Рішення № 87275582, 27.01.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/13149/19

Провадження № 2/263/438/2020

РІШЕННЯ

Іменем України

27 січня 2020 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя у складі головуючого судді Шевченко О.А., за участю секретаря судового засідання Ковальової О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Веломото ЛТД» про визнання права власності на транспортний засіб,-

ВСТАНОВИВ:

03.09.2019р. ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Маріуполя із позовом до Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Веломото ЛТД» про визнання права власності на транспортний засіб.

Ухвалою судді від 05.09.2019р. позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку підготовчого судового засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 31 липня 2007 року, він придбав моторолер марки «EX150F» номер двигуна « НОМЕР_1 » на підставі довідки-рахунку серія ЄГП №721253, вартістю 4686, 50 грн. (чотири тисячі шістсот вісімдесят шість грн. 50 коп.) у ТОВ «ВЕЛОМОТО ЛТД». Також йому був виданий акт прийому – передачі транспортного засобу від 17.05.2007 року, митна декларація, яка свідчить про розмитнення даного моторолера та сертифікат відповідності, та було роз`яснення що в будь-який час позивач може звернутися до відповідних для реєстрації його транспортного засобу.

На теперішній час в нього виникла потреба розпорядитись вказаним моторолером і він звернувся до Територіального сервісного центру №1441 із заявою про реєстрацію моторолера на підставі вищевказаних документів та отримав відмову.

Таким чином, позивач не має відповідних правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності на моторолер, у зв`язку із чим він не може реалізувати право володіння, користування та розпорядження майном.

На підставі викладеного, посилаючись на норми ст.ст. 319, 328, 344 ЦК України, просив визнати право власності на моторолер.

Відповідач РСЦ МВС позовні вимоги не визнав. 21.10.2019. представник відповідача – РСЦ МВС України в Донецькій області – представник ОСОБА_2 , яка діє на підставі довіреності надала відзив на позовну заяву, в якому не погодилася з доводами позивача щодо підстав реєстрації транспортного засобу. Зазначивши, що дійсно, 05.04.2019р. позивач звернувся до ТСЦ МВС №1441 (структурного підрозділу РСЦ МВС в Донецькій області) із заявою про наступного змісту «Мені відмовлено в реєстрації транспортного засобу, та підстава за якою мені відмовлено.

Листом від 12.04.2019р. №31/5-1441-3064, позивачеві було було повідомлено про порядок здійснення державної реєстрації транспортного засобуу відповідності до Порядку державної реєстрації, зняття з обліку автомобілів, автобусів а також самохідних машин сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів, мотоциклів усіх типів, марок та моделей, причепів напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1988 року №1388.

Постановою 18.11.2015р. Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №941 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань реєстрації транспортних засобів», яка безпосередньо стосується скасування використання довідки-рахунка при купівлі-продажу та оформленні транспортних засобів.

У зв`язку з цим, з 18.11.2015р. довідка-рахунок не є документом - підставою для здійснення операцій з транспортними засобами та не підтверджує право власності.

Відповідно до рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду. У постанові від 25.04.2018 року по справі №803/336/18 ( провадження Е/9901/10604/18) суд зазначає, що 18.11.2015 року довідка- рахунок не являється документом – підставою для здійснення операцій з транспортними засобами та не підтверджує право власності.

Згідно з п. 7 Порядку № 1388 власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти днів після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Тому сервісний центр правомірно відмовив позивачеві у реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу.

Враховуючи викладене, просив відмовити в задоволенні позову.

Третя особа – ТОВ «Веломото ЛТД», якому судом була направлена ухвала про відкриття провадження разом з додатками, правом на надання відповіді не скористався, згідно з відстеженням з офіційного сайта «Укрпошта», поштове повідомлення було повернуте на адресу суду із зазначенням причин невручення. З урахуванням вимог ч. 9 ст. 130 ЦПК України третя особа вважається повідомленого про розгляд справи судом.

Позивач, надав заяву у якій наполягав на задоволенні позовних вимог.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши позиції сторін, оцінивши зібрані по справі докази відповідно до положень ст. 89 ЦПК України та у сукупності з нормами чинного законодавства, вважаю, що в задоволенні позовних вимог слід задовольнити з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Встановлено і не заперечується сторонами, що позивач 05.04.2019р. звернувся до ТСЦ МВС №1441 із заявою вх. № 3о/п про перереєстрацію (з видачею свідоцтва про реєстрацію) моторолера ЕХ150А, 2007 року випуску, марки EX150F, двигун № НОМЕР_1 .

До заяви про перереєстрації транспортного засобу надав довідку-рахунок серії ЄГП НОМЕР_2 від 31.07.2007р., яка була видана ТОВ «Веломото ЛТД» 31.07.2007р., якою підтверджено, що позивач сплатив 4 686,50 грн. за придбаний ним моторолер 2007 року випуску, марки EX150F, двигун № НОМЕР_1 .

До позову позивач долучив сертифікат відповідності на придбаний моторолер терміном дії з 16.08.2006р. до 09.08.2007р., виданий фірмою виробником .

Листом від 16.10.2019р. №31/5-7482 позивачеві було відмовлено у державній реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу, оскільки згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 941 від 18.11.2015р. «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань реєстрації транспортних засобів» з 18.11.2015р. довідку-рахунок виключено з переліку документів, які підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (зі змінами) затверджено Порядок державної реєстрації (переерєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів.

Звертаючись до суду з позовом про визнання права власності на моторолер, позивач посилалася на відсутність у нього правовстановлюючого документу (власності) на моторолер, який давав би йому підстави для його реєстрації, а також зазначив про наявність обставин, пов`язаних із проходженням служби не за місцем проживання, які унеможливили своєчасно зареєструвати транспортний засіб.

Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені в статтею 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках..

Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Згідно з п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, у редакції, яка була чинною на момент видання позивачеві довідки-рахунку № 782724 – 12.08.2007р., тобто у редакції від 18.10.2006р., реєстрація транспортних засобів здійснювалася на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості, яка провадиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку у порядку, встановленому МВС, Мін`юстом, Держпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна і має відповідні документи, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не приймаються до реєстрації транспортні засоби, зібрані (складені) з складових частин серійних транспортних засобів без дотримання вимог Закону України "Про дорожній рух"

Правомірність придбання транспортних засобів, складових частин, які мають ідентифікаційні номери, підтверджується документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб`єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами-виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах.

Такими документами можуть бути: довідка-рахунок за формою згідно з додатком № 1 до цих Правил, видана суб`єктом підприємницької діяльності, який реалізує транспортний засіб;

Тобто, одним із видів документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою, є довідка-рахунок, видана суб`єктом господарювання, діяльність якого пов`язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Тобто, довідка-рахунок (у редакції Постанови КМУ № 1388 від 18.10.2006р., що діяла на момент відчуження автомобіля) є документом, що підтверджує реалізацію транспортного засобу, перехід транспортного засобу від продавця до покупця та є оформленням договірних відносин купівлі-продажу транспортного засобу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Для проведення реєстрації транспортного засобу позивачем було надано довідку-рахунок за підписом керівника і бухгалтера ТОВ «Веломото ЛТД», як документ, що підтверджує право власності на моторолер, з якої видно, що позивач сплатив до каси підприємства ТОВ «Веломото ЛТД» 4 686,50 грн. за його придбання .

18.11.2015р. Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 941 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань реєстрації транспортних засобів», яка безпосередньо стосується скасування використання довідки-рахунка при купівлі-продажу та оформлення транспортних засобів.

У зв`язку з чим з 18.11.2015р. довідка-рахунок не являється документом – підставою для здійснення операцій з транспортним засобом та не підтверджує право власності.

Дана правова позиція визначена також в Постанові Верховного Суду від 25.04.2018р. по справі № 803/336/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Керуючись зазначеними правовими нормами, операція щодо здійснення реєстрації транспортних засобів за довідкою-рахунком була вилучена з програмних можливостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Слід зазначити що, пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федоренко проти України" від 30 червня 2006 року суд акцентував увагу на Рішення Європейського суду з прав людини від 24 червня 2003 року у справі "Stretch v. United Kingdom" ("Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії"), виходячи зі змісту пунктів 32-35 якого звертаючись із заявою до уповноважених органів та, виконуючі визначені чинним законодавством умови, та, дотримуючись відповідного порядку, позивач мав право очікувати про набуття майнового права в значенні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції.

У вказаному рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила. Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчиненні з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та відповідно відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки ще на підставі довідки-рахунку встановленого зразку належить на праві власності моторолер, відновити своє порушене право не має можливості, тому суд приходить до висновку, що права позивача порушені та підлягають захисту шляхом визнання за ним права власності на майно.

Відповідно до п. 8 Постанови КМУ № 1388 від 18.10.2006р. державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, до якої додається, серед іншого, копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, N 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд вважає, що позивачем не пропущений строк звернення до суду із цим позовом, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позивачеві було відмовлено у реєстрації транспортного засобу листом РСЦ МВС від 16.10.2019р., тому саме з цього моменту він дізнався про своє порушене право, отже загальний трирічний строк, установлений ст. 257 ЦК України, ним не пропущений.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 82, 89, 141, 259, 263-265, ч.1 ст. 274, ч.5 ст. 279 ЦПК України, суддя

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Веломото ЛТД» про визнання права власності на транспортний засіб - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на моторолер 2007 року випуску, торгової марки «EX150F», моделі EX 150А, двигун № НОМЕР_1 , придбаний 31.07.2007р. на підставі довідки-рахунку серії ЄГП № НОМЕР_2 , виданої ТОВ «Веломото ЛТД 31.07.2007р.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін у справі:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ;

Територіальний сервісний центр №1441 м. Маріуполь, Запорізьке шосе, б.2, Донецька область 87555;

«Веломото ЛТД» вул. Льва Толстого, б.11 код ЄДРПОУ 34168964;

Рішення виготовлено 30.01.2020 року.

Суддя О.А.Шевченко