Ухвала суду № 87393897, 04.02.2020, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 348/1529/19

Номер провадження 1-кп/348/144/20

УХВАЛА

(про призначення судового розгляду)

04 лютого 2020 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

з участю прокурора: Попович Л.В.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника: Романка В.М.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Надвірна в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018090200000546 за обвинувальним актом від 22.07.2019 р. про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Надвірнянського районного суду знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 11.12.2019 відносно ОСОБА_1 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 08.02.2020.

02.08.2019 суд призначив підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просила призначити судовий розгляд кримінального провадження, вважає, що обвинувальний акт складений з дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження, внесення подання про визначення підсудності немає.

Також прокурор заявила клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки на даний час існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від органів суду, усвідомлюючи можливість призначення відносно нього покарання у виді позбавлення волі, незаконно впливати на потерпілих та свідків по кримінальному провадженні, та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 -адвокат Романко В.М. в підготовчому судовому засіданні не заперевив проти призначення судового розгляду, однак заперечив проти продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Також злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , відносяться до злочинів середньої тяжкості, тому в застосуванні до нього найсуворішого запобіжного заходу немає потреби. Просить змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні не заперечив проти призначення судового розгляду. Також підтримав думку свого захисника, просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Потерпілі в підготовче судове засідання не з`явились, однак від них поступили заява, в якій просить підготовче засідання проводити у його відсутності, не заперечує проти призначення справи до судового розгляду.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав:

Кримінальне провадження підсудне Надвірнянському районному суду.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, не встановлено. Сторони кримінального провадження клопотань не заявили.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог КПК України, який затверджений прокурором.

За таких обставин є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

З врахуванням думки учасників, та вимог КПК України, судовий розгляд провести у відкритому судовому засіданні.

Також, згідно вимог ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно.

Суд вваждає, що з врахуванням даних про особу ОСОБА_1 , його судимостей, з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, і суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення, в даному випадку мають місце відповідні ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зокрема стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 існують ризик переховування, ризик впливу на потерпілих та свідків по кримінальному провадженні, а також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Зокрема ризик переховування обвинуваченого від суду підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років. Тому обвинувачений ОСОБА_1 , усвідомлюючи неминучість призначення відносно нього покарання у виді позбавлення волі, може намагатись ухилитись від кримінальної відповідальності. Крім того обвинувачений ОСОБА_1 ухилявся від органу досудового розслідування, за що його було оголошено в розшук. Ризик переховування від правосуддя суд оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 (особливості поведінки, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування) і приходить до висновку, що ризик переховуватися є досить актуальним вважаючи на особистість обвинуваченого та тяжкість ймовірного покарання.

Ризик впливу на потерпілих та свідків по кримінальному провадженні підтверджується тим, що обвинуваченому відомі їх особи, тому перебуваючи на волі він зможе чинити на них тиск.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, також підозрюється у вчиненні нового корисливого злочину, не має постійного місця праці та джерела прибутку, тому на даний існують ризики того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, зможе продовжити займатись злочинною діяльністю.

Посилання сторони захисту на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є безпідставними, оскільки прокурором наведено достатні та переконливі докази, з яких вбачається, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України існують, на даний час вони не зменшилися, а в сукупності дають достатні правові підстави для продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того в судовому засіданні не здобуто нових відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_1 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Суд також враховує, що при вирішенні питання про необхідність тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно враховувати наявність конкретного суспільного інтересу, який превалює над принципом поваги до свободи особистості з метою забезпечення конституційних засад спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні, а саме прав людини та основоположних свобод та здоров`я людини, яка визнається в Україні найвищою соціальною цінністю згідно до ст. 3 Конституції України.

Таким чином, тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу щодо обвинуваченого.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на ОСОБА_1 процесуальних обов`язків та запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, обвинуваченому ОСОБА_1 слід обрати запобіжний заход у виді тримання під вартою. Тому клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає до задоволення.

При цьому, суд вважає, що альтернативним запобіжним заходом, який здатний запобігти наведеним ризикам, може бути застава, розмір якої визначений ухвалою суду від 27.08.2019 року, і який слід залишити без змін.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Романка В.М. про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт слід відмовити, оскільки суд дійшов до висновку про неможливість жодного із більш м`яких запобіжних заходів у виді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту чи заставизабезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177-178, 314-317, 369, 395 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018090200000546 за обвинувальним актом від 22.07.2019 р. про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, на 13 лютого 2020 року о 10:00.

Кримінальне провадження розглядати одноособово.

Про час розгляду справи повідомити учасників процесу.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 – задовільнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 10 год. 30 хв. 03 квітня 2020 року.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 здійснювати в ДП «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору і направити начальнику ДП «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України для виконання.

Розмір застави, визначений ухвалою суду від 27 серпня 2019 року у сумі 20070,00 гривень (двадцять тисяч сімдесят гривень) залишити без змін.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Романка В.М. про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Міськевич О.Я.