Ухвала суду № 87255661, 23.01.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 185/10634/19

Провадження № 1-кп/234/671/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року м. Краматорськ

Колегія Краматорського міського суду Донецької області у складі:

головуючого судді Сухоручко Ю.О.,

суддів Ткачової С.М., Заборського В.О.,

за участю секретаря судового засідання Харькової Т.С.,

прокурора Козачок І.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Рябошапки А.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт №22019050000000167 від 05.08.2019 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 2583 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

До Краматорського міського суду Донецької області надійшов обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №22019050000000167 від 05.08.2019 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 2583 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого. В обґрунтування клопотання зазначив, що 05 серпня 2019 року слідчим суддею Краматорського міського суду Донецької області підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та встановлено заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

04 жовтня 2019 року слідчим суддею Краматорського міського суду Донецької області стосовно підозрюваного ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу обраного 05.08.2019 до 02.12.2019 включно.

23 листопада 2019 року по даному кримінальному провадженню складено та затверджено обвинувальний акт.

25 листопада 2019 року обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 2583 КК України спрямовано до суду для розгляду.

29 листопада 2019 року колегією Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області задоволено клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26.01.2020.

У зв`язку з тим, що строк тримання під вартою закінчується 26.01.2020, на теперішній час необхідно вирішити питання про обрання у підготовчому судовому засіданні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється відповідними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, а саме тим, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачується.

Вказані ризики встановлені з урахуванням тих обставин (відповідно до ст. 178 КПК України), що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти громадської безпеки за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна або без такої, підтримуючи ідею створення так званої «Донецької народної республіки» та за для уникнення відповідальності за скоєний ним злочин може переховуватись від суду, у тому числі шляхом виїзду на окуповану територію України, до Російської Федерації, шляхом перетину лінії розмежування або кордону України у місцях, які не підконтрольні українській владі.

Одночасно з тим, згідно відповіді ГУ ДМС у Донецькій області вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до зазначеного органу з метою отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що також свідчить про наміри обвинуваченого покинути територію України.

У зв`язку з вищевикладеним, більш м`які запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, а саме особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, не зможуть запобігти зазначеним у клопотанні ризикам.

Крім того, на момент повідомлення про підозру, ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, не навчався, не одружений, постійного заробітку не має, тобто у останнього відсутні міцні соціальні зв`язки.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 спроможний:

переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України);

незаконно впливати на достовірність показань свідків у кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України);

вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

При визначенні розміру застави слід врахувати обставини кримінального правопорушення, а саме участь обвинуваченого ОСОБА_1 у терористичних організаціях «ЛДНР», діяльність яких пов`язана з вчиненням дій з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або не вчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об`єднаннями громадян, юридичними особами яке супроводжується незаконним привласненням державного майна України а також тотальним знищенням інфраструктури і промислових підприємств у Донецькій та Луганській областях. Зокрема, Україні заподіяна значна матеріальна шкода внаслідок введення режиму «зовнішнього управління» та «націоналізації» представниками терористичної організації «ДНР» та «ЛНР» за підтримки Російської Федерації державних підприємств, що знаходяться на окупованій території Донецької та Луганської областей.

Вважаю, що вищевказані підстави дають суду обґрунтоване право визначити розмір застави, у максимальному розмірі, а саме трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства України вбачається, що утримання під вартою не є передумовою покарання у виді позбавлення волі, але при збереженні розумної підозри відносно затриманої особи у скоєні злочину є умовою законності та відповідає реальним вимогам суспільного інтересу.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі Волосюк проти України).

У відповідності до п. п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинуватості, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Приймаючи до уваги викладене, а також з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, враховуючи, що зазначена особа обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, а також те, що у районі проживання обвинуваченого проводиться Операція Об`єднаних Сил та є ризики, що він може сховатися на території непідконтрольній владі України, та інші запобіжні заходи, передбачені частиною першою статті 176 КПК України не зможуть запобігти ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскілки обвинувачення не обґрунтоване, його катували працівники СБУ, але на теперешній час, його заява зареєстрована до ЄРДР та проводиться досудове розслідування працівниками ДБР.

Захисник Рябошапка А.М. заперечував щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати цілодобовий домашній арешт, та пояснив, що клопотання прокурора не обґрунтоване, прокурором в судовому засіданні не підтверджені жодні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, все надумане.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Дослідивши клопотання, вислухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, колегія суддів дійшла до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки на даний час існують підстави вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України мають місце, а саме обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, тривалий час перебував в Російській Федерації де працював та має соціальні зв`язки, незаконно впливати на достовірність показань свідків у кримінальному провадженні, оскільки на теперешній час свідки не допитані, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких, у разі доведеності вини та визнання його винуватими у вчиненні інкримінованого злочину за рішенням суду, зокрема рішень ЄС з прав людини «Прокопенко проти України» та «Лабітта проти Італії», колегія суддів приходить до висновку про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого. Також, ОСОБА_1 для уникнення відповідальності за скоєний ним злочин може переховуватись від суду, в тому числі шляхом виїзду на окуповану територію України, до Російської Федерації, шляхом перетину лінії розмежування або кордону України в місцях, які не підконтрольні українській владі. Крім того, ОСОБА_1 має слабкі соціальні зв`язки, не працевлаштований, не має родини

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин. На теперешній час складено обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 2583 КК України.

Судом враховано, що існують підстави вважати, що передбачені ч. 1 ст.177 КПК України, заявлені ризики мають місце.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі – Браво проти Італії», затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Колегія суддів зауважує, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 2583 КК України, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на свідків, спростовують доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів враховує в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 слабкі соціальні зв`язки, не працевлаштований, не має родини, а також те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у скоєнні якого він обвинувачується.

На підставі ч.3 ст.183 КПК України постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегія суддів вважає необхідним визначити ОСОБА_1 заставу в залежності від тяжкості інкримінованого злочину, а саме у виді 150-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаючи таку заставу достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим, обов`язків, передбачених цим Кодексом, та таким, що не є завідомо непомірним для нього.

При визначенні обов`язків, які будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, слідчий суддя виходить з положень ст.194 КПК України, одночасно роз`яснивши наслідки їх невиконання.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що зазначене клопотання є обґрунтованим, та викладені у ньому обставини виправдовують подальше тримання під вартою ОСОБА_1 .

Керуючись ст.177,178,183,197, 315, КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Донецької області ОСОБА_2 І.О ОСОБА_3 – задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань №6», строком на 60 (шістдесят) діб тобто з 23 січня 2020 року до 22 березня 2020 року, включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 150 (сто п`ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 303 000,00 грн. (триста три тисячі гривень 00 коп.), яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26288796, Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, Рахунок отримувача: UA828201720355259003000011792.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки: - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення грошових коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора відділу процесуального керівництва прокуратури Донецької області та головуючого суддю Краматорського міського суду Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику, надіслати до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань №6», для організації її виконання.

Ухвалу може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Головуючий суддя Ю.О. Сухоручко

Суддя С.М. Ткачова

Суддя В.О. Заборський