Ухвала суду № 87277008, 21.01.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/171/20

У Х В А Л А

21.01.2020 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Бедьо В.І., з участю прокурора – Лазаренко В.В., представників власника майна – Ільницького М.П. та Семенова Ю.О, секретаря судових засідань – Пазяк С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород клопотання представника Ільницького М.П., який діє в інтересах ТзОВ «СВКП «С.В.-Плюс» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 28.11. 2019 року ( справа № 308/13511/19) в кримінальному провадженні № 42019070000000386, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Ільницького М.П., який діє в інтересах ТзОВ «СВКП «С.В.-Плюс» (надалі Товариство), звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, згідно з яким просить скасувати накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.11.2019 року арешт на земельні ділянки, які розташовані у м. Ужгороді по вул. Тиводара Легоцького, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, з кадастровим номером 2110100000:22:001:0121 та кадастровим номером 2110100000:22:001:0122, які належать землевласнику ТОВ «СВКП «С.В.-ПЛЮС», код 20448056, та правокористувачам згідно договорів суперфіцію ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також на розташовані на них об`єкти будівництва, будівлі, споруди, тимчасові архітектурні форми, інші об`єкти незавершеного та завершеного будівництва, шляхом заборони користування вказаним майном, а саме, шляхом заборони будь-яким фізичним та юридичним особам проведення будівельних робіт, а також заборони відчуження вищезазначеного майна.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що ТзОВ «СВКП «С.В.-Плюс» володіє, користується та розпоряджається на праві приватної власності земельною ділянкою кадастровий номер 21 10100000:22:001:0122 площею 0, 2095 га. за місцезнаходженням Закарпатська область, м. Ужгород, вулиця Тиводара Легоцького, АДРЕСА_1 , 33 (номер запису про право власності - 28817417, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1688748521101) та земельною ділянкою кадастровий номер 2110100000:22:001:0122 площею 0, 4505 га, за місцезнаходженням - Закарпатська область, м. Ужгород, вулиця Тиводара Легоцького, 78, 33 (номер запису про право власності - 28816438, реєстраційний помер об`єкта нерухомого майна 1688697521101), далі разом іменовані - «Земельні ділянки».

Вказані земельні ділянки, згідно Договору суперфіцію № 1250 від І 1.12.2018р. та Договору суперфіцію № 1151 від 19.1 1.2018р., відповідно, були передані в користування громадянці ОСОБА_2 та громадянці ОСОБА_1 .

Пунктом 1.9. обох Договорів, визначено, що метою надання в користування земельних ділянок є здійснення землекористувачами будівництва та подальшої експлуатації побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель, тобто об`єктів нерухомості.

Пунктом 1.1 1., обох Договорів, визначено, що плата за користування земельними ділянками встановлюється в розмірі земельного податку.

В пункті 2.1., обидвох Договорів, окреслено, що земельні ділянки не вилучаються і власності Товариства, а землекористувачі отримують лише право на користування такими земельними ділянками для реконструкції, будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів нерухомості. При цьому, згідно пункту 2.2. обох Договорів, діяльність землекористувачів щодо будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів нерухомості не повинні негативно впливати на стан земельних ділянок.

Обидва Договори посвідчені приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Тиводар Н.І. При посвідченні таких договорів, нотаріусом зафіксовано, що підписи сторін(їх представників) здійснено в її присутності, а особи сторін (їх представників) встановлено, їх дієздатність, правоздатність та повноваження перевірені.

Вказані Договори є чинними, жодною стороною не оспорюються, предметом будь - якого судового чи іншого спору не являються.

Власник майна зазначає, що на земельних ділянках також розташоване належне йому нерухоме майно, а саме Адміністративний будинок та побутові приміщення загальною площею 310, 60 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна згідно з ДРРГЇНМ - 1799726121101 (копія технічного паспорту та витягу з ДРРПНМ № 1617547728 від 01.04.2019р.). Вказане майно використовується Товариством, у володінні та користуванні будь- яких третіх осіб не знаходиться. Щодо вказаного нерухомого майна відсутні будь-які судові чи інші спори.

Так, 28.11.2019 р. ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду було задоволено клопотання начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Закарпатської області Іванова А.Б. та накладено арешт на земельні ділянки, які розташовані у м. Ужгороді по вул. Тиводара Лєгоцького, 78, 33, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, з кадастровим номером 2110100000:22:001:0121 та кадастровим номером 2110100000:22:001:0122, які належать землевласнику ТОВ «СВКП «С.В.-ПЛЮС», код 20448056, та правокористувачам згідно договорів суперфіцію ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також на розташовані на них об`єкти будівництва, будівлі, споруди, тимчасові архітектурні форми, інші об`єкти незавершеного та завершеного будівництва (в подальшому - «майно, на яке накладено арешт»), шляхом заборони користування вказаним майном, а саме, шляхом заборони будь-яким фізичним та юридичним особам проведення будівельних робіт, а також заборони відчуження вищезазначеного майна.

Вказана ухвала мотивована тим, що земельні ділянки та розташовані на них об`єкти будівництва, нерухоме майно, мають значення речовою доказу у кримінальному провадженні № 42019070000000386 та відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки являються об`єктом вчиненого злочину.

Власник майна вважає, що накладення арешту межах кримінального провадження № 42019070000000386 на майно Товариства порушує законні права та інтереси останнього, тобто арешт накладено необґрунтовано, а також вважає, що подальша доцільність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала. Так, накладення арешту на, зокрема, Земельні ділянки та Будівлю, є втручанням в право Товариства по володінню, користуванню та розпорядженню відповідним майном.

Товариство, як власник майна, не має будь-якого наміру приховувати, пошкоджувати, приховувати, знищувати, перетворювати чи відчужувати належні Товариству Земельні ділянки та Будівлю.

Громадянками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не вчинено будь-яких протиправних та/або оспорюваних дій по відношенню до Товариства та/або належного останньому майна.

В свою чергу, наслідки вжиття заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, саме в обсязі окресленому в постановленій ухвалі, не є розумним та співмірним із тяжкістю розслідуваного злочину та його ніби-то протиправних наслідків, які не доведені га не конкретизовані в процесі досудового розслідування.

При цьому, Власник майна звертає увагу слідчого судді, що з моменту накладення арешту на майно органом досудового розслідування та/або прокурором не було вчинено жодної слідчої та або процесуальної дії, які б виправдовували мету накладеного арешту.

Також заявник вказує на те, що 02.01.2020 р. представник Товариства - адвокат Ільницький М.П., отримав від громадянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частину дозвільних документів, які підтверджують правомірність здійснення ними будівельних робіт.

В свою чергу громадянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було належним чином виконано вимоги припису Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгород міської ради про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.08.2019р., тобто виготовлені та отримані правовстановлюючі документи на будівництво, що передбачає собою усунення зафіксованих органом державного архітектурно-будівельного контролю порушень статей 34 та 37 З України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Враховуючи вищенаведене, заявник вважає, що подальша потреба у застосуванні такого з забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на майно Товариства та громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відпала.

Представники власника майна у судовому засіданні підтримали вимоги клопотання та просили задовольнити з підстав, викладених у його змісті.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення вказаного клопотання, просив залишити його без розгляду з тих підстав, ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 28.11. 2019 року ( справа № 308/13511/19), якою накладено арешт на вказане заявником майно в кримінальному провадженні № 42019070000000386 на даний час оскаржена та є предметом розгляду в Апеляційному суді Закарпатської області. В якості підтвердження вказаної обставини прокурор надав суду копію повідомлення суду апеляційної інстанції від 21.12. 2019 року про розгляд апеляційної скарги адвоката Ільницького М.П. в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 28.11. 2019 року.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження – судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Статтями 7, 16 КПК України регламентовано, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено, що органом досудового розслідування прокуратурою Закарпатської області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42019070000000386 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, в рамках якого досліджуються обставини щодо самоправного будівництва багатоквартирних будинків за адресою АДРЕСА_3 .

28.11.2019 року слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області було розглянуто клопотання прокурора та накладено арешт на земельні ділянки, які розташовані у м. Ужгороді по вул. Тиводара Легоцького, 78,33, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, з кадастровим номером 2110100000:22:001:0121 та кадастровим номером 2110100000:22:001:0122, які належать землевласнику ТОВ «СВКП «С.В.-ПЛЮС», код 20448056, та правокористувачам згідно договорів суперфіцію ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також на розташовані на них об`єкти будівництва, будівлі, споруди, тимчасові архітектурні форми, інші об`єкти незавершеного та завершеного будівництва, шляхом заборони користування вказаним майном, а саме: шляхом заборони будь-яким фізичним та юридичним особам проведення будівельних робіт, а також заборони відчуження вищезазначеного майна.

Представник Ільницького М.П., який діє в інтересах ТзОВ «СВКП «С.В.-Плюс» (надалі Товариство), звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, згідно з яким просить скасувати накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.11.2019 року з тих підстав, що накладення арешту межах кримінального провадження № 42019070000000386 на майно Товариства порушує законні права та інтереси останнього, тобто арешт накладено необґрунтовано, а також вважає, натомість накладення арешту на земельні ділянки та будівлю є втручанням в право Товариства по володінню, користуванню та розпорядженню відповідним майном. Акцентують увагу на тому, що товариство, як власник майна, не має будь-якого наміру приховувати, пошкоджувати, приховувати, знищувати, перетворювати чи відчужувати належні Товариству Земельні ділянки та Будівлю, а громадянками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не вчинено будь-яких протиправних та/або оспорюваних дій по відношенню до Товариства та/або належного останньому майна. Також представники заявника стверджують, що після накладення арешту на належне Товариству майно, жодних слідчих дій в даному кримінальному провадженні не проводилось.

На противагу вказаному вище прокурор пояснив, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, в рамках даного кримінального провадження призначено експертизи, які станом на даний час невиконані.

Разом з тим слідчий суддя звертає увагу на те, що органом досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження досліджуються обставини щодо самоправного будівництва багатоквартирних будинків за адресою АДРЕСА_4 Ужгород АДРЕСА_3 , тобто вказане у клопотанні майно є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Також слідчий суддя приймає до уваги ту обставину, що ухвала слідчого судді, про скасування якої просить заявник ще фактично не набула законної сили, оскільки є предметом розгляду суду апеляційної інстанції.

У відповідності до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Положеннями статті 22КПК України регламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або за загальними принципами міжнародного права.

Відтак, слідчий суддя приходить до переконання, що з метою належного забезпечення потреби досудового розслідування та збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні, та з огляду на те, що ухвала слідчого судді щодо накладення арешту на майно є предметом розгляду апеляційної інстанції, а представниками власника майна не доведено, що в даному заході забезпечення на даному етапі досудового розслідування відпала потреба, тому слідчий суддя вважає подане клопотання передчасним, необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст.167, 170,174 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання представника Ільницького М.П., який діє в інтересах ТзОВ «СВКП «С.В.-Плюс» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 28.11. 2019 року ( справа № 308/13511/19) в кримінальному провадженні № 42019070000000386 – відмовити.

Ухвала про скасування арешту оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області В.І. Бедьо