Постанова № 8732776, 22.02.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2010 рокуСправа № 2а-344/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі Ковальчуку С.В.,

за участю представника позивача Гаврилової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об’єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілюм-Волинь» про стягнення податкового боргу в сумі 30255,22 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об’єднана державна податкова інспекція (надалі Луцька ОДПІ) звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілюм-Волинь» (надалі ТзОВ «Вілюм-Волинь») про стягнення податкового боргу в сумі 30255,22 грн., який виник внаслідок несплати штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог зазначає наступне. За результатами невиїзної документальної (камеральної) перевірки своєчасності подання податкової звітності Луцькою ОДПІ виявлено, що декларація з податку на прибуток не подавалася відповідачем протягом тринадцяти звітних періодів, а тому Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.06.2009 року № 0002921501/0, згідно з яким нараховано 2210 грн. штрафної санкції.

Декларація з податку на додану вартість ТзОВ "Вілюм-Волинь" не подавалася до органів державної податкової служби протягом тридцяти двох звітних періодів, а тому рішенням від 08.05.2009 року № 0004161601/0 відповідачу нараховано штрафну санкцію в сумі 5540 грн. Оскільки останнім не подано зазначені декларації протягом дванадцяти послідовних місяців, то Луцькою ОДПІ анульовано свідоцтво платника податку на додану варітсть та донараховано податкове зобов'язання у сумі 24555 грн. та штрафну санкцію у сумі 1228 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 15.06.2009 року № 0004481601/0, а за невчасне повернення цього свідоцтва - штрафну санкцію в сумі 170 грн. згідно з повідомленням-рішенням від 20.07.2009 року № 0005081601/0.

Загальна сума податкового боргу із урахуванням надміру сплачених сум у попередні періоди становить 30255,22 грн. Податковий борг непогашений у добровільному порядку, а тому просить суд стягнути його з активів відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча виклик його до суду здійснювався шляхом опублікування оголошення у газеті «Волинь-нова» від 13 лютого 2010 року №17. Відповідач наданим йому правом на подання заперечення проти позову не скористався.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ТзОВ "Вілюм-Волинь» є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області 07.02.2005 р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію, Статутом та довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 09.02.2005 р. № 228 (а.с.4-6).

Як вбачається з довідки Луцької ОДПІ вд 09.02.2005 року № 105, підприємство взяте на податковий облік як платник податків (а.с.52), а тому відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» зобов’язаний подавати до державних податкових органів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів).

За результатами невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності Луцькою ОДПІ було встановлено, що в порушення п.п.4.1.4. п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181-ІІІ), п. 16.4 ст.16 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі Закон № 334/94-ВР) декларація з податку на прибуток підприємством не подавалася з листопада 2006 року по лютий 2009 року, всього 13 звітних періодів, а декларація з податку на додану вартість в порушення п.7.8 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі Закон № 168/97-ВР) - з вересня 2006 по квітень 2009 рр. (всього 32 звітних періодів), про що складено акти від 16.04.2009 року № 1526/15-115/33381223 (а.с.12) та № 1526/15-115/33381223 (а.с.53).

Згідно з п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону № 2181-ІІІ платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. Таким чином, Луцькою ОДПІ на підставі актів перевірки визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток за штрафною санкцією у сумі 2210 грн. та з податку на додану вартість за штрафною санкцією у сумі 5440 грн. та прийнято повідомлення-рішення від 08.05.2009 року № 0002921501/0 (а.с.11) та № 000416101/0 (а.с.7) відповідно.

З матеріалів справи та з пояснень представника позивача вбачається, що у зв’язку із неподанням ТзОВ «Вілюм-Волинь» декларацій з податку на додану вартість протягом дванадцяти послідовних податкових місяців свідоцтво платника податку на додану вартість від 11.02.2005 року № 02822119 анульоване комісією Луцької ОДПІ згідно з актом від 15.04.2009 року № 375 (а.с.54) та відповідно до пп. «г» п.9.8 ст.9 Закону № 168/97-ВР анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість.

Зазначена норма Закону зобов’язує платника податку у разі анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу повернути реєстраційне свідоцтво протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

Оскільки ТзОВ «Вілюм-Волинь» не повернуло реєстраційне свідоцтва платника податку на додану вартість на підставі акта від 14.07.2009 року №2564/1601/33381223 (а.с.14) прийнято повідомлення-рішення від 20.07.2009 року № 0005081601/0 про застосування до відповідача штрафної санкції у розмірі 170 грн. (а.с.10).

Пунктом 9.8 ст.9 Закону № 168/97-ВР визначено, що платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному періодах, зобов’язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов’язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Згідно з даними декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2006 року у підприємства рахувалися залишки товарно-матеріальних цінностей на суму 87531 грн. та основні фонди на суму 35246 грн. з урахуванням амортизаційних витрат, всього на суму 122777 грн. Таким чином, ТзОВ «Вілюм-Волинь» було зобов’язане визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та у декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року збільшити суму своїх податкових зобов’язань.

На підставі акта перевірки від 04.06.2009 року № 2096/15-155/33381223 (а.с.13) Луцькою ОДПІ донараховано зобов’язання з податку на додану вартість за ставкою двадцять відсотків від суми товарних залишків та основних фондів, що становить 24555 грн., а також штрафну санкцію згідно з п.17.1.4 Закону № 2181-ІІІ у розмірі пяти відсотків від такої суми, що становить 1228 грн. та прийнято повідомлення-рішення від 15.06.2009 року № 0004481601/0 (а.с.8).

Усі податкові повідомлення-рішення не вручені поштою у зв’язку із відсутністю ТзОВ «Вілюм-Волинь» за адресою його державної реєстрації, про що складено акти від 25.05.2009, 23.06.2009 та 27.07.09 (а.с.7; 9-10).

Відповідно до пп.6.2.4 п.6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ податкові повідомлення розміщено на дошці оголошень і вони вважаються врученими платнику податку (а.с.18).

Відповідно до п.17.3 ст.17 Закону № 2181-ІІІ сплата (стягнення) штрафних санкцій прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум. Відповідачем визначені податковим органом зобов’язання не оскаржувалися ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Оскільки відповідачем податковий борг не був сплачений, Луцькою ОДПІ вжито заходи щодо погашення податкового боргу шляхом надіслання податкових вимог № 1/688 від 03.07.2007 р. та № 2/1028 від 10.06.2009 р. (вручено шляхом розміщення на дошці податкових оголошень – (а.с.17, 56).

Відповідно до розрахунку (а.с.16) за ТзОВ «Вілюм-Волинь» рахується податковий борг за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями з податку на додану вартість всього 31393 грн., а з урахуванням сум переплати підприємством у минулих періодах, борг становить 28313, грн.; з податку на прибуток - всього 2210,0 грн, з урахуванням переплати, борг становить 1942,22 грн., загальна сума боргу - 30255,22 грн.

Оскільки податковий борг відповідачем не погашений, то 11.12.2009 року Луцькою ОДПІ прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів відповідача в рахунок погашення цієї заборгованості (а.с.18).

П.п. 1.7 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ встановлено: активи платника податків - це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання. Згідно з п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 цього Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Луцької ОДПІ про стягнення податкового боргу в сумі 30255,22 грн за рахунок активів відповідача є правомірними та підлягають задоволенню.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.163 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) та на підставі Законів України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілюм-Волинь» в доход державного бюджету податковий борг в сумі 30255 (Тридцять тисяч двісті п’ятдесят п’ять) гривень 22 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений ст.186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається позивачем протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі – з 26 лютого 2010 року, а відповідачем – протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                                 Ж.В.Каленюк