Рішення № 87255463, 30.01.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/368/20

Провадження № 2-а/263/126/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2020 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Шатілової Л.Г., при секретарі Ничипорук А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі справу в порядку спрощеного позовного провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, посилаючись на те, що 31.12.2019 р. інспектором поліції УПП в Дніпропетровській області було винесено постанову ДПО18 № 660903 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.

У вищевказаній постанові було зазначено, що ОСОБА_1 , 31.12.2019 р. о 10:40, керуючи транспортним засобом VOLVO FM500, д.н. НОМЕР_1, з причепом на автодорозі М29, перевозив великогабаритний вантаж, який не був укомплектований 8 конусами з світовідбійним покриттям, чим порушив постанову Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 р. «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 ч. 1 КУпАП.

Вважає постанову про накладення адміністративного стягнення такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки інкримінованого йому адміністративного правопорушення він не скоював, був відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки керував транспортним засобом, маючи при собі Дозвіл №13008901-2770 3 НГ від 28.12.2019 р. на перевезення великогабаритного вантажу, виданий Департаментом патрульної поліції безпеки дорожнього руху строком з 28.12.2019 р. по 15.01.2020 р., таким чином, вимог ПДР не порушував. Вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою, що не відображає дійсних обставин справи, складеною за відсутністю належних доказів та без дотримання вимог чинного законодавства, вимог КУпАП, без з`ясування всіх обставин справи та без дотримання належної процедури. З огляду на вищевикладене, просив суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, а провадження по справі закрити.

Позивач в судове засідання надав заяву, в якій підтримав позов та просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надіслав до суду письмовий відзив, в якому зазначив, що вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки 31.12.2019 інспектором роти 4 батальйону 4 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Панасенко О. Г., винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., в якій зазначено про те, що останній, керуючи вантажним автомобілем VOLVO FM500 , державний номерний знак НОМЕР_1 , в Дніпропетровській області, Новомосковському р-н., на а/д М-29, перевозив великогабаритний вантаж та не був укомплектований 8 конусами з світловідбійним покриттям, чим порушив ч. 17 постанови Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001. Просив справу розглянути за його відсутності, у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі .

Оскільки в судове засідання не прибули сторони, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, для розгляду справи немає перешкод та її розгляд здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі ч.9 ст. 205 КАС України.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Прийнявши до уваги доводи сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного .

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Судом встановлено, що 31.12.2019 року постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО № 660903 від 31.12.2019 року інспектором роти 4 батальйону 4 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Панасенко О. Г., винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., зокрема, за те, що ОСОБА_1 31.12.2019 року о 10 годині 40 хвилин в Дніпропетровській області, Новомосковському р-н., на а/д М-29, керуючи транспортним засобом, VOLVO FM500, д.н. НОМЕР_1 , з причепом GOLDHOFER, д. н. НОМЕР_2 , здійснював перевезення великогабаритного вантажу, не обладнаного 8 конусами з світловідбивними покриттям, чим порушив п. 17 постанови Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 р. «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» та був притягнутий за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 ч. 1 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, доведеність вини позивача у вчинених адміністративних правопорушеннях підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст.251 КУпАП.

Крім цього, у відповідності до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, тобто повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв`язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб`єкта владних повноважень, ч. 3 ст. 79 КАС України, зобов`язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Однак, в ході судового розгляду відповідачем належними, достовірним та достатніми доказами не доведено безпосереднього факту вчинення позивачем зазначеного у оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення, зокрема, не представлено віде- або фото фіксації можливого порушення правил дорожнього руху.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Також Законом України «Про Національну поліцію» та «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (надалі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395, передбачена можливість застосовувати відеофіксацію обставин правопорушення, в тому числі використовувати відеореєстратори.

У той же час позивач надав суду дозвіл №13008902-27703 НГ, виданий Департаментом патрульної поліції безпеки дорожнього руху строком з 28.12.2019 р. по 15.01.2020 р. на участь у дорожньому русі ТЗ, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативи, із вказівкою відповідного маршруту на підтвердження того, що ним не була порушена ч. 1 ст. 132-1 КупАП.

Примітка до ст. 132-1 КупАП вказує, що підставою для звільнення від відповідальності є наявність у суб`єкта правопорушення дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

На переконання суду, факт візуального спостереження вчинення адміністративного правопорушення інспектором поліції без забезпечення належних та допустимих доказів, визначених статтею 251 КУпАП, зокрема, відеофіксації наявності чи відсутності обладнання, яким повинен бути укомплектований великогабаритний та великоваговий транспортний засіб, не може доводити винуватість особи у інкримінованому адміністративному правопорушенні.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 94, 160-163 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО № 660903 від 31.12.2019 р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП, закрити справу про адміністративне правопорушення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Л.Г. Шатілова