Постанова № 8734834, 15.02.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2010 р. справа № 2а-19488/08/0570

приміщення суду за адресою: м. Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17,

час прийняття постанови: 13.21 година

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Могильницького М.С.

при секретаріФенделєвій В.Є., Асмановій Е.Е., Платоновій О.М.

за участю:

прокурора не зявився,

представників позивача Жмудінського В.П., Лях М.І.,

представника відповідача Перекрестова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька птахофабрика»до державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000152320/0 від 19.06.2008 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 3583333 грн. та № 0000152320/1 від 18.08.2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 3583333 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Донецька птахофабрика» звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000152320/0 від 19.06.2008 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 3583333 грн. та № 0000152320/1 від 18.08.2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 3583333 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у звязку із поданням підприємством декларації з відємним значенням податковим органом було проведено виїзну позапланову перевірку СТОВ «Донецька птахофабрика», за результатами якої було складено акт від 06.06.2008 року № 1313/23-20/31187235. на підставі даного акту відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000152320/0 від 19.06.2008р. та № 0000452310/0 від 19.06.2008р. Як зазначає позивач, він з прийнятими відповідачем зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями не погодився та оскаржив їх в адміністративному порядку, за результатами чого податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000152320/1 від 18.08.2008р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3583333 грн. Як вказує позивач, він з такими діями відповідача не згоден та зазначає, що між СТОВ «Донецька птахофабрика»та ТОВ «Гранд-Гарант»було укладено договір на реконструкцію обєктів нерухомості № 461/П від 20.11.2006р. Відповідно до даного договору ТОВ «Гранд-Гарант»зобовязується здійснити реконструкцію (ремонт) обєктів нерухомості (пташників), згідно встановленого переліку у зазначений у договорі строк. Як зазначає позивач, ТОВ «Гранд-Гарант»було виписано податкову накладну від 22.12.2006р. на суму 21500000 грн., в т.ч. ПДВ 3583333.33 грн., на підставі якої позивачем було сформовано податковий кредит.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Оскільки, як зазначає позивач, СТОВ «Донецька птахофабрика»сплатило суму ПДВ у попередньому податковому періоді (грудень 2006р.), то ним правомірно відображено її у податковій декларацій звітного періоду (січень 2007р.)

Відповідач надав суду заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначив, що чинним законодавством України передбачено особливий порядок підготовки та проведення робіт по будівництву та реконструкції обєктів цивільного та виробничого призначення. Зокрема, відповідач посилається на норми Цивільного кодексу України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Також, відповідачем зазначено, що склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації на нове будівництво і реконструкцію будинків і споруд цивільного призначення та нове будівництво, реконструкцію і технічне переоснащення обєктів виробничого призначення встановлюються Державними будівельними нормами України «Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва ДБН А.2.2.-3-2004». Так, як вказує відповідач, відповідно до зазначених норм, будівництво розпочинається після затвердження проектної документації.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що договір № 46/07 від 31.08.2007р.,згідно до якого замовник (СТОВ ««Донецька птахофабрика»») доручає, а виконавець (кооперативно державний проектно-вишукувальний інститут «Донецькагропроект») зобовязується виконати в інтересах замовника «Робочий проект». Проте, як зазначає відповідач, датою укладання даного договору є 31.08.2007р. Тобто, договір на виготовлення проектної документації було укладено лише у серпні 2007р. Однак, як зазначає відповідач, згідно актів приймання виконаних робіт, роботи по реконструкції ТОВ «Гранд-Гарант»на виконання договору № 461/П проводилися у лютому, березні та вересні 2007р., що, на думку відповідача, є порушенням чинного законодавства.

Також, відповідач звернув увагу суду на той факт, що згідно постанови від 02.04.2007р. заступником прокурора Донецької області Нестеренко А.І. порушено кримінальну справу у відношенні до ОСОБА_1, ОСОБА_2. за ознаками злочину, що передбачені ст. ст. 28 ч. -205 с. 2, 28 ч. 3-358ч. 2, 28 ч. 3-358 ч. 3, 202 ч. 1 КК України.

До того ж відповідач зазначає, що відповідно до ст. ст. 49, 215, 228, 236 Цивільного кодексу України та ст. 218 Господарського кодексу України договір між СТОВ «Донецька птахофабрика»та ТОВ «Гранд-Гарант»є нікчемним, а тому вважає, що підстави для включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Гранд-Гарант»відсутні.

Тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, надали суду пояснення, які співпадають із позицією позивача, що викладена в обґрунтування позовних вимог у позову. Просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову, надав суду пояснення аналогічні письмовим запереченням проти позову. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою «Камертон».

Вислухавши у судовому засіданні учасників процесу, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Донецька птахофабрика» є сільськогосподарським товаровиробником. Маючи зазначений статус, позивач звітує до ДПІ у Волноваському районі за трьома податковими деклараціями:

-скорочена декларація з податку на додану вартість з відміткою п.11.21 Закону України «Про податок на додану вартість»;

-скорочена декларація з податку на додану вартість з відміткою п.11.29 Закону України «Про податок на додану вартість»;

-податкова декларація з податку на додану вартість, за якою ведеться облік розрахунків по ПДВ з державним бюджетом.

Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Донецька птахофабрика»(далі СТОВ «Донецька птахофабрика») до державної податкової інспекції у Волноваському районі (далі ДПІ у Волноваському районі) подано уточнюючий розрахунок до загальної податкової декларації за січень, лютий 2007 року із визначенням суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника, у розмірі 7359666 грн.

У звязку із поданням вказаної декларації з боку ДПІ у Волноваському районі проведено виїзну позапланову документальну перевірку СТОВ «Донецька птахофабрика»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень, лютий 2007 року. За наслідками вказаної перевірки податковим органом складений акт про результати виїзної позапланової документальної перевірки від 06.06.2008 року № 1313/23-20/31187235, яким встановлено порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 271 від 26.02.1999 року «Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини»та визначено, що платником податків завищено суму бюджетного відшкодування за січень 2007 року та 3787939 грн. та за лютий 2007 року на суму 3571727 грн.

На підставі вказаного акту ДПІ у Волноваському районі винесено податкові повідомлення рішення: № 0000152320/0 від 19.06.2008 року, у відповідності з яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість СТОВ «Донецька птахофабрика» у розмірі 7359666 грн.; № 0000452310/0 від 19.06.2008 року, яким визначено відносно СТОВ «Донецька птахофабрика»суму податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 79956 грн.

Позивач, не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до ДПІ у Волноваському районі із скаргою на вказані вище податкові повідомлення-рішення.

Під час розгляду скарги ДПІ у Волноваському районі було прийнято рішення про проведення повторної перевірки позивача на підтвердження фактів, викладених у скарзі. За наслідками перевірки був складений акт № 1987/23-20/31187235 від 11.08.2008 року. На підставі вказаного акту 18.08.2008 року позивачем отримано рішення про результати розгляду первинної скарги, яким були скасовані податкове повідомлення-рішення № 0000452310/0 від 19.06.2008 року, яким визначено відносно СТОВ «Донецька птахофабрика»суму податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 79956 грн., а також податкове повідомлення рішення № 0000152320/0 від 19.06.2008 року в частині 3776333 грн., а в решті вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін. За наслідками проведеної повторної перевірки та розгляду скарги ДПІ у Волноваському районі винесено податкове повідомлення-рішення № 0000152320/1 від 18.08.2008 року, яким зменшено СТОВ «Донецька птахофабрика»суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3583 333 грн.

Судом встановлено, що вказана вище сума бюджетного відшкодування сформована в результаті фінансово-господарських відносин між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд-Гарант»(далі ТОВ «Гранд-Гарант»). Так, між вказаними підприємствами укладено договір на реконструкцію обєктів нерухомості № 461/П від 20.11.2006 року, у відповідності з яким підрядник ТОВ «Гранд-Гарант», зобовязується здійснити реконструкцію (ремонт) обєктів нерухомості (пташників) згідно встановленого переліку у зазначені в договорі строки, а замовник ТОВ «Донецька птахофабрика», зобовязується прийняти роботи та здійснити оплату їх вартості.

У відповідності із п. 1.2 зазначеного договору реконструкція обєктів нерухомості здійснюється підрядником згідно із затвердженою проектною документацією. На підставі п.п. 3.1.1 та п.п. 3.1.2 договору підрядник зобовязується почати реконструкцію обєктів нерухомості не пізніше 20 календарних днів після отримання проектної документації на реконструкцію, виконати своїми силами та із свого матеріалу, якісно та у встановлений термін передбачені цим договором роботи відповідно до затвердженої проектної документації і здати обєкти у встановлений у Додатку № 2 до договору термін. На підставі п.п. 3.1.5 договору підрядник зобовязується виконати роботи з дотриманням норм та правил, що діють в Україні, оформити відповідно до чинних норм України акти виконаних робіт та інші документи, необхідні для здачі обєктів замовнику з метою їх подальшої експлуатації. З урахуванням п.п. 3.3.1 замовник зобовязується до початку провадження робіт забезпечити підрядника затвердженою проектною документацією і всіма необхідними документами, що дозволяють виконання робіт. У відповідності з п. 4.3 договору оплата здійснюється замовником підряднику платіжними дорученнями на поточний рахунок підрядника з урахуванням фактично виконаних обсягів робіт підрядником на підставі актів виконаних робіт протягом 10 банківських днів з моменту їх підписання, або на підставі графіку платежів, який узгоджується сторонами та є невід'ємною частиною цього договору (т. 1, а.с. 121-124).

На підставі платіжного доручення № 340 від 22.12.2006 року СТОВ «Донецька птахофабрика»перерахувало на адресу ТОВ «Гранд-Гарант»попередню оплату за будівельні роботи згідно договору № 461/П від 20.11.2006 року у розмірі 21500 000 грн. (т. 1, а.с. 126).

У результаті укладення цього договору з боку ТОВ «Гранд-Гарант» на адресу позивача було виписано податкову накладну № 219 від 22.12.2006 року на суму 21500 000 грн., у тому числі ПДВ 3583333 грн. У ній було зазначено, що передоплата за будівельні роботи склала 21500000 грн. разом з ПДВ. На підставі отриманої від ТОВ «Гранд-Гарант»податкової накладної СТОВ «Донецька птахофабрика»було сформовано податковий кредит, який було відображено по поданій загальній декларації з податку на додану вартість за січень 2007 року (т. 1, а.с. 125).

За наслідками проведення реконструкції було складено наступні акти:

-акт приймання виконаних робіт за березень 2007 року пташника № 5 на суму 1413932,4 грн.;

-акт приймання виконаних робіт за лютий 2007 року пташника № 5 на суму 594457,2 грн.;

-акт приймання виконаних робіт за березень 2007 року пташника № 7 на суму 1224559,2 грн.;

-акт приймання виконаних робіт за лютий 2007 року пташника № 7 на суму 485372,4 грн.;

-акт приймання виконаних робіт за березень 2007 року пташника № 8 на суму 1312696,8 грн.;

-акт приймання виконаних робіт за лютий 2007 року пташника № 8 на суму 460380 грн.;

-акт приймання виконаних робіт за березень 2007 року пташника № 9 на суму 1312696,8 грн.;

-акт приймання виконаних робіт за лютий 2007 року пташника № 9 на суму 460380 грн.;

-акт приймання виконаних робіт за березень 2007 року пташника № 11 на суму 1249309,2 грн.;

-акт приймання виконаних робіт за лютий 2007 року пташника № 11 на суму 375537,6 грн.;

-акт приймання виконаних робіт за березень 2007 року пташника № 20 на суму 1298445,6 грн.;

-акт приймання виконаних робіт за лютий 2007 року пташника № 20 на суму 373194 грн.;

-акт приймання виконаних робіт за вересень 2007 року пташника № 11 на суму 2240340 грн.;

-акт приймання виконаних робіт за вересень 2007 року пташника № 12 на суму 1956422 грн.;

-акт приймання виконаних робіт за вересень 2007 року пташника № 13 на суму 2276127,6 грн.;

-акт приймання виконаних робіт за вересень 2007 року пташника № 14 на суму 2251912,8 грн.;

-акт приймання виконаних робіт за вересень 2007 року пташника № 15 на суму 2231558,4 грн. (т. 1, а.с. 127-205). При цьому, жоден акт приймання виконаних робіт не містить дати їх складання та підписання.

Таким чином, на адресу позивача з боку ТОВ «Гранд-Гарант»було виставлено актів виконаних робіт на загальну суму 21517 322,4 грн.

У відповідності з поданою з боку СТОВ «Донецька птахофабрика»до ДПІ у Волноваському районі податковою декларацією з ПДВ за січень 2007 року, уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок № 4071 від 26.02.2007 року, податковою декларацією з ПДВ за травень 2007 року, в якій підприємством виправлені помилки за січень 2007 року, уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок у декларації за травень 2007 року № 14286 від 11.07.2007 року, № 14723 від 16.07.2007 року та уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2007 року № 14733 від 16.07.2007 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до декларації з ПДВ № 14733 від 16.07.2007 року) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у січні 2007 року на рахунок платника у банку, складає 3787 939 грн.

Згідно з даними податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2007 року № 5105 від 20.03.2007 року СТОВ «Донецька птахофабрика»та уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок № 14730 від 16.07.2007 року та додатку 3 до декларації з ПДВ сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 3571 727 грн.

Як було зазначено вище, за результатами позапланової виїзної документальної перевірки відповідачем винесено два податкових повідомлення-рішення про зменшення сум бюджетного відшкодування за деклараціями за січень та лютий 2007 року на суму 7359 666 грн., а також про донарахування ПДВ із штрафними санкціями у розмірі 79 956 грн.

За результатами документальної перевірки на підтвердження фактів, викладених у скарзі з боку позивача на адресу відповідача, та зазначено в акті виїзної позапланової перевірки № 1987/23-20/31187235 від 11.08.2008 року, було встановлено наступне.

У відповідності з п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»не сплачується до бюджету ПДВ щодо операцій з поставки товарів власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками. Сільськогосподарський товаровиробник, який набув права використовувати спеціальний режим, передбачений п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», має вести окремий податковий облік податкових зобовязань та податкового кредиту щодо операцій, по яких застосовується загальний та спеціальний режим обкладання ПДВ, на підставі якого складати і в установлені терміни подавати до податкового органу за місцем реєстрації окрему податкову декларацію щодо зазначеної діяльності. Позитивна різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців та сумою цього податку, сплаченою ними постачальникам, по операціях, що підпадають під дію норм п. 11.29 ст. 11 Закону, у терміни, передбачені для перерахування сум ПДВ до бюджету, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунку на окремий рахунок, відкритий в установі банку, для відповідного цільового використання.

Від'ємна різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальниками, по операціях, що підлягають під дію норм п. 11.29 ст. 11 Закону, зараховується сільськогосподарським товаровиробником на зменшення податкових зобовязань наступних звітних періодів із зазначеного виду діяльності.

Як було зазначено в акті перевірки від 11.08.2008 року, на підставі розяснень ДПА України № 12392/7/23-2017 від 19.06.2008 року «Щодо окремих питань проведення перевірок»сільськогосподарський товаровиробник не має права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість по скороченій податковій декларації, але не позбавлений такого права у випадках передбачених законом, в тому числі й по операціях із придбання, ремонту та модернізації основних фондів для виробництва сільськогосподарської продукції, на підставі податкової декларації, згідно із якою здійснюються розрахунки з бюджетом по податку на додану вартість.

Таким чином, відповідач в акті перевірки від 11.08.2008 року приходить до висновку про те, що сума податку на додану вартість по взаємовідносинам позивача із ТОВ «Агромаш-ІФ»у грудні 2006 року у розмірі 207662,4 грн., заявлена СТОВ «Донецька птахофабрика»до бюджетного відшкодування по уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ за січень 2007 року у розмірі 204606 грн., перевіркою підтверджується на тих підставах, що за договором № Д-03-11-2006-11 від 03.11.2006 року на виготовлення, поставку та монтаж комплекту кліткового обладнання БК-143.00.00.000 на 32832 птахомісць на загальну суму 1038312 грн., у тому числі ПДВ 207662,4 грн. його зміст не відповідає визначенню «виробництво сільськогосподарської продукції». Тому, сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 204606 грн. за договором між СТОВ «Донецька птахофабрика»та ТОВ «Агромаш-ІФ»перевіркою від 11.08.2008 року підтверджена. З вказаних вище підстав було підтверджено суму ПДВ у розмірі 3571727 грн., заявлену до бюджетного по уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ за лютий 2007 року, за аналогічними договорами на виготовлення, поставку та монтаж комплекту кліткового обладнання між вказаними підприємствами.

За результатами повторної перевірки відповідачем прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги № 27343/10/25-012 від 18.08.2008 року, у відповідності з яким було зазначено, що п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» носить спеціальний характер та не містить прямої вказівки на її застосування при здійсненні операцій, повязаних з тим чи іншим придбанням сільськогосподарськими товаровиробниками основних засобів та матеріально-технічних ресурсів, проте прямо вказує лише на операції з поставки товарів (послуг) власного виробництва (т. 1, а.с. 112). Таким чином, як зазначено в рішенні, сільськогосподарський товаровиробник не має права на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по скороченій податковій декларації з ПДВ, але не позбавлений такого права у випадках, передбачених законом, в тому числі по операціях із придбання, ремонту та модернізації основних фондів для виробництва сільськогосподарської продукції на підставі податкової декларації, згідно з якою здійснюються розрахунки з бюджетом по податку на додану вартість. На підставі вказаного рішення ДПІ у Волноваському районі скасувало податкове повідомлення-рішення № 0000152320/0 від 19.06.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в частині 3776 333 грн., а в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення залишене без змін. На підставі зазначеного рішення ДПІ у Волноваському районі винесено податкове повідомлення-рішення № 0000152320/1 від 18.08.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 3583 333 грн.

При цьому, судом зазначається, що єдиною підставою для підтвердження зазначених вище сум податку на додану вартість до відшкодування з Державного бюджету України було розяснення ДПА України № 12392/7/23-2017 від 19.06.2008 року «Щодо окремих питань проведення перевірок». Позаяк в акті виїзної позапланової перевірки СТОВ «Донецька птахофабрика»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за січень, лютий 2007 року № 1313/23-20/31187235 від 06.06.2008 року вказані вище факти договірних відносин між СТОВ «Донецька птахофабрика»у грудні 2006 року та січні 2007 року, по яким задекларовані відповідні суми ПДВ до бюджетного відшкодування по уточнюючим розрахункам до декларацій за січень та лютий 2007 року, були визначені як порушення п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки кліткове обладнання було придбано для виробництва курячих яєць, тому суми ПДВ по зазначених операціях необхідно відображати у відповідній скороченій декларації (т. 1, а.с. 53).

З цього приводу судом зазначається, що за спеціальною декларацією при визначенні обєкта оподаткування платник податку, який підпадає під дію пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», декларує як податкове зобовязання, так і податковий кредит. Оскільки позивач, реалізовуючи продукцію, на підставі наведеної вище норми цей податок до бюджету не сплачує, а декларує податкові зобовязання за спеціальною податковою декларацією, використовуючи кошти відповідно до Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року № 271, то і податковий кредит з ПДВ, сформований за операціями з придбання кліткового обладнання, має відноситися до тієї самої спеціальної декларації та відповідно зменшувати суму, що залишається у розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника. Отже, логіка законодавця полягає в тому, що, по-перше, сільськогосподарський товаровиробник отримує пільгу, яка полягає в наданні права розпоряджатися сумами ПДВ в ціні товару власного виробництва після його продажу. По-друге, у розрахунках від'ємного або позитивного значення ПДВ в контексті положень п. 11.29 ст. 11 Закону застосовується термін «сума цього податку, сплачена сільськогосподарськими товаровиробниками постачальникам по операціях, що підпадають під дію норм п. 11.29 ст. 11 Закону», який шляхом застосування логічного способу тлумачення цієї норми означає суму податку сплачену при здійсненні операцій, повязаних з виробництвом сільськогосподарської продукції. Отже, вимога декларувати податковий кредит по операціях, повязаних із виробництвом сільськогосподарської продукції, у скороченій декларації, усуває можливість створення ситуацій, коли сільськогосподарський товаровиробник, залишивши ПДВ в ціні проданого товару власного виробництва у себе та отримавши можливість використати його за відповідним цільовим призначенням, не отримає можливість ще раз необґрунтовано відшкодувати ПДВ з Державного бюджету по операціях, внаслідок яких було виготовлено та реалізовано продукцію власного виробництва із залишенням сум ПДВ у власному розпорядженні.

Ця позиція підтверджена постановою Верховного Суду України від 17.06.2008 року, у відповідності з якою було відмовлено сільськогосподарському товаровиробнику в отриманні права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в результаті придбання кліткового обладнання у ТОВ «Агромаш-ІФ». Аналогічна позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 09.12.2008 року, 24.02.2009 року, 16.12.2008 року, ухвалах Вищого адміністративного суду України від 19.05.2009 року та 17.06.2009 року.

Втім, судом зазначається, що правовідносини з приводу обґрунтованості визначення сум ПДВ в уточнюючих розрахунках до декларацій з ПДВ за січень та лютий 2007 року в частині заявлення сум ПДВ за операціями між позивачем та ТОВ «Агромаш-ІФ»до відшкодування з Державного бюджету України у розмірі 204606 грн. по декларації за січень 2007 року та 3571727 грн. по декларації за лютий 2007 року не є предметом спору по цій адміністративній справі. Водночас, суд вважає за необхідне вказати про те, що у відповідності до вимог ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним субєктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Що стосується позовних вимог про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000152320/0 від 19.06.2008 року в частині зменшення СТОВ «Донецька птахофабрика»суми бюджетного відшкодування у розмірі 3583 333 грн. та № 0000152320/1 від 18.08.2008 року про зменшення СТОВ «Донецька птахофабрика»суми бюджетного відшкодування у розмірі 3583 333 грн., судом зазначається наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Саме нормами зазначеного Закону з урахуванням його преамбули регулюються всі питання, пов'язані із визначенням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.7.4. пункту 7.7. статті 7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Підпункт 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону передбачає, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний надавати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, включаючи випадки, коли за результатами перевірок така сума визнана недостовірною.

Підпунктом «в»підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій в податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Позивачем під час розгляду справи були надані докази виконання зазначених вимог Закону, які полягали в документальному відображенні в податковому обліку операцій за договором № 461/П від 20.11.2006 року, а також докази фактичного виконання вказаного вище договору.

Так, позивачем, окрім самого договору та актів прийняття виконаних робіт за формою КБ-2В, було надано журнали-ордери № 6 по рахунку 631 за травень, грудень 2007 року, в яких операції по вищезазначених підрядних роботах у бухгалтерському обліку відображено наступним чином:

-у травні 2007 року по Дт рахунку 1522 Кт рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками»на суму 2291101 грн., ПДВ 458220 грн.;

-у грудні 2007 року по Дт рахунку 153 Кт рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками»на суму 6509700 грн., ПДВ 1301940 грн.;

-у березні 2008 року по Дт рахунку 152 Кт рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками»на суму 9115865,67 грн., ПДВ 1823173,13 грн.

Крім того, під час розгляду справи було проведено будівельно-технічної експертизи, на підставі висновку якої роботи з реконструкції пташників №№ 5, 7, 8, 9, 11, 20, які належать СТОВ «Донецька птахофабрика», та пташників №№ 11, 12, 13, 14, 15, які СТОВ «Донецька птахофабрика»орендує у ВАТ «Октябрь», фактично були проведені, та їх обсяг співпадає з тим обсягом реконструкційних робіт, які визначені в актах приймання виконаних робіт, підписаних між СТОВ «Донецька фабрика».

Втім, судом також встановлено, що акти приймання виконаних робіт форми КБ-2В за лютий, березень, вересень 2007 року, де генеральним підрядником було зазначено ТОВ «Гранд-Гарант», які були надані до суду, складені без зазначення дати приймання виконаних робіт, підписи представників замовника та підрядника, які містяться в актах приймання виконаних робіт, без зазначення посад, прізвищ, ім'я та по-батькові, із зазначенням загальної суми виконаних робіт 21517322,4 грн.

Крім того, судом встановлено, що у відповідності із ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеномустаттею 24 Закону України «Про планування і забудову територій». З урахуванням вимог ст. 27 замовники (забудовники) та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані, серед іншого, забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов'язковою.

У відповідності із ст. 27 Закону України «Про планування і забудову територій»Фізичні та юридичні особи, які отримали дозвіл на будівництво об'єкта містобудування, або юридичні особи, які отримали рішення сільської, селищної, міської ради чи уповноваженого на те виконавчого органу про погодження місця розташування об'єкта, мають право на одержання вихідних даних на проектування цього об'єкта та здійснення проектно-вишукувальних робіт.

На підставі положень ст. 28 зазначеного Закону проектна документація на будівництво об'єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку.

Так, у висновку будівельно-технічної експертизи робиться посилання на договір № 46/07 від 31.08.2007 року, у відповідності з яким СТОВ «Донецька птахофабрика»доручає, а кооперативно-державний проектно-вишукувальний інститут «Донецькагропроект»зобовязується виконати в інтересах замовника робочий проект «Реконструкція пташників №№ 5, 7, 8, 9, 11, 20 для утримання промстада птиці». При цьому, судом зазначається, що акти приймання виконаних робіт вже були підписані у лютому та березні 2007 року, тобто до виготовлення робочого проекту з реконструкції.

Такі дії є порушенням також норм ст. 875 Цивільного кодексу України, у відповідності з якою за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Стаття 877 Цивільного кодексу України конкретизує обовязок виконувати роботи з боку підрядника за умови наявності у нього проектно-кошторисної документації. Так, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Крім того, на підставі п.п. 3.1.1 та п.п. 3.1.2 договору № 461/П від 20.11.2006 року підрядник зобовязується почати реконструкцію обєктів нерухомості не пізніше 20 календарних днів після отримання проектної документації на реконструкцію, виконати своїми силами та із свого матеріалу, якісно та у встановлений термін передбачені цим договором роботи відповідно до затвердженої проектної документації і здати обєкти у встановлений у Додатку № 2 до договору термін. Судом встановлено, що згідно податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і суми утриманого із них податку за формою 1ДФ, які подавалися з боку ТОВ «Гранд-Гарант»до ДПІ у Київському районі м. Донецька за 1-4 квартали 2006 року та 1 квартал 2007 року, на вказаному підприємстві працювала 1 людина, а у 2 кварталі 2007 року взагалі у штаті підприємства працівників не було.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що зазначеним підприємством ТОВ «Гранд-Гарант»не могли виконуватися роботи, обумовлені договором № 461/П від 20.11.2006 року, а також актами приймання виконаних робіт, зазначеними вище. До того ж, під час розгляду справи судом не було отримано доказів виконання зазначених робіт субпідрядною організацією. Водночас слід зазначити, що договором № 461/П від 20.11.2006 року це заборонено.

Судом також встановлено, що постановою від 02.04.2007 року прокуратурою Донецької області порушено кримінальну справу № 67-1896 відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2., який був директором ТОВ «Гранд-Гарант»за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 28 та 205 ч. 2, 28 та 358 ч. 3, 202 ч. 1 Кримінального кодексу України.

У відповідності з обвинувальним висновком, на підставі якого зазначену кримінальну справу направлено до суду, вказаними вище особами внесено завідомо неправдиві відомості щодо наявності на підприємстві ТОВ «Гранд-Гарант»25 інженерно-технічних працівників та робочих професій, 117 одиниць техніки та обладнання тощо. На підставі зазначених підроблених документів вказаними вище особами Міністерстві будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України було отримано ліцензію АВ № 1186709 на право здійснення будівельної діяльності з боку ТОВ «Гранд-Гарант». В обвинувальному висновку було зазначено, що після отримання вказаної ліцензії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період до 03.04.2007 року здійснювали діяльність у сфері будівництва (укладення договорів на виконання будівельних та ремонтних робіт шляхом підряду та субпідряду, отримання та перерахування грошових коштів по вказаним договорам, складення та видання актів приймання виконаних робіт за вказаними договорами тощо) з порушенням умов ліцензування відсутності необхідних для отримання ліцензій працівників та обладнання на підконтрольних членам групи фіктивних підприємствах.

Судом також встановлено, що в матеріалах кримінальної справи № 67-1896 наявні документи, які свідчать про використання у зазначеній вище злочинній діяльності договору №461/П від 20.11.2006 року, укладеного між ТОВ «Гранд-Гарант»та СТОВ «Донецька птахофабрика». Так, про ці обставини свідчать оборотні відомості із зазначенням сум грошових коштів та їх призначення. У даному випадку зазначено 21500000 грн. як передплату, отриману від СТОВ «Донецька птахофабрика»за будівельно-монтажні роботи. Ці обставини беруться судом до уваги з огляду на вимог ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності з якою доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, котрі беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Крім того, в матеріалах кримінальної справи № 67-1896 міститься клопотання від 20.07.2007 року підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2. про застосування до них акту амністії, в якому вони визнають свою вину у скоєнні інкримінуємих ним злочинів, передбачених статтями 202 ч. 1, 205 ч. 2, 358 ч. 3 Кримінального кодексу України. На підставі вказаного клопотання постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 27.07.2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2. звільнено від покарання з причини застосування до них акту амністії, та кримінальну справу № 67-1896 закрито на підставі ст. 6 п. 4 Кримінально-процесуального кодексу України.

З урахуванням вказаних обставин, з огляду на те, що кримінальну справу № 67-1896 закрито з нереабілітуючих обставин в контексті вимог Кримінально-процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності з якою вирок суду в кримінальній справі є обовязковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. З огляду на наведене вище, судом зазначається, що предметом доказування по цій адміністративній справі, серед іншого, є підтвердження або спростування факту наявності договірних відносин та їх виконання з боку позивача та ТОВ «Гранд-Гарант», які полягають у здійсненні реконструкції пташників з боку останнього субєкта господарювання.

Тому, судом беруться до уваги фактичні дані, доведені у кримінальній справі № 67-1896, та застосовуються до них положення ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на це суд вважає за необхідне зазначити, що на підставі узагальнення Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними»відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам законодавства. Такий правочин недійсний з моменту його вчинення незалежно від того, чи визнав його таким суд. Що ж стосується оспорюваного правочину, то він може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Нікчемні та оспорюванні правочини розрізняються, серед інших факторів:

- ступенем важливості дефектів у складі правочину;

- характером прав та інтересів, які порушено у зв'язку з укладенням правочину;

- судовим порядком встановлення недійсності правочину й незалежністю встановлення недійсності правочину від судового рішення.

У випадку наявних фактичних даних, які мали місце під час існування правовідносин, оцінка яким надається у цій адміністративній справі, слід зазначити, що наявність дійсно серйозних дефектів у складі процесу укладення та виконання договору № 461/П від 20.11.2006 року наведена вище, характер прав та інтересів, які порушено у звязку з укладенням правочину, мають ознаки публічних з підстав, які будуть наведені нижче, судовий порядок встановлення недійсності вказаного правочину не вимагається, оскільки йому притаманні ознаки нікчемного.

Крім того, слід зазначити, що згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З цього приводу судом зазначається, що у відповідності з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо, що, в свою чергу, має місце у правовідносинах, що є предметом розгляду цієї адміністративної справи.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

Віднесення правочинів, які порушують публічний порядок, до нікчемних, означає безумовне позбавлення правового захисту осіб, яких цим правочином передбачалося наділити правами. Таке позбавлення диктується необхідністю збереження публічного порядку, що є важливим для суспільства в цілому. Наявність істотного публічного інтересу виключає можливість встановлення залежності позбавлення правового захисту особи від волевиявлення іншої особи або органу державної влади.

Для визначення, чи порушує договір № 461/П від 20.11.2006 року публічний порядок, судом вказується на те, що згідно з п. 19 ст. 2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти). Згідно із ст. 9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти. У відповідності із ч. 2 ст. 9 вказаного Кодексу податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Підпунктом 3.2.1 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Таким чином, несплачений підприємством податок на прибуток, податок на додану вартість внаслідок порушення встановленого порядку формування валових доходів, валових витрат, податкового зобов'язання та податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Отже, якщо підприємством перераховуються кошти контрагенту без мети реального настання правових наслідків, з метою формування податкового кредиту та, як наслідок заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, такі його дії призводять до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Саме ці обставини мали місце при укладенні та виконанні договору № 461/П від 20.11.2006 року, оскільки навіть при наявності результату виконаних робіт по реконструкції пташників вказані роботи не виконувалися з боку ТОВ «Гранд-Гарант», на користь якого позивачем було перераховано 21500 000 грн., внаслідок чого останнім було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі 3583333 грн., залишок від'ємного значення з якого згодом було заявлено до бюджетного відшкодування в уточнюючому розрахунку до декларації з податку на додану вартість за січень 2007 року.

Судом також зазначається, що надання податковому органу належним чином усіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні або суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів тощо.

При цьому, судом доведено, що реальне виконання договору № 461/П від 20.11.2006 року з боку ТОВ «Гранд-Гарант»було неможливим з огляду на відсутність в останнього управлінського та технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень транспортних засобів. Так, у відповідності з декларацією з податку на прибуток підприємств за 2006 рік у рядку «сума амортизаційних відрахувань»показники відсутні. Такі ж дані мають місце і в декларації підприємства за 1 квартал 2007 року.

Крім того, у ТОВ «Гранд-Гарант»не було можливості реального здійснення зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження та обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання обумовлених договором робіт, оскільки станом на липень 2007 року, тобто під час виконання зазначеного вище договору, в Господарському суді Донецької області було відкрито провадження за справою про банкрутство відсутнього боржника товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Гарант».

Таким чином, підприємством СТОВ «Донецька птахофабрика»укладено правочин, який суперечить моральним засадам суспільства та відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України порушує публічний порядок, оскільки він був спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Згідно із частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

В зв'язку з тим, що договір № 461/П від 20.11.2006 року, укладений між СТОВ «Донецька птахофабрика»та ТОВ «Гранд-Гарант»є нікчемним, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Тобто, в результаті виконання сторонами нікчемної угоди не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість.

Крім того, судом зазначається, що податкове повідомлення-рішення № 0000152320/1 від 18.08.2008 року, яким зменшено СТОВ «Донецька птахофабрика»суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3583333 грн. є правомірним ще з огляду на вимог п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»обґрунтування чого наведено вище.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з боку СТОВ «Донецька птахофабрика».

Крім того, як вбачається із позовних вимог позивач у резолютивній частині позову просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000152320/1 від 18.09.2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 3583333 грн., але як встановлено судом та відповідно до копії зазначеного податкового повідомлення-рішення, що міститься в матеріалах справи, дане податкове повідомлення-рішення прийнято державною податковою інспекцією у Волноваському районі Донецької області не 18.09.2008 року, а 18.08.2008 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем під час складання та подачі до суду адміністративного позову була допущена граматична описка при зазначенні дати податкового повідомлення-рішення № 0000152320/1, оскільки дана описка не тягне за собою зміни суті позовних вимог, суд вважає можливим у даному судовому рішенні застосовувати вірну дату складання податкового повідомлення-рішення № 0000152320/1, а саме 18.08.2008р.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 103, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька птахофабрика»до державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000152320/0 від 19.06.2008 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 3583333 грн. та № 0000152320/1 від 18.08.2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 3583333 грн. відмовити у повному обсязі.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 15 лютого 2010 року в присутності представників позивача та представника відповідача. Постанова виготовлена в повному обсязі 20 лютого 2010 року.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя М.С.Могильницький