Ухвала суду № 87085568, 21.01.2020, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

за результатами розгляду скарги АТ "УКРСИББАНК" на дії ліквідатора

21.01.2020 Справа № 5009/4987/12

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Кричмаржевського В.А.

за участю секретаря судового засідання Ракович С.І.

розглянувши скаргу АТ "УКРСИББАНК" на дії ліквідатора Нікітенка М.О.,

у справі № 5009/4987/12

про банкрутство Фізичної особи-підприємця Звігінцевої Тетяни Григорівни, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

Кредитор - Фізична особа-підприємець Котляров Віталій Анатолійович ( АДРЕСА_2 ; адреса для листування: АДРЕСА_3 );

ліквідатор - арбітражний керуючий Нікітенко М.О.

Присутні ліквідатор Нікітенко М.О. та представники:

- АТ "УКРСИББАНК" - Трубіна Т.В.

- ліквідатора - Верещагін М.В.

Установив:

Згідно з протоколом повторного розподілу справи між суддями від 24.10.2016р. справу № 5009/4987/12 про банкрутство ФОП Звігінцевої Т.Г. передано судді Кричмаржевському В.А. (у зв`язку з закінченням повноважень судді Шевченко Т.М.)., яким ухвалою від 22.11.2017 цю справу прийнято до свого провадження, зобов`язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру згідно з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

До господарського суду Запорізької області 13.12.2019 надійшла скарга АТ "УКРСИББАНК" на дії ліквідатора Нікітенка М.О., заявник просить визнати неправомірними дії арбітражного керуючого щодо виключення з реєстру заставного кредитора - АТ "УКРСИББАНК" та зобов`язати ліквідатора включити його до реєстру.

Відповідно до ухвали суду від 17.12.2019 скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.01.2020, визнано обов`язковою явку ліквідатора, фізичної особи-підприємця Звігінцевої Т.Г. та представника АТ "УКРСИББАНК".

До суду 08.01.2020 від ліквідатора надійшов відзив на скаргу банківської установи - АТ "УКРСИББАНК", відповідно до якого ліквідатор просить відмовити у задоволенні скарги, вважає її необґрунтованою та такою, що не відповідає дійсним обставинам справи, на думку ліквідатора скаржник обрав невірний спосіб захисту своїх прав, оскільки за приписами Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами до боржника розглядає суд, а не ліквідатор, останній лише вносить вимоги до реєстру за рішенням суду.

Також ліквідатор надав щомісячний звіт про хід ліквідаційної процедури станом на 08.01.2020, за даними якого триває судовий спір про витребування майна ФОП Звігінцевої Т.Г. з чужого незаконного володіння.

В судовому засіданні 21.01.2020 представник Банку скаргу підтримала, просить її задовольнити, вважає, що ліквідатор безпідставно виключив Банк з числа заставних кредиторів, враховуючи те, що договір іпотеки на даний час є дійсним, вимоги банку за рахунок заставного майна не погашені.

Ліквідатор в поясненнях в судовому засіданні проти скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві, також пояснив, що у боржника відсутнє заставне майно, а Банк помилково вважає, що є судове рішення про визнання його вимог.

За підсумками засідання суду - 21.01.2020 господарським судом у нарадчій кімнаті прийнято судове рішення. Постановлено вступну та резолютивну частини ухвали, яку оголошено після виходу з нарадчої кімнати. Повідомлено про строк виготовлення повного тексту ухвали - протягом п`яти днів.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який діяв до 20 жовтня 2019р., Кодекс України з процедур банкрутства, суд вважає скаргу на дії ліквідатора такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

21 жовтня 2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

В пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу втрачає чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З огляду на викладені норми, при подальшому вирішення справи суд застосовує положення Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до частини 3 статті 60 Кодексу України з процедур банкрутства у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Судом встановлено, що ліквідаційна процедура у справі про банкрутство ФОП Звігінцевої Т.Г. триває з 02.09.2015 та до сьогодні не завершена.

Провадження у справі про банкрутство ФОП Звігінцевої Тетяни Григорівни було порушено згідно з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.01.2013 (суддя Юлдашев О.О.). Постановою Господарського суду Запорізької області від 14.01.2013 боржника - ФОП Звігінцеву Т.Г. визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

За результатами апеляційного перегляду постанову господарського суду Запорізької області від 14.01.2013 про визнання боржника банкрутом скасовано, справу направлено на новий розгляд господарського суду Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.03.2015 (суддя Ніколаєнко Р.А.) припинено провадження у справі № 5009/4987/12 про банкрутство фізичної особи - підприємця Звігінцевої Тетяни Григорівни.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.05.2015 ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.03.2015 у справі № 5009/4987/12 скасовано, справу передано для розгляду до господарського суду Запорізької області в іншому складі суду.

Постановою господарського суду Запорізької області від 02.09.2015 (суддя Шевченко Т.М.) боржника - ФОП Звігінцеву Т.Г. визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, яка триває дотепер.

Під час ліквідаційної процедури, відкритої постановою суду від 14.01.2013, ліквідатором було виявлене заставне майно банкрута та здійснена його реалізація на публічних торгах (аукціоні).

Від АТ "УКРСИББАНК " надійшла заява про визнання недійсними публічних торгів (аукціону), проведених ТОВ "Всеукраїнський аукціонний дім", з продажу нежилого приміщення АДРЕСА_4, літ. "А", які відбулися 18.04.2014 в процедурі ліквідації ФОП Звігінцевої Т.Г; про визнання недійсним протоколу проведення відкритих торгів (аукціону) № 34-2/14 від 18.04.2014, яким оформлені результати торгів з реалізації нежилого приміщення АДРЕСА_4, літ. "А", проведених ТОВ "Всеукраїнський аукціонний дім", та про скасування акту про передачу права власності на куплене нерухоме майно, складеного 22.04.2014 ФОП Звігінцевою Т.Г. в особі ліквідатора Нікітенка М.О. та ТОВ "Бухгалтерська компанія "Актив", з підстав, визначених статтями 203, 205 ЦК України, посилаючись на порушення ліквідатором вимог статей 26, 42, 65, ч. 5 статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Після чисельних та тривалих оскаржень в апеляційному та касаційному поряду постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2017 у цій справі апеляційну скаргу ПАТ "УКРСИББАНК ", м.Харків, задоволено, рішення господарського суду Запорізької області від 21.07.2016 скасовано, прийняте нове рішення, яким заяву ПАТ "УКРСИББАНК" задоволено, визнано недійсними результати аукціону, проведеного ТОВ "Всеукраїнський аукціонний дім" з продажу нежилого приміщення № 30 загальною площею - 96,10 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ вул.Саксаганського, 25-а, які відбулися 18.04.2014 в процедурі ліквідації ФОП Звігінцевої Т.Г., визнано недійсним протокол проведення відкритих торгів (аукціону) № 34-2/14 від 18.04.2014, яким оформлені результати торгів з реалізації нежилого приміщення АДРЕСА_4 , проведеного ТОВ "Всеукраїнський аукціонний дім", визнано недійсним акт про передання права власності на куплене нерухоме майно, складений 22.04.2014 ФОП Звігінцевою Т.Г. в особі ліквідатора Нікітенка М.О., який діє на підставі постанови господарського суду Запорізької області від 14.01.2013р., та ТОВ "Бухгалтерська компанія "Актив".

Враховуючи вищезазначені обставини, ліквідатор звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , за якою наразі зареєстроване спірне майно, про витребування майна з чужого незаконного володіння.

За інформацією ліквідатора станом на 21.01.2020р. спір не вирішено, майно у власність банкрута не повернуто.

Провадження у цій справі було порушено 04.01.2013 на підставі статей 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 18.01.2013, банкрутом ФОП Звігінцеву Т.Г. визнано відповідно до постанови суду від 02.09.2015, яку ухвалено згідно з приписами статей 90, 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, чинній на час ухвалення, тобто після 18.01.2013.

Враховуючи те, що провадження у справі триває з 04 січня 2013р. до сьогодні, склалася ситуація, коли провадження у справі здійснювалося за вимогами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в двох редакціях, які змінили один одного з плином часу, та тепер здійснюється за Кодексом України з процедур банкрутства.

Таким чином дії ліквідатора в конкретний проміжок часу здійснення ліквідаційної процедури слід оцінювати, спираючись на норми, які діяли саме в той час.

Зокрема, відповідно до статті 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у постанові про визнання фізичної особи-підприємця банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Ліквідатор відкриває спеціальний банківський рахунок, на який зараховуються кошти, отримані від продажу майна банкрута, та здійснюються розрахунки з кредиторами банкрута. Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, із зазначенням строку пред`явлення кредиторами вимог до банкрута, який не може перевищувати двох місяців.

Статтею 92 Закону про банкрутство було унормовано, що господарський суд розглядає вимоги, заявлені кредиторами або боржником, у строки, передбачені частиною восьмою статті 91 цього Закону. За наслідками розгляду зазначених вимог господарський суд виносить ухвалу про порядок і розмір задоволення вимог кредиторів.

При цьому загальні вимоги до заяв з кредиторськими вимогами та порядок їх заявлення визначались статтею 24 Закону про банкрутство.

За приписами статті 24 Закону про банкрутство забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Повноваження ліквідатора визначались статтею 41 Закону про банкрутство, де зазначено, що ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку та з дня свого призначення здійснює низку повноважень, як то: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; веде реєстр вимог кредиторів.

Матеріали справи свідчать про те, що АТ "УКРСИББАНК" 01.03.2013 зверталось до суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника в розмірі - 3.040.962,74 грн. (т.1 а.с. 24-78), яка не була розглянута в зв`язку з апеляційним оскарженням постанови суду від 14.01.2013. Також з аналогічною заявою АТ "УКРСИББАНК" зверталось і до ліквідатора Нікітенка М.О., який письмово повідомив суд та Банк про визнання його заставних вимог в повному обсязі та про включення їх до реєстру вимог кредиторів ( т.1 а.с. 79, 82, 94).

Крім того, матеріали справи містять чисельні запити, листи, клопотання ліквідатора, спрямовані на отримання згоди на продаж заставного майна, скасування обмежень та обтяжень щодо майна банкрута, замовлення оцінки майна та організацію проведення торгів тощо, в яких йдеться мова саме про заставне майно АТ "УКРСИББАНК" та про заставні вимоги.

Як зазначив представник Банку в судовому засіданні, що не спростовано ліквідатором та матеріалами справи, договір іпотеки, яким забезпечені вимоги АТ "УКРСИББАНК", не припинений та є чинним.

Матеріалами справи та судовими актами підтверджується, що всі дії ліквідатора в ліквідаційній процедурі були спрямовані саме на реалізацію майна банкрута, яке знаходиться у заставі АТ "УКРСИББАНК".

Законом покладено на ліквідатора обов`язок ведення реєстру вимог кредиторів і, враховуючи значний строк, протягом якого триває ліквідаційна процедура, такий реєстр ліквідатор повинен був скласти ще в 2015 році.

Таким чином, АТ "УКРСИББАНК" на переконання суду мав усі підстави вважати що його вимоги як заставні визнані ліквідатором, та внесені до реєстру з позачерговим погашенням в силу приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, що діяла з 18.01.2013 по 20.10.2019, незважаючи на те, що реєстр вимог кредиторів суду не надавався.

Також суд вважає недоречним посилання ліквідатора на приписи Кодексу України з процедур банкрутства в частині, що нібито розгляд вимог кредиторів не належить до повноважень ліквідатора, а є прерогативою суду, беручи до уваги те, що до набрання Кодексом чинності ліквідаційна процедура тривала близько 4 років.

Факт того, що АТ "УКРСИББАНК" є заставним кредитором у даній справі, підтверджується судовими рішеннями першої та вищих інстанцій, які зазначали та визнавали цю банківську установу саме як заставним кредитором ФОП Звігінцевої Т.Г.

Так, в ухвалі Господарського суду Запорізької області від 23.11.2015 встановлено, що "з матеріалів справи вбачається, що арбітражним керуючим Нікітенко М.О. в ліквідаційній процедурі у справі про банкрутство ФОП Звігінцевої Т.Г. здійснено продаж майна боржника - об`єкту нерухомості - нежитлового приміщення АДРЕСА_4, що перебувало в іпотеці кредитора - Публічного акціонерного товариства "УКРСИББАНК" в забезпечення зобов`язань банкрута за кредитним договором". Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2015 ухвалу від 23.11.2015 залишено без змін.

З постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2019 вбачається, що (досл.) "колегією суддів встановлено, що AT "УКРСИББАНК", як заставний кредитор, звернувся до ліквідатора та господарського суду Запорізької області з заявою з грошовими вимогами до боржника у сумі 3 040 962,74 грн. (том 9 а.с.53-56)".

Ліквідатор визнав у повному обсязі заявлені Банком грошові вимоги, що підтверджується листом за вих. №17/34 від 13.03.2013р.

Відповідно до ухвали господарського суду Запорізької області від 23.11.2015р., яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2015р. у справі № 5009/4987/12, "вимоги AT "УКРСИББАНК" включені до реєстру вимог кредиторів згідно з державним реєстром обтяжень, як вимоги заставного кредитора у справі (т.4 а.с.104,162). Таким чином, доводи скаржника щодо відсутності грошових вимог Банку до боржника є безпідставними".

Під час ухвалення рішення (постанови) 13.06.2017 Донецьким апеляційним господарським судом також встановлено, що (досл.) "в ході здійснення ліквідаційної процедури у справі № 5009/4987/12 ліквідатором Нікітенком М.О. виявлено об`єкт нерухомості банкрута - нежитлове приміщення по АДРЕСА_4, що перебуває у заставі АТ "УКРСИББАНК".

Відповідно до ч. 4 статті 42 Закону про банкрутство продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

Листом від 27.05.2013р. за вих. № 19/34 ліквідатор звернувся до ПАТ "УКРСИББАНК" з проханням узгодити продаж майна банкрута - ФОП Звігінцевої Т.Г. (т.3 а.с.68)

В свою чергу ПАТ "УКРСИББАНК" листом вих. № 347/26-52 від 03.06.2013р. надало відповідь про надання згоди на узгодження процедури продажу майна банкрута - ФОП Звігінцевої Т.Г., яке передано в іпотеку Банку відповідно до договору іпотеки №11232381000/3 від 12.10.07р. (нежитлове приміщення АДРЕСА_4).

Також слід зауважити, що дії ліквідатора протягом всієї ліквідаційної процедури свідчать про визнання АТ "УКРСИББАНК" саме як заставного кредитора у цій справі.

А відтак суд вважає неправомірними дії ліквідатора щодо виключення АТ "УКРСИББАНК" з числа заставних кредиторів.

Враховуючи викладене, скарга АТ "УКРСИББАНК" з вимогою зобов`язати ліквідатора включити до реєстру кредиторів грошові вимоги Банку у розмірі - 3 040 962,74 грн., як такі, що забезпечені заставою, є обґрунтованою, а тому задовольняється судом у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 12, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Ухвалив:

Скаргу АТ "УКРСИББАНК" на дії ліквідатора фізичної особи-підприємця Звігінцевої Т.Г. - арбітражного керуючого Нікітенка М.О. задовольнити.

Визнати неправомірними дії ліквідатора Нікітенка М.О. щодо виключення заставного кредитора АТ "УКРСИББАНК" з реєстру вимог кредиторів фізичної особи-підприємця Звігінцевої Т.Г.

Зобов`язати ліквідатора Нікітенка М.О. окремо внести до реєстру кредиторів вимоги АТ "УКРСИББАНК" на суму - 3.040.962,74 грн., які забезпечені заставою майна боржника.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 21.01.2020 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів за правилами, визначеними у статтях 254-259 ГПК України.

Копії ухвали надіслати: кредитору, заставному кредитору - АТ "УКРСИББАНК", боржнику, ліквідатору.

Суддя В.А. Кричмаржевський

Повний текст ухвали складено 23.01.2020.