Рішення № 86986982, 13.01.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 560/3588/19

РІШЕННЯ

іменем України

13 січня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І.

за участю:секретаря судового засідання Бачок О.В. представника відповідача - Кравець І.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яка полягає у не проведенні перерахунку і невиплаті ОСОБА_1 , пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності в розмірі фактичних збитків згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з врахуванням ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із збільшенням її розміру на 1% заробітку обчисленого за період роботи в зоні відчуження, за кожен рік роботи понад стаж 10 років, з врахуванням проведених виплат;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перерахувати ОСОБА_1 , пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років на 16% заробітку.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС і віднесений до першої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом II групи довічно. Позивачу призначено пенсію по II групі інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та пенсія обраховується згідно заробітної плати, одержаної у зоні відчуження. В травні 2019 року звернувся до із заявою про перерахунок та виплату пенсії із збільшенням її розміру на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.01.2017. Страховий стаж позивача становить 36 років 6 місяців, а підняття відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має становити 16 %. Відповіддю від 06.06.2019 за №1477/К-8 у задоволенні заяви позивачу відмовлено у зв`язку з недоцільності такого перерахунку. З такою позицією відповідача позивач не погоджується внаслідок чого звернувся до суду з позовом.

Ухвалою від 13.11.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

29.11.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що ОСОБА_1 недоцільно проводити обчислення розміру пенсії за двоскладовою формулою відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та з врахуванням норм ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки в результаті перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 зменшується з 10447,76 грн. до 2067,28 грн. Щодо позовної вимоги перерахувати пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків із збільшенням на один процент заробітку за кожен рік роботи понаднормативного стажу зверх 20 років на 16 % заробітку відповідач зазначив, що у розрахунку пенсійної виплати ОСОБА_1 відсутня така складова, як коефіцієнт страхового стажу та відповідно надбавка за понаднормативний стаж. Крім того, згідно матеріалів пенсійної справи позивача страховий стаж становить 36 років 6 місяців 9 днів, а тому вимога щодо збільшення розміру пенсії на 16% є безпідставною та такою, що не ґрунтується на дійсних обставинах справи.

23.12.2019 ухвалою суд перейшов до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. Причини неявки до суду не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 31.05.1993 отримує пенсію, як особа з інвалідністю II групи внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, призначену відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) в розмірі фактичних збитків.

В травні 2019 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просив вказати наявний у ОСОБА_1 трудовий стаж та пільговий трудовий стаж за списком №1, станом на день подання заяви та перерахувати йому пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понаднормативного стажу з урахуванням раніше проведених виплат з моменту призначення пенсії.

Листом від 06.06.2019 за №1477/К-8 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило позивачу у перерахунку пенсії у зв`язку з тим, що розмір пенсії позивачу обчислений відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а за даними "умовного розрахунку" пенсії, який був здійснений органом ПФУ, розмір пенсії позивача підлягав зменшенню, відтак проводити такий перерахунок визнано за недоцільне.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Тобто, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом - “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” або спеціальним Законом - “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені спеціальним Законом - Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Згідно п. 2 ст. 56 вказаного Закону право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85% заробітку.

У зв`язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в п. 2 ст. 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Аналіз викладеного положення Закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1% мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в п. 2 ст. 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на позивача розповсюджуються пільги, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб, віднесених до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому позивач має право на збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений п. 2 ст. 56 Закону №796-ХІІ стаж роботи понад 20 років, що у його випадку складає понаднормовий стаж 16 років, але не вище 75 процентів заробітку.

За результатом розгляду справи суд дійшов висновку, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача порушені діями відповідача щодо безпідставного неврахування ним права ОСОБА_1 при призначенні йому пенсії на вищевказаних умовах.

Відповідно, суд вважає, що належним способом захисту прав та законних інтересів позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у не проведенні перерахунку і виплати ОСОБА_1 , пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1 процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років стажу, тобто за понаднормовий стаж 16 років, але не вище 75 процентів заробітку, та виплатити різницю між перерахованою пенсією та фактично проведеними виплатами.

Також, суд оцінює критично посилання відповідача на неможливість застосування до позивача ч. 2 ст. 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки у чинній редакції вона містить другу складову частину, якій позивач не відповідає.

Мова йде про умову, яка пов`язується з призначенням особі пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (так звана двоскладова формула).

Суд звертає увагу на те, що пенсія позивачу була призначена задовго до внесення до закону змін, які передбачили цю умову (тобто до 11.10.2017), відтак попередня редакція цієї статті передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії на підставі ч. 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Зазначені ж зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення цих змін.

Тому, оскільки пенсія позивачу не призначається вперше, а підлягає перерахунку, на нього не поширюється вказана умова.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 7 липня 2015 року (справа №21-727а15) та від 20 вересня 2016 року (справа №21-1255а16) та Верховним Судом від 06.02.2018 року (справа № 560/675/17, провадження №К/9901/684/17).

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.5 ст.242 КАС України).

Крім того, суд звертає увагу на неприпустимість прийняття органом влади таких рішень, які обумовлені категоріями доцільності/недоцільності прийняття рішення на користь громадян, як це має місце у даній справі.

Зі змісту відмови, наданої позивачу, вбачається, що відповідач посилається на "умовний розрахунок" пенсії, з якого робить висновок про недоцільність перерахунку, про який просить позивач, оскільки розмір пенсії начебто підлягатиме зменшенню.

У матеріалах справи, у матеріалах відзиву та копії пенсійної справи, наданої до суду, зазначений "умовний розрахунок", на який посилається відповідач у відмові, відсутній.

Зважаючи на це, суд не бере до уваги доводи відповідача в цій частині, як і не вважає правомірним посилання його на цей розрахунок.

Суд вважає необхідним зазначити, що у разі подання особою, яка має на це право, заяви з клопотанням або вимогою про вчинення на її користь перерахунку або інших дій, які суб`єкт владних повноважень повинен розглянути/вирішити/вчинити (по суті), орган влади не має права відмовляти, керуючись при цьому мотивами доцільності або недоцільності. У разі, якщо суб`єкт владних повноважень вважає вимоги особи такими, що задоволенню не підлягають, він повинен навести чіткі, визначені законодавством підстави для відмови у прийнятті рішення, а не посилатись на будь - які оціночні судження або гіпотетичні розрахунки, які законом прямо не передбачені.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності в розмірі фактичних збитків згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з врахуванням ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із збільшенням її розміру на 1% заробітку обчисленого за період роботи в зоні відчуження, за кожен рік роботи понад стаж 10 років, з врахуванням проведених виплат, суд зазначає, що остання задоволенню не підлягає, з підстав наведених нижче.

Судом з матеріалів пенсійної справи встановлено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 36 років 6 місяців 8 днів, в тому числі період з 01.07.1986 по 31.07.1986 (робота по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - Список 1) враховано в пільговому обчисленні місяць за три, на підставі довідки від 12.02.1991 № 1727, виданої управлінням будівництва Чорнобильської АЕС.

Отже, враховуючи те, що у позивача наявний стаж роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - список 1 лише три місяці, то суд приходить до висновку, що у пенсійного органу були відсутні підстави для перерахунку пенсії позивачу відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в частині збільшення її розміру на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 10 років, але не вище 85% заробітку, як громадянину, який відпрацював за списком № 1, внаслідок чого позовні вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" судові витрати з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 6-9, ст. ст. 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у не проведенні перерахунку і виплати ОСОБА_1 , пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1 процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років стажу, тобто за понаднормовий стаж 16 років, але не вище 75 процентів заробітку, та виплатити різницю між перерахованою пенсією та фактично проведеними виплатами.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати в порядку ст. 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 17 січня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький