Постанова № 8735183, 22.02.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2010 р.                                                                       справа № 2а-22357/09/0570

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Галатіної О.О.

при секретарі                                                  Мичак О.С.

за участю:

представника позивача                              Скрипник Т.В.

представників відповідача                              Врублевської Т.В.,Борисової С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Хазяїн» до Слов»янської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Хазяїн» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Слов»янської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем за результатами камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток позивача за І квартал 2009 р., 9 місяців 2008 р. та за 2008 р. на підставі актів перевірки від 22.06.2009 р. № № 4292/15-1, 4293/15-1, 4294/15-1, 08.08.2009 р. прийняті податкові повідомлення – рішення № № 0063861540/0, 0063871540/0, 0063881540/0 про донарахування податкових зобов»язань з податку на прибуток у сумі 84054,00 грн., в т. ч. за основним платежем 80052,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 4002,00 грн., які застосовано на підставі пп. «в» пп. 4.2.2 ст. 4 та пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181 за порушення пп. «в» пп. 4.2.2 ст. 4 вказаного Закону.

Позивач скористався своїм правом на апеляційне оскарження податкових повідомлень – рішень , але його рішенням від 18.11.2009 р. № 57890/10/25-0-щ-3 скарга позивача була залишена без задоволення.

18.11.2009 р. відповідачем було прийнято спірні податкові повідомлення – рішення № 0063881540/1, № 0063871540/1 та № 0063861540/1 про донарахування податкових зобов’язань з податку на прибуток у сумі 84054,00 грн., в т. ч. основний платіж у сумі 80052,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 4002,00 грн., згідно з пп. «в» пп. 4.2.2 ст. 4, пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. та п. 20.1 ст. 20 Закону України № 334 від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств», але за порушення пп. 3.1 п. 3 «Порядку заповнення декларацій з податку на прибуток підприємств», затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143.

Разом з тим, позивач не погоджується зі спірними податковими – повідомленнями рішеннями, а тому просить суд визнати їх недійсними.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, зазначивши, що 27.05.2009 р. позивачем було надано уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на прибуток у зв»язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 1 квартал 2009 р., 3 квартали 2008 р. та 2008 р.

У зв’язку з цим, працівниками Слов»янської ОДПІ було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на прибуток у зв’язку з виявленням самостійно виявлених помилок за 1 квартал 2009 р., 3 квартали 2008 р. та 2008 р.

При документальній невиїзній перевірці уточнюючого розрахунку за 1 квартал 2009 р. було встановлено, що позивачем включено до уточнюючого розрахунку зайво враховані доходи в сумі 81759 грн. та витрати не враховані по коду рядка декларації в сумі 795 грн.

Представники відповідача зазначають, що помилки, припущені підприємством призвели до оподаткування податком на прибуток у розмірі 25 % не прибутку, а збитків.

Уточнюючи дані податкової декларації за 3 квартали 2008 р. позивачем включено зайво враховані доходи в сумі 30152 грн.

При документальній невиїзній перевірці даного уточнюючого розрахунку було встановлено, що підприємством включено до уточнюючого розрахунку зайво враховані доходи в сумі 30152 грн. Дана помилка призвела до завищення переплати з податку на прибуток в сумі 3925 грн. та відповідно до заниження податкового зобов’язання з цього податку.

Уточнюючі дані податкової декларації за 2008 р. на підставі уточнюючого розрахунку, підприємством включено доходи, зайво враховані в сумі 241185 грн., зайво враховані витрати в сумі 1670 грн., завищено об’єкт оподаткування в сумі 239515 грн., задекларована переплата у зв’язку з виправленням помилки в сумі 59878 грн.

При перевірці даного уточнюючого розрахунку було встановлено, що підприємством включено до уточнюючого розрахунку доходи зайво враховані в сумі 241185 грн., витрати зайво враховані в сумі 1670 грн. Дана помилка призвела до завищення переплати з податку на прибуток в сумі 57178 грн. та відповідно до заниження податкового зобов’язання з цього податку.

Тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Хазяїн» (ідентифікаційний код 33534685) є юридичною особою та зареєстрований виконкомом Слов»янської міської ради 19.08.2005 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію.

          09.02.2009 р. позивачем була надана відповідачу декларація з податку на прибуток підприємства за 2008 р.

          Крім того,27.05.2009 р. позивач надав відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виправлених помилок.

          Так, у рядку 7 зазначена сума переплати, нарахованої у зв’язку з виправленням помилки, яка становить – 59878 грн; у рядку 7.2 зазначена сума виправленого податкового зобов’язання звітного періоду, при розрахунку якого виправлена помилка, яка становить -66934 грн.; у рядку 7.1 зазначена сума податкового зобов’язання звітного періоду, при розрахунку якого виявлена помилка, яка становить 7056 грн.

           Також, 20.10.2008 р. позивачем була надана відповідачу декларація з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2008 р.

          Крім того, 27.05.2009 р. позивач надав відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виправлених помилок.

          Так, у рядку 7 зазначена сума переплати, нарахованої у зв’язку з виправленням помилки, яка становить – 7293 грн; у рядку 7.2 зазначена сума виправленого податкового зобов’язання звітного періоду, при розрахунку якого виправлена помилка, яка становить -11751 грн.; у рядку 7.1 зазначена сума податкового зобов’язання звітного періоду, при розрахунку якого виявлена помилка, яка становить 4356 грн.

          Позивачем була надана відповідачу декларація з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2009 р.

          Крім того, 25.05.2009 р. позивач надав відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виправлених помилок.

          Так, у рядку 7 зазначена сума переплати, нарахованої у зв’язку з виправленням помилки, яка становить – 20241 грн; у рядку 7.2 зазначена сума виправленого податкового зобов’язання звітного періоду, при розрахунку якого виправлена помилка, яка становить - 21533 грн.

22.06.2009 р. відповідачем проводилася камеральна перевірка позивача з питання податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено акт № 4293/15-1 від 22.06.2009 р.

Зазначеним актом перевірки встановлено, що в уточнюючому розрахунку № 26297 від 27.05.2009 р. за 3 квартали 2008 року за даними платника по рядку 07 -7293 грн., 7.2 – 11751 грн., 7.1, що становить 4356 грн.

За даними перевірки по рядку 7 - 4356 грн.; 7.2 – 0 грн., 7.1 становить 3368 грн.

У висновку вказаного акту перевірки відповідач зазначив, що таким чином позивач завищив податкове зобов’язання з податку на прибуток на 3925,00 грн., що є порушенням пп. «в» п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.

08.09.2009 р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0063871540/0, яким позивачу на підставі вищезазначеного акту перевірки та відповідно до підпункту «в» підпункту 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов*язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно п. п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону та за порушення п.п. «в» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов*язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» із змінами та доповненнями визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 4121 грн., у тому числі 3925 грн.- за основним платежем та 196 грн.- за штрафними (фінансовими) санкціями.

Також, 22.06.2009 р. відповідачем проводилася камеральна перевірка позивача з питання податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено акт № 4292/15-1 від 22.06.2009 р.

Зазначеним актом перевірки встановлено, що в розрахунку за 2008 р. № 26298 від 27.05.2009 р. за даними платника по рядку 07 - 59878 грн., 7.2 – 66934 грн., 7.1, що становить 7056 грн.

За даними перевірки по рядку 7 - 2700,0 грн.; 7.2 – 0 грн., 7.1 становить 2700 грн.

У висновку вказаного акту перевірки відповідач зазначив, що таким чином позивач завищив податкове зобов’язання з податку на прибуток на 57178,00 грн., що є порушенням пп. «в» п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.

08.09.2009 р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0063861540/0, яким позивачу на підставі вищезазначеного акту перевірки та відповідно до підпункту «в» підпункту 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов*язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно п. п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону та за порушення п.п. «в» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов*язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» із змінами та доповненнями визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 60037 грн., у тому числі 57178 грн. - за основним платежем та 2859 грн.- за штрафними (фінансовими) санкціями.

22.06.2009 р. відповідачем проводилася камеральна перевірка позивача з питання податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено акт № 4294/15-1 від 22.06.2009 р.

Зазначеним актом перевірки встановлено, що в розрахунку за 1 квартал 2009 р. № 26299 від 27.05.2009 р. за даними платника по рядку 07 -20241 грн., 7.2 – 21533 грн.

За даними перевірки по рядку 7 - 1292 грн.; 7.2 – 0 грн.

У висновку вказаного акту перевірки відповідач зазначив, що таким чином позивач завищив податкове зобов’язання з податку на прибуток на 18949,00 грн., що є порушенням пп. «в» п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.

08.09.2009 р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0063881540/0, яким позивачу на підставі вищезазначеного акту перевірки та відповідно до підпункту «в» підпункту 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов*язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно п. п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону та за порушення п.п. «в» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов*язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» із змінами та доповненнями визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 19896 грн., у тому числі 18949 грн.- за основним платежем та 947 грн.- за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач скористався своїм правом на апеляційне оскарження зазначених податкових повідомлень – рішень, але рішенням Слов»янської ОДПІ від 18.11.2009 р. № 57890/10/25-0-113-3 скарга позивача була залишена без задоволення.

Тому, 18.11.2009 р. відповідачем були винесені спірні податкові повідомлення – рішення:

- № 0063871540/1, яким позивачу на підставі акту перевірки № 4293/15-1та відповідно до підпункту «в» підпункту 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов*язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно п. п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону та за порушення пп. 3.1 п. 3 «Порядку заповнення декларації з податку на прибуток підприємства», затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143 визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 4121 грн., у тому числі 3925 грн.- за основним платежем та 196 грн.- за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0063881540/1, яким позивачу на підставі акту перевірки № 4294/15-1та відповідно до підпункту «в» підпункту 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов*язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно п. п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону та за порушення пп. 3.1 п. 3 «Порядку заповнення декларації з податку на прибуток підприємства», затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143 визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 19896 грн., у тому числі 18949 грн.- за основним платежем та 947 грн.- за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0063861540/1, яким позивачу на підставі акту перевірки № 4292/15-1та відповідно до підпункту «в» підпункту 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов*язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно п. п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону та за порушення пп. 3.1 п. 3 «Порядку заповнення декларації з податку на прибуток підприємства», затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143 визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 60037 грн., у тому числі 57178 грн.- за основним платежем та 2859 грн.- за штрафними (фінансовими) санкціями;

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність його дій при прийнятті спірних податкових повідомлень – рішень з наступних підстав.

          Відповідно до п. 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних,

виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного

та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 N 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

П. 4.1 вказаного Порядку свідчить про те, що до підписання акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок враховуються пояснення та зауваження, надані посадовими особами в ході перевірки.

При виникненні спірних питань та зауважень щодо встановлених порушень під час здійснення перевірки такі питання та заперечення виносяться на розгляд постійних комісій при обласних державних податкових адміністраціях (державних податкових інспекціях, спеціалізованих державних податкових інспекціях по роботі з великими платниками податків).

          На підставі п. 4.2 Порядку, акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для суб'єктів малого підприємництва - протягом 3-х робочих днів, а для суб'єктів господарювання, які мають філії та перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10-ти робочих днів). Строк складання акта перевірки не зараховується до строку проведення перевірки з урахуванням його продовження, встановленого законом.

          В судовому засіданні було встановлено, що відповідач в день проведення камеральної перевірки уточнюючих розрахунків, а саме 22.06.2009 р. склав та зареєстрував акти №№ 4292/15-1, 4293/15-1, 4294/15-1.

          Згідно до п. 4.11 Порядку, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

У разі невручення поштою рекомендованого листа з одним примірником акта перевірки (у зв'язку з відсутністю суб'єкта господарювання за вказаним місцезнаходженням) податкове повідомлення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається протягом трьох робочих днів від дня повернення листа до органу державної податкової служби.

          В судовому засіданні було встановлено, що позивач 01.07.2009 р. надав відповідачу заперечення на акт перевірки, які були отримані відповідачем у той же день, про що свідчить штамп.

          06.07.2009 р. листом за № 33992/10/15-113-3 відповідач направив позивачу відповідь на заперечення.

          Разом з тим, суд зауважує, що протягом наступних 10днів, податкові повідомлення – рішення відповідачем не приймались.

          Натомість податкові повідомлення – рішення № № 0063881540/0; 0063871540/0; 0063861540/0 були прийняті відповідачем 08.09.2009 р., тобто з пропуском встановленого законодавством строку.

          Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що 27.08.2009 р. відповідачем проводилася камеральна перевірка позивача з питання податкової звітності з податку на прибуток, в ході якої знову перевірялись вищевказані уточнюючі розрахунки за результатами якої складено акти № 6150/15-1 від 27.08.2009 р., № 6151/15-1 від 27.08.2009 р., № 6149/15-1 від 27.08.2008 р., у висновках яких відповідач вказав на ті самі порушення податкового законодавства позивачем.

07.09.2009 р. позивач звернувся до відповідача з запереченнями на вказані акти перевірок, які отримані відповідачем 08.09.2009 р.

Проте, листом від 11.09.2009 р. № 44751/10/15-113-3, відповідач повідомив позивачу, що вказані акти повністю дублюють акти камеральної перевірки від 22.06.2009 р.,а тому їх слід вважати складеними помилково та недійсними.

Суд вважає, що вказані дії відповідача при винесенні податкових повідомлень – рішень від 08.09.2009 р. суперечать вимогам чинного законодавства України з наступних підстав:

На підставі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

          Крім того, ст. 4 Указу Президента України від 23.07.1998 р. № 817 «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності» визначено, що вищестоящий контролюючий орган вправі прийняти рішення щодо повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб'єкта, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. Державна податкова адміністрація України вправі прийняти рішення про проведення повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності у разі, коли таке рішення оформляється наказом за підписом її Голови.

          Оскільки в судовому засіданні відповідачем не було доведено суду наявність вищевказаних обставин, суд вважає, що відповідач не міг здійснювати повторну камеральну перевірку позивача з тих самих питань.

          З огляду на викладене, суд вважає, що податкові повідомлення – рішення від 08.09.2009 р. прийняті відповідачем з порушеннями чинного законодавства України.

          Щодо спірних податкових повідомлень – рішень від 18.11.2009р.,суд зазначає наступне.

          Як зазначає відповідач в акті перевірки, підставою для їх прийняття стало порушення позивачем пп. 3.1 п. 3 «Порядку заповнення декларації з податку на прибуток підприємства», затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143.

          Разом з тим, суд не погоджується з вказаною позицією відповідача з наступних підстав.

Як визначено п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

          В судовому засіданні було встановлено, що позивач скористався своїм правом на надав відповідачу утючннючі розрахунки з податку на прибуток за І квартал 2009 р., 9 місяців 2008 р. та 2008 р.

          Крім того, судом встановлено що внаслідок самостійно виявлених помилок об’єкт оподаткування набув від»ємного значення.

          Відповідно до приписів п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.

Також, п. 6.2 ст. 6 наведеного Закону визначено, що податковий орган не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від'ємне значення об'єкта оподаткування, з причин наявності такого від'ємного значення.

          Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Порядок, на який посилається відповідач взагалі є підзаконним нормативно – правовим актом.

          Також, суд не бере до уваги посилання відповідача про завищення позивачем податкового зобов’язання з податку на прибуток з наступних підстав.

          Як визначено приписами п.п. 16.16 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», надміру внесені до бюджету суми податку, що нараховані за звітний період наростаючим підсумком з початку року, зараховуються в рахунок наступних платежів або повертаються платнику податку не пізніше десяти робочих днів з дня одержання письмової заяви такого платника податку.

          Крім того, наявний в матеріалах справи акт звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2009 р. по 21.09.2009 р. свідчить про те, що факту наявності завищення переплати податку у сумі 80052,00 грн. не зафіксовано.

          Тому, суд вважає, що відповідачем у даному випадку неправомірно визначено позивачу податкові зобов*язання з податку на прибуток приватних підприємств, відповідно до чого спірні податкові повідомлення – рішення відповідача підлягають визнанню не дійсними.

Суд вважає, що при прийнятті спірних повідомлень - рішень відповідачем були порушені принципи обґрунтованості й розсудливості (пункти 3 та 6 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Також, суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийняття спірних повідомлень-рішень відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

У порядку ст. 94 КАС України суд присуджує до стягнення з Державного бюджету на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Хазяїн» до Слов»янської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень – задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення – рішення Слов»янської об’єднаної державної податкової інспекції від 18.11.2009 р. № 0063871540/1 на суму 4121 грн.; від 18.11.2009 р. № 0063881540/1 на суму 19896 грн.; від 18.11.2009 р. № 0063861540/1 на суму 60037 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 22 лютого 2010 року.

Повний текст постанови складений 27 лютого 2010 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Галатіна О.О.