Ухвала суду № 87251258, 24.01.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/15688/16-ц

н/п 2-з/766/41/20

УХВАЛА

про забезпечення позову

23 січня 2020 року Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Прохоренко В.В. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ФОП ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів за договором про надання юридичних послуг, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_4 , про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває позов ФОП ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , третя особа: яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів за договором про надання юридичних послуг та зустрічний позов ОСОБА_3 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_4 , про визнання договору недійсним,.

До суду від представника позивача ОСОБА_1 , надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 належну ОСОБА_3 , РНОКПП – НОМЕР_1 на підставі договору обміну №7376, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Воєводиною І.М. від 10.12.2002 року. Заходи забезпечення позову необхідні оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Ч. 1 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позов.

Відповідно до п. п.1,2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Ч. 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до вимог п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом четвертим постанови передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єктів користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Необхідною умовою вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути істотні перешкоди як виконання судового рішення, так і ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

З огляду на викладене вище, а також, що наявні передбачені законом підстави для застосування заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, із застосуванням забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно в межах ціни позову..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 належну ОСОБА_3 , РНОКПП – НОМЕР_1 на підставі договору обміну №7376, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Воєводиною І.М. від 10.12.2002 року в межах суми позову 307914,25 грн.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно направляється заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність встановлену законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття нової ухвали суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Херсонський міський суд Херсонської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Суддя: В.В.Прохоренко