Ухвала суду № 8743204, 08.12.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2009 р.Справа № 2-а-39402/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.

за участю секретаря судового засідання Чміленко Н.С.

за участю

представника позивача Малахової Н.В.

представника відповідача Матофій Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2009р. по справі№2-а-39402/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дом " Євромет" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вимогами про скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Червонозаводському районі № 0001291702/0 від 05.06.2009 року по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 13650,00 грн. В обґрунтування заявлених вимог стверджував про невідповідність такого податкового-повідомлення рішення вимогам чинного податкового законодавства, оскільки ним не було допущено порушень вимог п.п. 8.1.1. п. 8.1. ст. 8 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, як це зазначено у висновках акту перевірки.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2009 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дом “Євромет” було задоволено в повному обсязі: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі №0001291702/0 від 05.06.2009р. по податку з доходів фізичних осіб на суму 13650,00 грн.

Не погодившись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог посилається на норми Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Позивач заперечує проти вимог та доводів апеляційної скарги, вважаючи прийняте судове рішення законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, вивчивши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду було встановлено, що працівниками ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка ТОВ “ТД “Євромет” з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 05.05.06 року по 31.03.09 року, за результатами якої був складений акт №2577/233/34330281 від 25.05.2009 року.

Згідно висновків акту перевірки позивачем було порушено вимоги п.п.8.1.1. п.8.1. ст. 8 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, оскільки не було утримано та перераховано податок у розмірі 4550грн. з доходів, одержаних громадянином ОСОБА_1

Суть порушень полягає в тому, що ОСОБА_1, який є засновником ТОВ “ТД “Євромет”, 05.05.2006 року було внесено до статутного фонду підприємства майно (компютер, знищувач паперу, диван, два крісла, стеллаж бухгалтерський, стіл та стілец) загальною вартістю 35000,00 грн., що складає 100% статутного капіталу, відповідно до протоколу загальних зборів учасників №1 від 05.05.2006 року та статуту товариства у редакції від 05.05.2006 року. На думку відповідача в даному разі відбулося відчуження рухомого майна фізичної особи, шляхом його внесення до статутного фонду товариства в обмін на отримані корпоративні права щодо права управлінням юридичною особою, в тому числі отримання відповідної частки прибутку, активів у разі її ліквідації. Тому позивач в цьому випадку виступає податковим агентом щодо вартості отриманого рухового майна від фізичної особи в обмін на корпоративне право та зобовязаний був нарахувати й утримати податок з доходу за ставками. Визначеними п. 7.1 ст. 7 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

06.06.2009 року відповідачем, на підставі висновків акту перевірки, було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001291702/0 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання по сплаті податку з доходів фізичних осіб в розмірі 13650,00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що внесення до статутного фонду підприємства фізичною особою коштів або майна в обмін на корпоративне право не є доходом такої фізичної особи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції , зважаючи на наявність у справі належних доказів та достатніх правових підстав на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог.

Відповідно до п. 1.2. ст.1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, доходом є - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно п.п. «в» п. 1.3 ст. 1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, доходом з джерелом його походження з України є дохід у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах.

Правила оподаткування інвестиційного прибутку визначені п. 9.6 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, п.п. 9.6.2. якого передбачено, що операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права вважаються придбанням інвестиційного активу.

Оподаткуванню підлягає інвестиційний прибуток, який розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.

Проте, в даному випадку інвестиційного прибутку не було, оскільки відбувався не продаж інвестиційного активу, а його придбання.

Крім цього, п. 4.3 ст. 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” визначено види доходів, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку.

Так, п.п. 4.3.17 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” передбачає, що до складу загального оподатковуваного доходу платника податку не включаються дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою-резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, коли таке нарахування ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та внаслідок чого збільшується статутний фонд такого емітента на сукупну номінальну вартість таких нарахованих дивідендів.

Отже, враховуючи отримання гр. ОСОБА_1 прав управління юридичною особою-резидентом шляхом формування 100% розміру статутного фонду товариства за рахунок свого рухомого майна, підстав для віднесення суми такого статутного фонду до оподаткованого доходу позивача немає. Дохід у такої особи може виникнути лише у разі наступного відчуження інвестиційного активу (придбаного корпоративного права), відповідно до вимог п.п. 9.6.2 п. 9.6 ст. 9 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Крім цього, є необгрунтованим ствердження апелянта про наявність у позивача, як податкового агенту, обов"язку утримати та перерахувати податок з доходів фізичних осіб з ОСОБА_1 Адже, п.п. 8.1.1. п.8.1. ст. 8 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” надано визначення податкового агенту, як особи, яка нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримуючи при цьому податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Враховуючи те, що ТОВ “ТД “Євромет” доход ОСОБА_1 не нараховував та не виплачував, відсутній відповідний обовязок щодо утримання сум податку.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність у відповідача підстав для визначення податковим повідомленням-рішенням №0001291702/0 від 05.06.2009р. суми податку з доходів фізичних осіб в розмірі 13650,00грн. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи правильне встановлення обставин справи та вірне застосування норм матеріального і процесуального права, постановлене судове рішення зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2009р. по справі№2-а-39402/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Філатов Ю.М.

Судді<підпис >

<підпис >Водолажська Н.С. Гуцал М.І. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 14.12.2009 р.