Постанова № 8709779, 30.03.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2010 р.Справа № 16/231-09-6273

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіРазюк Г.П.

суддів:Колоколова С.І

Петрова М.С.

при секретарі судового засідання Ніколовій Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 /паспорт серія НОМЕР_3, дата видачі : 23.10.96/;

ОСОБА_3 /довіреність № 7/10, дата видачі : 01.01.10/ ;

від відповідача 1 - Швеця В.В. /довіреність № 801, дата видачі : 15.12.08/;

від відповідача 2 ОСОБА_5 /довіреність № 10, дата видачі : 11.01.10/;

від 3-ї особи - не зявились, про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлені 15.03.10р. /див. повідомлення про вручення поштового відправлення №650815 від 12.03.10/,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_6, м.Одеса

на рішення господарського суду Одеської області від 05 лютого 2010 року

по справі № 16/231-09-6273

за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Одеса

до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю “Промтоварний ринок”, смт. Авангард Овідіопольського р-ну Одеської області

2) скаржника

за участю третьої особи на стороні позивача. що не заявляє самостійних вимог на предмет спору фізичної особи підприємця ОСОБА_7

про визнання договору недійсним

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2009р. фізична особа підприємець ОСОБА_2 /далі по тексту ФОП ОСОБА_2/ звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю /далі ТОВ/ “Промтоварний ринок” та фізичної особи підприємця ОСОБА_6 /далі ФОП ОСОБА_6/ про визнання недійсним договору оренди №155 від 08.06.2005р., укладеного між ТОВ “Промтоварний ринок” та ФОП ОСОБА_6, на оренду збірно-розбірного магазину площею 22 кв. м., розташованого на території складського торговельного розвантажувального майданчику №5 (контейнерного комплексу).

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.02.2010р. (суддя Желєзна С.П.) позов задоволено повністю з тих підстав, що мало місце порушення при укладенні договору оренди збірно-розбірного магазину № 155 від 08.06.2005р. як прав та законних інтересів позивача, так і положень чинного законодавства України, за змістом яких є неправомірним встановлення у договорі зобовязань для інших субєктів, які не були його сторонами. Крім того, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача законного інтересу на укладення безпосередньо з ТОВ „Промтоварний ринок” договору оренди торговельного місця з урахуванням приписів Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 р. N 868„Деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків”, якими передбачено, що у разі коли підприємець сплатив ринковий збір за 30 і більше днів на одному ринку, суб'єкт господарювання зобов'язаний за заявою такого підприємця укласти з ним договір оренди торговельного місця згідно з типовою формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. N 278 "Про заходи щодо стабілізації цін за надання послуг та оренду торгових приміщень (площ) у торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в умовах фінансово-економічної кризи".

Не погоджуючись з означеним рішенням господарського суду, ФОП ОСОБА_6 звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 05.02.2010р. та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову ФОП ОСОБА_2.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що місцевий господарський суд:

- порушив норми ст.ст.32,34,84 ГПК України, оскільки висновок суду про порушення прав та законних інтересів позивача при укладанні договору оренди, викладений в мотивувальній частині рішення, не ґрунтується на доказах, а є виключно припущеннями;

- визнаючи недійсним договір оренди збірно-розбірного магазину № 155 від 08.06.2005р., в порушення ст.ст. 203,215 ЦК України не зазначив підстави, за якими цей договір має бути визнаний недійсним.

ТОВ „Промтоварний ринок” підтримує апеляційну скаргу, вважає, що суд помилково застосував „Деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків”, тобто після укладання договору, та не може регулювати даний спір, бо стосується інших правовідносин.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду без змін, як законне та обгрунтоване.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія прийшла до висновку про наявність підстав для скасування рішення виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом, 08.06.2005 р. між ТОВ „Промтоварний ринок” (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_6 (Орендар) укладено договір оренди збірно-розбірного магазину №155, за умовами п.п. 1.1 якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду означений магазин, площею 22 кв.м., розташований на території складського торговельно-розвантажувального майданчику № 5 (контейнерного комплексу). Строк дії договору встановлено сторонами на десять років (п. 5.3), тобто до 8.06.2015р., та передбачено механізм його подальшої пролонгації.

Відповідно до п. 2.4.4 цього договору оренди, Орендарю було надано право здавати магазин у суборенду.

13.01.2009р. між ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_2 на строк до 31.12.09р. було укладено договір суборенди торгового (складського) обєкта №155, відповідно до умов якого позивачем на умовах суборенди було отримано у користування магазин, розташований на торговельному місці № 155 на СТРП № 5 Промринку за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт Авангард, вул. Базова, 20, за що він зобовязався оплачувати 9000грн. щомісяця. При цьому автоматичного пролонгування договору сторони не передбачили.

Суд першої інстанції задовольнив у повному обсязі позов суборендаря до ТОВ „Промтоварний ринок” та ФОП ОСОБА_6 про визнання договору оренди збірно-розбірного магазину № 155, укладеного між відповідачами, недійсним з огляду на порушення законного інтересу ФОП ОСОБА_2 на укладення договору оренди торговельного місця безпосередньо з ТОВ „Промтоварний ринок”, а також через невідповідність договору Положенню про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, оскільки воно затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 р. N 868.

Колегія суддів не може погодитись з висновками господарського суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 цього кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідні приписи містить і ст.1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, підставою звернення до суду за захистом є порушення права, його невизнання або оспорювання.

Договір оренди, який намагається визнати недійсним суборендар, укладений між ТОВ „Промтоварний ринок”, який виступає в названих орендних правовідносинах орендодавцем та ФОП ОСОБА_6 як орендарем збірно-розбірного магазину, стосується лише прав та обовязків цих субєктів цивільних правовідносин та ніяким чином не зачіпає права та законні інтереси ФОП ОСОБА_2.

Колегія суддів вважає, що суборендар не може ставити питання про недійсність договору оренди, укладеного між власником орендованого майна та орендарем цього майна, оскільки суборендар є учасником інших (похідних) правовідносин, які склалися у нього в рамках договору суборенди з орендарем майна - ФОП ОСОБА_6, яка виступає відносно суборендаря орендодавцем в силу положень ст. 774 ЦК України. Права і обовязки ФОП ОСОБА_2 стосовно обєкту оренди визначені саме договором суборенди, який містить всі істотні умови, на відсутність яких в спірному договорі посилається позивач, і ці права ніхто не порушує та не оспорює.

Не вбачає колегія і наявність законного інтересу ФОП ОСОБА_2 на укладення договору оренди торговельного місця безпосередньо з ТОВ „Промтоварний ринок”, оскільки для укладання позивачем такого договору оренди відносно даного обєкту, виходячи з вимог цивільного та господарського законодавства, необхідно крім припинення у встановленому порядку суборендних правововідносин з ФОП ОСОБА_6, що сталося 31.12.09р., ще й припинення у встановленому порядку орендних правовідносин між ФОП ОСОБА_6 та ТОВ „Промтоварний ринок” (закінчення терміну дії договору оренди з відмовою сторін у його продовженні, тощо). Таким чином, не будучи стороною договору оренди, заявляючи даний позов позивач намагався досягти саме припинення правовідносин між відповідачами, що є втручанням в їх господарську діяльність і суперечить загальним принципам господарювання, викладеним в ст.6 ГК України. Але і цього не достатньо для укладання прямого договору, оскільки ТОВ „Промтоварний ринок” вважає законним оскаржений договір, а його підтримка позиції відповідача 2 та скаржника в даному спорі свідчить про відсутність з його боку волевиявлення на укладання договору оренди збірно-розбірного магазину № 155 саме з ФОП ОСОБА_2.

За таких обставин, у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позову ФОП ОСОБА_2, отже ним захищено не існуюче у позивача право та не законний інтерес, про що обґрунтовано зазначено в апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_6.

Крім того, п. 1 Розяснення ВАСУ від 12.03.1999р. №02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними”, зазначено, що вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону: додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем в порушення положень ст. 33 ГПК України не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували недійсность договору оренди від 08.06.2005р., укладеного між ТОВ „Промтоварний ринок” та ФОП ОСОБА_6.

Посилання місцевого господарського суду на невідповідність умов оспорюваного договору оренди Правилам торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 р. N 57/188/84/105 є помилковими, оскільки вказані Правила не мають зворотної сили, до того ж, визначають вимоги щодо функціонування створених в установленому порядку ринків усіх форм власності, організації оптового та роздрібного продажу на них сільгосппродуктів, продовольчих і непродовольчих товарів, худоби, тварин, кормів тощо, надання послуг, додержання ветеринарних, санітарних, протипожежних вимог і правил безпеки праці на ринках, прав споживачів і вимог податкового законодавства, а орендні правовідносини щодо реалізації прав та обов'язків орендаря та орендодавця за договором оренди майна врегульовані відповідними положеннями ГК та ЦК України, порушення яких не вбачається з матеріалів справи.

Викладене свідчить, що місцевий господарський суд не ретельно зясував підстави заявленого позову, дав помилкову юридичну оцінку наданим сторонами доказам, що стало підставою для неправильного застосування норм матеріального права, які регулюють спірні відносини й прийняття незаконного рішення.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 05.02.2010 р. підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги відшкодовуються за рахунок іншої сторони.

Керуючись ст. ст. 49,99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_6 задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 05.02.2010 року по справі № 16/231-09-6273 скасувати, у задоволенні позову фізичної особи підприємця ОСОБА_2 - відмовити.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Промтоварний ринок”(Одеська область, Овідіопольський район, смт Авангард, вул.. Базова, 20, п/р 26007330758001 в ЮГРУ „Приватбанк”, МФО 328704, код ЄДРПОУ 20942626) та на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_6 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) по 42 грн. 50 коп. державного мита, сплаченого за розгляд апеляційної скарги.

3. Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Г.П.Разюк

Суддя С.І.Колоколов

Суддя М.С. Петров