Постанова № 8709567, 29.03.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

29.03.10 Справа № К-22/180

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Р. Марко

суддів С. Бойко

Т. Бонк

При секретарі Ковалишин Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача- з»явився

Від відповідачів- не з»явився

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення господарського суду Івано- Франківської області від 09.02.10

у справі К-22/180

за позовом ОСОБА_2

до відповідача 1 Виконкому Івано- Франківської міської ради

до відповідача-2 ТзОВ»Гаразд Україна»

про визнання недійсним договору

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Івано- Франківської області від

09.02.10 у справі К-22/180 в позові ОСОБА_2 відмовлено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що у пункті 51 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. N13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" та п.2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2009р. N 01-08/631 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)" роз'яснено, що законом не передбачено право учасника господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва, а тому з цієї підстави в позові слід відмовити.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну

скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове,

яким позов задоволити повністю. Вимоги апеляційної скарги позивач

обґрунтовує тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм

матеріального права, судом неповно з"ясовано обставини, що мають

значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду, не

відповідають обставинам справи.

Відповідачі явку повноважних представників сторін не забезпечили.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника апелянта, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів встановила:

Між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та ТзОВ "Гаразд України" (замовником) був укладений договір №27 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста від 11.04.2008р.

Згідно п.1.1.,п.2.1. даного договору замовник, що здійснює будівництво житлового будинку в мікрорайоні "Каскад" в межах вулиць Василя Стуса (24 Серпня №4 по генплану) Івана Миколайчука Проектна-1, бере участь у розвитку соціальної інфраструктури м.Івано-Франківська і зобов'язується сплатити пайовий внесок в порядку і на умовах, визначених договором.

Як зазначено в п.3.2. цього договору, попередній розмір пайового внеску складає 543 130грн., розрахунок якого наведений в додатку до договору.

Від імені ТзОВ "Гаразд України" договір підписаний директором Іваночко Ю.

Згідно п.1.2. статуту ТзОВ "Гаразд України" (зі змінами, зареєстрованими 17.05.2007р.) ОСОБА_2 на час укладення оскаржуваного договору був учасником товариства і володів корпоративними правами.

Як визначено в ст.167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

За приписами ст.116 ЦК України, ст.88 ГК України, ст.ІІ Закону України "Про господарські товариства", п.3.4. статуту ТзОВ "Гаразд України" учасник товариства має право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди).

Відповідно до розділу 5 статуту ТзОВ «Гаразд України" учасник товариства бере участь в управлінні справами товариства шляхом голосування на зборах учасників.

Основним доводом апелянта щодо визнання недійсним договору від 11.04.08 є та обставина, що даний договір підписаний від імені товариства- відповідача-2 директором в порушення п. 5.17 статуту товариства.

Дослідивши наявні у справі докази та заслухавши доводи апелянта, вимоги останнього підлягають до задоволення з огляду на наступне:

Згідно ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Частина 2 ст. 203 ЦК України зазначає, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Повноваження директора, якими наділило його Товариство, передбачені п. 5.17. Статуту ТОзВ, а саме: здійснювати оперативне керівництво роботою Товариства; укладати угоди на суму, що не перевищує 50 000,00 грн. та інші юридичні акти, видавати доручення, відкривати в установах банків розрахункові та інші рахунки Товариства, та інше.

Тобто, положеннями статуту передбачено право директора укладати угоди в інтересах Товариства самостійно лише тих, сума, яких не перевищує 50000, 00 грн.

Представником апелянта зазначено, що на сьогоднішній день відсутнє будь-яке рішення зборів учасників Товариства, яким би було вирішено дане питання про укладення ТОВ "Гаразд Україна" договору № 27 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста від 11 квітня 2008 року.

Дані доводи, відповідачами не спростовано.

З огляду на досліджене, колегія погоджується із апелянтом, що директор ТОВ "Гаразд Україна" вчинив оскаржуваний договір № 27 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста від 11 квітня 2008 року з перевищенням повноважень.

Згідно п. 3.4. Статуту, учасники Товариства мають право брати участь в управління Товариством, в порядку, визначеному в статуті, за винятком випадків, встановлених законом; вибирати і бути обраними в органи управління Товариства і контролю, та інші права. Окрім цього, право участі у Товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватись іншій особі.

Станом на день укладення спірного правочину ОСОБА_2 був учасником ТОВ "Гаразд України". Даний факт підтверджується п. 1.2. Статуту ТОВ зареєстрованого 17 травня 2007 року № запису 11191050010000966.

З огляду на вищевикладене, позивач як учасник ТОВ "Гаразд України" володіє певними корпоративними правами, що випливають з цього, зокрема правом приймати участь у діяльності ТОВ, шляхом прийняття певних рішень на загальних зборах ТОВ, отримання прибутку від діяльності ТОВ, тощо.

Укладення спірного договору директором ТОВ фактично позбавило ОСОБА_2 як учасника, на отримання певних прибутків від діяльності Товариства.

Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Тобто, з аналізу даної норми ГК України чітко вбачається, що корпоративними правами є права, що включають правомочності щодо управління господарською організацією, отримання частки прибутку та активів у разі ліквідації цієї організації, тощо.

Окрім цього, нормами ст. 116 ЦК України, ст. 88 ГК України, ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" передбачено право учасників товариства брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах.

А тому, директор ТОВ "Гаразд Україна" укладаючи (підписуючи) спірний договір перевищив власні повноваження, що визначені Статутом ТОВ чим порушив корпоративні права учасників ТОВ, зокрема права позивача, на участь в управлінні справами Товариства, отримання прибутку в більшому розмірі, тощо.

В даній ситуації, право директора ТОВ на укладення договорів такого характеру обмежене п. 5.17 Статуту.

З огляду на вищевикладене висновок суду першої інстанції про відсутність порушеного права спірним правочином є помилковим, оскільки з матеріалів справи чітко вбачається, що укладення договору № 27 від 11 квітня 2008 року порушило корпоративні права позивача.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчиняє дії, ще свідчать про прийняття його до виконання. Однак, як встановлено судом та не спростовано відповідачами, на сьогоднішній день відсутнє схвалення оскаржуваного договору уповноваженим органом ТОВ "Гаразд Україна".

Керуючись ст.ст. 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити.

Рішення господарського суду Івано- Франківської області від 09.02.10

у справі К-22/180 скасувати. Прийняти нове рішення. Позов ОСОБА_2 задоволити. Визнати недійсним договір № 27 від 11.04.08 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста.

Стягнути з Виконкому Івано- франківської міської ради ( код ЄДРПО 04054346, 76018, м. Івано- франківськ, вул.. Грушевського,21) на користь ОСОБА_2( АДРЕСА_1) 42,50 грв. держмита за подання позову, 21,25 грв. держмита за подання апеляційної скарги та 118 грв. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з ТзОВ»Гаразд Україна»( код ЄДРПО 32077713, 76018, м. Івано- франківськ, вул.. Новгородська, 34а) на користь ОСОБА_2( АДРЕСА_1) 42,50 грв. держмита за подання позову, 21,25 грв. держмита за подання апеляційної скарги та 118 грв. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Господарському суду Івано- Франківської області видати накази.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Івано- франківської області.

Головуючий Р. Марко

Суддя С. Бойко

Суддя Т. Бонк