Постанова № 8689100, 16.03.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" березня 2010 р. Справа № 7/471-О

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірнього підприємства "Голопристанські лінії" спільного українсько-шведського підприємства "Ямак", м. Гола Пристань Херсонської області

до державної податкової інспекції у Голопристанському районі, м. Гола Пристань Херсонської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000352301/0 від 07.08.2003р.

за участю представників сторін:

від позивача - Круглова О.А., в.о.директора, протокол №6 від 13.07.2005р.

від відповідача - не прибув

Позивач ( Дочірнє підприємство "Голопристанські лінії" спільного українсько-шведського підприємства "Ямак", м. Гола Пристань Херсонської області, код 30507575) звернувся з позовом, в якому просить суд визнати недійсним та скасувати як таке, що не відповідає чинному законодавству прийняте відповідачем (Державна податкова інспекція у Голопристанському районі, м.Гола Пристань, код ЄДРПОУ 22731081) податкове повідомлення-рішення №0000352301/0 від 07.08.2003р., згідно якого підприємству донараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 442377грн. по податку на додану вартість за порушення підприємством пунктів 1, 5, 7 Указу Президента України від 28.06.1999р. №746/99 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", а також п.14 Указу Президента України від 07.08.1998р. №857/98 "Про деякі зміни в оподаткуванні", п.7б Положення про реєстр податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПА України 01.03.2000р. №208/4429, яке було прийнято за наслідками перевірки, оформленої актом №20/23/26-Д від 29.07.2003р.

Обгрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що порушення, відображені у акті перевірки, на підставі якого прийняте спірне рішення, вже були відображені у акті документальної перевірки №117/26/205 від 29.12.2002р., по якому прийняте податкове повідомлення-рішення №0000012301/0 від 09.01.2003р., яке в установленому законом порядку визнано недійсним на підставі постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 12.09.2008р. у справі №2а-126-08.

В порушення вимог ст.15 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" №317/98 від 23.07.1996р. позапланова документальна перевірка проводилась не за місцем знаходження суб'єкта підприємницької діяльності, крім того, представниками податкової міліції було вилучено бухгалтерську документацію підприємства за період з 2001-2002р.р. без надання копій, чим дезорганізовано статутну діяльність підприємства. Як на відсутність підстави для проведення додаткової документальної перевірки позивач посилається на те, що на період складення акту перевірки кримінальна справа, на підставі якої ця перевірка проводилась, була закрита.

Підприємство має видані податковим органом свідоцтва про право сплати у 2000-2002р.р. єдиного податку за ставкою 10%, у встановленому законом порядку подавало податковому органу розрахунки єдиного податку та проводило його оплату до бюджетів усіх рівнів.

Маючи свідоцтво і будучи платником єдиного податку за ставкою 10 відсотків, позивач звільнений від сплати податку на додану вартість, втратив право на нарахування ПДВ протягом періоду, що підлягав перевірці, а також право на податковий кредит, і, відповідно, одержання бюджетного відшкодування (ст.14 Указу Президента України №8557/98 "Про деякі зміни в оподаткуванні", Закон України №2899-ІІІ від 20.12.2001р. "Про внесення змін у деякі закони України".

Зважаючи на викладене, проведені позивачем господарські операції з реалізації послуг за 2000-2002р.р. не є об'єктом оподаткування ПДВ у розумінні положень Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР із змінами і доповненнями.

Позивач також наголошує на тому, що додаткова перевірка проводилась згідно постанови слідчого, прийнятої на підставі незаконно порушеної кримінальної справи, яка в подальшому була закрита обласною прокуратурою Херсонської області за відсутністю складу злочину.

Звертає увагу суда на відсутність у відповідача законних підстав для проведення повторної перевірки.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач позов не визнає, у наданих запереченнях зазначає, що підставою для проведення додаткової позапланової перевірки була постанова слідчого СГ ПМ ДПІ у Скадовському районі від 11.03.2003р. по кримінальній справі №330101-03.

Перевірку проведено з відома директора Ясинської Н.М. та головного бухгалтера Шеремети Т.М.

Не погоджуючись з підставами позову, посилається на те, що складений за наслідками додаткової позапланової перевірки акт №20/23/26-Д від 29.07.2003р. стосується інших податкових періодів, оскільки акт №117/26-205 від 29.12.2003р. стосувався періоду - 11 місяців 2002р., а акт додаткової перевірки періоду з 01.02.2000р. по 01.12.2002р.

Порушена 04.01.2003р. кримінальна справа №330101-03 була закрита 06.05.2003р., а додаткова перевірка на підставі постанови слідчого проведена в період з 24.003.2003р. по 12.04.2004р.

Відповідно до ст.7 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №746/99 від 28.06.1999р. дія цього Указу не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків. Відповідно до підпункту 3.3 розділу ІІІ статуту підприємства від 24.01.2000р. засновником позивача є спільне українсько-шведське підприємство у формі ТОВ "Ямак", частина вкладу якого складає 100%, отже, позивач з початку своєї діяльності не мав права знаходитись на спрощеній системі оподаткування і має зареєструватись як платник податку.

Відповідно до ст.15 Указу Президента України від 07.08.1998р. "Про деякі зміни в оподаткуванні" №857/98 у разі здійснення такою особою після закінчення граничного строку, встановленого для реєстрації її як платника ПДВ, оподатковуваних з продажу товарів (робіт, послуг) операцій без нарахування ПДВ, орган податкової служби стягує з юридичної особи штраф у розмірі ПДВ, нарахованого на загальну суму такого продажу, але не менше як 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без права включення до податкового кредиту ПДВ, сплаченого у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких включається до складу валових витрат такого платника податку або підлягає амортизації, а в разі здійснення продажу таких товарів (робіт, послуг) з оплатою готівкою або кредитними дебетовими картками - додатково фінансові санкції, передбачені законодавством за порушення правил здійснення та обліку результатів такого готівкового обліку.

Враховуючи викладене, за наслідками проведеної додаткової перевірки до позивача було застосовано фінансові санкції у сумі 442377грн.

На день, призначений для розгляду справи, відповідач звернувся з клопотанням, в якому просить розглянути справу без участі його уповноваженого представника.

Позивач не заперечує щодо розгляду справи без участі представника відповідача.

Зважаючи на те, що відповідачем викладено його правову позицію щодо предмета позову у наданому відзиві, суд задовольняє клопотання відповідача і проводить розгляд справи без участі його представника.

Враховуючи, що провадження у справі було порушено 03.11.2003р. за правилами господарського судочинства, а з 01.09.2005р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства, суд, керуючись пунктами 5 та 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства проводить розгляд справи відповідно до вимог цього Кодексу.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Позивач у справі є суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою з 24.01.2000р., що підтверджується виданим Голопристанською райдержадміністрацією свідоцтвом про державну реєстрацію за реєстр. №04060051100010415 та згідно з Указом №746/99 перебував на спрощеній системі оподаткування з 2001р., що підтверджується виданим ДПІ у Голопристанському районі свідоцтвом №15 від 25.12.2000р. за ставкою єдиного податку 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, послуг).

Виданим податковим органом 25.12.2001р. свідоцтвом №27 було підтверджено право сплати суб'єктом малого підприємництва - ПД "Голопристанські лінії" єдиного податку за ставкою єдиного податку 10 відсотків та застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у 2002р.

20 січня 2002р. позивач надав податковій інспекції розрахунок обсягів виручки підприємства від реалізації робіт та послуг за IV квартал 2001р., відповідно до якого загальний обсяг виручки за 2001р. склав 1083,9 тис.грн., що перевищило встановлений ст.1 Указу №746/99 граничний розмір обсягу реалізації у 1 млн.грн.

У грудні 2002р. ДПІ провела позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за 11 місяців 2002р., за результатами якої був складений акт №117/26-205 від 29.12.2002р.

В процесі проведеної перевірки було встановлено, що підприємство, перевищивши у 2001р. граничний обсяг реалізації продукції, повинно було перейти із спрощеної на загальну систему оподаткування із наступного звітного періоду, тобто з І кварталу 2002р. У зв'язку з тим, що підприємство продовжувало сплачувати єдиний податок, йому було донараховано податкові зобов'язання по ПДВ у сумі 86,7 тис.грн., що розраховані, виходячи із загальної системи оподаткування та застосовані штрафні санкції у сумі 22,076тис.грн., про що прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012301/0 від 09.01.2003р.

В подальшому на підставі постанови слідчого слідчої групи МВПМ ДПІ у Скадовському районі ДПІ проведено додаткову позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з врахуванням вимог п.15 Указу Президента України від 23.07.1998р. №817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" з питань дотримання підприємством вимог податкового та валютного законодавства за період діяльності з 01.02.2000р. по 01.12.2002р.

В процесі проведеної перевірки органом податкової служби було встановлено, що свідоцтва на право сплати єдиного податку на 2000-2001-2002р.р. видані позивачу податковою службою безпідставно та всупереч положенням ст.7 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", оскільки його засновником є ТОВ, який не належить та не є суб'єктом малого підприємництва, крім того, обсяги реалізації за 2001р. перевищили 1 млн.грн. та склали 1073878,14грн.

Таким чином, позивач на підставі п.5 цього Указу мав перейти на загальну систему оподаткування.

Врахувавши обсяги реалізації позивача за 2000-2002р. відповідач на підставі ст.15 Указу Президента України від 07.08.1998р. №857/98 "Про деякі зміни в оподаткуванні" донарахував позивачу податкове зобов'язання по ПДВ у вигляді 442377грн. штрафної санкції, про що було прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.08.2003р. №0000352301/0, оспорення якого є предметом даного позову.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд визнав позов обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, врахувавши наступне.

Відповідно до ст.1 Указу №746/99 спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн.грн.

Відповідно до ст.3 Указу №746/99 суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну із наступних ставок єдиного податку: 6% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати ПДВ відповідно до Закону України "Про ПДВ"; 10% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Позивач сплачував єдиний податок за ставкою 10% від суми виручки від реалізації продукції, до складу якого вже був включений ПДВ, отже, на період дії свідоцтв позивач не був платником ПДВ та не проводив його облік у розумінні положень Закону України "Про ПДВ" (далі Закон №168/97-ВР).

Відповідно до ч.2 п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, що не перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку або передбачає його сплату в іншому, ніж визначено цим Законом порядку, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся перехід.

Відповідно до ст.5 Указу №746/99 у разі порушення вимог, встановлених ст.1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи із наступного звітного періоду (кварталу).

Законом України "Про держану податкову службу в Україні" до обов'язків податкових органів віднесено контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Відповідачу з січня 2002р. було відомо про перевищення позивачем у 2001р. граничного обсягу реалізації продукції, натоміть органом податкової служби не було порушено питання щодо виключення підприємства із реєстру платників єдиного податку або припинення дії свідоцтва про право сплати єдиного податку.

Жодним нормативним актом, що регулює сплату єдиного податку та ПДВ, не передбачено автоматичного анулювання свідоцтва про право сплати єдиного податку з моменту перевищення платником такого податку граничної суми виручки від реалізації продукції за рік, застосування за дане порушення штрафних санкцій та нарахування ПДВ за загальною системою оподаткування.

Відповідачем не спростований і не заперечується факт належного виконання позивачем податкових зобов'язань щодо сплати з 01.02.2000р. по 01.12.2002р. у встановленому законом порядку єдиного податку та подачі у встановлений строк розрахунків зазначеного податку.

Оскільки підстави для донарахування ПДВ відсутні, то застосування штрафних санкцій, визначених у оспорюваному повідомленні є безпідставними.

Враховуючи викладене, доводи відповідача є безпідставними, а прийняте за наслідками додаткової позапланової документальної перевірки податкове повідомлення-рішення №0000352301/0 від 07.08.2003р. не відповідає вимогам чинного податкового законодавства, в зв'язку з чим суд визнає його недійсним.

Задовольняючи позов, суд врахував, що на підставі постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 12.09.2008р. по справі №2а-126-08 визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 09.01.2003р. №0000012301/0, прийняте за наслідками позапланової документальної перевірки позивача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства за 11 місяців 2002р., оформленої актом перевірки №117/26-205 від 29.12.2002р. Зазначене судове рішення набрало законної сили і встановлені в ньому юридичні факти є преюдиціальними для справи №7/471-О (ст.72 КАС України).

Згідно рішення ДПІ у Голопристанському районі від 20.10.2008р. №14/10/2045/10 податкове повідомлення-рішення №0000012301/0 від 09.01.2003р. скасовано.

Кримінальна справа №330101-03, по якій слідчим СГ ПМ ДПІ у Скадовському районі було прийнято постанову про призначення додаткової позапланової документальної перевірки від 11.03.2003р., закрита за відсутності в діях посадових осіб ДП "Голопристанські лінії" складу злочину згідно постанови прокуратури Херсонської області про закриття кримінальної справи від 06.05.2003р.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про дату складення її повного тексту.

Керуючись ст.ст.94, 98, п.4 ст.157, 158, 160-163, 167, п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд

постановив:

1. Позов задовольнити.

Визнати недійсним в зв'язку з невідповідністю вимогам чинного законодавства прийняте Державною податковою інспекцією у Голопристанському районі податкове повідомлення-рішення №0000352301/0 від 07.08.2003р., яким ДП "Голопристанські лінії" спільного українсько-шведського підприємства "Ямак" у формі ТОВ, код 30507575, визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 4422377грн. штрафної санкції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не дуло подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н.О. Задорожна

повний текст постанови

складено 31.03.2010 р.