Постанова № 8735054, 04.03.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2010 р.                                                                       справа № 2а-11055/09/0570

час прийняття постанови: 12 :35

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Шальєвої В.А.

при секретарі                                                  Химич М.В.

за участю представників позивача Деревянка А.М., Рогожина С.Я.

представника відповідача Антощук О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Гражданпромстрой” до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

          Товариство з обмеженою відповідальністю „Гражданпромстрой” звернулось до суду з адміністративним позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі акту перевірки № 1514/23-2/34696833 від 23.06.2009 р. відповідачем 01.07.2009 р. були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000922342/0 – про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 69975 грн. та штрафних санкцій в розмірі 29621 грн., № 0000932342/0 – про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 55940 грн. та визначення штрафних санкцій в розмірі 27970 грн. Позивач вважає зазначені рішення податкового органу протиправними. Так, позивач зазначає, що податковим органом безпідставно були виключені зі складу валових витрат грошові кошти, які були сплачені позивачем субпідрядній організації ТОВ „Уністройпром” за виконані субпідрядні роботи, оскільки ці витрати не пов’язані з господарською діяльністю позивача. Доводи податкового органу ґрунтуються на деяких порушеннях з боку позивача умов договору підряду, укладеному з ВАТ „МК „Азовсталь”, а саме, не оформлення тимчасових пропусків на робітників ТОВ „Уністройпром”, не погодження позивачем із замовником укладання договору субпідряду. Зазначені порушення умов договору підряду є підставою для цивільно-правової відповідальності, але не є підставою для зменшення валових витрат, оскільки ці витрати підтвердженні первинними документами та безпосередньо пов’язані з господарською діяльністю позивача.

          Позивач просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення №№ 0000922342/0 та 0000932342/0.

          В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

          Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснивши, що податкові зобов’язання позивачу були визначені у зв’язку з тим, що ним були порушені умови господарського договору, укладеному з ВАТ „МК „Азовсталь”, а саме, позивачем не були узгоджені з замовником укладання договору субпідряду із ТОВ „Уністройпром”, зазначена особа не має відповідних ліцензій та дозволів, неприйняття субпідрядних робіт замовником, а також неотримання необхідних перепусток для співробітників субпідрядника для проходження на територію замовника. З цього відповідач робить висновок про незалучення субпідрядника до виконання робіт, що підтверджує висновки про не пов’язаність витрат з господарською діяльністю позивача.

          Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

          Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю „Гражданпромстрой” зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена 30.10.2006 р. виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 34696833, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100008918.

Відповідач Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя є суб’єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Жовтневою МДПІ м. Маріуполя була проведена планова виїзна перевірка ТОВ „Гражданпромстрой” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 31.10.2006 р. по 31.12.2008 р., за результатами якої був складений акт № 1514/23-2/34696833 від 23.06.2009 року, в якому податковим органом зроблений висновок про порушення ТОВ „Гражданпромстрой” вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого ТОВ „Гражданпромстрой” занижений податок на прибуток в загальній сумі 69975 грн.; пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість на 55940 грн. (а.с. 9-34 т.1).

          На підставі даного акту Жовтневою МДПІ м. Маріуполя були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000922342/0 від 01.07.2009 р. про визначення ТОВ „Гражданпромстрой” податкового зобов’язання з податку на прибуток в загальному розмірі 99596 грн., в тому числі, за основним платежем – 69975 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 29621 грн., № 0000932342/0 від 01.07.2009 р. про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 83910 грн., в тому числі, за основним платежем – 55940 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 27970 грн. (а.с. 7-8 т.1).

Суд вважає зазначені рішення суб’єкта владних повноважень протиправними з наступних підстав.

          Податковим органом в акті перевірки зазначено про порушення ТОВ „Гражданпромстрой” вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в частині заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток внаслідок включення до валових витрат коштів, сплачених у зв’язку з виконанням договорів на виконання субпідрядних робіт, укладених між ТОВ „Гражданпромстрой” та ТОВ „Уністройпром” в розмірі 279699 грн. При цьому податковий орган вказує на порушенням позивачем умов договору підряду, укладеному між ВАТ „МК „Азовсталь” та ТОВ „Гражданпромстрой”, а саме, неузгодження укладання договору субпідряду з замовником, неприймання субпідрядних робіт замовником, неотримання пропусків для співробітників субпідрядника.

          Суд вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.

          02.01.2008 р. ТОВ „Гражданпромстрой” був укладений договір підряду № 80ск з Відкритим акціонерним товариством „Металургійний комбінат „Азовсталь”, за умовами якого ТОВ „Гражданпромстрой” (підрядник) виконує роботи, передбачені графіком проведення відновлюваних ремонтів на ВАТ „МК „Азовсталь” (замовник) (а.с. 35-43 т. 1). 19.06.2008 р. ТОВ „Гражданпромстрой” був укладений договір підряду № 243ск з Відкритим акціонерним товариством „Металургійний комбінат „Азовсталь”, за умовами якого ТОВ „Гражданпромстрой” (підрядник) зобов’язується виконати капітальний ремонт рулонної покрівлі та сантехнічні роботи будівлі РХО на ВАТ „МК „Азовсталь” (замовник) (а.с. 44-53 т.1).

Умовами зазначених договорів встановлено, зокрема, наступне: підрядник має право за узгодженням із замовником притягувати до виконання робіт субпідрядні організації, які повинні мати відповідні ліцензії та дозволи, прийом робіт, виконаних субпідрядниками, проводить замовник (пп. 7.1, 7.2, 7.4); не допускати до виконання робіт на території замовника осіб, не погоджених замовником відповідно до умов договору, у разі укладання договору субпідряду, підрядник зобов’язаний організувати пропусків робітниками субпідрядної організації з наданням замовнику повни реквізити субпідрядника (пп. 12.1.4, 12.1.16).

З метою виконання умов договорів підряду ТОВ „Гражданпромстрой” були укладені договори субпідряду з ТОВ „Уністройпром” № 20/с від 12.05.2008 р. (а.с. 62-63 т.1), № 16/с від 14.04.2008 р. (а.с. 70-71 т.1), № 18/с від 15.04.2008 р. (а.с. 100-101 т.1), № 19/с від 30.04.2008 р. (а.с. 104-105 т.1), № 1/с від 03.01.2008 р. (а.с. 124-125 т.1), № 15/с від 02.04.2008 р. (а.с. 138-139 т.1), № 4/с від 03.03.2008 р. (а.с. 167-168 т.1), № 3/с від 01.02.2008 р. (а.с. 176-177 т.1). За умовами зазначених договорів субпідряду, субпідрядник (ТОВ „Уністройпром”) зобов’язується виконати певні будівельні роботи на ВАТ „МК „Азовсталь”.

З актів приймання виконаних підрядних робіт (а.с. 64-67, 72-80, 82-86, 87-89, 90-98, 106-109, 110-114,115-121, 126-128, 129-130, 131-132, 133-135, 140-144, 145-154, 155-161, 162-164, 169-170171-172, 173, 178-179,180-183,184-189 т.1), складених між ТОВ „Гражданпромстрой” та ТОВ „Уністройпром”, податкових накладних (а.с. 60, 68, 81, 102, 122, 136, 165, 174 т.1), рахунків (а.с. 61, 69, 99, 103, 123, 137, 166, 175 т.1), виданих ТОВ „Уністройпром” позивачеві, випливає, що ТОВ „Уністройпром” були виконані субпідрядні роботи (будівельні роботи) за зазначеними договорами субпідряду.

Субпідрядні роботи були оплачені позивачем, що підтверджується відповідними платіжними документами. Факт оплати субпідрядних робіт не заперечується податковим органом, а тому у відповідності до ч. 3 ст. 72 КАС України ці обставини не потребують доказуванню.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

          Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

За таких обставин позивачем обґрунтовано віднесені до складу валових витрат витрати з оплати субпідрядних робіт ТОВ „Уністройпром”.

          Підпункт 5.3.9 п 5.3 ст. 5 цього Закону „Про оподаткування прибутку підприємств” встановлює обмеження щодо формування валових витрат, а саме, закон передбачає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

          Як зазначено вище, витрати, які віднесені позивачем до складу валових витрат, повністю підтверджені належними розрахунковими, платіжними документами, іншими документами первинного бухгалтерського обліку, що не заперечується відповідачем.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що витрати з оплати субпідрядних робіт не пов’язані з власною господарською діяльністю ТОВ „Гражданпромстрой”.

Пункт 1.32 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” встановлює, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Основним видом діяльності ТОВ „Гражданпромстрой” відповідно до статуту та довідки ЄДРПОУ є будівельна діяльність. З метою отримання прибутку позивачем укладені договори з ВАТ „МК „Азовсталь” на виконання будівельно-монтажних робіт та здійсненні витрати щодо притягнення до виконання певних робіт субпідрядника ТОВ „Уністройпром”.

Результати робіт ТОВ „Уністройпром” використані позивачем в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності, а саме, в господарських операціях з виконання будівельних робіт за договорами підряду №№ 80ск, 243ск. Операції з виконання будівельних робіт за зазначеними договорами підряду оподатковані позивачем шляхом включення вартості робіт до складу валових доходів та нарахування за такими операціями податкових зобов’язань з податку на додану вартість.

          Зазначені обставини дають суду підстави для висновку про правомірність включення позивачем до складу валових витрат вартості субпідрядних робіт, виконаних ТОВ „Уністройпром”.

          Суд не приймає до уваги доводи податкового органу про порушення ТОВ „Гражданпромстрой” умов договорів підряду, що обумовлює непов’язаність витрат позивача за договорами субпідряду, укладеними з ТОВ „Уністройпром”, з власною господарською діяльністю.

В судовому засіданні представниками позивача не заперечувалось про порушення позивачем деяких умов договорів підряду, а саме, неузгодження підрядником із замовником притягнення до виконання робіт субпідрядних організацій, неприймання замовником робіт, виконаних субпідрядником (пп. 7.1, 7.2, 7.4); допущення до виконання робіт на території замовника осіб, не погоджених замовником відповідно до умов договору, у разі укладання договору субпідряду, неотримання пропусків робітниками субпідрядної організації та ненадання замовнику повних реквізитів субпідрядника (пп. 12.1.4, 12.1.16).

Суд зауважує, що невиконання деяких умов цивільно-правового (господарського) договору однією із сторін, яке не потягло визнання договору недійсним, не є підставою для висновків про порушення податкового законодавства та визначення податкових зобов’язань.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договори підряду, укладені між ВАТ „МК „Азовсталь” та ТОВ „Гражданпромстрой”, як й договори субпідряду, укладені між ТОВ „Гражданпромстрой” та ТОВ „Уністройпром” не визнані судом недійсними, вони не є нікчемними.

Замовником робіт ВАТ МК „Азовсталь” усі підрядні роботи, виконані ТОВ „Гражданпромстрой”, були прийняті, порушення умов договору не було предметом судового розгляду, підрядні роботи були оплачені замовником в повному обсязі.

Зазначені операції з виконання підрядних робіт були оподатковані позивачем у встановленому законом порядку податком на прибуток, зі складу оподаткованого доходу були виключені витрати позивача у зв’язку з виконанням таких робіт, в тому числі, й витрати з оплати субпідрядних робіт.

Відтак, порушення умов договорів підряду з боку ТОВ „Гражданпромстрой” не потягнуло за собою заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток.

Сукупність вказаних обставин дає суду підстави для висновку про правомірність включення позивачем до складу валових витрат вартості субпідрядних робіт, виконаних ТОВ „Уністройпром”.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в судовому засіданні не доведено, що витрати ТОВ „Гражданпромстрой” не пов’язані з власною господарською діяльністю.

Оскільки судом зроблений висновок про відсутність у податкового органу підстав для самостійного визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 69975 грн. відсутні передбачені пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами” підстави для нарахування штрафних санкцій в розмірі 29621 грн.

          Що стосується визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість, то відповідач в акті перевірки та податкових повідомленнях-рішеннях посилається на порушення ТОВ „Гражданпромстрой” вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, зазначаючи, що позивачем неправомірно віднесенні до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 55940 грн., сплачені у зв’язку з придбанням робіт, витрати по яким не відносяться до складу валових витрат, а саме, витрат з оплати субпідрядних робіт, виконаних ТОВ „Уністройпром”.

          Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

          У відповідності до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

          Безпідставність висновків відповідача про неправомірність віднесення позивачем суми в розмірі 279699 грн. до складу валових витрат вже встановлена судом. Вище зазначалось, що витрати з оплати субпідрядних робіт пов’язані з власною господарською діяльністю позивача та відсутні підстави для зменшення валових витрат на вартість таких робіт, а тому безпідставним є й визначення податкових зобов’язань позивачу з податку на додану вартість в сумі 55940 грн.

          При цьому суд зазначає, що оплата придбаних робіт підтверджена належно оформленими податковими накладними, виданими постачальником робіт.

          Отримавши податкову накладну, покупець товару (в даному випадку – отримувач робіт) набув право на включення суми податку, вказаної в цій накладній, до складу податкового кредиту.

          Підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В даному випадку позивач придбавав роботи, які призначались для використання в господарській діяльності, придбання цих робіт підтверджується податковими накладними, тому суми сплаченого податку у зв’язку з придбанням таких робіт підлягають включенню до складу податкового кредиту.

          З огляду на зазначені обставини суд приходить до висновку про безпідставність визначення ТОВ „Гражданпромстрой” податкового зобов’язання з податку на додану вартість.

Така безпідставність обумовлює неправомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 27970 грн.

          Відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані рішення про визначення податкових зобов’язань були прийняті законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення про визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток та податок на додану вартість на нарахування відповідних штрафних (фінансових) санкцій, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

          Позивачем заявлені вимоги про визнання нечинними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з того, що вимоги про визнання нечинними можуть стосуватися лише нормативно-правових актів. Предметом даного спору є правові акти індивідуальної дії – податкові повідомлення-рішення, а тому такі рішення можуть бути визнані протиправними (неправомірними, незаконними). Також суд вважає, що у разі визнання рішення протиправним, його додаткове скасування не потребується. Правовим наслідком скасування правового акту індивідуальної дії, яким є податкове повідомлення-рішення, є втрата чинності таким правовим актом з часу набрання законної сили відповідного рішення суду. Оскільки судом встановлено, що у податкового органу на час прийняття рішень не було підстав для нарахування позивачу податкових зобов’язань, які були предметом даного спору, суд вважає, що оскаржувані рішення повинні бути визнані протиправними. В такому разі податкові повідомлення-рішення втрачають чинність з часу їх прийняття.

          З урахуванням викладених обставин, суд задовольняє позов, визнає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними.

          Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Гражданпромстрой” до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

          Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000922342/0, прийняте Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя 01.07.2009 р., про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю „Гражданпромстрой” податкового зобов’язання з податку на прибуток в загальному розмірі 99596 грн., в тому числі, за основним платежем – 69975 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 29621 грн.

          Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000932342/0, прийняте Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя 01.07.2009 р., про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю „Гражданпромстрой” податкового зобов’язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 83910 грн., в тому числі, за основним платежем – 55940 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 27970 грн.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Гражданпромстрой” судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

          Повний текст постанови виготовлений 9 березня 2010 р.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Шальєва В.А.