Постанова № 8710179, 23.03.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 22-а-4502/09 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Горбань Т. І.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" березня 2010 р.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді                              Горбань Т.І.

Суддів:                                        Саприкіної І.В.

                                                            Горяйнова А.М.                    

при секретарі                               Авдошині М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2008 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень №0010242309/0, №0010242309/1, №0010242309/2,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг»звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.12.2007 року № 0010242309/0, від 18.01.2008 року № 0010242309/1, від 31.03.2008 року № 0010242309/2 на суму 430725,00 грн., з яких 287150,00 грн. –основний платіж та 143575,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.12.2007р. №0010242309/0, від 18.01.2008р. №0010242309/1, від 31.03.2008р. №0010242309/2, посилаючись на неповне з’ясування судом 1-ої інстанції обставин, що мають значення для справи та на порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, представника відповідача, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Колос К»(код ЄДРПОУ 30522682) за період з 01.03.2007 р. по 30.06.2007 р. За результатами перевірки складений акт № 4615/2309/31958717 від 10.12.2007 р. та прийняте податкове повідомлення-рішення № 0010242309/0, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 430 725,00 грн., за основним платежем 287 150,00 грн. та 143 575,00 грн. штрафних санкцій.

В податковому повідомленні-рішенні зазначено, що позивач порушив норми п.п. 7.4.1. п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями) .

Порушення, на думку ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, полягало у тому, що ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг»завищило податковий кредит та відповідно занизило суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету по взаєморозрахунках з ТОВ «Колос-К»за 2007 р.

За результатами розгляду скарг ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг»в порядку, передбаченому п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове повідомлення - рішення було залишено без змін, скарги товариства без задоволення.

При цьому суд 1-ої інстанції зазначив, що відповідач вважає, що завищення податкового кредиту відбулося через те, що ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг»включило до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені в рамках договірної ціни ТОВ «Колос К»протягом 2007 р., а договірна ціна визначена за напівфабрикат «Вет-блу»позивача та ТОВ «Колос К»в договорі постачання № 2007-22 від 22.03.2007 р. відрізняється більше ніж на 20% від ціни за 1 кг. напівфабрикату «Вет-блу», яка в 2007 р., на думку відповідача, складала 3,8-5,0 доларів США/кг. Вищезазначену ціну відповідач отримав з листа Державного інформаційно-аналітичного центру України Міністерства економіки України (лист № 39/08-08 від 21.01.2008 р.), про що зазначено в акті № 4615/2309/31958717 про результати невиїзної документальної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Колос-К»(код ЄДРПОУ 30522682) за період 01.03.2007 р. по 30.06.2007 р.

Суд 1-ої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, погодився з висновками акта перевірки щодо порушення позивачем вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»з огляду на наступне.

Як встановлено судом 1-ої інстанції, ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг»(Покупець) придбало у ТОВ «Колос К»(Постачальник) на підставі договору постачання № 2007-22 від 22.03.2007 р. шкіряний напівфабрикат «Вет-блу»недвоєний менше 10 кг, І сорт, на загальну суму з ПДВ згідно специфікації - 3900993,48 грн.

Згідно п.п. 2.1 договору № 2007-22 від 22.03.2007 р. кількість, асортимент товару обумовлюється в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до даного договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно видаткових накладних № 517, 519, 520 ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг»отримало від ТОВ «Колос - К»хромовий напівфабрикат «Вет-блу»несортований у кількості 55 305 кг.

ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг»отримані податкові накладні:

Податкова накладнаЗагальна сума,грн.Вт.ч ПДВ,грн.

№Дата 51729.03.07р.1286929,32214 488,22 51930.03.07р1263440,83210573,47 52030.03.07р.1350623,33225103,89 Всього3 900 993,48650 165,58 Суми податку на додану вартість згідно податкових накладних №№ 517, 519 та 520 включені до реєстру отриманих податкових накладних за відповідні періоди. ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг»віднесено до податкового кредиту по взаєморозрахункам з ТОВ «Колос - К»за березень 2007 р. на суму 287150,00 грн. Відповідно до банківських виписок від 13.04.2007 року; 25.04.2007 року; 03.05.2007 року; 07.05.2007 року; 10.05.2007 року; 11.05.2007 року; 15.05.2007 року; 29.05.2007 року; 31.05.2007 року; 01.06.2007 року позивач повністю оплатив вартість шкіряного напівфабрикату «Вет-блу»згідно договору постачання та специфікації.

22 березня 2007 року між ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг»та ПП «Кулат К»був укладений договір комісії № 22/03-2007 року на продаж шкіряного напівфабрикату «Вет-блу», 1 ґатунку, вагою: 2-8 на загальну суму без ПДВ 3 281,2 тис. грн.

Згідно актів прийому - передачі товару на комісію ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг»передало ПП «Кулат К»шкіряний напівфабрикат «Вет-блу»1 ґатунку вагою: 2-8 кг. на загальну суму 3281,2 тис. грн., а саме:

- акт прийому-передачі від 29.03.2007 р. на суму без ПДВ - 1 082 475,85 грн.,

- акт прийому-передачі від 30.03.2007 р. на суму без ПДВ - 1 062 718,96 грн.,

- акт прийому-передачі від 30.03.2007 р. на суму без ПДВ - 1 136 050,84 грн.

Шкіряний напівфабрикат «Вет-блу», 1 ґатунку, вагою 2-8 кг. був експортований на користь покупця LLC 46, State Street, 3 Floor, Albani 122007 NY New York, USA на умовах FCA-Київ, на загальну суму 649, 8 тис. доларів США, що підтверджується:

вантажно-митною декларацією № 100000007/7/552582, вантажно-митною декларацією № 100000007/7/552883, вантажно-митною декларацією № 100000007/7/552810.

Відповідно до звітів № 1 від 05.04.2007 року та № 2 від 14.05.2007 року загальна вартість послуг, які ПП «Кулат К»надало ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг»згідно договору комісії № 22/03-2007 від 29.03.2007 року складає 3000,00 грн. ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг»повністю сплатило дані послуги, що підтверджується банківськими виписками.

VANE LLC через ПП «Кулат К»повністю розрахувалося за отриманий шкіряний напівфабрикат «Вет-блу», 1 ґатунку, вагою: 2-8 кг. (підтверджується банківськими виписками від 13.04.2007 року, 25.04.2007 року, 25.04.2007 року, 07.05.2007 року, 10.05.2007 року. 11.05.2007 року, 18.05.2007 року), загальна сума поверненої виручки складає - 3281,2 тис. грн.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В п. 1.18 ст. 1 вищезазначеного Закону вказано, що звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України «По оподаткування прибутку підприємств».

Так, згідно п.п. 1.20.1 ст. 1 Закону України «По оподаткування прибутку підприємств», якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Відповідно до п.п. 1.20.2 ст. 1 Закону України «По оподаткування прибутку підприємств»для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (робіт, послуг) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні ціни при укладанні угод між непов'язаними особами, надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низько ліквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на дату видачі податкового-повідомлення рішення) передбачено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому Законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

При цьому суд 1-ої інстанції зазначив, що в акті про результати невиїзної документальної перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва в якості доказу на обґрунтування рівня звичайної ціни посилається на листи Державного інформаційно-аналітичного центру України Міністерства економіки України від 27.09.2007 р. № 683/08-07 та від 27.09.2007 р. № 679/08-07.

Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків був створений на підставі Указу Президента України «Про заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності» № 124/96 від 10 лютого 1996 року. Пункт 6 вищезазначеного Указу визначає, що на Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків покладаються наступні функції: моніторинг зовнішніх експортних товарних ринків та цін, що складаються на таких ринках, формування кон'юнктурно-інформаційної системи, сертифікації експертних організацій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, надання інформаційної, консультативної та експертної допомоги підприємствам, установам та організаціям при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності, підготовки експертних висновків для Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України під час проведення Міністерством офіційних експертиз.

Листами № 683/08-07 від 27.09.2007р. та №679/08-07 від 27.09.2007р. Держзовнішінформ у відповідь на запити №14307 від 06.09.2007р., №4824/10/26-151 від 20.09.2007р. повідомив, що при експорті хромового напівфабрикату «Вет-блу»із шкір ВРХ розміром менше 2,6 кв. м. з України у 2007 році відмічені наступні ціни (дол. США/кв.м. на умовах DAF - кордон України/FСА - склад виробника): 1 гатунок - 30-35 дол. США/кв. м., 2 гатунок -27-32 дол. США/кв. м.

Згідно акту перевірки ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг»було придбано та реалізовано на експорт шкіряний напівфабрикат хромового дубління «Вет-блу»без подальшої обробки, невоєнний, 1 гатунку, у вологому стані, площею до 2,6 кв. м., із шкур ВРХ розвісом 2-8 кг. (ТУ-У 003022391-3-98).

Середня звичайна ціна шкіряного напівфабрикату хромового дубління «Вет-блу»без подальшої обробки, невоєнного, 1 гатунку, у вологому стані, площею до 2,6 кв. м., із шкур ВРХ розвісом 2-8 кг.з урахуванням інформації Держзовнішінформ складає 32,5 дол. США/кв. м., а середня звичайна ціна шкіряного напівфабрикату хромового дубління «Вет-блу»складає 6,5 дол. США за 1 кг., що у гривневому еквіваленті складає 32,8 грн. за 1 кг. ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг»було придбано у ТОВ «Колос К»шкіряний напівфабрикат «Вет-блу», 1 гатунку, 2-8 кг, у кількості 55305 кг, за ціною 58,78 грн. за 1 кг. , на загальну суму 3250827,90 грн., крім того ПДВ - 650165,58 грн.

Таким чином, суд 1-ої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем в порушення вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у березні 2007 року було завищено податковий кредит на суму ПДВ більше 20 відсотків від звичайної ціни шкіряного напівфабрикату «Вет-блу», що складається із суми нарахованого та сплаченого підприємством податку за ставкою 20 % у зв'язку з придбанням цього товару в сумі 287365,00 грн., що призвело до заниження чистої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість з урахуванням р.18.1 - р.26 декларації по податку на додану вартість, на суму 287150,00 грн.

Відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов»язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов»язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати (заниження суми податкового зобов»язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору ( обов»язково платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50% такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, на думку суду 1-ої інстанції, нарахування податкового зобов»язання з податку на додану вартість та штрафних санкцій на суму 430725,00 грн. до позивача за порушення вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону №168 є правомірним, а прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення відповідають чинному законодавству України.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду 1-ої інстанції з огляду на наступне.

Операція, яка була проведена з купівлі-продажу шкіряного напівфабрикату, а потім його експорт, відповідає визначенню господарської діяльності, яка наведена в пункті 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств", де зазначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У пункті 3 статті 189 ГК України зазначено, що суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.

Статтею 6 Закону України «Про ціни та ціноутворення»встановлено, що в народному господарстві застосовують вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.

Згідно ч. 2. ст. 190 ГК України вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб 'єкта господарювання.

Статтею 7 Закону України «Про ціни та ціноутворення»встановлено, що вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Повноваження в галузі встановлення цін належать Кабінету Міністрів України або за делегуванням його повноважень органам державного управління (ст. 4, ст. 8 Закону України «Про ціни та ціноутворення»)

Згідно ст. 9 Закону України «Про ціни та ціноутворення», держава встановлює фіксовані та регульовані ціни і тарифи:

- на ресурси, що мають визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін;

- на товари й послуги, що мають вирішальне соціальне значення;

-на продукцію, товари та послуги, виробництво яких зосереджується на підприємствах, що займають монопольне становище на ринку.

Отже, купівля-продаж шкіряного напівфабрикату, а потім його експорт здійснювались у вільних цінах, що не суперечать Закону України „Про ціни та ціноутворення", постанові Кабінету Міністрів України № 817 від 10 червня 2006 р. „Про затвердження переліку об'єктів державного цінового регулювання на 2006/07 маркетинговий рік".

Згідно п.п. 1.20.2 п. 1.20 ст. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах.

Підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на дату видачі податкового-повідомлення рішення) передбачено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, співставлення контрактів по купівлі-продажу шкіряного напівфабрикату хромового дубління «Вет- блу»здійснено не було.

Інформація Держзовнішінформ не може братися до уваги з огляду на її невідповідність чинному законодавству. Крім цього, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в листах Держзовнішінформ № 683/08-07 від 27.09.2007р. та №679/08-07 від 27.09.2007р. міститься також повідомлення про те, що ціни на напівфабрикат «Вет-блу»із сировини шкір ВРХ залежать від їх якісних характеристик та сортності, умов поставки та інших умов контракту.

Також у Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків відсутні повноваження щодо моніторингу внутрішніх ринків та цін, а між позивачем та ТОВ «Колос К»був укладений внутрішній договір № 2007-22 від 22.03.2007 року, а не зовнішній.

Разом з тим, згідно Указу Президента України «Про заходи щодо вдосконалення кон’юктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності»№ 124/96 від 10.02.1996 року Держзовнішінфром має наступні повноваження: моніторинг зовнішніх експортних товарних ринків та цін, що складаються на таких ринках, формування кон'юнктурно-інформаційної системи, сертифікації експертних організацій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, надання інформаційної, консультативної та експертної допомоги підприємствам, установам та організаціям при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності, підготовки експортних висновків для Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України під час проведення Міністерством офіційних експертиз.

П. 13 Указу Президента України «Про деякі заходи дерегулювання підприємницької діяльності»№ 817/98 від 23.07.1998 року встановлює, що індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватись органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів.

Відповідач відповідно до вимог ч.2 ст. 71 КАС України не довів правомірності свого рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що податкові повідомлення-рішення від 19.12.2007 року № 0010242309/0, від 18.01.2008 року № 0010242309/1, від 31.03.2008 року № 0010242309/2 прийняті не відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ст.2 КАС України.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2008 року слід скасувати, прийняти нову постанову, так як судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг»задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2008 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг»задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.12.2007 року № 0010242309/0; податкове повідомлення-рішення від 18.01.2008 року № 0010242309/1; податкове повідомлення-рішення від 31.03.2008 року № 0010242309/2.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст виготовлено 29.03.2010 р.