Рішення № 8688896, 29.03.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" березня 2010 р. Справа № 14/34

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Рівненської філії ВАТ "Укртелеком"

до відповідача Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області

про стягнення заборгованості за телекомунікаційні послуги, пені, збитків від інфляції та трьох процентів річних в сумі 45 622 грн. 29 коп.

Суддя Марач В.В.

Представники:

від позивача: представник по довіреності Троцюк О. С.

від відповідача: представник по довіреності Гнатишин К. В.

У судовому засіданні оголошувалася перерва з 10:00 год. до 15:00 год. 29 березня 2010 року

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Рівненської філії ВАТ "Укртелеком" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області. Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 40 812, 92 грн. заборгованості за надані, по договорах № 8-3-12-02/323 від 01.11.2006 року, № 8-3-12-02/337 від 05.12.2006 року, № 2019289 від 22.12.2006 року та № 2019027 від 11.01.2007 року, телекомунікаційні послуги, 1 243, 16 грн. пені, 2 818, 68 грн. збитків від інфляції та 747, 53 трьох процентів річних, а всього 45 622, 29 грн.

До винесення рішення зі спору від позивача надійшла заява № 533 від 29.03.2010 року про уточнення позовних вимог, у якій зазначено, що відповідачем частково сплачено заборгованість за телекомунікаційні послуги, а тому позивач просить стягнути 33 630, 94 грн. заборгованості за послуги, 1 243, 16 грн. пені, 2 818, 68 грн. збитків від інфляції та три проценти річних в сумі 747, 53 грн., а всього 38 440, 31 грн.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що Головне управління Державного казначейства України у Рівненській області позов визнає частково та в межах своєї компетенції повідомляє про наступне.

ГУДКУ є самостійною юридичною особою публічного права, органом державної влади, який діє відповідно до частини другої статті 19 Конституції, а саме лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідач зазначає, що утримується за рахунок коштів Державного бюджету України в межах коштів, передбачених на утримання Державного казначейства України.

Заборгованість за зазначеними в позові договорами (№ 8-3-12-02/323 від 01.11.2006 року, № 8-3-12-02/337 від 05.12.2006 року, № 2019289 від 22.12.2006 року та № 2019027 від 11.01.2007 року) в ГУДКУ виникла у зв'язку з неналежним фінансуванням його діяльності зі сторони держави.

ГУДКУ здійснює видатки в межах доведених планів асигнувань та проводить розрахунки за вищезазначеними договорами по мірі надходження коштів на ці цілі.

Також відповідач зазначає, що до подачі позову до суду, відповідачем 03 березня 2010 року згідно платіжного доручення № 117 від 02.03.2010 року було перераховано на рахунок позивача 5 667, 40 грн. за послуги зв'язку VРN згідно договору № 8-3-12-02/337 від 05.12.2006 року, за платіжним дорученням № 118 від 02.03.2010 року - 962, 58 грн. за телекомунікаційні послуги згідно договору № 2019027 від 11.01.2007 року та 552, 00 грн. за послуги зв'язку згідно договору № 8-3-12-02/323 від 01.11.2006 року за платіжним дорученням № 119 від 02.03.2010 року.

Одним із основних принципів у бюджетному законодавстві, є принцип цільового використання бюджетних коштів (пункт 8 частини 1 ст. 7 БК України), згідно якого бюджетні котити використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями. Тобто бюджетні кошти використовуються їх розпорядниками та одержувачами для чітко визначеної мети, на яку спрямовуються бюджетні витрати. Підсилюється цей принцип і певними нормами чинного законодавства України, зокрема встановленням кримінальної відповідальності за нецільове використання бюджетних коштів (частина 1 статті 210 КК України) та відповідальності за бюджетні правопорушення (стаття 121 БК України).

Згідно пункту 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ затвердженого постановою КМУ від 09.07.2008 року № 609 безспірне списання коштів здійснюється органами Державного казначейства виключно з рахунка, відкритого в органі Державного казначейства та зазначеною у платіжній вимозі за кодами економічної класифікації видатків бюджету, які визначаються виходячи з економічної сутності заборгованості.

Вищезгаданий Порядок діє на виконання частини 2 статті 9 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі коли у виконавчому документі та/або платіжній вимозі, та/або ухвалі суду (постанові слідчого, державного виконавця) код економічної класифікації видатків бюджету не зазначено, орган Державного казначейства надсилає запит до боржника щодо визначення коду, за яким здійснюватиметься безспірне списання та/або на який накладатиметься арешт (пункт 20 Порядку).

У зв'язку з вищевикладеним та для правильного стягнення коштів з рахунків згідно Порядку відповідач надає наступні банківські реквізити: р/р № 35212001000049 в ГУДКУ у Рівненській області, ЗКПО 22585490 та р/р 35211001000385 УДК у Рівненському районі ЗКПО 22586549, КЕКВ 1134, 1135, МФО 833017.

Відповідач вважає, що, неналежне виконання договірних зобов'язань з його сторони виникло у зв'язку з об'єктивною обставиною - неналежним фінансуванням, яке продовжується і до нині. Вважає, що ГУДКУ не завдало шкоди позивачу, але при цьому, розмір штрафних санкцій, нарахованих позивачем (1 243, 16 грн.) є значним. Зважаючи на вищевикладене відповідач просить припинити провадження в частині стягнення заборгованості за послуги в сумі 7 181, 98 гри., зменшити розмір пені, відмовити в стягненні 2 818, 68 грн. збитків від інфляції та трьох процентів річних - 747,53 грн., а також відстрочити виконання рішення суду до червня місяця 2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням заяви про їх уточнення.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення, викладені у відзиві на позов, а також зазначив, що станом на 29 березня 2010 року відповідачем частково погашено заборгованість на суму 5 916, 96 грн. та надав суду докази такого погашення, а саме копії платіжних доручень № 192, № 193 та № 191 від 25 березня 2010 року.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

За чинними договорами, укладеними між позивачем та відповідачем у відповідності із статтею 901 Цивільного кодексу України та статтею 63 Закону України "Про телекомунікації", позивачем відповідачу надаються оплатні телекомунікаційні послуги бізнес-мережі та електрозв'язку.

Відповідно до законів та умов договорів позивач (оператор) зобов'язаний надавати послуги, а відповідач зобов'язаний оплачувати отримані послуги на умовах договору.

В порушення зобов'язань Відповідач з 01.01.2009 року телекомунікаційні послуги оплачує несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого заборгував позивачеві за договорами № 8-3-12-02/323 від 01.11.2006 року, № 8-3-12-02/337 від 05.12.2006 року, № 2019289 від 22.12.2006 року та № 2019027 від 11.01.2007 року 40 812 гри. 92 коп.

Згідно статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору і в силу статті 229 Господарського кодексу України не звільняються від відповідальності через неможливість виконання та зобов'язані відшкодувати збитки, а також сплатити штрафні санкції, відповідно до вимог, встановлених Господарським кодексом України та іншими законами.

Статтею 63 Закону України "Про телекомунікації" передбачено надання телекомунікаційних послуг за платню. Частиною 1 статті 36 Закону України "Про телекомунікації" встановлена відповідальність споживачів телекомунікаційних послуг за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону. Частиною 2 статті 36 Закону визначено, що у разі затримки плати за надані оператором телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до договорів, пунктів 32, 40, 41 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 року № 720, споживач зобов'язаний своєчасно, не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої оплати, якщо інше не передбачено договором, вносити плату за надані послуги. У разі несвоєчасної оплати наданих оператором послуг, споживачі сплачують пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Таким чином обов'язок відповідача щомісячно, до встановлених нормативними актами або договором термінів, сплачувати вартість отриманих телекомунікаційних послуг передбачено законами, підзаконним нормативним актом та договорами,

Відповідно до статей 220, 224 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням та повинен відшкодувати їх суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановленій договором або законом.

За договором № 8-3-12-02/323 про надання послуг бізнес-мережі від 01 листопада 2006 року, укладеному між сторонами, позивач (оператор) надає, а відповідач отримує послуги, вартість яких зобов'язаний сплачувати відповідно до діючих тарифів у терміни, визначені цим договором (пункт 1, підпункт 2.2.3. Договору).

Узгоджений порядок розрахунків за договором передбачає, що не пізніше 10 (десятого) числа місяця, що настає за розрахунковим, оператор виставляє бізнес-абоненту рахунок для оплати вартості наданих послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, у межах якого надавались послуги. Бізнес-абонент повинен оплатити рахунок за послуги протягом десяти робочих днів з моменту отримання (але не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим) шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора (пункти 3.1., 3.3. Договору).

В порушення підпункту 2.2.З., пунктів 3.1. - 3.3. Договору Відповідач з січня 2009 року розрахунки за виставленими позивачем рахунками проводив не своєчасно і не повному обсязі, внаслідок чого заборгованість станом на 01.10.2009 року за послуги склала 13 375 грн. 00 коп., що підтверджується відомістю стану розрахунків Головного управління Державного казначейства за договором № 8-3-12-02/323 від 01.11.2006 року по особовому рахунку № 170214.

Позивачем 08.10.2009 року відповідачу за вих. № 06-08/1372 була направлена претензія на суму 13 375 грн. 00 коп., яка залишена останнім без розгляду.

Внаслідок порушення зобов'язань з оплати вартості послуг у період з 01.01.2009 року по 31.01.2010 року відповідач заборгував позивачеві 29 278 грн. 44 коп.

Таким чином правомірними є вимоги позивача щодо стягнення відповідно до статей 220, 224, 229 Господарського кодексу України, статті 625 Цивільного кодексу України, статті 36 Закону України "Про телекомунікації" 900 грн. 37 коп. пені за прострочення виконання щомісячних зобов'язань з оплати, 2 209 грн. 15 коп. інфляційних, 516 грн. 81 коп. річних.

За договором № 8-3-12-02/337 про надання послуг бізнес-мережі від 05 грудня 2006 року відповідач отримує від позивача телекомунікаційні послуги, вартість яких зобов'язаний сплачувати відповідно до діючих тарифів у терміни, визначені договором (пункт 1, підпункт 2.2.3. Договору).

Порядок розрахунків за договором передбачає, що не пізніше 10 (десятого) числа місяця, що настає за розрахунковим, оператор виставляє бізнес-абоненту рахунок для оплати вартості наданих послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, у межах якого надавались послуги. Бізнес-абонент повинен оплатити рахунок за послуги протягом десяти робочих днів з моменту отримання (але не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим) шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок Оператора (пункти 3.1., 3.4 Договору),

В порушення зобов'язань, визначених пунктами 2.2.3., 3.1., 3.4. Договору, відповідач з січня 2009 року розрахунки за виставленими позивачем рахунками проводив не своєчасно і не в повному обсязі.

Позивачем 07.08.2009 року за вих. № 06-08/1110 відповідачу була направлена претензія на суму 1 310 грн. 50 коп., яка в серпні 2009 року задоволена частково на суму 184 грн. 11 коп., шляхом перерахування зазначеної суми на рахунок позивача, що підтверджується відомістю стану розрахунків Головного управління Державного казначейства за договором № 8-3-12-02/337 від 05.12.2006 року по особовому рахунку № 171019.

Внаслідок порушення зобов'язань з оплати у період з 01.01.2009 року по 31.01.2010 року відповідач заборгував позивачу за надані телекомунікації послуги 3 883 грн. 73 коп.

Суд також вважає правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідача на підставі статей 220, 224, 229 Господарського кодексу України, статті 625 Цивільного кодексу України, статті 36 Закону України "Про телекомунікації" 131 грн. 44 коп. пені за прострочення виконання зобов'язання з оплати, 214 грн. 15 коп. інфляційних та 58 грн. 56 коп. 3% річних.

За договором про надання послуг електрозв'язку № 2019289 від 22 грудня 2006 року позивач надає послуги електрозв'язку Управлінню Державного казначейства у Рівненському районі Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області, перераховані в додатку 1, і безплатні послуги, перераховані в додатку 2.

Оплату за послуги, відповідно до підпунктів 3.2.8., 3.2.16. пункту 3.2. Договору, споживач зобов'язаний вносити своєчасно, за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством, за спільно погодженою кредитною системою оплати (п. 4.1., 4.2. Договору) за кожний попередній місяць протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим (пункт 4.5. Договору).

В порушення підпунктів 3.2.8., 3.2.16. пункту 3.2. Договору відповідач з січня 2009 року розрахунки за виставленими позивачем рахунками проводив не своєчасно і не в повному обсязі, що підтверджується карткою підприємства за період з 01.01.2009 року стану розрахунків Управління Державного казначейства у Рівненському районі Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області за договором № 2019289 від 22.12.2006 року по особовому рахунку № 2019289.

Внаслідок порушення зобов'язань з оплати вартості послуг електрозв'язку за період з 01.01.2009 року по 20.02.2010 року відповідач заборгував позивачеві 1 567 грн. 68 коп.

У відповідності до статей 220, 224, 229 Господарського кодексу України, статті 625 Цивільного кодексу України, статті 36 Закону України "Про телекомунікації" відповідачу нараховані 42 грн. 45 коп. пені за прострочення виконання зобов'язання з оплати, 77 грн. 71 коп. інфляційних, 86 грн. 08 коп. 3% річних.

Управління Державного казначейства у Рівненському районі Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області згідно довідки № 001430 з ЄДРПОУ від 15.11.2006 року є філією, без права юридичної особи, головного підприємства - Головного Управління Державного казначейства України у Рівненській області. Підрозділ діє на підставі Положення про Управлінню державного казначейства у Рівненському районі Головного управління державного казначейства України в Рівненській області, погодженому Головою Державного казначейства України від 25.10.2006 р. та затвердженому наказом № 35 від 20.10.2006 року начальника Головного управління державного казначейства України в Рівненській області.

Згідно пункту 1 Положення Управління є відокремленим структурним підрозділом Головного управління державного казначейства України в Рівненській області без статусу юридичної особи, який утворюється Головою Державного казначейства України за погодженням з Міністром фінансів України, утримується за рахунок коштів державного бюджету в межах коштів, передбачених на утримання Головного Управління (пункт 6 Положення).

Відповідно до статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

У статті 1 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що право на звернення до господарського суду надано підприємствам, установам, організаціям, іншим юридичним особам, які здійснюють підприємницьку діяльність, державним та іншим органам, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Юридичною особою згідно із статті 80 Цивільного кодексу України є Головне управління державного казначейства України в Рівненській області, відокремленим підрозділом якого, відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України, є Управління Державного казначейства у Рівненському районі, відтак правомірними є вимоги позивача про стягнення заборгованості за телекомунікаційні послуги, пені, збитків від інфляції та трьох процентів річних за договором про надання послуг електрозв'язку № 2019289 від 22 грудня 2006 року пред'явлені до Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області.

За договором про надання послуг електрозв'язку № 2019027 від 11 січня 2007 року позивач надає відповідачу послуги електрозв'язку.

Оплату за послуги, відповідно до підпунктів 3.2.8., 3.2.16. пункту 3.2. Договору, споживач зобов'язаний вносити своєчасно, за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством, за спільно погодженою кредитною системою оплати (пункти 4.1., 4.2. Договору), за кожний попередній місяць протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим (пункт 4.5. Договору).

В порушення підпунктів 3.2.8., 3.2.16. пункту 3.2. Договору відповідач з січня 2009 року розрахунки за виставленими позивачем рахунками проводив не своєчасно і не в повному обсязі, що підтверджується карткою підприємства за період з 01.01.2009 року стану розрахунків Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області за договором № 2019027 від 11.01.2007 року по особовому рахунку № 2019027.

Внаслідок порушення зобов'язань з оплати вартості послуг у період з 01.01.2009 року по 20.02.2010 року відповідач заборгував позивачеві 6 083 грн. 07 коп.

Відповідно до статей 220, 224, 229 Господарського кодексу України, статті 625 Цивільного України, статті 36 Закону України "Про телекомунікації" позивачем відповідачу нараховані 168 три. 90 коп. пені за прострочення виконання зобов'язання з оплати, 317 грн. 67 коп. інфляційних, 86 грн. 08 коп. річних.

Суд вважає вказані вимоги правомірними.

Враховуючи подані відповідачем у судовому засіданні докази часткової сплати боргу після подачі позивачем позовної заяви (платіжні доручення № 191, № 192, № 193 від 25 березня 2010 року) сума заборгованості відповідача перед позивачем зменшилася на 5 916, 96 грн., а відтак в даній частині позовних вимог відсутній предмет спору, тому провадження у справі в цій частині боргу, відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, підлягає припиненню.

Всього заборгованість Головного управління державного казначейства України у Рівненській області за договорами про надання телекомунікаційних послуг бізнес-мережі та електрозв'язку становить 27 713 грн. 98 коп.

Нарахована за порушення зобов'язань пеня становить 1 243 грн. 16 коп., збитки від інфляції 2 818 грн. 68 коп., три процента річних 747 грн. 53 коп.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У зв'язку з тим, що основний борг відповідачем частково сплачений, відповідач є державною установою, а також враховуючи важкий фінансовий стан Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області та заперечення на позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій, подані відповідачем, суд прийшов до висновку, що розмір пені необхідно зменшити на 70 відсотків. При цьому суд керувався наступним.

Неналежне виконання договірних зобов'язань зі сторони відповідача виникло у зв'язку з об'єктивною обставиною - неналежним фінансуванням. Стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій в повному розмірі значно ускладнить, і без того важкий фінансовий стан відповідача. Крім того, досі не прийнятий Закон України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", а тому, дана обставина значно ускладнить виконання рішення по даній справі у подальшому.

За таких обставин, суд вважає за доцільне зменшити розмір пені та стягнути пеню в розмірі 372, 95 грн.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Рівненської філії ВАТ "Укртелеком" щодо стягнення з відповідача на свою користь основної заборгованості за договорами про надання телекомунікаційних послуг бізнес-мережі та електрозв'язку в сумі 27 713 грн. 98 коп., а також стягнення пені в розмірі 372 грн. 95 коп., збитків від інфляції в сумі 2 818 грн. 68 коп. та трьох процентів річних - 747 грн. 53 коп. правомірні, грунтуються на договорі та законі, а відтак підлягають до задоволення. В частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 5 916, 96 грн. провадження у справі підлягає припиненню, а в решті позову слід відмовити в задоволенні.

Щодо заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду, то вона не підлягає до задоволення, так як відповідачем не доведені обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

На підставі частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Державне мито в частині стягнення основного боргу в сумі 7 181, 98 грн. залишається за позивачем, так як вказана частина заборгованості була сплачена відповідачем (згідно платіжних доручень № 117, № 118, № 119) ще 03.03.2010 року, тобто до подачі позовної заяви.

Керуючись п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. С. Петлюри, 13, р/р № 35212001000049 в ГУДКУ у Рівненській області, ЗКПО 22585490 та р/р 35211001000385 УДК у Рівненському районі ЗКПО 22586549, КЕКВ 1134, 1135, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22585490) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Рівненської філії ВАТ "Укртелеком" (33028, м. Рівне, вул. Міцкевича, 2, Рах. 26039401 в РОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 333227, код ЄДРПОУ 01187526) заборгованість за договорами про надання телекомунікаційних послуг бізнес-мережі та електрозв'язку в сумі 27 713 грн. 98 коп., пеню в розмірі 372 грн. 95 коп., збитки від інфляції в сумі 2 818 грн. 68 коп. та три проценти річних в сумі 747 грн. 53 коп., державне мито в сумі 388 грн. 13 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 5 916 грн. 96 грн.

4. В решті позову відмовити в задоволенні.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

підписано "31" березня 2010 р.