Рішення № 8729342, 09.03.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" березня 2010 р.Справа № 9/216 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №9/216

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут передових технологій "АГРОФАРМ", м. Київ, вул. Дегтярівська, 25/1

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Априкот Плюс", м. Кіровоград, вул. Шевченка, 50/40, кв. 28

про стягнення 304349,71 грн.

Представники сторін:

від позивача - Федай Я.І., довіреність б/н від 25.01.2010 р., представник;

від відповідача - участі не брав.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут передових технологій "АГРОФАРМ" подано позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Априкот Плюс" заборгованості за договором від 07.05.2009 року № 04/09-ЦГАФ в сумі 239307,29 грн., в тому числі: 230819,70 грн. основного боргу, 6343,81 грн. індексу інфляції, 3% річних в розмірі 2143,78 грн. з покладенням на відповідача судових витрат по справі.

Згідно клопотання від 26.02.2010 року позивач збільшив розмір позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача 304349,71 грн., в тому числі: 208082,84 грн. основного боргу, 10553,84 грн. індексу інфляції, 3% річних в розмірі 2479,89 грн., 83233,14 грн. штрафу, а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати отриманого товару за договором від 07.05.2009 року №04/09-ЦГАФ.

Представник позивача в судовому засіданні 09.03.2010 року позовні вимоги з урахуванням уточнення їх розміру підтримав повністю.

Відповідач відзив на позов та інших витребуваних документів суду не подав, уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 74).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

07.05.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут передових технологій "АГРОФАРМ" (надалі - продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Априкот Плюс" (надалі - покупець) укладено договір №04/09-ЦГАФ (надалі - договір №04/09-ЦГАФ від 07.05.2009 року).

Згідно п. 1.1 договору №04/09-ЦГАФ від 07.05.2009 року продавець зобов'язується продати та відвантажити погодженими партіями продукцію (надалі - товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати товар і сплачувати за нього визначену грошову суму (ціну товару). Найменування товару, його кількість і ціна вказуються в додатках, специфікаціях, видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Положеннями п. 1.2 договору №04/09-ЦГАФ від 07.05.2009 року визначено, що загальна сума договору становить 1000000,00 грн. з ПДВ, але у будь-якому разі точно складається з сум всіх додатків, специфікацій, видаткових накладних, що додаються та є невід'ємними складовими цього договору.

В розділі 3 договору №04/09-ЦГАФ від 07.05.2009 року сторонами погоджено умови оплати. Так, згідно п. 3.1 договору №04/09-ЦГАФ від 07.05.2009 року форма оплати - безготівкова. Грошові кошти за даним договором перераховуються в безготівковій формі на поточний рахунок продавця, вказаний в даному договорі.

Відповідно до підп. в п. 3.2 договору №04/09-ЦГАФ від 07.05.2009 року, якщо сторони або їх представники підписали додаток, специфікацію, в якій міститься графік оплати товару, то покупець оплачує продавцю товар відповідно до вказаного графіку.

Пунктом 6.7 договору №04/09-ЦГАФ від 07.05.2009 року передбачено обов'язок покупця сплатити ціну товару, згідно п. 3 даного договору.

Датою отримання товару покупцем відповідно до п. 10.4 договору №04/09-ЦГАФ від 07.05.2009 року вважається дата підписання видаткової або товарно-транспортної накладної.

Договір №04/09-ЦГАФ від 07.05.2009 року підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.

В додатках №07/05/09/-НАС від 07.05.2009 року, №08/05/09/-НАС від 08.05.2009 року до договору №04/09-ЦГАФ від 07.05.2009 року сторонами погоджено найменування товару, його кількість, ціну, а також порядок та строк оплати (а.с. 13-14).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору №04/09-ЦГАФ від 07.05.2009 року та додатків до нього передано, а відповідачем прийнято обумовлений товар на загальну суму 258082,84 грн., що підтверджується видатковими накладними: №70501 від 07.05.2009 року, №130501 від 13.05.2009 року та довіреностями: №688919 від 07.05.2009 року, №688922 від 08.05.2009 року (а.с. 15-18).

Однак, відповідач на виконання умов п. 3 договору №04/09-ЦГАФ від 07.05.2009 року частково оплатив отриманий товар в сумі 50000,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок (а.с. 19-20).

Таким чином, сума заборгованості складає 208082,84 грн.

Відповідно до умов укладеної між товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут передових технологій "АГРОФАРМ" та товариством з обмеженою відповідальністю "Априкот Плюс" додаткової угоди №1 від 25.01.2010 року до договору №04/09-ЦГАФ від 07.05.2009 року (а.с. 65-66), сторони дійшли згоди продовжити строк оплати за договором №04/09-ЦГАФ від 07.05.2009 року, додатками до нього та всіма видатковими накладними, що стосуються даного договору, до 25.02.2010 року. Поряд з цим сторони визначили, що у разі порушення цього строку продавець (позивач) може та має право нараховувати покупцю (відповідачу) усі санкції, які передбачені договором №04/09-ЦГАФ від 07.05.2009 року та додатковою угодою №1 від 25.01.2010 року, починаючи з строків, які визначені в п. 2 УМОВИ ДОГОВОРУ додатку №07/05/09-НАС від 07 травня 2009 року та додатку №08/05/09-НАС від 08.05.2009 року, тобто розрахунки санкцій будуть проводитись за невиконання або неналежне виконання умов договору, починаючи з 02 вересня 2009 року, що визначено сторонами в додатку №07/05/09-НАС від 07 травня 2009 року та додатку №08/05/09-НАС від 08.05.2009 року.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач не подав господарському суду доказів на підтвердження проведення розрахунків з позивачем за отриманий товар в сумі 208082,84 грн. у встановлений з урахуванням умов додаткової угоди №1 від 25.01.2010 року до договору №04/09-ЦГАФ від 07.05.2009 року строк.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 208082,84 грн. основного боргу, 10553,84 грн. індексу інфляції за період з вересня 2009 року по січень 2010 року та 2479,89 грн. 3% річних за період з 02.09.2009 року по 24.01.2010 року підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 83233,14 грн. штрафу за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), як то встановлено ст. 610 Цивільного кодексу України. Правові наслідки порушення зобов'язання зазначені у ст. 611 названого Кодексу.

Згідно приписів статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Господарський суд враховує, що сторонами в пункті 3 додаткової угоди №1 від 25.01.2010 року до договору №04/09-ЦГАФ від 07.05.2009 року передбачено сплату покупцем продавцю штрафу у розмірі 40% від вартості неоплаченого товару у разі прострочення оплати за отриманий товар та невиконання обов'язку, що передбачений в п. 1.1 даної додаткової угоди.

Враховуючи положення п. 3 додаткової угоди №1 від 25.01.2010 року до договору №04/09-ЦГАФ від 07.05.2009 року та приписи ст. ст. 216, 230 Господарського кодексу України, а також ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі 83233,14 грн.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 304349,71 грн., в тому числі: 208082,84 грн. основного боргу, 10553,84 грн. індексу інфляції, 3% річних в розмірі 2479,89 грн., 83233,14 грн. штрафу є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Априкот Плюс" (м. Кіровоград, вул. Шевченка, 50/40, кв. 28, ідентифікаційний код 30286117) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут передових технологій "АГРОФАРМ" (м. Київ, вул. Дегтярівська, 25/1, ідентифікаційний код 33791396) - 304349,71 грн. заборгованості, в тому числі: 208082,84 грн. основного боргу, 83233,14 грн. штрафу, 10553,84 грн. інфляційних збитків, 2479,89 грн. 3% річних, а також 3043,50 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя О.Б. Шевчук

Дата підписання рішення - 12.03.2010 року.