
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
20 січня 2020 р. Справа № 120/4225/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 (іден. код - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 13322403, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21050 ) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (іден. код - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 13322403, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21050 ) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що з 07.10.2018 йому призначено пенсію в Головному управлінні ПФУ у Вінницькій області. В межах 3-х місячного терміну з дня подання заяви, позивач надав довідку №06-06/17-к.1 від 18.06.2018 про підтвердження стажу роботи в районах Крайньої Півночі колишнього СРСР на посаді матроса в період з 21.11.1980 по 20.12.1984. Втім, відповідачем не враховано коефіцієнт стажу роботи за вказаний період, в зв`язку з тим, що порушено порядок виконання заяви про нарахування пенсії.
Позивач не погоджується із наданою відповіддю відповідача щодо відмови у зарахуванні районного коефіцієнту стажу в розмірі 1,5 за період з 21.11.1980 по 20.12.1984 в районах Крайньої Півночі колишнього СРСР з часу призначення, а тому, звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 20.12.2019 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) відповідно до положень ст. 263 КАС України. Даною ухвалою також встановлено відповідачу 15-денний строк для подачі до суду відзиву на позовну заяву.
На виконання вимог ухвали суду від 20.12.2019 та відповідно до положень ст. 162 КАС України, стороною відповідача подано до суду відзив щодо заявлених позовних вимог, з якого слідує, що відповідач заперечує щодо задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.
Відповідно до п. 7 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф "б" цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж.
Пункт 3 Порядку встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
При цьому пункт 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу PCP, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року "Про впорядкування пільг осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", визначений постановою Ради Міністрів СРСР № 1029 від 10 листопада 1967 року.
Згідно п. 3 постанови Ради Міністрів СРСР від 10.02.1960 № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі після 01.03.1960 - за 1 рік і 6 місяців при нарахуванні стажу для отримання пенсії за віком та по інвалідності.
Відповідно до п. 5 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу PCP, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі на місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу PCP від 10 лютого 1960 року №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місце і остях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Позивач просить зарахувати періоди роботи з 21.11.1980 по 20.12.1984 у пільговому обчислені за 1 рік роботи - 1 рік 6 місяців стажу, проте останнім не підтверджено факт роботи в районах Крайньої Півночі, не надано примірник укладеного строкового договору та відомостей про користування пільгами, передбаченими нормативно-правовими актами. У зв`язку з чим, підстави вважати цей стаж пільговим та обчислювати з розрахунку 1 рік роботи за 1 рік і 6 місяців, відсутні. Разом з тим, позивачем було надано довідку із архівного відділу "Советско - Гаванского муниципального района Хабаровського края" від 18.06.2018 №06-06/17-к.1, проте, як вже зазначалося, в наданій довідці не вказано, що позивач користувався пільгами.
Дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.
07.10.2018 ОСОБА_1 (06.10.1958) призначено пенсію за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
03.01.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення/перерахунок пенсії в якій просив призначити пенсію згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". В якості додатків надав: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, документи про місце проживання (реєстрації) особи, заяву про призначення/перерахунок пенсії, паспорт, трудову книжку, військовий квиток, диплом про навчання, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 за №06-06/17-к2 від 18.06.2018, №371 від 13.08.2018, №370 від 13.08.2018, №394 від 20.09.2018, №369 від 13.08.2018, довідку про роботу за №06-06/17-к2 від 18.06.2018, інший документ доручення, фотокартку.
В подальшому, позивач звернувся до відповідача щодо зарахування до стажу періоду трудової діяльності з 21.11.1980 по 20.12.1984 в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Листом від 27.06.2019 №1452/Ч-10, у відповідь на звернення, відповідач повідомив позивача, що у випадках, коли особа працювала в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районі Крайньої Півночі, починаючи з 01.03.1960 по 01.01.1991, то ці періоди роботи можливо зарахувати до загального стажу роботи в пільговому обчисленні при наявності трудового договору.
Крім того, повідомлено, що заробітна плата згідно наданих довідок з архівного відділу Адміністрації "Радянсько - Гаванського муніципального району Хабаровського краю" є невигідною для розрахунку пенсії позивача. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення пенсії складає 1,72121, середній заробіток 9256,50 (5377,90 * 045000, де 5377,90, показник середнього заробітку за 2017, 2018 року). У вищезазначеній архівній довідці не значено, що позивач користувався пільгами та відсутній письмовий трудовий договір.
Не погоджуючись із відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 5 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії.
Відповідно до підпункту "б" пункту 7 цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Таким чином, трудова книжка та довідки є належними документами, що підтверджують роботу особи у в районах Крайньої Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
При цьому, пункт 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10 листопада 1967 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивач з 21.11.1980 працював матросом на рибопромислових суднах, які належать Совганській БОР, що зареєстровані в селищі Маго Миколаївського району Хабаровського краю, яке відноситься до місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі. Позивачу нараховувались надбавки у відповідності до документів та районний коефіцієнт 1,5.
Відповідно положень ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Суд не погоджується з відмовою відповідача щодо зарахування позивачу районного коефіцієнта заробітної плати в розмірі 1,5 за період роботи з 21.11.1980 по 20.12.1984 в районах Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, оскільки відомості наявних довідок, що підтверджують стаж роботи, заробітну плату, отримувані пільги під час роботи позивача у місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі є достатніми підставами для зарахування додаткового пільгового стажу роботи позивача і здійснення перерахунку пенсії з урахуванням районного коефіцієнта заробітної плати в розмірі 1,5.
Крім того, суд відхиляє позицію відповідача щодо відсутності трудового договору, як на підставу для не зарахування періоду роботи з 21.11.1980 по 20.12.1984 для пільгового обчислення стажу роботи, набутого у районах Крайньої Півночі, оскільки відомості довідок, що підтверджують стаж роботи та отримувані пільги під час роботи позивача у місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі є достатніми підставами для зарахування додаткового пільгового стажу роботи позивача і здійснення перерахунку пенсії.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 лютого 2018 року за результатами розгляду справи № 590/871/17.
З огляду на вказане, відмова відповідача викладена у листі від 27.06.2019 за №1452/Ч-10 є протиправною та підлягає скасуванню.
Визначаючись щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача провести позивачу з 07.10.2018 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням районного коефіцієнта заробітної плати в розмірі 1,5 за період в районах Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, то така піддягає задоволенню, з огляду на наступне.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 5 КАС України способом захисту прав особи є визнання противоправними дій суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії, - тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Оскільки суд визнав протиправною відмову відповідача, що полягає у незарахуванні позивачу районного коефіцієнту стажу в розмірі 1,5 за період роботи з 21.11.1980 по 20.12.1984 в районах Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання ГУ ПФУ у Вінницькій області провести з 07.10.2018 нарахування та виплату пенсії з урахуванням районного стажу в розмірі 1,5 за період роботи з 21.11.1980 по 20.12.1984 в районах Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР.
Разом з тим, оцінюючи позовну вимогу в частині стягнення різниці між фактично виплаченою та перерахованою пенсією, то така задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Право на захист це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Отже, вимога про стягнення різниці у пенсії, на думку суду, є передчасною, адже спір в цій частині фактично не існує, оскільки відповідний перерахунок з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні, та наслідком якого є здійснення виплати, ще не проведено
Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України Вінницької області від 27.06.2019 за №1452/Ч-10 в зарахуванні ОСОБА_1 районного коефіцієнта заробітної плати в розмірі 1,5 за період роботи з 21.11.1980 по 20.12.1984 в районах Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР з дати призначення пенсії.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Вінницької області провести ОСОБА_1 з 07.10.2018 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням районного коефіцієнта заробітної плати в розмірі 1,5 за період роботи з 21.11.1980 по 20.12.1984 в районах Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 512,26 грн (п`ятсот дванадцять гривень 26 коп. ).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити: ОСОБА_1 (іден. код - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ); Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 13322403, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21050 )
Повний текст рішення складено: 21.01.2020
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна
Судове рішення № 87101639, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 20.01.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/4225/19-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: