Ухвала суду № 871773, 21.06.2007, Львівський апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1-ій інст.Огороднік К.М.                                                                                                            Рядок статзвіту №38                                                                                                                                        

Госп.суд Хмельницької обл.                                                                                                                             Справа №22а-624/07                                                                                                                                                                                                      Доповідач: Кушнерик М.П.                                  

                            ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                    79018 м.Львів, вул.Чоловського,2

                                                                    У Х В А Л А

                                                  І М Е Н Е М              У К Р А Ї Н И

            21червня 2007р. колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду

                в складі: головуючого – судді:  КУШНЕРИКА М.П.

                                                            суддів:  ПЛІША М.А., ОЛЕНДЕРА І.Я.

                                               при секретарі: ШИМІН О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Господарського суду Хмельницької області від 14.03.2007р. у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Інтерлит» м. Хмельницький до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, Головного Управління державного казначейства України у Хмельницькій області про стягнення 295484,0 грн.,-

                                                                            в с т а н о в и л а :                                                                    

                Постановою Господарського суду Хмельницької області від 14.03.2007р. задоволено позов ЗАТ «Інтерлит», якоюстягнуто з Державного бюджету України на користь ЗАТ "Інтерлит" м. Хмельницький (вул. Проскурівська, 60/1, код 22777924) суму бюджетного відшкодування в розмірі 295484,00 грн. та витрати по оплаті судового збору в сумі 1700,00 грн.

Постанова мотивована тим, щовідповідно до п.п.7.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями (далі -Закону), платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої суми бюджетного відшкодування, яка відображається в податковій декларації.

Відповідно до п.п.7.7.5 ст. 7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених в ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірк (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Позивач направив на адресу ДПІ, де перебуває на обліку як платник податків, декларації з ПДВ за квітень-вересень 2006р. з додатком розрахунку сум бюджетного відшкодування, яке визначене у сумі 460594,00 грн. та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

                Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Держбюджет України або відшкодуванню з Держбюджету України , встановлений п. 7.7 ст. 7 Закону.

Розбіжності у сторін щодо різного тлумачення норми п.1.8 ст. 1 Закону, згідно якої бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, суд тлумачив в користь позивача та не прийняв до уваги посилання  ДПІ на необхідну умову бюджетноговідшкодування -сплату сум податку на додану вартість до бюджету всіма контрагентами позивача. Дана позиція не відповідає повною мірою положенням п.п. "а" пп.7.7.2 ст. 7 Закону, оскільки даною нормою передбачено право на здійснення бюджетного відшкодування в тій його частині, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому оскаржила дану постанову мотивуючи тим, що судом порушено вимоги матеріального та процесуального права, а як наслідок судове рішення є не законним та не обгрунтованим.

Зокрема, судом порушено принцип рівності сторін та принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, встановлені п.1 ст. 10, п.4 ст. 11 КАС України та  відповідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість".

Документальні позапланові перевірки позивача щодо заявлених у податкових деклараціях даних за березень - вересень 2006р., за результатами яких зроблено висновки про неможливість відшкодування заявлених сум ПДВ, з огляду на необхідність відслідковування факту поставки продукції на підприємство позивача, встановлення фактичної, надмірної сплати ПДВ до бюджету.

На мом0ент здійснення перевірок та складення довідок за їх результатами вказано, що зробити остаточні висновки щодо правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ буде можливо лише після отримання результатів зустрічних перевірок постачальників позивача.

При цьому посилається на вимоги п.1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку у зв'язку з надмірною сплатою податку з бюджету у випадках, визначених цим Законом.

Вважає, що Законом України "Про податок на додану вартість" встановлений прямий взаємозв'язок між правомірністю формування податкового кредиту від виробника, сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Саме тому, у довідках вказується на необхідність перевірити надходження податку па додану вартість до бюджету, оскільки постачальники продавця є посередниками, а не виробниками, що виключає можливість твердження про надмірну сплату ПДВ до бюджету.

З огляду на викладене, наявність належним чином оформлених податкових накладних та митних декларацій є обов'язковою, проте не єдиною підставою для відшкодування ПДВ.

Підтвердити надмірну сплату або не сплату ПДВ до бюджету можливо лише перевірками постачальників продукції позивача, які проводяться в порядку та терміни, визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні». Проте, отримання результатів зустрічних перевірок в межах строків, визначених законом, ускладнене великою кількістю постачальників позивача, а крім того відмовою постачальників позивача, ТзОВ НВФ "Стелс" та ТзОВ "Сучасні металургійні системи" надати відомості про їх постачальників. Зробити висновок про відшкодування або не відшкодування заявлених сум ПДВ без таких результатів не виявляється можливим.

Тобто, в підтвердження надмірної сплати ПДВ до бюджету необхідним є встановлення факту першочергового виникнення права на податковий кредит виробника поставленої продукції, що зумовлює необхідність проведення зустрічних перевірок  постачальників позивача до виробника продукції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з поданими ЗАТ «Інтерлит» до ДПІ у м. Хмельницькому податковими деклараціями з ПДВ за квітень-вересень 2006р. від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складає 460594,00 грн., в т.ч. по податковій декларації за квітень 2006р. - 223777,00 грн., за травень 2006р. - 7585,00 грн., за червень 2006р. - 62560,00 грн., за липень 2006р. - 92025,00 грн., за серпень 2006р. - 67303,00 грн., за вересень 2006р. -7344,00 грн.

В серпні 2006р. було відшкодовано на рахунок позивача за квітень 2006р. згідно декларації № 49978 від 22.05.2006р. 165110,00 грн.

За результатами проведених перевірок, ДПІ у м. Хмельницькому зроблено висновок про неможливість підтвердити заявлену до стягнення суму бюджетного відшкодування в розмірі 295484 грн., що пов'язано із необхідністю дослідження ланцюгів постачання по основних постачальниках щодо підтвердження факту сплати податку на додану вартість до бюджету продавцем.

Судом першої інстанції вірно константовано, що відповідно до п.п.7.7.1 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Звітний (податковий) період, у розумінні п.1.5 ст. 1 Закону, це період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету (в даній справі це місяць).

Відповідно до п.п.7.7.2 ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівннює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судом також вірно встановлено, що зазначена норма можливості отримання платником податку бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з Держбюджету України пов'язує з фактично сплатою податку контрагентам платника в ціні придбаних товарно-матеріальних цінностей у податковому періоді, що передує звітному. Головна умова, щоб сплата податку на додану вартість була здійснена постачальнику в періоді, що передує звітному.

Сторонами визнано, що у квітні – вересні 2006р. вказані умови позивачем дотримані.

Розбіжність сторін зводиться до різного тлумачення норми п.1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість".      

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачами не спростовані доводи позивача про те, що на момент здійснення господарських операцій обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту, сум податку на додану вартість, за якими не визнала податкова інспекція, продавці були в Єдиному державному реєстрі, а також мали свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість. Тому покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру за умови необізнаності покупця щодо такої. Чинним, на час розгляду справи, Законом "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (ч. 1, ч. 2 ст. 18 вказаного Закону). Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону "Про податок на додану вартість" платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Ст. 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Неправомірне не проведення бюджетного відшкодування податку на додану вартість порушило право власності юридичної особи, зокрема на законне сподівання мати можливість користуватися своєю власністю, а саме: своєчасно, в повному обсязі і в порядку, визначеному законом, отримати це відшкодування із бюджету при відсутності з його боку порушень цих законів.

В процесі перевірки ДПІ не встановило порушень Закону при формуванні сум податкового зобов'язання та податкового кредиту та визначенні від'ємного значення за квітень-вересень 2006р. в порядку, визначеному пп. 7.7.1 даного Закону. Крім того, в п. 1 висновків, викладених в довідці від 26.09.2006р., зроблено висновок, що сума бюджетного відшкодування за червень 2006р. в сумі 62560,00 грн. заявлена з дотриманням вимог абз. «а» пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону.

Однак, п. 2 висновків цієї ж довідки зазначено, що за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2006р. в розмірі 62560,00 грн., що пов'язано з необхідністю дослідження ланцюгів постачання по основних постачальниках щодо підтвердження факту сплати податку на додану вартість до бюджету продавцем. При формуванні зазначених висновків не враховано, що законодавцем чітко визначено період перевірок та види рішень, що можуть бути прийняті за їх результатами. Так, згідно пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строкупровести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Згідно пп.7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодуванню сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

                З огляду на викладені обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обгрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зазначений висновок суду не спростовують, а тому,

                                              Керуючись ст. 198 ч.1 п.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

                                                                                     у х в а л и л а :

                Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому – залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Хмельницької області  від 14.03.2007р. у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Інтерлит» м. Хмельницький до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, Головного Управління державного казначейства України у Хмельницькій області про стягнення 295484,0 грн.,-без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця.

                                                       Головуючий:                                                                   М.П.КУШНЕРИК

                                                                    Судді:                                                                   М.А.ПЛІШ                                                                                          

                                                                                                                                                  І.Я.ОЛЕНДЕР