Рішення № 8709299, 22.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2010 р. Справа № 62/245-09

вх. № 10066/4-62

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Оганезов О.А., дов. №8 від 11.12.09р. відповідача - Зайцев М.М., дов №25 від 15.03.2010 року

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-ІнформаційнаСистема", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг", м. Київ

про усунення перешкод та стягнення 7628.86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система" звернувся до господарського суду із позовною заявою про зобов"язання відповідача - ТОВ "Євро-Лізинг" усунути перешкоди у користуванні транспортними засобами (автомобіль ГАЗ 3302, шасі №33020070468603, реєстраційний номер АА 3161ЕЕ; автомобіль ТАТА LPT 613/38, шасі №Н6В38132785L7027, реєстраційний номер АА 4648 ТС; автомобіль Dong Feng DFA 1062, шасі № Y6LD620127L000088, реєстраційний номер 2431 ЕР) з боку відповідача, шляхом їх страхування за ризиками цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та передачі позивачеві дійсних полісів обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на вказані транспортні засоби, а також про стягнення з відповідача неустойку у розмірі 5754,36 грн. та збитків у розмірі 433,16 грн.

12.02.10р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач збільшив суму збитків, які він просить стягнути з відповідача до 1874,50 грн., а також додатково заявив до стягнення 2062,66 грн. упущеної вигоди.

Розглянувши заяву позивача про уточнення позовних вимог, суд вважає за необхідне задовольнити її частково, а саме в частині збільшення суми збитків до 1874,50 грн., прийняти до розгляду та продовжити розгляд справи з її урахуванням, а в частині стягнення 2062,66 грн. упущеної вигоди - відмовити у прийнятті з огляду на таке.

Згідно зі ст. 22 ЦК України, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або

пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить

зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних

обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Позивач, звертаючись до суду із позовною заявою, просив стягнути з відповідача 433,16 грн. збитків, які ним були понесені внаслідок оплати заробітньої плати водіям, які були закріплені за транспортними засобами, за час, протягом якого вказані транспортні засоби фактично не використовувались через те, що вони не були застраховані відповідачем, тобто реальних збитків.

В заяві про збільшення позовних вимог, позивач додатково просить стягнути з відповідача 2062,66 грн. упущеної вигоди.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням розміру позовних вимог ( в розумінні частини другої ст.22 ГПК України) слід вважати збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов"язано з пред"явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. (вказану позицію висловив і Вищий господарський суд України у п.3 інформаційного листа від 02.06.06р. №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році").

Представник позивача підтримує збільшені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити. Разом з цим позивач, 11.01.10р., надав письмові пояснення, в яких зазначив, що 08.12.09р. ним були отримані страхові поліси на предмет лізингу, а тому вважає позовні вимоги в частині усунення перешкод в користуванні предметом лізингу неактуальними.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, витребуваних судом документів не надав.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі був укладений договір лізингу фінансового лізингу № 392 від 27.07.2009 р., відповідно до якого позивач надав відповідачеві наступні транспортні засоби:

- на підставі Замовлення на транспортний засіб № 392/001 від 27.07.2007 р. було надано відповідачу транспортний засіб Газель 3302-414 У, шасі № 33020070468603, реєстраційний номер АА 3161 ЕЕ, що підтверджується актом прийому-передачі ТЗ № 392/001 від 03.10.2007 р.

- на підставі Замовлення на транспортний засіб № 392/002 від 12.10.2007 р. було надано відповідачу транспортний засіб ТАТА LTP 613/40-22, шасі № Y6D38132785L70277, реєстраційний номер АА 4648 ТС, що підтверджується актом прийому-передачі ТЗ № 392/002 від 31.10.2007 р.

- на підставі Замовлення на транспортний засіб № 392/003 від 13.11.2007 р. було надано відповідачу транспортний засіб Dong Feng DF-1062, шасі № Y6LD620127L000088, реєстраційний номер АА 2431ЕР, що підтверджується актом прийому-передачі ТЗ № 392/003 від 07.12.2007 р.

Відповідно до п.9.3. договору лізингу, відповідач зобов'язаний до передачі предмету лізингу позивачу застрахувати предмет лізингу за ризиками КАСКО та за іншими ризиками на весть строк дії договору лізингу.

Відповідно до п.12.1. Договору лізингу обов'язки по реєстрації транспортного засобу в державній автомобільній інспекції (ДАІ), або в інших компетентних органах покладається на відповідача. Також, відповідно до п.9.2. Договору лізингу відповідач зобов'язаний у відповідності з чинним законодавством зареєструвати транспортний засіб та сприяти позивачу в отриманні тимчасового свідоцтва про реєстрацію

транспортного засобу та інших документів, необхідних для використання транспортного засобу.

Згідно із п.6.5. Договору лізингу, позивач має право керувати в будь-який час та в будь-якому напрямку предметом лізингу, отриманим за Договором лізингу, на підставі документів, які передбачені чинним законодавством України.

Позивач листом № 01/23 від 23.09.2009 року попередив відповідача про необхідність передачі відповідачем позивачу по кожному транспортному засобу, що є предметом лізингу за Договором лізингу, у визначені терміни належним чином оформлених та дійсних оригіналів полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Але відповідач листом № 9754 від 30.09.2009 р. відмовився від надання позивачу оригіналів вказаних вище полісів, мотивуючи це наявністю заборгованості позивача за Договором лізингу.

Як зазначає позивач, відсутність у нього належним чином оформлених та дійсних оригіналів полісів обов'язкового страхуванш цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на предмети лізингу за договором лізингу № 392 від 27.07.2009 р. перешкоджає позивачу законно та безперешкодно використовувати предме лізингу протягом дії Договору лізингу.

У зв"язку з чим позивач просить усунути перешкоди у користуванні транспортними засобами, які є предметом договору лізингу № 392 від 27.07.2009 р. з боку відповідача, шляхом їх страхування за ризиками цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та передачі позивачеві дійсних полісів обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на вказані транспортні засоби.

Однак, як свідчать матеріали справи відповідач після звернення відповідача із даним позовом до суду застрахував транспортні засоби, які предметом договору лізингу № 392 від 27.07.2009 р. (автомобіль ГАЗ 3302, шасі №33020070468603, реєстраційний номер АА 3161ЕЕ; автомобіль ТАТА LPT 613/38, шасі №Н6В38132785L7027, реєстраційний номер АА 4648 ТС; автомобіль Dong Feng DFA 1062, шасі № Y6LD620127L000088, реєстраційний номер 2431 ЕР) та 08.12.09р. передав позивачеві відповідні поліси обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Даний факт визнано у письмових поясненнях (вх. №161), наданих ним у судовому засіданні 11.01.10р.

Таким чином суд приходить до висновку про відсутність предмету спору між позивачем та відповідачем в частині усунення перешкод у користуванні транспортними засобами.

Відповідно до ч.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на наведене вище, провадження по даній справі в частині усунення перешкод у користуванні транспортними засобами підлягає припиненню на підставі ч.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 5754,36 грн. за прострочення виконання умов Договору лізингу щодо страхуваня предмету лізингу.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.16.4. Договору лізингу, при порушенні відповідачем вимог, які вказані в пп. 9.2., 9.З., 9.10. Договору лізингу, з причин, які знаходилися в межах його контролю, позивач має право на отримання неустойки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банка України, яка діяла в період, за який нараховувалась неустойка від початкової вартості транспортного засобу, яка вказана в Плані лізингу за кожен день тривалості порушення.

Відповідно до Плану лізингу № 392/001 із змінами до нього, початкова вартість автомобілю ГАЗ-3302, реєстраційний номер АА 3161 ЕЕ становить 71 745,19 грн., з урахуванням ПДВ.

Відповідно до Плану лізингу № 392/002 із змінами до нього, початкова вартість автомобілю ТАТА LРТ 613/38, реєстраційний номер АА 4648 ТС становить 115 573,74грн., з урахуванням ПДВ.

Відповідно до Плану лізингу № 392/003 із змінами до нього, початкова вартість автомобілю Dong Feng DFA 1062, реєстраційний номер АА 2431 ЕР становить 103 474,39 грн., з урахуванням ПДВ.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони погодили забезпечення виконання зобов"язання пенею.

          Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пеня, нарахована позивачем за несвоєчасне внесення відповідачем платежів, передбачених Договором, складає 5754,36 грн.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по щодо страхуваня предмету лізингу, в термін встановлений договором, позовні вимоги в частині стягнення пені за неповернення кредиту в сумі 5754,36 грн., відповідають вимогам договору, чинному законодавству України та підлягають задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1874,50 грн. збитків, які він поніс сплачуючи заробітну плату водіям, які закріплені за відповідними не застрахованими відповідачем транспортними засобами.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою і вини особи, яка заподіяла шкоду.

Положеннями статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або

пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить

зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних

обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Під шкодою розуміють зменшення або втрату певного особистого чи майнового блага.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

Реальні збитки –це втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Неодержаний прибуток (упущена вигода) –це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якщо інший учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

Позивач, обгрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1874,50 грн. збитків, посилається на те, що дані збитки ним були понесені внаслідок оплати заробітньої плати водіям, які були закріплені за транспортними засобами, що є предметом договору лізингу № 392 від 27.07.2009 р. (автомобіль ГАЗ 3302, шасі №33020070468603, реєстраційний номер АА 3161ЕЕ; автомобіль ТАТА LPT 613/38, шасі №Н6В38132785L7027, реєстраційний номер АА 4648 ТС; автомобіль Dong Feng DFA 1062, шасі № Y6LD620127L000088, реєстраційний номер 2431 ЕР) за час, протягом якого вказані транспортні засоби фактично не використовувались через те, що вони не були застраховані відповідачем. На підтвердження викладених обставин, відповідач надає накази про закріплення водіїв за вказаними транспортними засобами, а саме наказ №13 про закріплення водія Емел"яненко Ф.Ф. відповідальним за експлуатацію автомобіля Dong Feng DF 1062, наказ №11 про закріплення водія Бронникова В.В. відповідальним за експлуатацію та технічний стан автомобіля ТАТА LPT 613/38, реєстраційний номер АА 4648 ТС та наказ №6 про закріплення водія Губина В.І. відповідальним за експлуатацію автомобіля Газель 3302, реєстраційний номер АА 3161ЕЕ. А також відомість на виплату грошей та видатковий касовий ордер про сплату працівникам його підприємства заробітньої плати.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Надані позивачем докази (накази про закріплення водіїв, відомість на виплату грошей та видатковий касовий ордер про сплату працівникам його підприємства заробітньої плати) не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі докази понесення позивачем збитків у розмірі 1874,50 грн. у якості оплати заробітньої плати водію, який був закріплений за автомобілем, що фактично не використовувся, оскільки не використання цього автомобіля не позбавляє водія можливості в такому випадку використовувати інший автомобіль або виконувати іншу роботу. Позивач не довів, що в період протягом якого автомобіль Газель 3302, реєстраційний номер АА 3161ЕЕ не використовувся, водій Губін В.І. не виконував іншої роботи, за яку йому й було нараховано та сплачено заробітню платню. До того ж позивачем не надано доказів на підтвердження того, що Губін В.І. працює на його підприємстві саме водієм та не виконує інших робіт.

Крім того, накази про закріплення водіїв за транспортними засобами (наказ №13 про закріплення водія Емел"яненко Ф.Ф. відповідальним за експлуатацію автомобіля Dong Feng DF 1062, наказ №11 про закріплення водія Бронникова В.В. відповідальним за експлуатацію та технічний стан автомобіля ТАТА LPT 613/38, реєстраційний номер АА 4648 ТС та наказ №6 про закріплення водія Губина В.І. відповідальним за експлуатацію автомобіля Газель 3302, реєстраційний номер АА 3161ЕЕ.) датовані 12.12.07р., 02.09.08р. та 01.06.09р. відповідно, тобто їх були підписано ще до укладання з відповідачем договору лізингу № 392 від 27.07.2009 р. та отримання транспортних засобів, за якими закріплювались водії за даними наказами.

Також позивачем необгрунтовано збільшені збитки, в частині оплати заробітньої плати за грудень 2009 року - січень 2010 року, оскільки, заявляючи ці збитки до стягнення посилається на те, що він не міг використовувати автомобілі через відсутність полісів обов"язкового страхування. Однак, як свідчать матеріали справи та підтвержено позивачем, позивач отримав згадані поліси ще 08.12.09р.

Враховуючи те, що позивачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв"зку між відсутністю полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та виплатою його працівникам заробітньої платні, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 433,16 грн.

Витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, статті 22, 546, 548, 549, 599, 610, 611 Цивільного кодексу України, статтями 216, 217 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити заяву позивача про уточнення позовних вимог в частині стягнення збитків (реальних збитків), в частині заяви щодо стягнення упущеної вигоди - відмовити.

Провадження по справі в частині в частині усунення перешкод у користуванні транспортними засобами - припинити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженої відповідальністю «Євро лізинг» (код ЄДРПОУ 32774741, адреса м. Київ, вул. Сурікова, 3, корп. 8-Б) на користь Товариства

з обмеженою відповідальністю «Міська Рекламно-інформаційна Система» (код ЄДРПОУ 31343590, адреса м. Харків, вул. Данилевського, 22) 5754,36 грн. пені, 76,93 грн. держмита та 178,01 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову - відмовити.

Суддя

Повний текст рішення по справі №62/245-09 підписано 22.03.10р.