Постанова № 8734429, 15.02.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2010 р.                                                                       справа № 2а-134/10/0570

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Стирана В.В.

при секретарі                                                  Цургановій Г.В.

за участю:

представника позивача                                        Гладкової Л.М.

представника відповідача                                        Тімарцева О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Державного підприємства «Макіїввугілля»

до

Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції

про

визнання не дійсними податкових повідомлень-рішень від 11.12.2009 року №0001041530/0 на суму 566706,92 гривень, №0001051530/0 на суму 542134,22 гривень, №0001031530/0 на суму 3,71 гривень

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ДП «Макіївугілля», звернувся до суду з позовом до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання не дійсними податкових повідомлень-рішень від 11.12.2009 року №0001041530/0 на суму 566706,92 гривень, №0001051530/0 на суму 542134,22 гривень, №0001031530/0 на суму 3,71 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10 грудня 2009 року відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка щодо здійснення контролю за своєчасністю та повнотою сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища за період 2005-2007 роки.

Вказує, що на підстав акту перевірки від 10.12.2009 року №9677/15/32442295 відповідачем до ДП «Макіїввугілля» застосовані штрафні санкції по збору за забруднення навколишнього середовища за затримку сплати платником податків узгодженого податкового зобов’язання та прийняті податкові повідомлення-рішення:

від 11.12.2009 року №0001041530/0 на суму 566706,92 гривень, №0001051530/0 на суму 542134,22 гривень, №0001031530/0 на суму 3,71 гривень.

Стверджує, що прийнятті податкові повідомлення-рішення є не чинними на підставі наступного.

ДП «Макіївугілля» є правонаступником виділених зі складу ДП «Донецька вугільна коксівна компанія» та ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» відокремлених підрозділів, згідно наказів Міністерства палива та енергетики України від 26.05.2005 року №№237, 238.

Відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України від 18.08.2004 року №493 діяльність ДП «Макіїввугілля» була припинена шляхом реорганізації – приєднання до складу ДП «Донецька вугільна коксівна компанія».

Вказує, що реорганізація ДП «Донецька вугільна коксівна компанія » здійснювалась шляхом виділення без ліквідації ДП «Донецька вугільна коксівна компанія» та без прийняття податковим органом рішення про застосування солідарної відповідальності.

Зазначені обставини встановлені постановою господарського суду Донецької області від 14.02.2007 року у справі за позовом ДП «Макіївугілля» до Макіївської ОДПІ про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення №0000422330/03 від 10.11.2006 року. Відповідно до постанови позивач не є правонаступником прав та обов’язків, щодо податкових зобов’язань або податкового боргу ДП «Донецька вугільна коксівна компанія».

Отже, вказує позивач, прийнявши оспорюванні податкові повідомлення-рішення, відповідачем застосовані штрафні санкції до позивача за несвоєчасну сплату заборгованості зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, яка перейшла до іншого платника податків.

Крім того, стверджує позивач, відповідачем застосовані штрафні санкції за період по якому минув строк позовної давності, який визначений пп 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Просив суд прийняти постанову, якою позов задовольнити. Визнати не дійсними податкові повідомлення-рішення від 11.12.2009 року №0001041530/0 на суму 566706,92 гривень, №0001051530/0 на суму 542134,22 гривень, №0001031530/0 на суму 3,71 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні на задоволенні позову наполягав, надавши пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, пояснивши, що прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.12.2009 року №0001041530/0 на суму 566706,92 гривень, №0001051530/0 на суму 542134,22 гривень, №0001031530/0 на суму 3,71 гривень про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов’язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища є правомірними.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справив їх сукупності, суд приходить до наступного.

ДП «Макіїввугілля» є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Макіївської міської ради 29 квітня 2003 року. Підприємство включене до ЄДРПОУ за №332442295 та знаходиться на податковому обліку в Макіївській ОДПІ.

ДП «Макіїввугілля» є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища за місцем реєстрації платника податків.

10 грудня 2009 року відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка щодо здійснення контролю за своєчасністю та повнотою сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища за період 2005-2007 роки.

На підстав акту перевірки від 10.12.2009 року №9677/15/32442295 відповідачем до ДП «Макіїввугілля» застосовані штрафні санкції по збору за забруднення навколишнього середовища за затримку сплати платником податків узгодженого податкового зобов’язання та прийняті податкові повідомлення-рішення:

від 11.12.2009 року №0001041530/0 на суму 566706,92 гривень, №0001051530/0 на суму 542134,22 гривень, №0001031530/0 на суму 3,71 гривень.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» збір за забруднення навколишнього середовища відноситься до загальнодержавних.

Визначення порядку справляння збору за забруднення навколишнього середовища передбачене ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього середовища».

Порядок погашення податкових зобов’язань або податкового боргу при реорганізації платника податків, а також питання набуття прав та обов’язків у зв’язку з реорганізацією та погашенням податкових зобов’язань (податкового боргу) реорганізованого платника податків визначається ст. 13 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», при цьому п. 13.1 встановлює порядок урегулювання податкової заборгованості або податкового боргу платника податків, що реорганізується.

Згідно до п. 13.1.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» реорганізація платника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків або внесення частини активів платника податків до статутного фонду іншого платника податків без ліквідації платника податків, який реорганізується, не тягне за собою розподілу податкових зобов'язань чи податкового боргу між таким платником податків та особами, створеними у процесі його реорганізації, чи встановлення їх солідарної податкової відповідальності, за винятком випадків, коли за висновками податкового органу така реорганізація може призвести до неналежного виконання податкових зобов'язань платником податків, який реорганізовується. Рішення про застосування солідарної або розподільної податкової відповідальності може бути прийняте податковим органом у разі, коли активи платника податків, що реорганізовується, перебувають у податковій заставі на момент прийняття рішення про таку реорганізацію.

Крім того, при вирішенні зазначеного спору, суд приймає до уваги постанову Господарського суду Донецької області від 14.02.2007 року у справі №41/103а за позовом Державного підприємства «Макіїввугілля» до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції.

Вказаною постановою встановлено обставину, згідно до якої реорганізація ДП «Донецька вугільна коксова компанія» на підставі наказу Мінпаливенерго №238 від 26.05.2005 року відбувалась шляхом виділення з її складу відповідних відокремлених підрозділів, у тому числі, шахт Леніна, Бутівська, Чайкіно, Кірова, Ясинівська-Глибока, Північна та приєднання їх до складу ДП «Макіївугілля», без ліквідації платника податків, який реорганізується та без прийняття податковим органом рішення про застосування солідарної або розподільчої податкової відповідальності.

Наказом №238 від 26.05.2005 року, який визначав засади реорганізації ДП «Донецька вугільна коксова компанія», ліквідація ДП «Донецька вугільна коксова компанія» не передбачена.

Між ДП «Донецька вугільна коксова компанія» та ДП «Макіїввугілля» не відбулося розподілу податкових зобов’язань, що свідчить про неправомірність будь якої передачі між ДП «Донецька вугільна коксова компанія» та ДП «Макіїввугілля» податкових зобов’язань.

За таких обставин Господарський суд Донецької області в своїй постанові дійшов висновку про те, що ДП «Макіїввугілля» не є правонаступником прав і обов’язків щодо податкових зобов’язань або податкового боргу ДП «Донецька вугільна коксова компанія».

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

При розподілі судових витрат суд враховує положення ст. 94 КАС України, та вважає за необхідне стягнути із Державного бюджету України на користь позивача всі здійсненні та документально підтверджені судові витрати.

На підставі вищевикладеного, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», керуючись статтями 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 72, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного підприємства «Макіїввугілля» до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання не дійсними податкових повідомлень-рішень від 11.12.2009 року №0001041530/0 на суму 566706,92 гривень, №0001051530/0 на суму 542134,22 гривень, №0001031530/0 на суму 3,71 гривень задовольнити в повному обсязі.

Визнати не дійсними податкові повідомлення-рішення від 11.12.2009 року №0001041530/0 на суму 566706 (п’ятсот шістдесят шість тисяч сімсот шість) гривень 92 копійки, №0001051530/0 на суму 542134 (п’ятсот сорок дві тисячі сто тридцять чотири) гривень 22 копійки, №0001031530/0 на суму 3 (три) гривень 71 копійка.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Макіїввугілля» суму судового збору в розмірі 3 (три) гривень 40 копійок.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 15 лютого 2010 року.

Повний текст постанови виготовлений 22 лютого 2010 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Стиран В.В.