Постанова № 8710314, 26.01.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2-а-1984/08/6/0170

26.01.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. , Омельченка В. А. секретар судового засіданняКлюкіна Н.С.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Промфес"- не зявився; представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим- не зявився;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя <Довідник >Латинін Ю.А. ) від 08.07.09 у справі № 2-а-1984/08/6

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промфес" (вул. Кримська, 1, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98112)

до Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим (вул. Кримська, 82-в, м.Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98112)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.07.2009 (суддя Латинін Ю.А.) у справі №2а-1984/08/6 задоволений позов товариства з обмеженою відповідальністю «Промфес»до Державної податкової інспекції у м. Феодосії. Постановлено: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0018450001052301/0 від 04.08.2008 відповідно до якого товариству з обмеженою відповідальністю «Промфес»нарахована сума податкового зобовязання з єдиного податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб у розмірі 18335,40 грн.

Не погодившись з постановою суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга з доповненнями мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що позивачем не включались в суму загальної виручки та позареалізаційних доходів суми поворотної фінансової допомоги, що залишались неповернутими за 2-4 квартали 2007 року та 1 квартал 2008 року. Заявник апеляційної скарги вказав, що суми допомоги були повернуті згідно видаткових касових ордерів та на розрахунковий рахунок підприємства.

Позивач та відповідач в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Відповідач надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника ДПІ в м.Феодосії.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що з 08.07.2008 по 16.07.2008 Державною податковою інспекцією у м. Феодосії проводилась виїзна позапланова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Промфес»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.03.2008.

В ході перевірки встановлені порушення ст..1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», а саме за період з 01.04.2007 по 31.03.2008 ТОВ «Промфес»при вирахуванні сум єдиного податку за ставкою 6% щоквартально не включало у загальну суму виручки та позареалізаційних доходів суми поворотної фінансової допомоги, що залишилися не повернутими на кінець кожного звітного податкового періоду, у т.ч. 2 кв. 2007 р. 119050 грн. (ОСОБА_1 99050 грн., ОСОБА_2 20000 грн.); 3 кв. 2007 р. 12335,01 грн. (ОСОБА_1); 4 кв. 2007 р. 74039,94 грн. (ОСОБА_1 14039,94 грн., ОСОБА_2 60000 грн.); 1 кв. 2008 р. 10567,82 грн. (ОСОБА_1).

За результатами перевірки складено акт №1969/23-1/13772684 від 21.07.2008, який є підставою спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Феодосії № 0001052301 від 04.08.2008 позивачу визначена сума податкового зобовязання з єдиного податку на підприємницьку діяльність в сумі 18335,40 грн., у тому числі основний платіж 12992 грн., штрафна санкція 5343,40 грн.

Відповідно до п.1 Указу президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Продажем товарів згідно з п.1.31. ст..1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Відповідно до п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» фінансова допомога - безповоротна фінансова допомога або поворотна фінансова допомога.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем була отримана поворотна фінансова допомога.

Згідно п.п.1.22.2 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

З системного аналізу вищевказаних норм законів випливає, що операція продажу та операція надання поворотної фінансової допомоги, фактично договір позики, мають різну правову природу.

Оскільки операція надання позики не передбачає наслідком позбавлення позикодавця права власності на кошти, яки передані отримувачу, то таку операцію не можна кваліфікувати як операція з продажу товарів.

Тому, суд дійшов правильного висновку стосовно того, що кошти, які не повернуті позивачу за договорами фінансової допомоги на кінець звітного періоду, не включаються до складу виручки платника податку.

Відповідно до п.5 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 13 жовтня 1998 р. N 477, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 1999 р. за N 713/4006у графі 5 "Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації" відображаються суми, фактично отримані суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу від інших операцій (фінансовий результат від продажу цінних паперів, малоцінних швидкозношуваних предметів, матеріалів, палива, орендна плата, проценти, грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, кредиторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, а також дивіденди, якщо вони не були оподатковані у джерела виплати відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Вказаний пункт Порядку передбачає включення в графу "Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації" суми коштів, які отримані у якості безповоротної фінансової допомоги.

Оскільки судом встановлено, що позивач отримував поворотну фінансову допомогу, кошти, надані у якості допомоги повернуті позичальниками, що відображено у акті перевірки, то посилання відповідача на обовязок відображення коштів, які були отримані від громадян - ОСОБА_1, ОСОБА_2 , є помилковими.

Разом з тим, судова колегія вважає неправильними висновки суду першої інстанції стосовно скасування спірного податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Феодосії в частині визначення податкового зобовязання в сумі 33 грн. основного платежу та 170 грн. штрафної санкції. З акту перевірки (а.с.18) вбачається, що позивачем також при розрахунку суми виручки за 2 квартал 2007 не включений дохід, отриманий у травні 2007 від Управління освіти за надані транспортні послуги згідно договору б/н від 28.04.2007 в сумі 550 грн. (660 грн. ПДВ 110 грн.).

Вказана сума прийнята до розрахунку суми визначеного податкового зобовязання.

Судова колегія зазначає, що позовна заява не містить заперечень та пояснень, які б вказували на незгоду позивача з донарахуванням податку з приведеного епізоду.

Відповідно до ст.. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судом першої інстанції оцінка правомірності податкового повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобовязання в сумі 33 грн. не надана. Відповідно до п.п. 17.1.3 п.17.1 т.17 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Тому штрафна санкція у звязку з донарахуванням податкового зобовязання в сумі 33 грн. складає 170 грн.

За таких обставин судова колегія вважає, що позовні вимоги в частині визначення податкового зобовязання в сумі 33 грн. основного платежу та застосування 170 грн. штрафної санкції задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Феодосії задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.07.2009 у справі №2а-1984/08/6 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №001052301/0 від 04.08.2008 в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Промфес»суми податкового зобовязання з єдиного податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб у розмірі 18132,40 грн.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 січня 2010 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис В.А.Омельченко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко