Ухвала суду № 8743469, 02.12.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2009 р.Справа № 2-а-37991/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді:

Суддів: Зеленського В.В. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Житєньової Н. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 07.08.2009р. по справі№2-а-37991/09/2070

за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Чугуївського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Харківське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до Чугуївського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, в якому просило стягнути з відповідача на користь Харківського обласного відділення фонду соціального захист інвалідів адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2008 році, у сумі 45358,05грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2009 року зазначений позов задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Чугуївського виробничого підприємства водопровідно - каналізаційного господарства (63500, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Щорса, 61, р\р 2600106450176, Акціонерний комерційний банк «Правекс - Банк», МФО 321983, код ЄДРПОУ 03361744) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 1 під'їзд, к. 16, рахунок 31219230700003, УДК Дзержинського району. Банк отримувача: ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 24134567) адміністративно - господарські санкції у розмірі 45358, 05 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2009 року скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на ст. 18, ч. 3 та ч. 5 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів" та вказує, що на підприємство не покладається обов’язок по створенню, виділенню та самостійному працевлаштуванню інвалідів.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до даних звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 р. (середньооблікова чисельність та фонд оплати праці) середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача на одного працівника складає у 2008 році – 15119,35 грн.

Згідно звіту відповідача за 2008 р. про зайнятість та працевлаштування інвалідів середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2008 р. становила 124 особи, тобто відповідач у 2008 р. повинен був створити 5 робочих місць для працевлаштування інвалідів. Згідно даних, наданих відповідачем у звіті за 2008р. форма №10-ПІ, розділ ІІ “Кількість працівників та фонд оплати праці”, середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників на підприємстві становить 2 особи.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконано норматив по створенню 3 робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку про неналежне виконання обов'язку з боку відповідача щодо працевлаштування інвалідів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Фонд України соціального захисту інвалідів діє відповідно затверджених на підставі ст. 10 та ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використанню цих коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 28 грудня 2001 р. та Положення Про Фонд України соціальної захищеності інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 92 від 18.07.1991 р.

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Норми наведеного Закону не пов'язують факт створення робочого місця з терміном праці інваліда у звітному періоді та датою прийняття його на роботу в даному періоді. Закон тільки вказує на факт роботи інваліда на підприємстві.

Колегія суддів зазначає, що згідно наведеної норми, грошові кошти, які просить стягнути позивач, є штрафними санкціями. По своїй правовій природі штрафні санкції застосовуються за порушення законодавства діями чи бездіяльністю, тобто за неналежне виконання обов'язку покладеного законом.

Згідно ст. 18 наведеного закону працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

Відповідно до Положення “Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. „Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів", працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

При цьому колегія суддів зазначає, що чинним законодавством передбачено обов'язок повідомлення підприємствами, установами та організаціями уповноважених органів про наявність вільних робочих місць (форма 3-ПН), на наслідками розгляду яких компетентні органи направляють на підприємство для працевлаштування інвалідів.

Як вбачається з листа Чугуївського міського районного центру зайнятості за № 526 від 20.05.2009 року, від відповідача протягом 2008 року отримано звіти про необхідність працевлаштування інвалідів на підприємство лише за травень - грудень 2008 року.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про наявність неналежного виконання обов'язку з боку відповідача.

Згідно зі ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства (об'єднання ), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Згідно ч.3 ст.20 Закону сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації провадять відповідно до ч.3 ст.20 Закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

У відповідності до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Розмір пені обчислюється, виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення строків їх сплати та задовольнив позовні вимоги.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 07.08.2009р. по справі№2-а-37991/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Дюкарєва С.В.

Судді(підпис)

(підпис)Зеленський В.В. Катунов В.В. Повний текст ухвали виготовлений 07.12.2009 р. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.