 ГК України.

Постановою Господарського суду Сумської областi від 29 квітня 2009 року адміністративний позов задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Богест» (40030, м. Суми, вул. Кірова, 25, ід. код 33699241) в доход держави все отримане ним за нікчемними правочинами з березня по липень 2008 року, укладеними між ТОВ «Богест» та ТОВ «Метрідат», а саме: вартість нафтопродуктів у сумі 15291778,90 грн.; заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Богест» (40030, м. Суми, вул. Кірова, 25, ід. код 33699241) вчиняти дії по відчуженню активів або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових та немайнових прав, що використовуються у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступлення вимоги та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Богест", не погоджуючись з вказаною постановою, подало апеляційну скаргу, вказує, що рішення господарського суду Сумської області було прийнято з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, з ґрунтуванням рішення на недоведених обставинах, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи і порушують норми матеріального та процесуального права, що в комплексі призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду Сумської області від 29 квітня 2009 року по адміністративній справі № АС 3/731-08 за позовом Державної податкової інспекції в м. Суми до товариства з обмеженою відповідальністю «БОГЕСТ», треті особи Приватне підприємство «Демол-Сервіс», товариство з обмеженою відповідальністю «Метридат», приватне підприємство «Весна» про стягнення 15 291778, 90 грн. та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити Державної податкової інспекції в м. Суми в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представники позивача проти скарги заперечували.

В суді апеляційної інстанції, враховуючи що ст. 208 ГК України передбачає стягнення з обох сторін по правочину (в доход держави чи на користь іншої сторони), у якості відповідача було залучено ТОВ «Метридат».

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.08.2005 року між ТОВ «Богест» та ТОВ «Метрідат» був укладений договір поставки нафтопродуктів № КП-29/08-05 на строк до 31.12.2006 року, а додатковими угодами термін дії було пролонговано до 31.12.2007р. та до 31.12.2008р.

На підставі згаданого договору директорами ТОВ «Богест» та ТОВ «Метрідат» підписані видаткові накладні № 01-03/01 від 01.03.2008р. на 1326717,23 грн., № 10-03/01 від 10.03.2008р. на 1334881,85 грн. № 14-05/15 від 14.05.2008р. на 1082758,78 грн., № 17-05/06 від 17.05.2008р. на 1989113,24 грн., № 26-05/08 від 26.05.2008р. на 1342759,46 грн., № 01-06/48 від 01.06.2008р. на 3400301,73 грн. та № 13-06/11 від 13.06.2008р. на 4815246,61 грн., згідно яких директор ТОВ «Метрідат» Буйніс О.В. відвантажив, а директор ТОВ «Богест» Куксов О.М. отримав нафтопродукти на загальну суму 15291778 грн. 90 коп.

У ті ж дні ТОВ «Метрідат» виписав для ТОВ «Богест» сім податкових накладних, в яких відображені вищезгадані нафтопродукти на загальну суму 15291778,90 грн., які отримані ТОВ «Богест» від ТОВ «Метрідат» по вищезгаданим видатковим накладним, у тому числі відображена сума ПДВ в розмірі 2548630 грн., яка включена ТОВ «Богест» до податкового кредиту.

Оплата за нафтопродукти проведена ТОВ «Богест» на рахунок ТОВ «Метрідат».

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Метрідат» не є виробником нафтопродуктів, які були реалізовані ТОВ «Богест», а вони отримані ТОВ «Метрідат» від ПП «Демол-Сервіс» та ПП «Весна».

ТОВ «Метрідат» на балансі має основні засоби на загальну суму 2712,75 грн., не має ні власного транспорту, ні власних складських приміщень.

Станом на 30.06.2008 року ТОВ «Метрідат» має кредиторську заборгованість перед ПП «Демол-Сервіс» за отримані від останнього у 2008 році нафтопродукти в сумі 867565908,61 грн.

Суми ПДВ по податкових накладних, виписаних ПП «Демол-Сервіс», включені ТОВ «Метрідат» до податкового кредиту.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.02.2009 року у справі № 2-а-2391/09/2270/2 визнано недійсним з моменту реєстрації -10.07.2007 року свідоцтво про державну реєстрацію ПП «Демол-Сервіс», з 30.07.2007 року - свідоцтво про реєстрацію ПП «Демол-Сервіс» в якості платника ПДВ, припинено юридичну особу ПП «Демол-Сервіс».

Хмельницьким окружним адміністративним судом встановлено під час розгляду вищезгаданої справи, що власником (засновником) ПП «Демол-Сервіс» значиться ОСОБА_1, але ним не вчинялось жодної дії щодо державної реєстрації ПП «Демол-Сервіс», що є порушенням порядку створення юридичної особи.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 25.12.2008 р. у справі №1п-826/2008 кримінальну справу № 41/0202, за ч. 2 ст. 205 КК України, закрито у зв'язку з його смертю, порушену відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 205 КК України, закрито у зв'язку з його смертю. В постанові зазначено, що ОСОБА_1 у 2007-2008 роках вчинив фіктивне підприємство шляхом створення в липні 2007 року ПП «Демол-Сервіс» без мети здійснення підприємницької діяльності, а для прикриття незаконної діяльності ТОВ «Метрідат» і ТОВ «Рубітекс» м. Дніпропетровськ з використанням податкових та реєстраційних реквізитів створеного ним підприємства, що призвело до заподіяння державі великої матеріальної шкоди у вигляді ненадходження до державного бюджету ПДВ на загальну суму 87105148,52 грн.

У ПП «Демол-Сервіс» не було ні працівників у штаті, ні власних виробничих, складських, торгових приміщень, устаткування та транспортних засобів.

Таким чином, на думку суду першої інстанції, ПП «Демол-сервіс», якому ТОВ Метрідат» заборгував за начебто отримані від нього нафтопродукти 867565908,61 гри., фактично взагалі не здійснювало господарської діяльності.

Правочини, які укладалися між ПП «Демол-Сервіс» та ТОВ «Метрідат» порушують публічний порядок, оскільки спрямовані па незаконне заволодіння майном (коштами) держави. Правочини укладалися з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, ш;о призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Такі правочини згідно ст. 228 ЦК України є нікчемними.

Другим постачальником ТОВ «Метрідат є ПП «Весна», яке зареєстроване в м. Перечин Закарпатської області.

У ПП «Весна» два штатних працівники, одним з яких є секретар. Реальної господарської діяльності ПП «Весна» не здійснювало».

Виписка та надання підприємствам-контрагентам, у тому числі і ТОВ «Метрідат», первинних документів бухгалтерського та податкового обліку здійснювалась з метою створити уяву про господарські операції. Здійснення цих дій та укладення правочинів спрямоване було на завищення валових витрат для зменшення податку на прибуток та завищення податкового кредиту по ПДВ у тому числі у ТОВ «Метрідат» то ТОВ «Богест» і як наслідок спрямовані були ці узгоджені дії на заниження сплати податків (обов'язкових платежів) до бюджету по правочинам (господарським операціям), вчиненим з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

В узгоджених діях вищезгаданих підприємств: ТОВ «Богест», ТОВ «Метрідат», ПП «Демол-Сервіс», ПП «Весна», які створили своєрідний ланцюг для незаконного заволодіння майном (коштами) держави вбачається мета, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, що дає підстави для визначення угод (господарських зобов'язань), у тому числі, укладених ТОВ «Богест» з ТОВ «Метрідат в період з березня по липень 2008 року, нікчемними у відповідності зі ст. 228 ЦК України, а за таких обставин є підстави для застосування наслідків таких нікчемних правочинів (господарських зобов'язань), які завідомо суперечать інтересам держави і суспільства та одночасно порушують публічний порядок, встановлених ч. 1 ст. 208 ГК України.

Як зазначає суд першої інстанції, спрямованість дій ТОВ «Богест» на дії, що завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (у тому числі і при вчиненні правочинів та господарських зобов'язань) підтверджується, зокрема, інформацією ДПІ в м. Суми (довідка від 17.03.2003р. № 16338 (9/15-306) про задекларовані ТОВ «Богест» показники за 2008 рік:

По декларації з податку на прибуток за 2008 рік: скоригований валовий дохід - 69035523,00 грн.; скориговані валові витрати - 69023422,00 грн.; сума амортизаційних відрахувань - 12401,00 грн.; прибуток, що підлягає оподаткуванню - 0,00 грн.; нарахована сума податку - 0,00 грн.

Акт перевірки Державною податковою інспекцією в м. Суми ТОВ «Богест» від 16.10.2008р. № 8343/2314/33699241/54 свідчить про те, що діяльність ТОВ «Богест» (в тому числі щодо вчинення правочинів та господарських зобов'язань з ТОВ «Метрідат») спрямована з метою створити уяву здійснення господарської діяльності, при цьому реальну вигоду отримували підприємства ТОВ «Метрідат», ПП «Демол-Сервіс» та ПП «Весна» у вигляді неконтрольованих державою доходів, а само ТОВ «Богест» лише перекриває доходами свої витрати, не нараховуючи при цьому, як свідчить вищевикладене, податку на прибуток, оскільки воно працює без прибутку.

Фактично, як свідчать матеріали перевірки, операції з оприбуткування, приймання-передачі нафтопродуктів між підприємствами ТОВ «Богест», ТОВ «Метрідат», ПП «Демол-Сервіс», ПП «Весна» не здійснювались, оскільки відповідно до даних перевірки ТОВ «Богест» фактично отримувало нафтопродукти безпосередньо від ВАТ «Дніпронафтопродукт» і ці нафтопродукти знаходилися у останнього на протязі всього часу доки здійснювався лише обмін документами між вищезгаданими учасниками ланцюга, мета діяльності якого - ухилення від сплати податків в бюджет, що є порушенням публічного порядку та конституційного ладу в державі.

Як передбачено частиною першою статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Згідно зі статтею 228 ЦК України нравочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина перша), а отже, є нікчемним (частина друга).

Як установлено в частині другій статті 215 ЦК України, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Органи державної податкової служби можуть на підставі п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» звертатися до суду із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

За таких обставин, суд першої інстанції вважає, що позовні вимоги позивача в даному випадку є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Оскільки на даний час у ТОВ «Богест» відсутні нафтопродукти, які були отримані ним від ТОВ «Метрідат» за нікчемними правочинами (господарськими зобов'язаннями) в період з березня по липень 2008 року, то на думку суду першої інстанції правомірними є позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача вартості отриманих нафтопродуктів у сумі 15291778,90 грн.

Також, суд першої інстанції вважає правомірним клопотання позивача від 29.04.2009р. про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Богест» вчиняти певні дії, оскільки відчуження активів відповідача утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення, а тому вважає це клопотання підлягаючим задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що доказами факту отримання нафтопродуктів ТОВ «БОГЕСТ» від ТОВ «Метрідат» та факту їх оплати є додаткові угоди до договору поставки №КП-29/08-05 від 30.08.2005р., переписка ТОВ «БОГЕСТ» з ТОВ «Метрідат» за період з 01 березня 2008 року по 31 липня 2008 року та товаротранспортні накладні за період з 01 березня 2008 року по 31 липня 2008 року, відомостями про перерахування коштів, встановленими під час податкової перевірки діяльності відповідача, про що зазначено у відповідному акті перевірки. Всі ці документи було вилучено у ТОВ «БОГЕСТ», що підтверджується протоколом виїмки документів на підставі постанови про виїмку від «10» вересня 2008р. документів ТОВ «БОГЕСТ» по взаємовідносинам з ТОВ «Метрідат», які знаходились в приміщенні ТОВ «БОГЕСТ» за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 25. Копія протоколу виїмки знаходиться в матеріалах справи.

В разі застосування ч. 1 ст.208 ГКУ, що і було здійснено судом першої інстанції, необхідно дотримання ч.1,2 ст.207 ГКУ, а саме господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Санкції, передбачені ст. 208 ГКУ не можна застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Для стягнення цих санкцій необхідною є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування ПДВ у разі його несплати контрагентами до бюджету. Доказів будь - яких компенсацій суду надано не було.

Крім того, згідно постанови Хмельницького міськрайонного суду від 25 грудня 2008 року відносно ОСОБА_1 директора ПП «Демол-Сервіс» взагалі не вбачається яку саме діяльність ТОВ «Метрідат» повинно було прикривати ПП «Демол-Сервіс» та яким чином це пов'язане з ТОВ «БОГЕСТ» та спірною операцією.

Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо нікчемності договорів між ПП «Демол-Сервіс» та ТОВ «Метрідат» і ТОВ «Метрідат» та з ТОВ «БОГЕСТ» ґрунтуються на припущеннях, що суперечить ст. 159 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, та ч. 1-3 ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГК України та абзацу 2 ч. 1 ст. 631 ЦК України, крім вище визначених істотних умов, договір повинен відповідати умовам, встановленим для даного виду договорів законом. При укладенні господарського договору сторони в будь-кому разі зобов'язані погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Таким чином, договори укладені ТОВ «Метрідат» та ТОВ «БОГЕСТ» з контрагентами відповідають вимогам, встановленими статтею 638 ЦК України та статтею 180 ГК України і вважаються укладеними.

По Договорам поставки також було проведено розрахунки, в т.ч. з ПДВ (ця обставина достовірно та належним чином підтверджується актом податкової перевірки діяльності ТОВ «БОГЕСТ»), що доводить реальність здійснених операції. Також було фактично поставлено нафтопродукти та підписані акти передачі-приймання нафтопродуктів, товарно-транспортні накладні, податкові накладні.

Згідно ч.1 ст. 204 ЦКУ правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Таким чином, договори між ТОВ «БОГЕСТ» та ТОВ «Метрідат» є дійсними на сьогодні.

Стаття 72 КАС України передбачає тільки вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння, чи вчинене воно цією особою.

Для ст. 207 ГК України характерними є такі ознаки як вчинення дій, що об'єктивно призводять до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, а тому в даному випадку повинно бути наявним порушення вимог саме норм законів та нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства; наявність суб'єктивного наміру сторін (чи однієї сторони) порушити вимоги закону, оскільки такі угоди укладаються з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому для визнання недійсними цих угод необхідно встановити вину сторін (чи однієї з них) у формі умислу при укладенні угоди; факт наявності суб'єктивного чинника може мати місце з боку посадових осіб підприємства, а не з богу самої юридичної особи, а тому суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом та підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування.

Факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами щодо наявності протиправного умислу, встановлений обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили не наведено податковою інспекцією.

Колегія суддів зазначає, що як вбачається з пояснень представників податкової інспекції, відповідачів, акту перевірки ТОВ «Богест», оскаржений правочин був товарним, товар був отриманий на підставі спірної угоди зі сховища де знаходився на зберіганні (договір зберігання між ТОВ «Метридат» та ВАТ «Дніпронафтопродукт»), факт його транспортування в ході перевірки підтверджений товарно-транспортними накладними, та як встановлено перевіркою був реалізований через АЗС ТОВ «Богест», оплата нафтопродуктів здійснена через банк, операція відображена в обліку обох підприємств (що підтверджується також актом перевірки ТОВ «Метридат»), факт збитковості операції, не відповідності господарської діяльності не встановлено.

Кримінальні справи на які посилається позивач були порушені відносно посадових осіб інших підприємств (не відповідачів по справі-контрагентів по правочину). З наданої інформації щодо їх розслідування не вбачається встановлення фактів щодо спірної операції.

Підстави якими позивач та суд першої інстанції обґрунтовують нікчемність угоди не стосуються спірної операції. Жодного доказу який би свідчив, що протиправна діяльність інших підприємств безпосередньо повязана зі спірним правочином і про таку діяльність були обізнані посадові особи відповідачів та приймали в ній участь не надано. Висновки податкового органу фактично ґрунтуються на припущеннях.

Факт наявності у сторін по правочину протиправного умислу при його укладанні з матеріалів справи та пояснень осіб, які приймали участь при розгляді справи не вбачається.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.4 ст.202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Постанову Господарського суду Сумської областi від 29 квітня 2009 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Григоров А.М. Подобайло З.Г. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 30.11.2009 р.