Рішення № 87345969, 30.01.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

30.01.2020 227/3614/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Здоровиці О.В.,

за участю

секретаря судового засідання Сисенко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаними позовними вимогами і просив визнати виконавчий напис № 453, який вчинено 30 травня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 72030,42 грн, таким, що не підлягає виконанню.

Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначає, що за вказаним виконавчим написом з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», яке є правонаступником усіх прав та обов`язків ПАТ «Банк Траст» стягнута заборгованість за Кредитним договором №R181.005-TEK.0041667 від 31.01.2014 року за період з 18.05.2018 по 23.05.2019 року, в сумі 72030,42 грн та витрати за вчинення виконавчого напису в розмірі 500,00 грн. Але, при його вчиненні не були дотримані діючи норми законодавства, а саме позивач вважає, що нотаріусом були порушені норми ст.88 ЗУ «Про нотаріат, а саме останній вчинив вказаний напис без відповідних документів, які б підтверджували безспірність заборгованості боржника за вказаним кредитним договором (відсутня виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості). Крім того позивач вважає, що нотаріус не звернув увагу на те, що в щомісячний платіж боржника за кредитним договором включена комісія в розмірі 1302,40 грн, що є протиправним, оскільки відповідно до абз.3 ч.4 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів»(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) кредитодавцю заборонялось встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. У зв`язку з чим, така умова договору про надання споживчого кредиту є нікчемною. Позивач зазначає, що до змісту укладеного між сторонами договору, щомісячна комісія банку встановлена за супроводження кредитної заборгованості протягом всього строку дії договору, тобто за дії банку, які є супутньою послугою, встановлення плати за яку було заборонено законом. Тому вимоги банку про стягнення заборгованості за комісією є спірними. Крім того, позивач вважає, що відповідач звернувся до нотаріуса з грошовою вимогою строк давності щодо якої сплив. Крім того, нотаріусом порушена процедура вчинення виконавчого напису, а саме підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами, оскільки письмову вимогу про усунення порушень зобов`язання позивач не отримував. На підставі зазначеного просить задовольнити позов.

Позивач в судове засідання не з`явився.

Представник позивача, адвокат Трун О.В, надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач, будучи повідомленим про дату, час і місце судового засідання в судове засідання не з`явився. По електронній пошті до суду, 20.11.2019 року до суду надійшла заява відповідача, в якій зазначено, що відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі (а.с.76).

Третя особа, будучи повідомленим про дату, час і місце судового засідання в судове засідання не з`явився.

Керуючись ст.223 ЦПК України, суд вважав можливим розглядати справу без участі учасників справи, які не з`явились, на підставі матеріалів, що маються у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

31.01.2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ Банк «Траст» було укладено кредитний договір № R181.005-TEK.0041667. Відповідно до вказаного договору банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 72760 гривень, строком користування - 60 місяців, зі сплатою процентів - 3,25% річних, зі сплатою щомісячної комісії за супроводження кредиту - 1,79%. Кредит наданий на споживчі цілі (п.1.1. заяви про надання кредиту на споживчі цілі а.с.58). Згідно умов кредитного договору, планове погашення заборгованості по кредиту здійснюється сумами платежів, згідно з графіком платежів (щомісячними платежами). Графік погашення заборгованості за кредитним договором вказаний в додатку № 1 до договору. Останній платіж позичальник, згідно графіку повинен був внести 17.01.2019 року.

Судом встановлено, що 30.05.2019 року приватним нотаріусом Броварського нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем вчинено виконавчий напис №453 (а.с.66), за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», що є правонаступником усіх прав і обов`язків ПАТ Банк «Траст», борг за кредитним договором №R181.005-TEK.0041667 від 31.01.2014 року, який був укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством Банк «Траст», за період з 18.05.2018 по 23.05.2019 року, в розмірі 72030,42 грн, який складається з:

простроченої заборгованості за сумою кредиту - 69300,00 грн,

простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредиту - 2729,50 грн.

За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плату із стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» в розмірі 500 грн, які підлягають стягнення з боржника на користь стягувача.

Зі змісту вказаного виконавчого напису вбачається, що він набирає чинності з дня його вчинення, тобто з 30 травня 2019 року.

Вказаний виконавчий напис перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни (ВП №59311079).

14.06.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольгою Леонідівною винесено постанову по виконавчому провадженню №59311079 (а.с.4-5), згідно якої звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , відповідно до виконавчого напису №453 від 30.05.2019 року приватним нотаріусом БРНО Київської області Колейчик В.В., яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованість в розмірі 72530,42 грн.

Також, з вказаного виконавчого напису вбачається, що він вчинений на підставі ст.ст.87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Згідно ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України. Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України за №282/20595.

За приписами ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.88 цього Закону, нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до ст.89 Закону у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно з п.1.1. даної Глави Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Як передбачено п.3.1., 3.2. Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Відповідно до п.2-2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до роз`яснень наданих судам у п.13 постанови пленуму ВСУ №2 від 31 січня 1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до статей 34, 36, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженим постановою Ради Міністрів України від 12 жовтня 1976 року №483 Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор (з наступними змінами) і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності - не минув цей строк. (Абзац перший пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України N 2 від 13.01.95, N 12 від 01.11.96 ).

Судом враховується, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Таким чином, слід встановити, чи були надані банком нотаріусу всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 травня 2015 року № 6-158цс15.

Відповідно до ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 та постанові від 10.10.2018 року у справі №405/1015/17.

Судом при розгляді вказаної справи встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» звертаючись до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису надавало нотаріусу документи, зазначені в заяві в якості додатків (а.с.52-53), а саме:

кредитний договір №R181.005-TEK.0041667 від 31.01.2014 року

копії реєстру поштових відправлень рекомендованих листів

копію паспорту ОСОБА_1

копію ідентифікованого номера ОСОБА_1

розрахунок суми заборгованості

копія протоколу № UA-EA-2018-03-30-000001-a

копію договору № 1 про відступлення прав вимоги від 18.05.2018 року щодо відступлення вимоги до Боржника

копію довіреності представника ТОВ «ФК «Сіті Фінанс».

Судом неодноразово витребувались у нотаріуса копії документів, на підставі яких був вчинений виконавчий напис 30.05.2019 року приватним нотаріусом Броварського нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем за №453, але вказаний запит суду, вказаним нотаріусом виконаний не був, оскільки вся направлена судом поштова кореспонденція поверталась з позначкою «за закінченням терміну зберігання». Суд намагався зв`язатися з нотаріусом телефонним зв`язком, але спроби не дали позитивного результату.

З наданих відповідачем копій документів, які ним надавалися нотаріусу для вчинення виконавчого напису вбачається, що випискою з рахунку ОСОБА_1 (а.с.78) підтверджується, що заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» за кредитним договором №R181.005-TEK.0041667 від 31.01.2014 року станом на 23.05.2019 року складає 72030,42 грн, в тому числі:

прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 69300,92 грн

прострочена заборгованість за комісією в розмірі 0 гривень

прострочена заборгованість за процентами в розмірі 2729,50 грн

строкова заборгованість за сумою кредиту в розмірі 0 гривень

строкова заборгованість за комісією в розмірі 0 гривень

строкова заборгованість за процентами в розмірі 0 гривень

В той же час слід зазначити, що вказаний розрахунок не містить відомостей, які б свідчили про час з якого виникла вказана заборгованість як за тілом кредиту так і за процентами.

Відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження існування необхідного документа для обґрунтування стягнення, передбаченого п.2 Переліку № 1172, а саме, засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, свідчать про порушення нотаріусом вимог п.3.5. Глави 16 розділу ІІ Порядку.

Таким чином, суд вважає, що безспірність заборгованості ОСОБА_1 , для вчинення нотаріусом виконавчого напису, належним чином не була доведена.

З наданої копії кредитного договору №R181.005-TEK.0041667 від 31.01.2014 року (а.с.58-65) вбачається, що ОСОБА_1 , за умовами даного договору зобов`язався погашати заборгованість по кредиту згідно з графіком платежів, який передбачав щомісячне погашення заборгованості, яка складається з платежу, в яку входить частина основного боргу, проценти а також щомісячна комісія.

Детальний розрахунок заборгованості по кредитному договору (з зазначенням суми щомісячної заборгованості, термінів її сплати) суду надано не було.

Тому, враховуючи суму заборгованості за тілом кредиту на яку був вчинений виконавчий напис (69300,92 грн), дату її утворення (23.05.2019 року), строк дії договору (60 місяців з 31.01.2014 року), дату погашення останнього щомісячного платежу (17.01.2019 року згідно додатку № 1 до Договору), а також графік погашення кредиту, який є невід`ємною частиною кредитного договору №R181.005-TEK.0041667 від 31.01.2014 року (а.с.58-65), який передбачає щомісячне погашення кредиту, суд приходить до висновку, що заборгованість за тілом кредиту виникла ще в червні 2014 року. Тобто, з дня виникнення права вимоги (станом на 30.05.2019 року минуло більше трьох років).

Зміст кредитного договору №R181.005-TEK.0041667 від 31.01.2014 року (а.с.58-65) не містить положення, яким би змінювалась тривалість позовної давності.

Враховуючи те, що виконавчий напис був вчинений 30.05.2019 року, а заборгованість, на яку вчинений виконавчий напис утворилась з червня 2014 року, суд приходить до висновку про те, що нотаріус вчинив виконавчий напис в супереч вимогам п.3.1. Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, яким передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчий напис за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року

А отже стягнення на підставі виконавчого напису суми заборгованості, до якої входила в тому числі і заборгованість за тілом кредиту, яка утворилась з червня 2014 року, дає підстави зробити висновок про те, що сума заборгованості не була безспірною вже на момент вчинення виконавчого напису.

Що стосується доводів позивача, про те, що нотаріус не звернув увагу на те, що в щомісячний платіж боржника за кредитним договором включена комісія в розмірі 1302,40, що є протиправним, оскільки відповідно до абз 3 ч.4 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів», кредитодавцю заборонялось встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, то вказані доводи суд не приймає до уваги, оскільки зі змісту виконавчого напису вбачається, що в суму заборгованості, яка була стягнута на підставі виконавчого напису, сума комісії не входила.

Відповідно до ч.3 ст.12 та ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог закону, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 82, 263, 265, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 30 травня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, зареєстрованого в реєстрі за № 453, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості за Кредитним договором №R181.005-TEK.0041667 від 31.01.2014 року за період з 18.05.2018 по 23.05.2019 року, в сумі 72030,42 грн (сімдесят дві тисячі тридцять гривень 42 коп.).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення до Добропільського міськрайонного суду Донецької області.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку позивачем, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Добропільський МРВ УМВС України в Донецькій області 09.12.2000 року, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», ЄДРПОУ 39508708, юридична адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41 .

Третя особа: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, адреса розташування робочого місця: Київська обл., м.Бровари, вул.Грушевського, буд.15, напівпідвал 5 під`їзд, оф. 6.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 20 січня 2020 року. Повний текст рішення буде складено 30 січня 2020 року.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя О.В. Здоровиця

20.01.2020