Ухвала суду № 87368097, 05.02.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/366/18

Провадження № 1-кп/175/29/18

Ухвала

Іменем України

05 лютого 2020 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Бровченка В.В.,

суддів: Бойка О.М., Реброва С.О.,

при секретареві Мельнику Д.П.,

за участю сторін: прокурора Данильченка В.В.,

захисника Завгороднього О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12017040440002212 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.185 КК України,

встановив:

При оголошенні перерви для вручення обвинуваченому обвинувального акта, зміненого прокурором 05 лютого 2020 року, від отримання якого ОСОБА_2 відмовився, прокурор, з посиланням на практику ЄСПЛ, заявив письмове клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_3 під вартою на 60 днів, зазначивши, що до цього часу наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Захисник заперечував проти клопотання та просив змінити його підзахисному запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, який, на його думку, зможе забезпечити належну процесуально поведінку ОСОБА_3 , який тривалий час тримається під вартою, тоді як має постійне місце проживання.

Обвинувачений підтримав позицію захисника.

Обсудивши заявлені клопотання, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За приписом частини 3 цієї статті… до спливу продовженого строку, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

За приписом ч.2 ст.177 КПК України підставою запобіжного заходу є… наявність ризиків, які дають достатні підстави… суду вважати, що… обвинувачений… може здійснити дії, передбачені ч.1

ст.177 КПК України.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про… продовження запобіжного заходу, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона… обвинувачується; вік та стан здоров`я… обвинуваченого; репутацію… обвинуваченого, наявність у нього судимостей.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) позбавлення особи свободи може бути виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи були розглянуті та визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається. Крім того, тримання під вартою є виправданим у певному випадку… якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (рішення у справах «Амбрушкевич проти Польщі», «Лабіта проти Італії»).

Під час судового провадження обвинуваченому ОСОБА_4 неодноразово продовжувався строк тримання під вартою, останній раз до 07 лютого 2020 року.

Наразі, виходячи з мети і підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження, з урахуванням об`єктивних причин, які не дозволяють закінчити судовий розгляд до спливу цього строку, враховуючи, що зазначений у попередніх ухвалах суду ризик продовжує існувати, є реальним і достатнім для продовження дії вказаного запобіжного заходу ще на 60 днів.

При прийнятті такого рішення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема щодо наявності публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини (рішення у справі «Лабіта проти Італії»).

На думку суду, у даному випадку наявність публічного інтересу проявляється в обставинах умисного особливо тяжкого злочину, пов`язаного з умисним протиправним заподіянням смерті іншій людині, які, з урахуванням даних щодо особи ОСОБА_3 , який усвідомлює передбачену законом відповідальність, що загрожує йому у разі доведеності вини за вчинення інкримінованого злочину (покарання лише у виді позбавлення волі строком від 7 до 15 років), може переховуватися від суду, тобто може здійснити дії, передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Зазначені обставини та ризик не дозволяють застосувати до нього альтернативні (інші) види запобіжних заходів, у тому числі цілодобовий домашній арешт, які, на думку суду, не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 .

ОСОБА_6 зв`язку з цим клопотання прокурора є обґрунтованим, а клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченим запобіжного заходу не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.331, 369 КПК України, колегія суддів –

ухвалила:

У судовому провадженні оголосити перерву до 15.00 години 26 лютого 2020 року.

Клопотання прокурора Данильченка В.В. – задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком до 07 лютого 2020 року, - продовжити на 60 днів, тобто до 04 квітня 2020 року.

Клопотання захисника Завгороднього О.С. про зміну запобіжного заходу – залишити без задоволення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору і захиснику, направити начальнику ДУ «Дніпровська УВП № 4».

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя В.В. Бровченко

Суддя О.М. Бойко

Суддя С.О. Ребров