Ухвала суду № 8734832, 15.02.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Донецький окружний адміністративний суд ОКРЕМА УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2010 р. справа № 2а-19488/08/0570

приміщення суду за адресою: м. Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17,

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Могильницького М.С.

при секретарі Фенделєвій В.Є., Асмановій Е.Е., Платоновій О.М.

за участю:

прокурора не зявився,

представників позивача Жмудінського В.П., Лях М.І.,

представника відповідача Перекрестова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька птахофабрика»до державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000152320/0 від 19.06.2008 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 3583333 грн. та № 0000152320/1 від 18.08.2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 3583333 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Донецька птахофабрика» звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000152320/0 від 19.06.2008 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 3583333 грн. та № 0000152320/1 від 18.08.2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 3583333 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у звязку із поданням підприємством декларації з відємним значенням податковим органом було проведено виїзну позапланову перевірку СТОВ «Донецька птахофабрика», за результатами якої було складено акт від 06.06.2008 року № 1313/23-20/31187235. на підставі даного акту відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000152320/0 від 19.06.2008р. та № 0000452310/0 від 19.06.2008р. Як зазначає позивач, він з прийнятими відповідачем зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями не погодився та оскаржив їх в адміністративному порядку, за результатами чого податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000152320/1 від 18.08.2008р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3583333 грн. Як вказує позивач, він з такими діями відповідача не згоден та зазначає, що між СТОВ «Донецька птахофабрика»та ТОВ «Гранд-Гарант»було укладено договір на реконструкцію обєктів нерухомості № 461/П від 20.11.2006р. Відповідно до даного договору ТОВ «Гранд-Гарант»зобовязується здійснити реконструкцію (ремонт) обєктів нерухомості (пташників), згідно встановленого переліку у зазначений у договорі строк. Як зазначає позивач, ТОВ «Гранд-Гарант»було виписано податкову накладну від 22.12.2006р. на суму 21500000 грн., в т.ч. ПДВ 3583333.33 грн., на підставі якої позивачем було сформовано податковий кредит.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Оскільки, як зазначає позивач, СТОВ «Донецька птахофабрика»сплатило суму ПДВ у попередньому податковому періоді (грудень 2006р.), то ним правомірно відображено її у податковій декларацій звітного періоду (січень 2007р.)

Судом встановлено наступне.

У відповідності з поданою з боку СТОВ «Донецька птахофабрика»до ДПІ у Волноваському районі податковою декларацією з ПДВ за січень 2007 року, уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у січні 2007 року на рахунок платника у банку, складає 3787939 грн.

Згідно з даними податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2007 року № 5105 від 20.03.2007 року СТОВ «Донецька птахофабрика»та уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за лютий 2007 року, складає 3571727 грн.

За результатами позапланової виїзної документальної перевірки Державною податковою інспекцією винесено два податкових повідомлення-рішення про зменшення сум бюджетного відшкодування за деклараціями за січень та лютий 2007 року на суму 7359666 грн., а також про донарахування ПДВ із штрафними санкціями у розмірі 79956 грн.

В акті перевірки було зазначено, що податковим органом встановлено порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 271 від 26.02.1999 року «Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини»та визначено, що платником податків завищено суму бюджетного відшкодування за січень 2007 року та 3787939 грн. та за лютий 2007 року на суму 3571727 грн. На підставі вказаного акту ДПІ у Волноваському районі винесено податкові повідомлення рішення № 0000152320/0 від 19.06.2008 року, у відповідності з яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість СТОВ «Донецька птахофабрика»у розмірі 7359666 грн.; № 0000452310/0 від 19.06.2008 року, яким визначено відносно СТОВ «Донецька птахофабрика»суму податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 79956 грн. Підставою для зменшення сум бюджетного відшкодування було, по-перше, порушення п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки за договорами між позивачем та ТОВ «Агромаш ІФ»кліткове обладнання було придбано для виробництва курячих яєць, тому суми ПДВ по зазначених операціях необхідно відображати у відповідній скороченій декларації, а не в загальній декларації з ПДВ з отриманням права на відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України. По-друге, частина суми, на яку було зменшене заявлене бюджетне відшкодування, було обраховано податковим органом на підставі укладення та виконання договору будівельного підряду між позивачем та ТОВ «Гранд-Гарант».

Що стосується першого питання, судом зазначається, що у відповідності з п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»не сплачується до бюджету ПДВ щодо операцій з поставки товарів власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками. Сільськогосподарський товаровиробник, який набув права використовувати спеціальний режим, передбачений п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», має вести окремий податковий облік податкових зобовязань та податкового кредиту щодо операцій, по яких застосовується загальний та спеціальний режим обкладання ПДВ, на підставі якого складати і в установлені терміни подавати до податкового органу за місцем реєстрації окрему податкову декларацію щодо зазначеної діяльності. Позитивна різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців та сумою цього податку, сплаченою ними постачальникам, по операціях, що підпадають під дію норм п. 11.29 ст. 11 Закону, у терміни, передбачені для перерахування сум ПДВ до бюджету, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунку на окремий рахунок, відкритий в установі банку, для відповідного цільового використання.

Від'ємна різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальниками, по операціях, що підлягають під дію норм п. 11.29 ст. 11 Закону, зараховується сільськогосподарським товаровиробником на зменшення податкових зобовязань наступних звітних періодів із зазначеного виду діяльності.

З цього приводу судом також зазначається, що за спеціальною декларацією при визначенні обєкта оподаткування платник податку, який підпадає під дію пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», декларує як податкове зобовязання, так і податковий кредит. Оскільки позивач, реалізовуючи продукцію, на підставі наведеної вище норми цей податок до бюджету не сплачує, а декларує податкові зобовязання за спеціальною податковою декларацією, використовуючи кошти відповідно до Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року № 271, то і податковий кредит з ПДВ, сформований за операціями з придбання кліткового обладнання, має відноситися до тієї самої спеціальної декларації та відповідно зменшувати суму, що залишається у розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника. Отже, логіка законодавця полягає в тому, що, по-перше, сільськогосподарський товаровиробник отримує пільгу, яка полягає в наданні права розпоряджатися сумами ПДВ в ціні товару власного виробництва після його продажу. По-друге, у розрахунках від'ємного або позитивного значення ПДВ в контексті положень п. 11.29 ст. 11 Закону застосовується термін «сума цього податку, сплачена сільськогосподарськими товаровиробниками постачальникам по операціях, що підпадають під дію норм п. 11.29 ст. 11 Закону», який шляхом застосування логічного способу тлумачення цієї норми означає суму податку сплачену при здійсненні операцій, повязаних з виробництвом сільськогосподарської продукції. Отже, вимога декларувати податковий кредит по операціях, повязаних із виробництвом сільськогосподарської продукції, у скороченій декларації, усуває можливість створення ситуацій, коли сільськогосподарський товаровиробник, залишивши ПДВ в ціні проданого товару власного виробництва у себе та отримавши можливість використати його за відповідним цільовим призначенням, не отримає можливість ще раз необґрунтовано відшкодувати ПДВ з Державного бюджету по операціях, внаслідок яких було виготовлено та реалізовано продукцію власного виробництва із залишенням сум ПДВ у власному розпорядженні.

Отже, позиція ДПІ у Волноваському районі під час проведення першої перевірки з питання обґрунтованості заявлених сум податку на додану вартість до відшкодування з Державного бюджету України є цілком обґрунтованою та такою, що будується на вимогах чинного законодавства.

Втім, за наслідками розгляду первинної скарги позивача державною податковою інспекцією у Волноваському районі було проведено повторну перевірку позивача на підтвердження фактів, викладених у скарзі. За результатами перевірки був складений акт № 1987/23-20/31187235 від 11.08.2008 року. На підставі вказаного акту 18.08.2008 року позивачем отримано рішення про результати розгляду первинної скарги, яким були скасовані податкове повідомлення-рішення № 0000452310/0 від 19.06.2008 року, яким визначено відносно СТОВ «Донецька птахофабрика»суму податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 79956 грн., а також податкове повідомлення рішення № 0000152320/0 від 19.06.2008 року в частині 3776333 грн., а в решті вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін. За наслідками проведеної повторної перевірки та розгляду скарги ДПІ у Волноваському районі винесено податкове повідомлення-рішення № 0000152320/1 від 18.08.2008 року, яким зменшено СТОВ «Донецька птахофабрика»суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3583 333 грн.

Як було зазначено в акті перевірки від 11.08.2008 року, на підставі розяснень ДПА України № 12392/7/23-2017 від 19.06.2008 року «Щодо окремих питань проведення перевірок»сільськогосподарський товаровиробник не має права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість по скороченій податковій декларації, але не позбавлений такого права у випадках передбачених законом, в тому числі й по операціях із придбання, ремонту та модернізації основних фондів для виробництва сільськогосподарської продукції, на підставі податкової декларації, згідно із якою здійснюються розрахунки з бюджетом по податку на додану вартість.

Таким чином, ДПІ у Волноваському районі в акті перевірки від 11.08.2008 року приходить до висновку про те, що сума податку на додану вартість по взаємовідносинам позивача із ТОВ «Агромаш-ІФ»у грудні 2006 року у розмірі 207662,4 грн., заявлена СТОВ «Донецька птахофабрика»до бюджетного відшкодування по уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ за січень 2007 року у розмірі 204606 грн., перевіркою підтверджується на тих підставах, що за договором № Д-03-11-2006-11 від 03.11.2006 року на виготовлення, поставку та монтаж комплекту кліткового обладнання БК-143.00.00.000 на 32832 птахомісць на загальну суму 1038312 грн., у тому числі ПДВ 207662,4 грн. його зміст не відповідає визначенню «виробництво сільськогосподарської продукції». Тому, сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 204606 грн. за договором між СТОВ «Донецька птахофабрика»та ТОВ «Агромаш-ІФ»перевіркою від 11.08.2008 року підтверджена. З вказаних вище підстав було підтверджено суму ПДВ у розмірі 3571727 грн., заявлену до бюджетного по уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ за лютий 2007 року, за аналогічними договорами на виготовлення, поставку та монтаж комплекту кліткового обладнання між вказаними підприємствами.

За результатами повторної перевірки ДПІ у Волноваському районі прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги № 27343/10/25-012 від 18.08.2008 року, у відповідності з яким було зазначено, що п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»носить спеціальний характер та не містить прямої вказівки на її застосування при здійсненні операцій, повязаних з тим чи іншим придбанням сільськогосподарськими товаровиробниками основних засобів та матеріально-технічних ресурсів, проте прямо вказує лише на операції з поставки товарів (послуг) власного виробництва. Таким чином, як зазначено в рішенні, сільськогосподарський товаровиробник не має права на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по скороченій податковій декларації з ПДВ, але не позбавлений такого права у випадках, передбачених законом, в тому числі по операціях із придбання, ремонту та модернізації основних фондів для виробництва сільськогосподарської продукції на підставі податкової декларації, згідно з якою здійснюються розрахунки з бюджетом по податку на додану вартість. На підставі вказаного рішення ДПІ у Волноваському районі скасувало податкове повідомлення-рішення № 0000152320/0 від 19.06.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в частині 3776333 грн., а в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення залишене без змін. На підставі зазначеного рішення ДПІ у Волноваському районі винесено податкове повідомлення-рішення № 0000152320/1 від 18.08.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 3583333 грн.

При цьому, судом зазначається, що єдиною підставою для підтвердження зазначених вище сум податку на додану вартість до відшкодування з Державного бюджету України було розяснення ДПА України № 12392/7/23-2017 від 19.06.2008 року «Щодо окремих питань проведення перевірок». Позаяк в акті виїзної позапланової перевірки СТОВ «Донецька птахофабрика»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за січень, лютий 2007 року № 1313/23-20/31187235 від 06.06.2008 року вказані вище факти договірних відносин між СТОВ «Донецька птахофабрика»у грудні 2006 року та січні 2007 року, по яким задекларовані відповідні суми ПДВ до бюджетного відшкодування по уточнюючим розрахункам до декларацій за січень та лютий 2007 року, були визначені як порушення п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки кліткове обладнання було придбано для виробництва курячих яєць, тому суми ПДВ по зазначених операціях необхідно відображати у відповідній скороченій декларації.

Втім, позиція, якої додержувалася ДПІ у Волноваському районі під час першої перевірки позивача, підтверджена постановою Верховного Суду України від 17.06.2008 року, у відповідності з якою було відмовлено сільськогосподарському товаровиробнику в отриманні права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в результаті придбання кліткового обладнання у ТОВ «Агромаш-ІФ». Аналогічна позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 09.12.2008 року, 24.02.2009 року, 16.12.2008 року, ухвалах Вищого адміністративного суду України від 19.05.2009 року та 17.06.2009 року.

Тому, висновки ДПІ у Волноваському районі в акті перевірки від 11.08.2008 року, а також в рішенні про результати розгляду первинної скарги від 18.08.2008 року щодо обґрунтованості включення ПДВ з вартості придбаного кліткового обладнання до загальної декларації з цього податку та заявлення відповідної суми ПДВ за операціями між позивачем та ТОВ «Агромаш-ІФ»до відшкодування з Державного бюджету України є безпідставними.

Але обрання певної правової позиції субєктом владних повноважень під час реалізації покладених державою функцій не може бути предметом розгляду в окремій ухвалі суду, позаяк немотивована її зміна за наявності однакових обставин безумовно є порушенням вимог ст. 19 Конституції України, оскільки правомірність дій органів державної податкової служби під час застосування положень п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»підтверджена цілим рядом рішень Верховного Суду України.

Крім того, суд зазначає, що подібна практика отримання безпідставної податкової вигоди має місце на всій території України за участю одних й тих самих субєктів господарювання, що висвітлює та ж практика Верховного Суду України, про яку згадувалося вище.

Судом також зазначається, що під час розгляду зазначеної адміністративної справи встановлено, що частина суми бюджетного відшкодування у розмірі 3583 333 грн. була сформована в результаті фінансово-господарських відносин між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд-Гарант». Так, між вказаними підприємствами укладено договір на реконструкцію обєктів нерухомості № 461/П від 20.11.2006 року, у відповідності з яким підрядник ТОВ «Гранд-Гарант», зобовязується здійснити реконструкцію (ремонт) обєктів нерухомості (пташників) згідно встановленого переліку у зазначені в договорі строки, а замовник ТОВ «Донецька птахофабрика», зобовязується прийняти роботи та здійснити оплату їх вартості.

На підставі п.п. 3.1.1 та п.п. 3.1.2 договору № 461/П від 20.11.2006 року підрядник зобовязується почати реконструкцію обєктів нерухомості не пізніше 20 календарних днів після отримання проектної документації на реконструкцію, виконати своїми силами та із свого матеріалу, якісно та у встановлений термін передбачені цим договором роботи відповідно до затвердженої проектної документації і здати обєкти у встановлений у Додатку № 2 до договору термін. Судом встановлено, що згідно податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і суми утриманого із них податку за формою 1ДФ, які подавалися з боку ТОВ «Гранд-Гарант»до ДПІ у Київському районі м. Донецька за 1-4 квартали 2006 року та 1 квартал 2007 року, на вказаному підприємстві працювала 1 людина, а у 2 кварталі 2007 року взагалі у штаті підприємства працівників не було.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що зазначеним підприємством ТОВ «Гранд-Гарант»не могли виконуватися роботи, обумовлені договором № 461/П від 20.11.2006 року, а також актами приймання виконаних робіт, зазначеними вище. До того ж, під час розгляду справи судом не було отримано доказів виконання зазначених робіт субпідрядною організацією. Водночас слід зазначити, що договором № 461/П від 20.11.2006 року це заборонено.

Судом також встановлено, що постановою від 02.04.2007 року прокуратурою Донецької області порушено кримінальну справу № 67-1896 відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, який був директором ТОВ «Гранд-Гарант»за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 28 та 205 ч. 2, 28 та 358 ч. 3, 202 ч. 1 Кримінального кодексу України.

У відповідності з обвинувальним висновком, на підставі якого зазначену кримінальну справу направлено до суду, вказаними вище особами внесено завідомо неправдиві відомості щодо наявності на підприємстві ТОВ «Гранд-Гарант»25 інженерно-технічних працівників та робочих професій, 117 одиниць техніки та обладнання тощо. На підставі зазначених підроблених документів вказаними вище особами Міністерстві будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України було отримано ліцензію АВ № 1186709 на право здійснення будівельної діяльності з боку ТОВ «Гранд-Гарант». В обвинувальному висновку було зазначено, що після отримання вказаної ліцензії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період до 03.04.2007 року здійснювали діяльність у сфері будівництва (укладення договорів на виконання будівельних та ремонтних робіт шляхом підряду та субпідряду, отримання та перерахування грошових коштів по вказаним договорам, складення та видання актів приймання виконаних робіт за вказаними договорами тощо) з порушенням умов ліцензування відсутності необхідних для отримання ліцензій працівників та обладнання на підконтрольних членам групи фіктивних підприємствах.

Судом під час розгляду справи було встановлено, що договір № 461/П від 20.11.2006 року має ознаки нікчемного, оскільки навіть при наявності результату виконаних робіт по реконструкції пташників вказані роботи не виконувалися з боку ТОВ «Гранд-Гарант», на користь якого позивачем було перераховано 21 500 000 грн., внаслідок чого останнім було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі 3583 333 грн., залишок від'ємного значення з якого згодом було заявлено до бюджетного відшкодування в уточнюючому розрахунку до декларації з податку на додану вартість за січень 2007 року.

Судом також зазначається, що надання податковому органу належним чином усіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні або суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів тощо.

При цьому, судом доведено, що реальне виконання договору № 461/П від 20.11.2006 року з боку ТОВ «Гранд-Гарант»було неможливим з огляду на відсутність в останнього управлінського та технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень транспортних засобів. Так, у відповідності з декларацією з податку на прибуток підприємств за 2006 рік у рядку «сума амортизаційних відрахувань»показники відсутні. Такі ж дані мають місце і в декларації підприємства за 1 квартал 2007 року.

Крім того, у ТОВ «Гранд-Гарант»не було можливості реального здійснення зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження та обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання обумовлених договором робіт, оскільки станом на липень 2007 року, тобто під час виконання зазначеного вище договору, в Господарському суді Донецької області було відкрито провадження за справою про банкрутство відсутнього боржника товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Гарант».

Таким чином, СТОВ «Донецька птахофабрика»укладено правочин, який суперечить моральним засадам суспільства та відповідно до ст. 228 ЦК порушує публічний порядок, оскільки він був спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

У відповідності до вимог ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним субєктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160, 165, 166 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Направити Генеральному прокурору України зазначену окрему ухвалу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню вимог чинного законодавства України.

Про вжиті заходи повідомити Донецькій окружний адміністративний суд не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується, до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня її отримання особою, що оскаржує ухвалу, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя М.С.Могильницький