Постанова № 8732389, 22.02.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2010 р. Справа № 2-а-223/10/0270 м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,

при секретарі судового засідання: Ваталінській Марині Анатоліївні

за участю представників сторін:

позивача : Гоцуляка Р.М.

відповідача : не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі Вінницької області

до: державного підприємства "Юрковецький спиртовий завод"

про: стягнення заборгованості по внескам на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування в сумі 139420,42 грн.

ВСТАНОВИВ :

До суду звернулося Управління Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі Вінницької області (далі - позивач) із вищезазначеними позовними вимогами, мотивуючи їх тим, що станом на 26.01.2010 року за державним підприємством “Юрковецький спиртовий завод” (далі - відповідач) рахується заборгованість у сумі 139420,42 грн. до Пенсійного фонду України.

Позивач вважає, що відповідачем в порушення укладеного між сторонами договору про розстрочення сум штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості зі сплати страхових внесків, в установлений строк не здійснюється сплата відповідних сум до Пенсійного фонду України, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути суму заборгованості з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та письмові докази у справі, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач неодноразово повідомлявся завчасно та належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві, що підтверджується реєстрами відправленої кореспонденції від 01.02.2010 р. та 12.02.2010 р.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи з участю його представника та реалізації ним права судового захисту прав та інтересів відповідача, а тому дійшов висновку за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідач як платник внесків до Пенсійного фонду України зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі Вінницької області і є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що відповідачем 28.08.2009 року подано заяву до управління Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі Вінницької області з проханням укладення договору про розстрочення сум штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 01.01.2007 р. до 01.01.2009 р., та сум штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості зі сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 01.01.2009 р., надавши при цьому відстрочку першого платежу на 90 календарних днів (а.с.4).

31.08.2009 року позивачем прийнято рішення про розстрочення ДП “Юрковецький спиртовий завод” суми штрафів у розмірі 89820,78 грн. та пені в розмірі 49599,64 грн. (а.с.5)

Судом також встановлено, що 31.08.2009 року між сторонами укладено договір про розстрочення заборгованості відповідача в сумі 139420,42 грн. з серпня 2009 року до червня 2014 року з відстрочкою першого платежу на 90 календарних днів (а.с.6-8).

Як вбачається з пояснень представника позивача та підтверджується матеріалами справи, відповідачем не дотримано умов вищезазначеного договору, а тому позивач 31.12.2009 року прийняв рішення про дострокове розірвання даного договору, яке було отримано відповідачем 12.01.2010 р. (а.с.9).

Факт наявної заборгованості відповідача підтверджується карткою особового рахунку страхувальника за період з 01.01.2007 р. по 30.08.2009 р., яка міститься в матеріалах справи.

Судом встановлено, що позивачем була надіслана вимога про сплату боргу №Ю727 від 04.01.2010 року на загальну суму 376551,82 грн., яка була отримана відповідачем 12.01.2010р. Однак, вказана вимога залишилась без виконання. Заходи, спрямовані на погашення заборгованості, не призвели до добровільного погашення недоїмки відповідачем.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з нижченаведеного.

Згідно з п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Статтею 15 Закону передбачено, що платниками внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Згідно з п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 9.3.2, п. 10.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

- 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

- 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

- 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

В силу ч. 3 ст. 18 вищевказаного Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 14-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що суми накладених (нарахованих) штрафів та пені у період з 01 січня 2007 року до 01 січня 2009 року і суми штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 01 січня 2009 року, можуть бути за бажанням страхувальника розстрочені на 60 календарних місяців у порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України, з відстроченням першого платежу на 90 календарних днів. При цьому не підлягають розстроченню суми накладених (нарахованих) у зазначений період штрафів та пені, що сплачені страхувальником, який станом на 01 січня 2009 року не має заборгованості перед Пенсійним фондом України із сплати страхових внесків, штрафів та пені.

Договір про розстрочення підлягає достроковому розірванню, якщо страхувальник не сплачує в повному обсязі поточні платежі із страхових внесків або не сплачує чергову частку розстроченої заборгованості із штрафів та пені протягом трьох базових звітних періодів.

Як вбачається з вищевикладеного, позивач при достроковому розірванні договору про розстрочення заборгованості відповідача від 31.08.2009 року діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Судом встановлено, що надіслану відповідачу вимогу останній не узгодив та не оскаржував.

Згідно з ч. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки особисто, або через органи прокуратури на які покладено функції представництва інтересів держави в суді.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач діяв в межах своєї компетенції та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов’язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов’язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, сума, відображена в позовній заяві підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

При винесенні рішення суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів в спростування позовних вимог.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства "Юрковецький спиртовий завод" (код ЄДРПОУ 05459186, 24040 с. Юрківці Могилів-Подільський район Вінницької області) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському районі Вінницької області заборгованість по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 139420 (сто тридцять дев’ять тисяч чотириста двадцять) грн. 42 коп.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 23.02.10

Суддя           Вільчинський Олександр Ванадійович