Ухвала суду № 8711859, 30.11.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2009 р.Справа № 2-а-12406/09/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григоров А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2009р. по справі№2-а-12406/09

за позовом ОСОБА_1 <Список ><Текст >

до Управління праці та соціального захисту населення Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання неправомірними дій, нарахування недоплаченої щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від22 липня2009 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Миргородської районної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року -протиправними. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Миргородської районної державної адміністрації провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_1 відповідно до ч. І ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням проведених виплат та виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Управління праці та соціального захисту населення Миргородської районної державної адміністрації, не погоджуючись з вказаною постановою суду, подало апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду першої інстанції мотивує тим, що відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове призначення цих видатків. Механізм та порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у зв'язку із рішенням Конституційного суду України у 2007 році не визначено та кошти не передбачено на відповідні виплати. Проведення перерахунку та виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, визначених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", можливе лише після внесення відповідних змін до Закону України «Про Державний бюджет України" на відповідний рік, які мають передбачити, зокрема, збільшення видаткової частини на фінансування витрат для забезпечення виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення.

Сторони в судове засідання не зявились, були повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Колегія суддів відповідно до ст. 195 КАС України переглядає судове рішення в межах доводів апеляційної скарги. Позивачка постанову в частині відмови у позові не оскаржила.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, і тому відповідно до положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому законом.

При здійсненні нарахування зазначеної допомоги рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року не враховувалося.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення пункту 14 статті 71 та абзац третій частини другої статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визнано такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційним), а тому позовні вимоги за період з 09.07.2007 рік по 31.12.2007 рік підлягають задоволенню, а в частині вимог стягнення недорахованої допомоги за 2008 рік є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки законодавством врегульовані правовідносини щодо виплат, передбачених Законом України "Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми", позивачка отримувала зазначені виплати в 2008 році в розмірі, встановленому чинним законодавством України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим законом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у редакції Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-ІУ допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у редакції Закону України від 22 березня 2001 року N 2334-ІІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Пунктом 14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" на 2007 рік зупинено дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Згідно з абзацами 1, 2, 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення пункту 14 статті 71 та абзац третій частини другої статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визнано такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційним).

Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного Суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тому суб'єкти спірних правовідносин з 09 липня 2007 року повинні були керуватися ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у редакції Закону України від 22 березня 2001 року N 2334-ІІІ.

Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Враховуючи викладене, необхідно визнати дії відповідача щодо відмови позивачці в перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року - незаконними та зобов'язати відповідача провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці, відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням проведених виплат та виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Колегія суддів зазначає, що відповідач в суді першої інстанції не наполягав на застосуванні наслідків пропущення строку звернення позивачки до суду з вказаним позовом відповідно до вимог ст.ст. 99, 100 КАС України. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем були надані заперечення на позов, в яких відсутні будь які доводи та обґрунтування стосовно пропуску позивачкою строку звернення до суду з позовом (а.с.20-21).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Крім того, виходячи з приписів ст. 94 КАС України колегія суддів вважає за необхідно прийняти рішення щодо розподілу судових витрат при апеляційному розгляді справи.

За приписами ч. 1 ст. 89, ч. 7 ст. 187 КАС України, п. “3” ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України, від 21.01.1993 року № 7-93 “Про державне мито” з наступними змінами та доповненнями колегія суддів приймає рішення про стягнення з відповідача судового збору у розмірі 1,70 грн. (одержувач УДК у Жовтневому районі м. Харкова код ОКПО 24134113, банк - ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008). Пільг щодо сплати судового збору по цій категорії спору, виходячи з приписів ст. 4 зазначеного Декрету, відповідач не має.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2009р. по справі№2-а-12406/09 залишити без змін.

Стягнути до бюджету з Управління праці та соціального захисту населення Миргородської районної державної адміністрації 1,70 грн. судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Подобайло З.Г. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 07.12.2009 р.