Постанова № 8732405, 02.03.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2010 р.           Справа № 2-а-75/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Федчука Віталія Володимировича,

представники сторін не з'явились, подавши клопотання про розгляд справи без їх участі

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи:

за позовом: Управління пенсійного фонду України у м. Хмільнику

до: приватного підприємства "Перевізник"

про: стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до приватного підприємства "Перевізник" про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що приватне підприємство "Перевізник" перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Хмільник.

Відповідач своєчасно не сплатив нараховані за відповідний базовий звітний період, а саме листопад 2009 року, страхові внески, в результаті чого виникла недоїмка в сумі 3517 грн. 50 коп., яка підтверджується звітом за листопад 2009 року (а.с. 4).

Ухвалою суду від 15.01.2010 року за даною позовною заявою відкрито провадження у справі.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, подавши клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідно ж до ч. 3 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Враховуючи викладене, розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження.

10.02.2010 року через канцелярію суду від управління пенсійного фонду України у м. Хмільнику надійшла заява про зміну розміру позовних вимог по справі від 04.02.2010 року. Відповідно до даної заяви розмір позовних вимог було збільшено до 20607 грн. 25 коп.

02.03.2010 позивач збільшив свої позовні вимоги, відповідно до заяви позивач збільшив суму позову до 37560 грн. 99 коп.

Відповідач надав заяву, відповідно до якої позовні вимоги в сумі 37560 грн. 99 коп. визнає в повному обсязі (а.с. 24).

Суд дослідивши матеріали справи, дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, встановив наступне.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року.

Згідно положень ч. 2 ст. 5 Закону № 1058- IV, виключно цим законом визначаються принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків.

Статтею 15 вищевказаного Закону передбачено, що платники внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору ( контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство "Перевізник", яке зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України у м. Хмільник, є платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 6 ч. 2 ст.17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та п. 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.004 року № 64/8663 передбачено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а саме до 20 числа наступного за звітним місяцем.

Однак, в порушення вищевказаних положень, відповідач не своєчасно сплачував страхові внески, відповідно до чого створив борг в сумі 10960 грн. 35 коп. Даний борг був визначений на підставі звіту за листопад (а.с. 4), грудень 2009 року (а.с. 15) та січень 2009 року (а.с. 27), згідно яких сума страхових внесків становить 10960 грн. 35 коп.

Відповідно до п. 2 ст.106 Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасні нараховані та\або не сплачені страхувальником у строки, встановлені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами ПФУ у випадках передбачених ч.3 ст.20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю сплати страхових внесків (недоїмки) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій в розмірах, встановлених ч. 9 ст.106 Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно пункту 2 частини 9 статті 106 Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Виконуючи норми вищевказаної статті управління пенсійного фонду України у м. Хмільнику винесло рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду:

- Рішення № 1 від 05.01.2010 року на загальну суму 5889 грн. 67 коп. (а.с. 16);

- Рішення № 14 від 19.01.2010 року на загальну суму 4266 грн. 92 коп. (а.с. 17);

- Рішення № 22 від 27.01.2010 року на загальну суму 3164 грн. 51 коп. (а.с. 18);

- Рішення № 35 від 02.02.2010 року на загальну суму 9181 грн. 06 коп. (а.с. 28);

- Рішення № 41 від 27.01.2010 року на загальну суму 4065 грн. 48 коп. (а.с. 29);

В заві про зміну розміру позовних вимог по справі від 04.02.2010 року позивач не вірно вказав фінансову санкцію за Рішенням № 14 від 19.01.2010 року, а саме було вказано суму в розмірі 4299 грн. 92 коп.

Таким чином судом встановлено, загальна сума заборгованості становить 37527 грн. 99 коп.

В силу ч. 3 ст. 18 Закону України “Про загальнообов'язкове державна пенсійне страхування” страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому Законом.

Згідно ч. 3 ст. 106 вищевказаного Закону, орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В силу ч.1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач позовні вимоги визнав.

Відповідно до ч. 4 ст. 112 КАС України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Судом встановлено підстави для відмови у прийнятті визнання адміністративного позову відповідачем. Дії відповідача порушують його права, оскільки сума позову, яку визнав відповідач не відповідає сумі заборгованості, яка була встановлена судом при розгляді даної справи.

Відповідно частини 1 статті 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Враховуючи, що викладені у позовній заяві факти підтверджуються матеріалами справи частково, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Частиною 4 ст. 94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб’єкт владний повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Перевізник" (22000, Вінницька область, м. Хмільник, вул. Леніна, 56, р/р 26004010263001, Укрінбанк, МФО 302333, код ЄДРПОУ 32116558) на користь управління пенсійного фонду України у м. Хмільнику (22000, Вінницька область, м. Хмільник, вул. Столярчука, 10, р/р 25609323440103 в ОПЕРУ Ощадбанку м. Вінниці, МФО 302076, код 20106440) 37527 грн. 99 коп. заборгованості по сплаті страхових внесків.

В задоволені інших позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                     Федчук Віталій Володимирович

                                                                                 02.03.2010