Ухвала суду № 86966877, 15.01.2020, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/11884/19

Провадження № 2-з/947/148/20

УХВАЛА

15.01.2020 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Калініченко Л.В.

при секретарі Кириковій О.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Одесі в порядку загального позовного провадження клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судово-оціночної експертизи по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», про визнання недійсними електронні торги, скасування протоколу та акту, визнання свідоцтва недійсним, скасування рішення державного реєстратора, визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси перебуває цивільна справа №520/11884/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», про визнання недійсними електронні торги, скасування протоколу та акту, визнання свідоцтва недійсним, скасування рішення державного реєстратора, визнання права власності, яку позивач під час розгляду справи уточнював та згідно з останньою редакцією від 13.09.2019 року, просить суд:

- визнати недійсними електронні торги з реалізації домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з двох житлових будинків - літ. «А» та літ. «Б» та споруд загальною площею 493,9 кв.м., проведені 06.03.2019 року Державним підприємством «СЕТАМ» Міністерства юстиції України в процесі здійснення Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавчого провадження №55890560, з примусового виконання рішення Малиновського районного суду міста Одеси по справі №521/11667/13- ц, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №038/14/МК/2007-840 від 16.07.2007 року в загальній сумі 1425162,03 доларів США та 5886841,47 гривень;

- скасувати протокол № 391301 (реєстраційний номер лота НОМЕР_1 ) від 06.03.2019 року з проведення електронних торгів з реалізації предмету іпотеку у вигляді домоволодіння, яке складається з двох житлових будинків літ. «А» та літ. «Б» та споруд загальною площею 493,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , переможцем яких став ОСОБА_2 ;

- скасувати акт № 55890560/7 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 11.04.2019 року, складений головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Романом Григоровичем та затверджений заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Р.В. Клименко;

- визнати недійсним свідоцтво серія та номер: 56, видане 17.04.2019 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Косюк Оленою Петрівною на підставі Акта № 55890560/7 про реалізацію предмета іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , належить на праві власності майно, що складається з: домоволодіння, що складається з двох житлових будинків - літера «А», літера «Б» та споруд загальною площею 493,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Косюк Олени Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46508121 від 17.04.2019 року, на підставі якого за ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстровано право власності на домоволодіння загальною площею 493,9 кв.м., що складається з житлового будинку літера «А» та житлового будинку літера «Б» за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1812629251101, номер запису про право власності: 31214685;

- визнати право власності на домоволодіння загальною площею 493,9 кв.м., що складається з житлового будинку літера «А» та житлового будинку літера «Б» за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 .

20 листопада 2019 року до суду надійшло клопотання позивача про призначення судово-оціночної експертизи, в якому позивач просить суд призначити по спарві судову-оціночну експертизу, проведення якої доручити експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, на вирішення яких поставити наступні питання:

- Якою була ринкова вартість домоволодіння загальною площею 493,9 кв.м., що складається з житлового будинку літера «А» та житлового будинку літера «Б», розташованого на земельній ділянці загальною площею 497 кв.м. по АДРЕСА_1 станом на 08 жовтня 2018 року?

- Якою була ринкова вартість домоволодіння загальною площею 493,9 кв.м., що складається з житлового будинку літера «А» та житлового будинку літера «Б», розташованого по АДРЕСА_1 , без врахування земельної ділянки площею 497 кв.м., на якій воно розташовано, станом на 08 жовтня 2018 року?

- Якою була ринкова вартість земельної ділянки площею 497 кв.м. по АДРЕСА_1 , без врахування домоволодіння загальною площею 493,9 кв.м., що складається з житлового будинку літера «А» та житлового будинку літера «Б», розташованого на земельній ділянці, станом на 08 жовтня 2018 року?

В обґрунтування клопотання позивач посилається на те, що є необхідним встановлення вартості спірного нерухомого майна, оскільки в обґрунтування позовних вимог щодо порушення порядку проведених спірних електронних торгів, він посилається на невірно визначену виконавцем початкову ціну об`єкту нерухомого майна.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак надав до суду заяву про розгляд клопотання про призначення судово-оціночної експертизи за його відсутності.

Відповідач - ОСОБА_2 в судовому засіданні 15.01.2020 року заперечував проти задоволення клопотання про призначення судово-оціночної експертизи, з посиланням на його необґрунтованість та безпідставність, а також вважав, що заявлення клопотання про призначення експертизи направлено на затягування розгляду справи.

Інші учасники процесу у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином.

Заслухавши пояснення відповідача по справі, дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд доходить до наступного висновку.

Так, у відповідності до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Статтею 105 ЦПК України визначені випадки обов`язкового призначення експертизи судом.

Зокрема, призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами.

Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити:

1) характер і ступінь ушкодження здоров`я;

2) психічний стан особи;

3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Суд зазначає, що підстави, які підлягають встановленню за клопотанням позивача не стосуються випадків обов`язкового призначення експертизи передбачених в ч.1 ст.105 ЦПК України.

З урахуванням відсутності згоди усіх сторін щодо призначення експертизи, суд не вбачає підстав для призначення судово-оціночної експертизи у відповідності до ст. 105 ЦПК України.

Одночасно, судом враховується, що відповідно до вимог ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Частиною 2 статті 83 ЦПК України, також передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Суд зазначає, що позивачем подано позов до суду 29.05.2019 року, в якому зроблено посилання в обґрунтування позову щодо незгоди з оцінкою спірного нерухомого майна, однак для підтвердження вказаних обставин позивачем подано відповідне клопотання про призначення експертизи лише 20.11.2019 року, після чого позивач нез`являвся до судового засідання для його підтримання та лише 13.01.2020 року надав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

На підставі викладеного суд вважає обґрунтованими посилання відповідача, що дії позивача та подане клопотання про призначення експертизи спрямовано на затягування розгляду справи.

Пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.

Окрім цього, у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів.

Під час розгляду зазначеного клопотання, суд враховує, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Крім того, стаття 106 ЦПК України передбачає можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи поза межами судового розгляду.

При цьому ч. 6 вказаної статті встановлено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

У разі наявності волевиявлення сторони позивача щодо призначення у справі експертизи, він не був позбавлений можливості реалізувати своє право в порядку ст. 106 ЦПК України.

Позивачем до клопотання також не надано доказів і не зазначено підстав, які перешкоджали позивачеві особисто звернутись до судового експерта для проведення відповідної експертизи, та надати відповідні докази у строки передбачені ст. 83, 177 ЦПК України, що свідчить про неналежне виконання позивачем покладених на нього процесуальних обов`язків.

З урахуванням вищевикладеного, з одночасним врахуванням тієї обставини, що справа перебуває в провадженні суду з червня 2019 року, тобто більше законом визначеного строку для розгляду справи, незгоди відповідача з проведенням експертизи, а також діями позивача, що свідчать про затягування розгляду справи, суд доходить до висновку, що у даному випадку призначення експертизи судом не є обов`язковим та у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 103, 104, 106, 107, 252, 253 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судово-оціночної експертизи по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», про визнання недійсними електронні торги, скасування протоколу та акту, визнання свідоцтва недійсним, скасування рішення державного реєстратора, визнання права власності – залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали суду складено – 16 січня 2020 року.

Головуючий Калініченко Л. В.