Ухвала суду № 87229233, 29.01.2020, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/6352/17

Провадження № 2-ві/712/2/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2020 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Романенко В.А.,

за участю секретаря Назаренко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 про відвід судді Токової С.Є. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Черкаської міської ради про виділ частки із майна, що перебуває у спільній частковій власності, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Черкаська міська рада про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, припинення права спільної часткової власності та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Соснівського районного суду м. Черкаси Токової С.Є. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Черкаської міської ради про виділ частки із майна, що перебуває у спільній частковій власності, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Черкаська міська рада про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, припинення права спільної часткової власності та визнання права власності.

Під час розгляду справи відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 надіслав заяву про відвід судді Токовій С.Є. в якій зазначив, що підставою для відводу судді є те, що суддя зацікавлена в результаті розгляду справи, оскільки вже розглядала справу за позовом ОСОБА_2 з приводу розподілу спірної земельної ділянки. А тому вважає, що суддя вирішила розділити повторно ту земельну ділянку, яка вже розділена. Суддя три рази за клопотанням позивача призначала по справі будівельно-технічну експертизу, (яка за своєю природою є земельно-технічною експертизою) про реальний розподіл земельної ділянки та поставила питання саме про розподіл земельної ділянки, яка не є і не була у власності сторін по справі, і відносно якої судовим рішенням, що вступило в законну силу вже встановлений порядок користування. Свідченням упередженості і необ`єктивності даному випадку на його думку є і сам порядок призначенням експертиз і питання, які поставлені судом на експертизу з урахуванням обставин справи. Крім того, упередженість судді вбачає в тому, що суддя не врахувала клопотання його представника про відкладення розгляду справи та провела судове засідання без представника, яка в той час перебувала на лікарняному (докази у вигляді лікарняного листа були надані суду). Такі дії судді явно свідчать про її упередженість та зацікавленість.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Дослідивши доводи, викладені в заяві, а також матеріали справи та докази, надані в обґрунтування заявлених вимог, суд дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до положень ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності (неупередженості) має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. рішення у справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява № 4785/02, рішення від 10 грудня 2009 року, п. 66, 67). Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. При тлумаченні змісту поняття «інші підстави, які викликають сумніви у неупередженості суду» необхідно дотримуватися балансу між виправданою необхідністю застосування широкого тлумачення цієї категорії та недопустимістю зловживання наявністю такого права.

У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки судді слід визначити, що у п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

За умовами ч.ч. 3, 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Як вбачається зі змісту заяви про відвід судді Токової С.Є., в якості підстав для відводу відповідач ОСОБА_1 вказує призначення судом експертиз, невірне визначення на його думку, питань, які поставлені експерту, прийняття судом рішення між тими ж сторонами, тобто не погоджується з процесуальними рішеннями судді, що в розумінні частини 4 статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.

Посилання у заяві ОСОБА_1 в частині розгляду справи у відсутність його представника за наявності клопотання про відкладення розгляду справи, не свідчить про упередженість судді при розгляді справи виходячи з наступного. Дана цивільна справа перебуває на розгляді у Соснівському районному суді м. Черкаси з травня 2017 року. Так, у своєму клопотання поданому 28.08.2019 року представник відповідача адвокат Гриценко Л.О. просила суд відкласти розгляд даної цивільної справи, який призначено на 29.08.2019 року до 07.10.2019 року у зв`язку із перебуванням на лікарняному. При цьому, при визначенні наступної дати судового засідання просила врахувати, що вільними від судових засідань та тренінгів у неї будуть дати: 21.10-23.10.19 року, 25.10.2019 року, 28.10.2019 року. Між тим, суд вирішуючи вказане клопотання врахував вимоги ст. 223 ЦПК України та відклав розгляд справи в межах строків, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши питання про відвід судді Токової С.Є. в порядку, визначеному ч. 8 ст. 40 ЦПК України, дослідивши матеріали цивільної справи, вважаю, що заявлений відвід задоволенню не підлягає, оскільки підстав для відводу судді, передбачених вищенаведеними положеннями чинного процесуального законодавства України, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 37, 40, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 про відвід судді Токової С.Є. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Черкаської міської ради про виділ частки із майна, що перебуває у спільній частковій власності, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Черкаська міська рада про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, припинення права спільної часткової власності та визнання права власності - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.А. Романенко