Постанова № 8732386, 22.02.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2010 р.           Справа № 2-а-109/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Сауляка Юрія Васильовича,

при секретарі судового засідання: Подолян Н.В.,

за участю представників сторін:

позивача : Паламарчука О.П., Антощука В.Д.

відповідача : Пшика А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області

до: ТОВ "Хлібороб", третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління агропромислового розвитку Бершадської районної державної адміністрації у Вінницькій області

про: стягнення на користь Державного бюджету України коштів, отриманих без

ВСТАНОВИВ :

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області (далі – Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю “Хлібороб” (далі – Відповідач), Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Управління агропромислового розвитку Бершадської районної державної адміністрації у Вінницькій області про стягнення у дохід Державного бюджету України коштів в сумі 33440 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання Плану контрольно-ревізійної роботи на II квартал 2009 року, Контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Управління агропромислового розвитку Бершадської районної державної адміністрації (далі - Третя особа) за період з 1 січня 2007 року по 1 липня 2009 року.

В ході контрольного заходу охоплено фінансово-господарську діяльність Третьої особи, в тому числі обревізовано видатки на виконання державних програм (заходів), визначених законами України про державний бюджет України на 2006-2009 роки.

Під час ревізії, проведено зустрічну звірку в товаристві з обмеженою відповідальність “Хлібороб”.

За результатами ревізії та зустрічної звірки встановлено порушення вимог пункту 3 Порядку використання у 2007 році коштів передбачених у Державному бюджеті України для здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення короткострокових та середньострокових кредитів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року №259, в частині отримання Відповідачем компенсації за залученими у 2007 році короткостроковими кредитами із сплатою понад 18 відсотків річних.

Таким чином, Контрольно-ревізійним управлінням у Вінницької області встановлено незаконне витрачання фінансових ресурсів з Державного бюджету України на суму 33440 гривень, що знайшло своє відображення в Акті ревізії від 28.09.2009 року №07-07/19.

У зв’язку із чим Позивач – Контрольно-ревізійне управління у Вінницькій області звернулося до суду з позовом про стягнення з Відповідача до Державного бюджету України коштів в сумі 33440 гривень.

У судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просили суд позов задовольнити.

Натомість, представник ТОВ “Хлібороб” проти позову заперечував, суду пояснив, що Відповідачем не було порушено вимог Порядку використання у 2007 році коштів передбачених у Державному бюджеті України для здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення короткострокових та середньострокових кредитів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року №259, оскільки отриманий Відповідачем короткостроковий кредит не перевищував ставки 18 відсотків річних. А тому, на думку представника Відповідача, підстав для задоволення позову не має.

Третя особа в судове засідання свого представника не направила, проте надіслала письмову заяву, згідно із якою просила справу слухати за відсутності повноважного представника.

Заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши та дослідивши надані в обґрунтування позову докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом з матеріалів адміністративної справи встановлено слідуюче.

2 березня 2007 року було укладеного кредитний договір №02/07-016 між Відповідачем, в особі директора Коновала В.І. та ЗАТ КБ «Приватбанк», в особі керівника кредитного відділу Вінницької філії Новикової Л.Г., останнім Відповідачеві надано кредит в сумі 500000 гривень на поновлення обігових коштів зі сплатою 17,4 відсотка, з терміном користування до 27 лютого 2008 року.

Згідно із умовами кредитування вказаного Кредитного договору №02/07-016 передбачена щомісячна сплата Відповідачем на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» комісійної винагороди за обслуговування кредиту у розмірі 0,2 відсотка від встановленого ліміту.

28.09.2009 року Контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Управління агропромислового розвитку Бершадської районної державної адміністрації у Вінницькій області за період з 1 січня 2007 року по 1 липня 2009 року.

За результатами проведеної ревізії Позивачем було складено Акт ревізії фінансово-господарської діяльності Управління агропромислового розвитку Бершадської районної державної адміністрації за період з 1 січня 2006 року по 1 липня 2009 року від 28.09.2009р. №07-07/19, згідно яким із було встановлено порушення відповідачем вимог пункту 3 Порядку використання у 2007 році коштів передбачених у Державному бюджеті України для здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення короткострокових та середньострокових кредитів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року №259, в частині отримання Відповідачем компенсації за залученими у 2007 році короткостроковими кредитами із сплатою понад 18 відсотків річних.

Судом встановлено, що в даному випадку спірні правовідносини регулюються наступним.

Механізм використання у 2007 році коштів, передбачених Мінагрополітики у державному бюджеті за програмою “Здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення короткострокових та середньострокових кредитів”, які спрямовуються на часткову компенсацію відсотків ставки середньостроковими кредитами, а також короткостроковими кредитами, залученими у кредитних спілках визначається постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року №259 “Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів передбачених у Державному бюджеті України для здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення короткострокових та середньострокових кредитів”.

Так, відповідно до п. 3 зазначеного вище Порядку компенсація на конкурсній основі підприємствам агропромислового комплексу, які залучили кредити у поточному році та залученими у 2006 році короткостроковими кредитами (далі – позичальники), за умови, що сума відсотків за користування кредитом та за додатково укладеними договорами, предметом яких є надання банками послуг (розрахункове обслуговування кредиту, розгляд кредитного проекту, управління кредитом, консультаційні послуги), а також за кредитами кредитних спілок не перевищує у національні валюті 18 відсотків річних для короткострокових та 17 відсотків – для середньострокових кредитів, а в іноземній валюті – не більше ніж 12 відсотків річних для короткострокових 11 відсотків – для середньострокових кредитів.

В той час, як вбачається із Акту ревізії фінансово-господарської діяльності Управління агропромислового розвитку Бершадської районної державної адміністрації Відповідачем за період з 1 січня 2007 року по 1 липня 2009 року на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» перераховано 104720 гривень (або 20,9 відсотка від суми кредиту), в тому числі: плати за користування кредиту в сумі 92660 гривень (або 18,5 відсотка від суми кредиту), комісійної винагороди за кредитне обслуговування в сумі 12060 гривень (або 2,4 відсотка від суми кредиту).

Таким чином, сума коштів перерахованих ТОВ «Хлібороб» на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» становить 104720гривень (або 20,9 відсотка річних від суми кредиту), що на 2,9 відсотка перевищує граничні розміри відсоткової ставки з урахуванням надання банками послуг (18 відсотків), передбачених Порядком №259.

Окрім того, підтвердженням перевищення відповідачем граничних розмірів відсоткової ставки по кредитному договору (18 відсотків) є оглянуті судом платіжні доручення та банківські виписки (а.с.17-32).

За таких обставин, судом встановлено, що Відповідачем у справі були порушені вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року №259 “Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів передбачених у Державному бюджеті України для здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення короткострокових та середньострокових кредитів”, а тому позовні вимоги Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, задовольняючи позовні вимоги суд враховує те, що між Контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області та ТОВ “Хлібороб” 21 серпня 2009 року була складена довідка зустрічної звірки в товаристві з обмеженою відповідальністю “Хлібороб” по питанню достовірності взаєморозрахунків з управлінням агропромислового розвитку Бершадської районної державної адміністрації за період з 1 січня 2007 року по 1 липня 2009 року за №02-07/51, котра як і акт перевірки була підписана сторонами без будь-яких застережень, що свідчить про відсутність заперечень щодо змісту довідки зустрічної звірки Відповідача і згоду з встановленими ревізією правопорушеннями, що в свою чергу цілком узгоджується із п. 40 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку ведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою” від 20.04.06р. №550, відповідно до якого у разі наявності заперечень щодо змісту акта ревізії керівник, головний бухгалтер чи інші особи підписують його із застереженням.

А тому, на думку суду, є всі підстави вважати, що ТОВ "Хлібороб", підписуючи зазначену вище довідку, погодилося із вчиненим правопорушенням.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та враховуючи те, що на час розгляду справи у суді кошти в сумі 33440 гривень Відповідачем не повернені, суд приходить до висновку про стягнення цих коштів у дохід Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” (далі - Закон України) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Згідно п. 8 ст. 10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від 26.01.1993 року № 2939-ХП органам державної контрольно-ревізійної служби надається право у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.

Згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Враховуючи, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, суд приходить до висновку позов задовольнити повністю.

Ч.4 ст.94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб’єкт владний повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Окрім того, відповідно до пункту 15 статті 4 декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року "Про державне мито", позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (24412, Вінницька область, Бершадський район, с. Війтівка, вул. Котовського, 1) до Державного бюджету України (р/р 31114090700041 в УДК у Бершадському районі ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код платежу 21080500, призначення платежу: повернення коштів до державного бюджету, отриманих без встановлених законом підстав та у зв'язку з порушенням вимог чинного законодавства) кошти в сумі 33440 гривень (тридцять три тисячі чотириста сорок гривень).

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 22.02.10

Суддя           Сауляк Юрій Васильович

22.02.2010