Ухвала суду № 87241127, 29.01.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1471/20

Провадження № 2/522/3518/20

УХВАЛА

про залишення позову без руху

29 січня 2020 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Домусчі Л.В., дослідивши матеріали цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , який також виступає законним представником ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи – Служба у справах дітей та сім`ї Одеської обласної державної адміністрації, служба у справах дітей та сім`ї Одеської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

ВСТАНОВИВ:

До суду 28 січня 2020 року надійшов позов Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , який також виступає законним представником ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи – Служба у справах дітей та сім`ї Одеської обласної державної адміністрації, служба у справах дітей та сім`ї Одеської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Дослідивши матеріали позову, суд приходить до наступного висновку.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви передбачені ст.175-177 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Закон України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до змісту частини другої статті 6 цього Закону у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача.

Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Такий висновок, викладений у постановах Великої Палати Верхового Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, від 15 травня 2019 року у справі № 201/11694/16-ц.

При цьому, Верховний суду у постанові від 26.02.2019 року у справі №907/9/17 не погодився із висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеним в постанові від 23 січня 2018 року у справі N 2-340/461/16-ц про те, що при зверненні до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки судовий збір має сплачуватись як за вимогу немайнового характеру.

У відповідності до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд вбачає, що позов АТ «Райффайзен Банк Аваль» містить вимоги:

- як майнового характеру (про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення боргу за кредитним договором у розмірі 85 473, 00 дол. США). Ціна позову позивачем визначена у розмірі 1 668 000,00 грн..

- так і чотири вимоги немайнового характеру (виселення відповідачів та зняття їх з реєстраційного обліку).

Позивачем надано до суду квитанцію про сплату судового збору на загальну суму 10 510, 00 грн., тобто по 2102,00 грн., сплаченого із розрахунку як за 5 вимог немайнових характеру.

Проте, з огляду на викладене, суд вбачає, що позивачем невірно визначено розмір судового збору за вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки як немайнову, оскільки така вимога відноситься до вимог майнового характеру, та позивач мав сплатити судовий збір відповідно до вимог підпункту 1 пункту 1частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом).

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, пункт 1.1.1, судовий збір становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, виходячи із ціни позову 1 668 000,00 грн., суд роз`яснює, що позивачу необхідно надати докази про сплату судового збору за майнову вимогу на суму 25020, 00 грн..

Зазначене не дає підстав суду зробити висновок про належне оформлення позовної заяви у відповідності до ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Статтею 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суд вбачає, що позивачу необхідно усунути недоліки позову, а саме необхідно сплатити судовий збір за вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки у сумі 25 020, 00 грн. із відрахуванням вже сплачених коштів на суму 2102, 00 грн..

Заяву про усунення недоліків разом з долученими документами необхідно надати до Приморського районного суду м. Одеси через канцелярію суду.

Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , який також виступає законним представником ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи – Служба у справах дітей та сім`ї Одеської обласної державної адміністрації, служба у справах дітей та сім`ї Одеської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Домусчі Л.В. "29" січня 2020 р.