Рішення № 87168313, 16.01.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 16.01.2020

Справа № 334/7434/18

Провадження № 2/334/387/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

при секретарі Сагайдак Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2018 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулось до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 звернення стягнення на предмет іпотеки, який протягом судового розгляду уточнили в частини особи відповідача, та просили залучити до у часті у справі законного представника неповнолітньої відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , вказавши в позовній заяві, що 26.09.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», який з21.12.2009 року перейменоване в Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та громадянином України ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту з Правилами №11398332000 від 26.09.2008 рокуз додатковими угодами №1 від 24.09.2009 року та №2 від 24.09.2009 року.

Згідно умовп. п. 1.1., 1.2, кредитного договору банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 60000,00 доларів США, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти шляхом сплати ануїтетного платежу у розмірі та порядку, встановленому кредитним договором, але в будь-якому випадку не пізніше 26.09.2028 року.

В забезпечення виконання зобов`язань за даним кредитним договором в іпотеку банку передана квартира, що на праві власності належала ОСОБА_3 , та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (п. 1.1. договору іпотеки).

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер, згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області від 17.01.2010 року.

Згідно інформаційної довідки № 97139479 від 13.09.2017р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності банком була отримана інформаційна довідка №97139479 від 13.09.2017 року, з якої стало відомо, що за відповідачем - ОСОБА_1 на підставі свідоцтв про право на спадщину зареєстровано право власності на квартиру, що передана іпотеку банку, належала померлому, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на 03.10.2018 року право власності на вказану квартиру залишається зареєстрованим за ОСОБА_1 .

ПАТ «Укрсиббанк» свої зобов`язання за Договором та угодами виконав в повному обсязі, та надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Натомість, позичальник свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, тому у нього утворилась заборгованість за кредитом, яка після його смерті не погашена. Станом на 04.10.2018 року заборгованість за кредитом по кредитному договору №11398332000 від 26.09.2008 року складає 23010,74 дол. США.

Тому, представник позивача просить суд в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 11398332000 від 26.09.2008 року перед ПАТ «УкрСиббанк» в розмірі 23010,74 доларів США та витрат по сплаті судового збору в сумі 5312,94 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_1 , встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог ЗаконуУкраїни «Про іпотеку», за початковою ціною 354 196,00 грн.

Представник ПАТ «УкрСиббанк», адвокат Третьякова Ю.В.в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник законного представника неповнолітньої відповідачки за довіреністю, ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на рішення суду про визнання іпотеки припиненою. З огляду на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є малолітньою особою, вона не має цивільної процесуальної дієздатності та не може бути стороною у цивільному процесі

26 вересня 2008 року між Позивачем та ОСОБА_3 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11398332000. 18 січня 2010 року, після смерті позичальника, представник Відповідача, дружина померлого особисто подала до відділення ПАТ «Укрсиббанк» заяву, що підтверджується відбитком штампу відділення в якій повідомила про смерть позичальника і надала копію свідоцтва про смерть. Після смерті ОСОБА_3 П`ятою Запорізькою державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу. Отже, позивачу було достовірно відомо про смерть позичальника починаючи з 18.01.2010 року. Про факт відкриття спадщини відповідач, діючи від імені та вінтересах доньки, повідомила позивача особисто

Позивач протягом шести місяців від дня, коли він дізнався про відкриття спадщини (18.01.2010 року) жодних заяв нотаріусу не подавав і свої вимог спадкоємцям не пред`являв, тому втратив право вимоги за кредитним договорю № 11398332000 від 26.09.2008 року і відповідне зобов`язання є припиненим. Отже, іпотека, встановлена договором іпотеки № 2475 від 26.09.2008 року є припиненою через припинення основного зобов`язання.

Додатково слід зазначити, що 26.09.2008 року ОСОБА_3 ; у відповідності до умов кредитного договору уклав з ЗАТ «Страхова компанія «Кардіф» договір комплексного страхування позичальника №01/01/4322/37387. Відповідно до вказаного договору, Позивач, як вигодонабувач, у випадку смерті позичальника отримував страхове відшкодування в розмірі 291 702 грн. 26 жовтня 2010 року страховою компанією було здійснено страхову виплату на користь ПАТ «Укрсиббанк» в розмірі 288 098 грн. 46 коп.

06 липня 2011 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи донькою померлого і спадкоємцем першої черги за законом, отримала свідоцтво проправо на спадщину. Відповідно до вказаного свідоцтва квартира за адресою АДРЕСА_1 перейшла у власність ОСОБА_1 в цілому. До того ж, 06 липня 2011 року нотаріусом було направлено Позивачу відповідне повідомлення. 26 серпня 2011 року Позивачем на запит Відповідача було направлено лист, в якому банк зазначає про відсутність будь-яких претензій за кредитним договором.

До того ж, ОСОБА_2 , яка дієв інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , подано позов продо ПАТ «УкрСиббанк» про визнання іпотеки припиненою.

Отже, строк для пред`явлення вимоги до спадкоємця у Позивача сплив 18.07.2010 року і саме з вказаної дати основне зобов`язання за кредитним договором є припиненим. В свою чергу іпотека, як похідне зобов`язання, припиняється автоматично після припинення основного, тому просять відмовити у задоволенні позовних вимог банку у повному обсязі.

Представник позивача надав суду письмові пояснення на відзив, в якій зазначив, що примірник Повідомлення про наявність кредиторської заборгованості від07.07.2010 року був втрачений Банком, а його копія отримана лише 21.10.2019 року, внаслідок звернення із запитом до нотаріальної контори, надати його копію до суду разом із позовною заявою або у підготовчому засіданні не вбачалося можливим.

Встановлення обставин пред`явлення вимог та наявності інших кредиторів можлива виключно шляхом огляду матеріалів спадкової справи, а саме: позичальник ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і Банку стало відомо про смерть позичальника 18.01.2010 року, та 10.06.2010, з уточненнями від 07.07.2010 року, протягом 6-ти місяців від 18.01.2010, Банк подав вимогу кредитора до нотаріальної контори, яка отримана П`ятою Запорізькою державною нотаріальною конторою, і якою на підставі вимоги банку була заведена спадкова справа №429, що повістю відповідає положенням ч. 2 ст. 1281 ЦКУ, як щодо дотримання встановлених шести місяців строків як строку пред`явлення вимоги до спадкоємців, від дня коли кредитор дізнався, або міг дізнатися про відкриття спадщини, так і відповідає положенням актів цивільного законодавства за допустимим порядком подання такої вимоги. Зазначена обставина дотримання кредитором положень ч. 2 ст. 1281 ЦКУ підтверджується копією відповіді П`ятої Запорізької державної нотаріальної контори від 23.09.2019 року за Вих. № 3035Т_02-14/429-2010, і копією Повідомлення Банку від07.07.2010 р., посвідченої нотаріусом, отриманої нотаріальною конторою12.07.2010 року, які долучаються банком до письмових пояснень. Відповідно до відповіді П`ятої Запорізької державної нотаріальної контори від 23.09.2019 року за Вих. № 3035Т_02-14/429-2010, нотаріальна контора повідомляє Банк, що 10.06.2010 року отримано Повідомлення про наявність кредиторської заборгованості за Вих. Б/н від 24.02.2010 року, яку було зареєстровано за №1160 та заведено спадкову справу №429 за 2010 рік після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянина ОСОБА_3 . 22.06.2010 року на адресу банку нотаріальною конторою було направлено повідомлення про надання належним чином оформленої вимоги кредитора, оскільки вимога банку, що надійшла не містить печатки установи банку та про надання строку банку для належного оформлення вимоги кредитора. 12.07.2010 року нотаріальною контрою отримано оформлено належним чином повідомлення банку про наявність кредиторської заборгованості за вихідним № б/н від 07.07.2010 року, яке зареєстроване за № 1416 та приєднано до спадкової справи № 429 за 2010 рік, про що надіслана відповідна копія. Отже, від 18.01.2010 року, коли банк дізнався про відкриття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , позичальника ОСОБА_3 , повідомлення банку про наявність кредиторської заборгованості було направлено до нотаріальної контори протягом шести місяців - 24.02.2010 року, отриманого нотаріусом 10.06.2010 року, за Вх. № 1160, з уточненням від 07.07.2010 року, отриманого нотаріусом 12.07.2010 року, тобто вимогу до спадкоємців, які прийняли спадщину, було пред`явлено кредитором протягом встановленого законом строку (ч. 2 ст. 1281 ЦК - в редакції, що діяла на час відкриття спадщини позичальника).

На теперішній час, ч. 2 ст. 1281 ЦК України діє в іншій редакції - Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Тому, вважають доведеним той факт, що АТ «УКРСИББАНК» дотримався вимоги ч. 2 ст. 1281 ЦК України у редакції, що діяла до 04.02.2019р., та просять позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що 26.09.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», який з 21.12.2009 року перейменоване в Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та громадянином України ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту з Правилами №11398332000 від 26.09.2008 рокуз додатковими угодами №1 від 24.09.2009 року та №2 від 24.09.2009 року (а.с.21-49).

Згідно умов кредитного договору банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 60000,00 доларів США, яка дорівнює еквіваленту 291702,00 грн. за офіційним курсом НБУ, з процентною ставкою 14,50 % річних, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти шляхом сплати ануїтетного платежу у розмірі 770 доларів США та порядку, встановленому кредитним договором, з кінцевим терміном повернення не пізніше 26.09.2028 року(а.с.21).

В забезпечення виконання зобов`язань за даним кредитним договоромв іпотеку банку передана квартира, що на праві власності належала ОСОБА_3 , та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , згідно п. 1.1. Договору іпотеки № 11398332000/З від 26.09.2008р., та Договір про внесення змін №1 до Договору іпотеки (а.с.50-57).

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області від 17.01.2010 року (а.с.58-59).

Згідно інформаційної довідки № 97139479 від 13.09.2017р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності банком була отримана інформаційна довідка №97139479 від 13.09.2017 року, з якої стало відомо, що за відповідачем - ОСОБА_1 на підставі свідоцтв про право на спадщину зареєстровано право власності на квартиру, що передана в іпотеку банку, і належала померлому, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на 03.10.2018 року право власності на вказану квартиру залишається зареєстрованимза ОСОБА_1 (а.с.60-61).

Згідно наданих банком Довідок-розрахунків, станом на 04.10.2018 року заборгованість за кредитом по кредитному договору №11398332000 від 26.09.2008 року складає 23010,74 дол. США. В тому числі судові витрати банку відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку становлять 33208,23 грн. (а.с.62-65).

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

На підставі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як визначено ч.1 ст. 626, ч.1 ст. 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі ст. ст. 1048, 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики и позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк в порядку, що встановлені договором.

Як передбачено ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

У силу ст.20 Закону України „Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

В жовтні 2018 року кредитор звернувся до суду із вимогою в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 11398332000 від 26.09.2008 року перед ПАТ «УкрСиббанк» в розмірі 23010,74 доларів США та витрат по сплаті судового збору в сумі 5312,94 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 , та належить на праві власності в порядку спадкування за законом після його смерті, його неповнолітній дочці ОСОБА_1 , законним представником якої є ОСОБА_2 , встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною 354 196,00 грн.

Відповідно до положень ст. 1281 Цивільного кодексу України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Частина 1 ст. 598 ЦК України зазначає, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

В свою чергу основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Абзац 2 частини 1 ст. 17 ЗУ «Про іпотеку» передбачає, що іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст. ст. 12-13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За правилами, встановленими статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частинами 1, 5 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом частини 2 статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

02.04.2019 року Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя в цивільній справі №334/8669/18 за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання іпотеки припиненою, було визнано припиненим договір іпотеки № 2475 від 26.09.2008 року, укладений між ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та АКІБ «Укрсиббанк» (ЄДРПОУ: 09807750) та посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Любіченковським О.О. Виключено з Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна обтяження № 7980521, зареєстроване 26.09.2008 року щодо нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , на підставі договору іпотеки № 2475 від 26.09.2008 року. Виключено з Державного реєстру іпотек обтяження № 7982179, зареєстроване 26.09.2008 року щодо нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , на підставі договору іпотеки № 2475 від 26.09.2008 року.

18.07.2019 року Постановою Запорізького апеляційного суду апеляційна скарга АТ «Укрсиббанк» в особі представника Третьякової Ю.В. залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін (а.с.108-112).

Отже, на даний час визнано припиненим договір іпотеки № 2475 від 26.09.2008 року, укладений між ОСОБА_3 та АКІБ «Укрсиббанк», та виключено з Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна обтяження № 7980521, зареєстроване 26.09.2008 року щодо нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , на підставі договору іпотеки № 2475 від 26.09.2008 року. Виключено з Державного реєстру іпотек обтяження № 7982179, зареєстроване 26.09.2008 року щодо нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , на підставі договору іпотеки № 2475 від 26.09.2008 року.

Таким чином, з`ясувавши обставини справи та надавши належну оцінку зібраним у справі доказам, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 76, 81, 82, 83, 89, 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 256-259, 261, 509, 526, 527, 530, 549-551, 590,598, 610,612, 1048, 1049, 1050, 1054, 1281 ЦК України, ЗУ «Про іпотеку», суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного рішення - 27.01.2020р.

Суддя: Баруліна Т. Є.