Рішення № 8709308, 22.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2010 р. Справа № 62/309-09

вх. № 11110/4-62

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Веретун Н.І., дов. б/н від 10.11.09р. відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс", м. Київ

до Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 98183,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ЗАТ "Єврофінанс" звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень від 11.02.10р., просить суд стягнути з відповідача - СПДФО ОСОБА_2 14680,66 грн. заборгованості по лізинговим платежам (в частині відшкодування вартості предмету лізингу), 17759,26 грн. заборгованості по лізинговим платежам(в частині комісії), 55360,23 грн. відшкодування вартості знищеного предмету лізингу, 2775,69 грн. інфляційних, 718,82 грн. 3% річних, 5238,78 пені, 1650,00 грн. вартості додаткових послуг.

В судовому засіданні 15.03.10р. оголошувалась перерва для виготовлення повного тексту рішення по справі до 22.03.10р. о 17:10 год.

Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обовязку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, приймаючи до уваги неоднаразове відкладення розгляду справи, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

02.11.07р. між позивачем - лізингодавець та другим відповідачем - СПДФО ОСОБА_3 - лізингоодержувач було укладено договір фінансового лізингу № LА07000357, відповідно умов якого позивач зобов'язався придбати і передати у володіння та користування відповідачу предмет лізингу, а відповідач зобов'язався прийняти предмет лізингу та використовувати його у відповідності до умов укладеного договору, а також сплачувати лізингові платежі.

Виконуючи свої зобов"язання за договором лізингу, позивач, відповідно до встановленої відповідачем специфікації, придбав у АТ "Українська автомобільна корпорація" "Автосервісний філіал "ТДЦ "Авто" (згідно договору поставки №68 від 07.11.07р.) транспортний засіб: ТАТА LPT613 (Euro2) Bort-Tent.

На підтвердження виконання сторонами умов договору щодо передачі майна між позивачем та відповідачем було складено та підписано акт приймання - передачі предмета лізингу від 18.12.07р., згідно до якого відповідач прийняв в лізинг від позивача транспортний засіб: ТАТА LPT613 (Euro2) Bort-Tent, державний номер НОМЕР_1, тип кузова: вантажний фургон, коілр синій. Зауважень до якості предмету лізингу з боку СПДФО ОСОБА_2 не було, що свідчить про отримання відповідачем товару належної якості.

Відповідно до п. 8.2 додатку № 2 до договору фінансового лизингу, Лізингоодержувач (СПДФО ОСОБА_2) зобов'язується сплачувати позивачеві лізингові платежі згідно договору, протягом 5 календарних днів з дати виставлення відповідних рахунків позивачем, але не пізніше 7 числа кожного місяця, шляхом перерахування відповідних сум коштів на поточний рахунок позивача, зазначений в договорі та виставленому рахунку. Неодержання рахунку Лізингоодержувачем не звільняє його від зобов'язання своєчасно здійснювати лізингові платежі згідно договору. Лізингові платежі сплачуються в українській гривні.

Вартість предмета лізингу на момент передачі у лізинг становила 111050,02 грн., що зазначено в п. 1.1. договору фінансового лізінгу № LА07000357 від 02.11.07р.

Відповідно до п. 3.4. договору відповідач зобовязався сплатити перший лізинговий платіж у сумі 5632,50 грн.

Перший лізинговий платіж був сплачений відповідачем 06.11.07р. у сумі 5632,50 грн., що підтверджується випискою банку від 06.11.07р.

Відповідно до Додатку №4 до договору фінансового лізінгу № LА07000357 від 02.11.07р. сторони погодили щомісячні лізингові платежі у розмірі 699,48 дол.США., в т.ч. відшкодування вартості предмета лізингу у сумі 351,11 дол.США. та комісія у сумі 339,59 дол.США ( а також ПДВ 8,78 дол.США).

Згідно із п.8.2 договору фінансового лізінгу № LА07000357 від 02.11.07р., якщо у договорі фінансового лізингу вказана референційна валюта долари США або Євро, всі платежі будуть конвертовані в гривні на дату формування відповідного рахунку. Конвертовані платежі формуються у відповідності до поточного курсу продажу відповідної валюти ВАТ КБ «Надра»плюс один відсоток на дату виставлення рахунку. У разі зміни обмінного курсу відповідної валюти з дня виставлення рахунку до дня сплати місячного лізингового платежу Лізингоодержувачем, Ліингодавець може збільшити наступний лізинговий платіж на суму курсової різниці між обмінним курсом відповідної валюти на дату сплати рахунку та дату виставлення цього рахунку у референційній валюті.

Виходячи із зазначених пунктів договору позивачем в період з 29.12.07р. по 25.09.09р. були виставлені відповідачеві рахунки на відшкодування вартості предмету лізингу на загальну суму 50057,29 грн. (без урахування першого ізингового платежу), які були розраховані за поточним курсом продажу відповідної валюти ВАТ КБ "Надра" станом на дату виставлення рахунків.

За період з 29.12.07р. по 25.09.09р. відповідач сплатив лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу на суму 41009,13 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Як вказує позивач, у зв"язку з тим, що переданий у лізинг транспортний засіб потрапив у дорожньо-трансортну пригоду, ним було призупинено нарахування лізингових платежів з жовтня 2009 року до з"ясування обставин та отримання відповідного страхового акту страхової компанії.

Таким чином, у відповідача станом на момент звернення позивача з позовною заявою до суду (29.12.09р.) утворилась заборгованість за лізинговими платежами в частині відшкодування вартості предмета лізингу, яка становить 14680,66 грн.

За період з 29.12.07р. по 25.09.09р. позивачем були виставлені відповідачеві рахунки на оплату щомісячних лізингових платежів в частині комісії на загальну суму 48598,34 грн., які були розраховані за поточним курсом продажу відповідної валюти ВАТ КБ "Надра" станом на дату виставлення рахунків.

Крім того, лізингові платежі були збільшені на 1268,06 грн. у зв"язку із нарахуванням ПДВ на лізингові платежі в частині комісії, які перевищували подвійну облікову ставку НБУ, встановлену на день нарахування цих комісій. Таке збільшення було здійснено позивачем на підставі п.п.3.2.2 п.3.2. ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно з яким не є об'єктом оподаткування операції з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об'єкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу.

Всього за період з 29.12.07р. по 25.09.09р. відповідач повинен був сплатити лізингових платежів в частині комісії на загальну суму 49866,39 грн.

За період з 29.12.07р. по 25.09.09р. відповідач сплатив лізингових платежів в частині сплати комісії на суму 32107,13 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Таким чином, станом на момент звернення позивача з позовною заявою до суду (29.12.09р.) у відповідача утворилась заборгованість за лізинговими платежами в частині сплати комісії, яка становить 17759,26 грн.

Всього заборгованість відповідача перед позивачем за договором фінансового лізингу № LА07000357 від 02.11.07р. (в частині відшкодування вартості предмету лізингу та в частині комісії) складає 32439,92 грн.

Документів, які б спростували наявність вказаної заборгованості, відповідачем не надано.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, та ст.526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 ЦК України та законом (ст.806 ЦК України).

За змістом ч.2 ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг", за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Обов'язок лізингоотримувача своєчасно і в повному обсязі сплачувати періодичні лізингові платежі за користування об'єктом лізингу встановлений частиною 1 статті 806 Цивільного кодексу України, частиною 1 статті 292 Господарського кодексу України та статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідач не надав доказів, які б спростували наявність заборгованості перед позивачем, суд доходить висновку про законність і обґрунтованість позовних вимог ЗАТ «Єврофінанс» про стягнення з СПДФО ОСОБА_2 заборгованості зі сплати лізингових платежів (в частині відшкодування вартості предмету лізингу та комісії) у сумі 32439,92 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 5238,78 грн. пені. за неповну та не своєчасну оплату лізингових платежів.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У відповідності до п. 8.9 Додатку №2 до Договору фінансового лізингу №LА07000357 від 02.11.07р., у разі прострочення сплати платежів за договором фінансового лізингу, відповідач сплачує на користь позивача пеню, виходячи із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов"язань.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

За прострочення внесення лізингових платежів позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі 5238,78 грн.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлена його відповідність вимогам чинного законодавства та умовам договору.З огляду на наведене, позовні вимоги в частині стягнення на користь позивача пені у сумі 5238,78 грн. законні обгрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 718,82грн. та інфляційних у сумі 2775,69 грн., нараховані у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобовязання, підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача вартість додаткових послуг наданиї відповідачеві, а також 55360,23 грн. відшодування вартості знищеного предмета лізингу.

Відповідно до п.6.2 Додатку №2 до Договору позивач страхує предмет лізингу за власний рахунок по програмі повного КАСКО, а також страхує цивільну відповідальність перед третіми особами. Страховка поширює свою дію по всій теріторії України. Вигодонабувачем за зазначеними договорами страхування є позивач.

На виконання зобов'язань, визначених п.6.2 Додатку №2 до договору фінансового лізингу №LА07000357 від 02.11.07р. позивач уклав договір страхування предмета лізингу з ЗАТ «АСК «ІНГО Україна» № 240573736 від 30.09.2008р. Відповідно до договору страхування страховим випадком, зокрема, є пошкодження, повна загибель транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п.6.4 Додатку №2 до договору фінансового лізингу №LА07000357 від 02.11.07р. відповідач зобов'язаний не пізніше одного календарного дня з моменту настання страхового випадку сповістити позивача про такий випадок. Відповідач зобов"язаний надати до страхової компанії, з якою укладено договір страхування, всі необхідні документи для отримання страхового відшкодування, відповідно до умов страхування, що вказані у Додатку 5.

09.09.09р. предмет лізингу (ТАТА LPT613 (Euro2) Bort-Tent, державний номер НОМЕР_1) потрапив у дорожньо-транспорту пригоду, про що представником страхової компанії було складено протокол виїзду аварійного комісара №12835.

27.10.09р. року суб'єктом оціночної діяльності Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 за заявою страхової компанії було складено висновок спеціаліста №86 автотоварознавчого дослідження з визначення суми матеріального збитку. Відповідно до вищезазначеного висновку вартість відновлювального ремонту становить 90437,40 грн.

Відповідно до п.10.3 Договору страхування під повною загибеллю транспортного засобу розуміють випадки, коли вартість відновлювального ремонту транспортного засобу складає більше 75% від страхової суми.

Відповідно до п.1 Договору страхування страхова сума становить 90120,02 грн. (дев'яносто тисяч сто двадцять гривень 02 коп.).

Таким чином вартість відновлювального ремонту становить 100,35% від страхової суми (90437,40 / 90120,02 * 100 = 100,35), тобто більше ніж 75%.

29 січня 2010 року ЗАТ «АСК «ІНГО Україна» на адресу Позивача надала лист про відмову у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи її порушенням з боку відповідача п.13.3 «Правил добровільного страхування наземного транспорту», щодо надання документів, що підтверджують настання страхового випадку і розмір збитку. Згадані документи повинні бути надані страховику не пізніше 90 робочих днів з моменту настання страхового випадку.

В порушення вищезазначеного пункту, обов'язкових документів, що мають відношення до даної події відповідачем надано не було.

Пунктом 6 ч.1 ст.10 Закону України «Про фінансовий лізинг», передбачено, що Лізингодавець має право вимагати від Лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, з урахуванням особливостей, що встановлюються цим законом (ст.2 Закону України «Про фінансовий лізинг»).

Наймач (Лізингоодержувач) зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини (ст.803 ЦК України)..

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з п.6.5 Додатку №2 До Договору фінансового лізингу, у разі, якщо Лізингодавець не отримає від страхової компанії належні йому страхові платежі, пов'язані із страховим випадком Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцеві повну суму відшкодування вартості транспортного засобу у випадку його повної втрати або знищення.

Вартість предмета лізингу на момент передачі у лізинг становила 111050,02 грн. За період дії Договору фінансового лізингу лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу нараховано у сумі 55689,79 грн.

Таким чином, розмір вартості знищеного предмета лізингу, який підлягає відшкодуванню відповідачем становить 55360,23 грн.

З огляду на наведене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартості знищеного предмету лізингу відповідають вимогам чинного законодавства, умовам договору та підлягають задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1650,00 грн. вартості додаткових послуг, якій були надані ним відповідачеві, обгрунтовуючи це наступним.

Відповідно до п.7.2 Додатку №2 до Договору відповідач самостійно несе всі витрати на проведення всього технічного обслуговування предмета лізингу, переданого йому у володіння та користування на умовах договору фінансового лізингу.

Відповідно до п.8.4 Додатку №2 Договору за додаткові послуги, що надаються позивачем відповідачеві, відповідач розраховується окремо, шляхом сплати відповідної вартості додаткових послуг на рахунок позивача.

Позивач вказує на те, що відповідачу був наданий рахунок-фактура №СФ-0006479 від 25 серпня 2009 року на оплату послуг діагностики предмета лізингу для Державного технічного огляду у сумі 150,00 грн. та рахунок-фактура №СФ-0008813 від 23 жовтня 2009 року на оплату послуг з евакуації техніки у сумі 1500,00 грн., які станом на момент звернення позивача з позвом до суду згадані рахунки залишаються несплаченими.

Однак, обгрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення 1650,00грн., наданням відповідачеві додаткових послуг, позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження факту надання таких послуг та (або) понесення витрат на їх надання.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на наведене вище, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1650,00 грн. вартості додаткових послуг.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача пропрційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статті 11, 22, 15,16, 509, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 626, 692, 762, 806, 803, 903 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 175,179, 193, 198, 224, 232, 258, 285, 286, 292, 343 Господарського кодексу України, ст..1, 2,16 Закону України "Про фінансовий лізинг" статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (61082, АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_2) на користь Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс»(м.Київ, вул..Артема, 15, ЄДРПОУ 30726921, п/р №26006166176600 в Акціонерно-Інноваційному банку «УкрСиббанк», м.Харків, МФО 351005) 14680,66 грн. заборгованості по лізинговим платежам (в частині відшкодування вартості предмету лізингу), 17759,26 грн. заборгованості по лізинговим платежам (в частині комісії), 55360,23 грн. відшкодування вартості знищеного предмету лізингу, 5238,78 грн. пені, 2775,69 грн. інфляційних, 718,82 грн. три відсотки річних, 965,05 грн. витрат по сплаті державного мита та 231,96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя

Повний текст рішення по справі №62/309-09 підписано 22.03.10р.