Рішення № 87231817, 29.01.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1253/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхтенко Л.Р., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська,5) до товариства з обмеженою відповідальністю «Рейндж Опт» (код ЄДРПОУ 40195854, місцезнаходження: 65085, Одеська область, м. Одеса, вул. Просьолочна, 10-А) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 01 березня 2019 року надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Рейндж Опт» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна згідно з рішенням ГУ ДФС в Одеській області від 21.02.2019 року.

Ухвалою від 06 березня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 лютого 2019 року о 11 год. 25 хв. начальником ГУДФС в Одеській області, у зв`язку з відмовою ТОВ «Рейндж Опт» у допуску посадових осіб ГУДФС в Одеській області до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Рейндж Опт», обґрунтованість якого позивач просив підтвердити.

Ухвалою від 19 березня 2019 року задоволено клопотання відповідача та зупинено провадження у справі №420/1253/19 до набрання законної сили судового рішення у справі №420/1023/19, що розглядається Одеським окружним адміністративним судом.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання 18 грудня 2019 року задоволено клопотання представника позивача та поновлено провадження по справі зі стадії, на якій воно було зупинено, у зв`язку з тим, що відпали підстави, що зумовили зупинення провадження у справі.

Також, ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання 18 грудня 2019 року відкладено розгляд справи на 16 січня 2020 року на 15 годину 00 хвилин, у зв`язку з першою неявкою у судове засідання відповідача.

Позивач на відкрите судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчить розписка.

До суду 18 грудня 2019 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідач на судове засідання також не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки, про причини нез`явлення суд не повідомив.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З цих підстав, суд ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання вирішив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.

На підставі доповідної записки (а.с. 15), 14 лютого 2019 року начальником ГУДФС в Одеській області прийнято наказ №1117 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Рейндж Опт» (код ЄДРПОУ 40195854), відповідно до якого наказано провести з 21 лютого 2019 року тривалістю 30 робочих днів документальну позапланову виїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товарів ТОВ «Рейндж Опт» за юридичною адресою ТОВ «Рейндж Опт» (а.с.9).

21 лютого 2019 року посадовими особами ГУДФС в Одеській області на підставі наказу №1117 від 14.02.2019 року здійснено виїзд за юридичною адресою ТОВ «Рейндж опт»: м. Одеса, вул. Просольочна, 10-а, з метою проведення вказаної перевірки.

Посвідчення на право проведення перевірки від 15 лютого 2019 року№ 904/14-10 пред`явлено 21 лютого 2019 року о 11.25. (а.с. 10) уповноваженій особі ТОВ «Рейндж Опт» Білоус Є., яка діяла на підставі довіреності (а.с. 18).

Однак, 21 лютого 2019 року о 11 годині 25 хвилин уповноважена особа ТОВ «Рейндж Опт» ОСОБА_1 після ознайомлення з наказом й посвідченням, відмовила посадовим особам контролюючого органу у допуску до проведення перевірки, про що складено акт «Про відмову у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи» №170/15-32-14-10-11/40195854 від 21 лютого 2019 року (а.с.12-13), копія якого отримана уповноваженою особою ТОВ «Рейндж Опт».

У зв`язку з не допуском посадових осіб до проведення перевірки на підставі звернення заступника начальника, начальника управління аудиту, заступника начальника митного аудиту ГУДФС в Одеській області про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 21 лютого 2019 року (а.с. 14) начальником ГУДФС в Одеській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 21 лютого 2019 року, час прийняття рішення 15 год. 30 хв. (а.с. 11), обґрунтованість якого позивач просить підтвердити у судовому порядку.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Рейндж Опт» оскаржило у судовому порядку наказ начальника ГУДФС в Одеській області №1117 від 14 лютого 2019 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Рейндж Опт».

За результатами розгляду справи рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 року по справі № 420/1023/19 відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Рейндж Опт». Це рішення суду набрало законної сили 14.11.2019 року.

Оцінюючи наведені обставини та факти, суд виходить із застосування таких норм права.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено право контролюючих органів проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

В той же час, якщо контролюючий орган вважає, що платник податку безпідставно не допустив перевіряючих до перевірки, він має право на застосування заходів забезпечення виконання платником податків його обов`язків, передбачених законом.

Одним із таких заходів є застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Так, відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно з п.п. 94.2.3 п. 94.2 статті 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Як свідчать матеріали адміністративної справи, позивачем як підставу для винесення рішення про накладення адміністративного арешту майна зазначено відмова платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Абзацом 6 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України встановлено, що відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абзац 6 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України).

Підпунктом 16.1.9 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік обов`язків платників податків. Так, платник податків зобов`язаний не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Згідно з пп.16.1.13 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків (п.81.2 ст.81 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що перевірка, у допуску до проведення якої відмовлено відповідачем, була призначена наказом керівника ГУ ДФС у Одеській області №1117 від 14 лютого 2019 року.

Перевіряючи надали уповноваженій особі ТОВ «Рейндж Опт» наказ та посвідчення на право проведення перевірки, що підтверджено підписом уповноваженої особи ТОВ «Рейндж Опт» на вказаному посвідченні.

Дослідивши зміст посвідчення на право проведення перевірки, суд доходить висновку, що він відповідає вимогам ст. 81 ПК України.

Таким чином, суд доходить висновку, що контролюючим органом були дотримані вимоги ст. 81 ПК України.

У зв`язку з не допуском відповідачем посадових осіб контролюючого органу до перевірки, перевіряючими був складений акт «Про відмову у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи» №170/15-32-14-10-11/40195854 від 21 лютого 2019 року (а.с.12-13), копія якого отримана уповноваженою особою ТОВ «Рейндж Опт», що й послугувало підставою прийняття начальником ГУДФС в Одеській області рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 21 лютого 2019 року, час прийняття рішення 15 год. 30 хв. (а.с. 11).

Матеріалами справи підтверджено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Рейндж Опт» було оскаржено до Одеського окружного адміністративного суду наказ №1117 від 14.02.2019 року, та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року по справі № 420/1023/19 у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейндж Опт» до Головного управління ДФС в Одеській області, за участю третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Національне антикорупційне бюро України про визнання протиправним та скасування наказу №1117 від 14.02.2019 року, відмовлено повністю.

У рішенні суду зазначено, що враховуючи вищевикладені встановлені та з`ясовані обставини, а також наявність підстав для направлення запиту про надання інформації, відповідність такого запиту вимогам чинного законодавства та невиконання цього запиту з боку позивача, суд вважає, що відповідачем правомірно прийнято наказ про проведення перевірки, а тому відсутні правові підстави для визнання його протиправним та скасування та задоволення позовних вимог.

Рішення суду набрало законної сили 14 листопада 2019 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, на підставі вище зазначеного, суд доходить висновку, що перевірка була призначена за наявності законних підстав для її проведення, також контролюючим органом перед початком проведення перевірки були дотримані вимоги ст. 81 ПК України.

Тому, суд доходить висновку, що рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 21 лютого 2019 року прийнято начальником ГУ ДФС в Одеській області також правомірно.

Між тим, відповідно до п. 94.10. ст. 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Згідно з пп. 94.19.1. п. 94.19. ст. 94 Податкового кодексу України, припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з: відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Застосовуючи вказані правові норми, можна дійти висновку, що для реалізації вказаного повноваження контролюючого органу щодо звернення до суду на предмет перевірки обґрунтованості накладеного арешту на майно протягом 96 годин з часу прийняття рішення про такий арешт передбачена ст. 283 КАС України, яка надає право звернення до суду із відповідною заявою. Виключно у межах цього провадження суд наділений повноваженнями розглянути заяву контролюючого органу у 96 годинний строк.

Отже, з огляду на сплив такого строку на дату розгляду та вирішення цієї справи, суд доходить висновку, що відсутні підстави для задоволення позову, оскільки такий арешт є припиненим відповідно до пп. 94.19.1. п. 94.19. ст. 94 Податкового кодексу України.

Така позиція узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 18.04.2019 року по справі № 820/2522/17.

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладені норми права та встановлені факти й обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги не належать задоволенню повністю.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позову суб`єкта владних повноважень відмовлено та відсутні докази понесення судових витрат відповідачем, керуючись приписами ст. 139 КАС України, жодні судові витрати не належать стягненню з позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 205,246, 255,293,295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська,5) до товариства з обмеженою відповідальністю «Рейндж Опт» (код ЄДРПОУ 40195854, місцезнаходження: 65085, Одеська область, м. Одеса, вул. Просьолочна, 10-А) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна,- відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 293,295 КАС України, пп.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.