Рішення № 8709283, 29.03.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" березня 2010 р. Справа № 3/36

За позовом ВАТ "Укртелеком" в особі Цеху Телекомунікаційних послуг №9 Рівненської філії

до Старорафалівського споживчого товариства

про стягнення в сумі 1113 грн. 02 коп.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача : представник не з’явився

від відповідача : представник не з’явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Цеху Телекомунікаційних послуг №8 Рівненської філії ВАТ звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом Старорафалівського споживчого товариства про стягнення в сумі 1113 грн. 02 коп. заборгованості за надані послуги електрозв'язку з яких: 961 грн. 46 коп. основний борг, 37 грн. 29 коп. пеня, 89 грн. 40 коп. збитки від інфляції, 24 грн. 87 коп. три проценти річних.

У судове засідання не з’явився позивач від якого 29.03.2010 року надійшла заява №392 від 25.03.2010 року про розгляд справи без участі представника позивача. Заявою №392 від 25.03.2010 року позивач повністю підтримав вимоги викладені у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про, що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №3300105521787.

Керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити справу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

15.02.2001 року між ВАТ "Укртелеком" та Старорафалівським споживчим товариством укладено договір про надання послуг електрозв'язку № 59 (далі –Договір), згідно з умовами якого позивач надає послуги електрозв’язку, перераховані в додатку 1 і безплатні послуги в додатку 2.

Відповідно до п.2.1.1. Договору позивач зобов’язаний забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв’язку.

Відповідно до п.4.2. Договору відповідач зобов’язався сплачувати послуги електрозв’язку за спільно погодженою системою сплати по поданих рахунках.

Відповідно до п.4.5. Договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв’язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг.

Згідно ст.63 Закону України «Про телекомунікаційні послуги»операторами зв’язку України надаються послуги «Споживачам»за умови дотримання «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг»затверджених постановою Кабінету Міністрів №720 від 09.08.2005 року.

Відповідно до п.40 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг - плата за отримані телекомунікаційні послуги вноситься споживачем після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, згідно з п.1 ст.33 Закону України "Про телекомунікації"" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватись Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг.

В порушення вищезазначених правил відповідач розрахунки за отримані послуги проводить несвоєчасно та не в повному обсязі, що призвело до утворення заборгованості перед позивачем в розмірі 961 грн. 46 коп.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч. 1 ст.193 ГК України зазначає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.5.8. Договору у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством, що згідно з розрахунком наданим позивачем за період з 21.03.2009 року по 21.09.2009 року складає 37 грн. 29 коп..

За порушення строків оплати, відповідно до ст.625 ЦК України, позивачем на суму боргу за період з 21.03.2009 року по 21.02.2010 року нараховано три відсотки річних в розмірі 24 грн. 87 коп.. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивачем на суму боргу за період з 21.03.2009 року по 21.02.2010 року нараховано індекс інфляції, який становить 89 грн. 40 коп..

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 961 грн. 46 коп. основного боргу, 37 грн. 29 коп. пені, 24 грн. 87 коп. 3% річних, 89 грн. 40 коп. інфляційних витрат є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Старорафалівського споживчого товариства (34371, Рівненська область, Володимирецький р-н., с.Стара Рафалівка, код ЄДРПОУ 01765207, р/р 26007101013006 в Володимирецькій філії АКБ «Укоопспілка», МФО 333625) на користь ВАТ «Укртелеком» в особі Цеху телекомунікаційних послуг №9 Рівненської філії ВАТ «Укртелеком»(34300, Рівненська область, смт.Володимирець, код ЄДРПОУ 01187526, р/р №26039401 в РОФ Райфайзен банк «Аваль», МФО 333227) 961 грн. 46 коп. основного боргу, 37 грн. 29 коп. пені, 24 грн. 87 коп. 3% річних, 89 грн. 40 коп. інфляційних витрат, 102 грн. 00 коп. держмита., та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

                    Суддя Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписано "01" квітня 2010 року