Постанова № 8709574, 29.03.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

29.03.10                                                                                           Справа № 12/167

Львівський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого-судді Р. Марко

суддів Т. Бонк

С. Бойко

При секретарі Ковалишин Ю.

за участю представників сторін:

Від позивача_ - Процик В.

Від відповідача_ - не з»явився

Від прокуратури- прокурор Макогон Ю.

розглянувши апеляційне подання прокурора Золочівського ра-ну Львівської області

на рішення господарського суду Львівської області від 13.10.09

у справі № 12/167

за позовом – ПП»Айслаг»

до відповідача –ДП»Золочівський лісгосп»

про : стягнення боргу

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Львівської області від

13.10.09 у справі № 12/167, позовні вимоги ПП»Айслаг»

задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства

“Золочівський лісгосп”(79000, Львівська обл., Золочівський

район, с.Струтинь, код ЄДРПОУ 00992467) на користь Приватного

підприємства „Айслаг” (43021, Волинська обл., м. Луцьк, вул.

Стрілецька, 4, код ЄДРПОУ 13369787) 466 250,32 грн.

заборгованості за поставлений товар, 258845,38 грн.

заборгованості по оплаті відсотків за користування товарним

кредитом, 7250,96 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат

на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, прокурор

Золочівського ра-ну Львівської області подав апеляційне

подання з проханням рішення суду скасувати в частині

стягнення 258 845,38 грн. заборгованості по оплаті відсотків

за користування товарним кредитом. Вимоги апеляційного

подання обґрунтовує тим, що рішення суду прийнято з

порушенням норм матеріального права, судом неповно з"ясовано

обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені

у рішенні суду, не відповідають обставинам справи.

В судовому засіданні, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

5 червня 2008р. між Приватним підприємством „Айслаг” (постачальник) та Державним підприємством “Золочівське лісове господарство”(замовник) було укладено договір № 148 про закупівлю товарів відповідно до умов якого постачальник передає у власність замовника бензин А-76/80, а замовник оплачує товар визначений в асортименті та за цінами, які зазначені в специфікації, що є невід’ємною частиною договору про закупівлю.

Відповідно до п. 2.5 договору загальна сума поставки становить 2260000,00 грн.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі договору з відтермінуванням платежу на 30 календарних днів з моменту поставки. У разі затримки фінансування термін оплати за поставлений товар продовжується на 7 банківських днів.

Відповідно до п. 5.2 договору, у випадку не оплати замовником відвантаженої партії товару в строки вказані в п. 5.1 договору, замовник дає згоду на те, щоб неоплачений товар рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, терміном на 30 календарних днів починаючи з 31 календарного дня після відвантаження товару, а у випадку затримки фінансування з 40 календарного дня після відвантаження товару, з нарахуванням покупцю 0,25% за кожен день використання товарного кредиту.

Покупець зобов’язується оплатити товар поставлений на умовах товарного кредиту і сплатити відсотки за його використання в терміни вказані в п. 5.3 договору.

Відповідно до п. 5.3 договору покупець зобов’язаний оплатити суму товарного кредиту і відсотків за його використання на 62 день від дати відвантаження вказаної в накладній, а у випадку затримки фінансування на 71 день від дати відвантаження вказаної в накладній.

Згідно п. 5.4 договору , якщо після закінчення 30 днів користування товарним кредитом, покупець не внесе всіх передбачених договором платежів, він продовжує сплачувати відсотки за користування товарним кредитом до повного погашення заборгованості.

На виконання умов договору ПП “Айслаг” поставило Державному підприємству “Золочівський лісгосп” нафтопродукти на загальну суму 654139,23 грн., що підтверджується відповідними накладними на відвантаження товару та довіреностями на отримання товару (а.с. 12-39).

Як встановлено судом, відповідач частково оплатив отриманий товар в сумі 135888,91 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 40-49). Вже після подання позову до суду відповідач додатково погасив заборгованість в сумі 52 000,00 грн.. Тобто основна сума боргу відповідача становить 466250,32 горн. грн.

Оскільки відповідач не оплатив поставлений товар у відповідності до п. 5.1 договору, тому весь поставлений товар вважається поставленим на умовах товарного кредиту, що передбачено п. 5.2 договору, а тому позивачем нараховано заборгованість по відсотках за користування товарним кредитом у розмірі 258845,38 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог—відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання—відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1057 ЦК України встановлено, що договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вище вже зазначалося, відповідно до п. 5.1 договору розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі договору з відтермінуванням платежу на 30 календарних днів з моменту поставки. У разі затримки фінансування термін оплати за поставлений товар продовжується на 7 банківських днів.

Відповідно до п. 5.2 договору, у випадку не оплати замовником відвантаженої партії товару в строки вказані в п. 5.1 договору, замовник дає згоду на те, щоб неоплачений товар рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, терміном на 30 календарних днів починаючи з 31 календарного дня після відвантаження товару, а у випадку затримки фінансування з 40 календарного дня після відвантаження товару, з нарахуванням покупцю 0,25% за кожен день використання товарного кредиту.

Покупець зобов’язується оплатити товар поставлений на умовах товарного кредиту і сплатити відсотки за його використання в терміни вказані в п. 5.3 договору.

Відповідно до п. 5.3 договору покупець зобов’язаний оплатити суму товарного кредиту і відсотків за його використання на 62 день від дати відвантаження вказаної в накладній, а у випадку затримки фінансування на 71 день від дати відвантаження вказаної в накладній.

Згідно п. 5.4 договору, якщо після закінчення 30 днів користування товарним кредитом, покупець не внесе всіх передбачених договором платежів, він продовжує сплачувати відсотки за користування товарним кредитом до повного погашення заборгованості.

Оскільки, як вище встановлено, відповідач не оплатив поставлений товар у відповідності до п. 5.1 договору, товар вважається поставленим на умовах товарного кредиту, що передбачено п. 5.2 договору, а відтак, позивач обґрунтовано нараховував відповідачу відсотки за користування товарним кредитом.

З огляду на вище досліджені обставини справи, останні спростовують доводи апелянта.

Колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

Постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 13.10.09 у справі № 12/167 залишити без змін, а апеляційне подання - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Головуючий-суддя Р. Марко

Суддя Т. Бонк

Суддя С. Бойко