Ухвала суду № 87314999, 03.02.2020, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/5085/19

У Х В А Л А

"03" лютого 2020 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої – судді Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання – Ніколаєнко Г.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенськ Миколаївської області за правилами загального позовного провадження в режимі відеоконференції з Франківським районним судом м. Львова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «КредоБанк» про захист прав споживачів шляхом стягнення пені, -

В С Т А Н О В И В :

16.12.2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до АТ «КредоБанк» про захист прав споживачів шляхом стягнення пені в сумі 233700 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що рішенням Франківського районного суду м. Львова від 16.12.2015 року у справі № 465/5368/14, залишеним в силі з виключенням з мотивувальної частини рішення посилання на положення ст. 1172 ЦК України постановою Верховного Суду від 12.12.2018 року стягнено з ПАТ «КредоБанк» на її користь 190 000 грн. депозитного вкладу, 8 052 грн. 87 коп. процентів, 11 503 грн. 92 коп. інфляційних втрат, 1 930 грн. 80 коп. - 3 % річних за період з 28 квітня по 22 серпня 2014 року через невиконання АТ «Кредобанк» свого обов`язку перед нею щодо повернення коштів за договором банківського вкладу № 2630/64/663186 від 19.12.2013 року на першу вимогу.

Посилаючись на те, що повернення банком депозитного вкладу згідно умов договору № 2630/64/663186 від 19.12.2013 здійснено лише 24.01.2019 року (дата надходження коштів на рахунок), що має наслідком настання відповідальності, передбаченої законом у вигляді сплати пені в розмірі 3% від суми утримуваних банком коштів за кожен день з моменту звернення клієнта з вимогою про видачу коштів до дня фактичної видачі, що відповідає правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 761/26293Д6-Н (провадження № 14-64цс19), а також у постановах Верховного Суду від 17.10.2019 року у справі № 405/5079А6-Ц (провадження № 61-32538св18, № рішення в ЄДРСР 85174190), від 05.06.2019 року у справі № 757/32522/17-ц (провадження № 61-461св19, N3 рішення в ЄДРСР 82419668), позивач просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні в режимі відеоконференції з Франківським районним судом м. Львова заявив клопотання про залишення позовних вимог ОСОБА_1 про захист прав споживачів шляхом стягнення пені без розгляду з урахуванням того, що в провадженні Франківського районного суду м. Львова є цивільна справа №2/465/114/20 за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «КредоБанк» про захист прав споживачів шляхом стягнення пені і не дивлячись на різні періоди стягнення пені позивач будучи звільненим від сплати судового збору як споживач банківських послуг, розділяє стягнення пені з одних і тих самих підстав у різних судах нараховуючи її у розмірі, що значно перевищує суму вкладу і тим самим зловживає процесуальними правами навіть і у випадку зменшення кожним судом пені отримати її за двома судовими рішеннями.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат Лазор А.О. – заперечує проти задоволення вказаного клопотання, вказуючи, що метою подачі позову з поділом періоду стягнення пені є бажання позивачки отримати рішення суду в розумний строк, оскільки суди м.Львова є достатньо завантаженими.

Вислухавши думки сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання представника відповідача підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до статті 257 ч.1 п.4 ЦПК України суд постановлює ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні Франківського районного суду м. Львова є цивільна справа №2/465/114/20 за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «КредоБанк» про захист прав споживачів шляхом стягнення пені за період з 11.11.2018 року по 14.12.2018 року у розмірі 188100 грн., ухвалою цього суду від 02.01.2020 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду на 28.02.2020 року. Як слідує із копії позовної заяви, підставою позовних вимог є частина 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Предметом спору ОСОБА_1 до акціонерного товариства «КредоБанк», який розглядає Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області також є захист прав споживачів шляхом стягнення пені за період з 14.12.2018 року по 24.01.2019 року у розмірі 233700 грн.

Таким чином, суд вбачає, що позовні заяви, які розглядаються Франківським районним судом м. Львова і Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області мають один і той самий предмет – стягнення пені, одну і ту саму підставу - частина 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», сторонами цих позовів є одні й ті самі особи. Стосовно стягнення пені за різні періоди, то суд зауважує, що це не є різними предметами спору, а є розміром позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 ч. 2 п.1 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановлює ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 257 ч.1 п.4, 200 п.1 ч.2, 258-261 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до акціонерного товариства «КредоБанк» про захист прав споживачів шляхом стягнення пені – залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржене в Миколаївської апеляційний суд через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів.

Суддя О.Є. Старжинська