Рішення № 87279145, 27.01.2020, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/4308/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

«27» січня 2020 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Кавацюка В.І.

при секретарі Молінській С.В.

учасники справи: позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у володінні та користуванні квартирою шляхом виселення без надання іншого жилого приміщення,

у с т а н о в и в:

У травні 2019 року ОСОБА_1 пред`явила в суд позов до ОСОБА_2 про усунення перешкод у володінні та користуванні квартирою шляхом виселення без надання іншого жилого приміщення.

Як на підставу своїх вимог зазначала, що квартира АДРЕСА_1 належить їй, ОСОБА_1 , згідно договору дарування квартири від 22 березня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шемечко І.Я. та зареєстровано в реєстрі за № 164.

Зазначена квартира в цілому складається з однієї житлової кімнати та кухні, комори в підвалі - 1,5 кв.м. Загальна площа квартири становить 39,3 кв.м., житлова площа 18,6 кв.м..

До моменту дарування (22.03.2010 р.), дана квартира належала її батькові ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 , виданого 02 жовтня 1996 року виконкомом Львівської міської Ради народних депутатів. Однак після дарування їй вказаної квартири її батько проживав в ній до моменту своєї смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На сьогоднішній день в квартиру, яка належить їй на праві власності вона потрапити не має змоги, так як в ній проживає стороння для неї людина - ОСОБА_2 , колишня дружина її батька, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . На її неодноразові вимоги виселитись з квартири відповідач повідомляє, що виселятись не має наміру. Про підстави її проживання в даній квартирі теж не повідомляє.

Згідно довідки № 1843 виданої 10 квітня 2019 року ЛКП «Збоїща 408», власником квартири є вона, - ОСОБА_1 .. Зареєстрованих осіб в квартирі немає.

Також всі комунальні платежі за вказану квартиру здійснюються нею особисто.

28 березня 2019 року нею було зареєстровано заяву в ЛКП «Збоїща-408» про вжиття заходів стосовно відповідачки ОСОБА_2 щодо незаконного проживання в її квартирі. У відповіді на її заяву (№2508/к-52 від 29.03.1019 року) їй було рекомендовано звернутись до правоохоронних органів з метою проведення перевірки за даним фактом.

В квітні 2019 року нею було подано заяву в Шевченківський ВП ГУНП у Львівській області з приводу неправомірних дій зі сторони ОСОБА_2 , щодо незаконного проживання в помешканні, власником якого є вона - позивачка. Дану заяву було зареєстровано в журнал Єдиного обліку заяв і повідомлень.

У своїй відповіді від 25 квітня 2019 року Шевченківський ВП ГУНП у Львівській області повідомив, що відносно відповідачки ОСОБА_2 було складено адміністративні матеріали за ст.186 КУпАП (самоуправство), та рекомендовано їй, позивачці, з даного приводу звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відтак вважає, що відповідач безпідставно проживає у вказаній квартирі та підлягає виселенню.

З огляду на такі факти просить ухвалити рішення, яким усунути перешкоди у володінні та користуванні квартирою АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності шляхом виселення ОСОБА_2 .

В судове засідання, яке після оголошення перерви призначене на 27 січня 2020 року о 12.00год позивач ОСОБА_1 не з`явилась, подала до суду клопотання з проханням проводити розгляд справи без її участі. Проти винесення заочного рішення не заперечила.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання, яке після оголошення перерви було призначено на 27 січня 2020 року о 12.00год. не з`явилась, хоч про час та місце розгляду справи повідомлялась в установленому порядку та відзиву на позовну заяву до суду не надіслала. Також відповідач ОСОБА_4 не з`являлась в судові засідання , які призначались на 02 липня 2019 року о 14.00год., 21 серпня 2019 року о 11.00год., 26 вересня 2019 року о 10.30год, 28 листопада 2019 року о 14.00год. та її заяви про відкладення розгляду справи, на думку суду, свідчать про затягування розгляду справи. Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без її участі, суд, за заявою позивача, вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи.

У відповідності до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання 27 січня 2020 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до приписів ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положеннями ст. 92 Конституції України передбачено, що правовий режим власності визначається виключно законами України.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 3 ЦК України, яка визначає загальні засади цивільного законодавства, однією з таких засад є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Положеннями ст. ст. 316, 317 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі третіх осіб. Власникові належить права володіння користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлення права власності або обмежена у його здійсненні у випадках і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до положень ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору дарування квартири, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шемечко І.Я. 22 березня 2010 року і зареєстрованого в реєстрі за №164, ОСОБА_3 передав безоплатно у власність своїй доньці позивачу ОСОБА_1 , квартиру АДРЕСА_1 , яка складається з однієї житлової кімнати та кухні, комори 1,5 кв.м., загальною площею 39,3 кв.м., житловою площею 18,6 кв.м.

З матеріалів справи вбачається, що до моменту дарування, вказана квартира належала батькові позивачки - ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 , виданого 02 жовтня 1996 року виконкомом Львівської міської Ради народних депутатів. Після дарування вказаної квартири батько позивачки проживав в ній до моменту своєї смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також, з позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що на сьогоднішній день в квартиру, яка належить позивачці на праві власності, вона потрапити не має змоги, так як в ній проживає стороння для неї людина – відповідач ОСОБА_2 , колишня дружина батька позивачки, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . На її неодноразові вимоги виселитись з квартири відповідач повідомляє, що виселятись не має наміру.

Згідно довідки № 1843 вданої ЛКП «Збоїща-408» від 10 квітня 2019 року, власником квартири є позивач ОСОБА_1 . Зареєстрованих осіб в квартирі немає.

В квітні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась із заявою в Шевченківський ВП ГУНП у Львівській області з приводу неправомірних дій зі сторони ОСОБА_2 , щодо незаконного проживання в помешканні, власником якого вона є. Дану заяву було зареєстровано в журнал Єдиного обліку заяв і повідомлень.

Згідно відповіді начальника Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області від 25 квітня 2019 року вбачається, що відносно відповідачки ОСОБА_2 було складено адміністративні матеріали за ст.186 КУпАП (самоуправство).

У відповідності до положень ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, в тому числі шляхом виселення.

Вказані обставини підтверджуються долученими до справи вищевказаних договору дарування квартири, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шемечко І.Я. 22 березня 2010 року і зареєстрованого в реєстрі за №164, довідкою з місця проживання про склад сім`ї і прописки ЛКП «Збоїща-408» від 10 квітня 2019 року за №1843, копією відповіді на заяву ОСОБА_1 начальника Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області від 25 квітня 2019 року за №4751/43/01/09-19, копією відповіді на заяву ОСОБА_1 директора ЛКП «Збоїща-408» від 29 березня 2019 року за №2508/К-52, копією витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №25831305, іншими доказами у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зверталась до відповідача з проханням звільнити квартиру, однак та відмовилась це зробити та в спірну квартиру її не впускає.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 є підставним та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 83, 89, 133, 141 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 280, 281, 282, 284 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 319, 321, 391 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у володінні та користуванні квартирою шляхом виселення без надання іншого жилого приміщення задовольнити повністю.

Виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) витрат по оплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з часу складення повного тексту рішення.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_6 .

Суддя В. І. Кавацюк