Рішення № 8688893, 29.03.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" березня 2010 р. Справа № 14/24

за позовом Приватне підприємство "Агрос"

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнепромекобуд"

про стягнення заборгованості в сумі 207 764 грн. 00 коп.

Суддя

Представники:

Від позивача : представник по довіреності Паламарчук С.С.

Від відповідача : не з"явився

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена

СУТЬ СПОРУ : Приватне підприємство "Агрос" звернулося в господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнепромекобуд" в якому просить стягнути з останнього 207 764 грн. 00 коп. заборгованості за поставлену цеглу керамічну М-100 на підставі усної домовленості та договору купівлі-продажу №11/08 від 01.11.2008 року.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, представник його в судове засідання повторно не з"явився. До господарського суду повернулася ухвала суду від 18.03.2010р. про призначення справи до розгляду на 29.03.2010р., які направлялася на адресу відповідача вказану в позовній заяві, а саме м.Рівне, вул.Струтинської, 21, з відміткою поштового відділення про те, що з вказаної адреси організація вибула. Однак з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД №365345 (а.с.46) слідує, що місцезнаходженням відповідача є саме вказана адреса.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України суд вважає за можливе вирішити спір без участі відповідача та відзиву з його боку за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

На підставі усної домовленості та згідно договору купівлі-продажу №11/08 від 01.11.2008р., укладеного між Приватним підприємством «АГРОС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнепромекобуд», Позивач здійснював поставки цегли керамічної М-100 по наступних видаткових накладних: № РН-0000044 від 21.05.2008р. на суму 21696,00 грн.; № РН-0000046 від 27.05.2008р. на суму 36000,00 грн.; № РН-0000051 від 31.05.2008р. на суму 18144,00 грн.; № РН-0000055 від 12.06.2008р. на суму 51984,00 грн.; № РН-0000059 від 20.06.2008р. на суму 36696,00 грн.; № РН-0000061 від 25.06.2008р. на суму 25200,00 грн.; № РН-0000062 від 26.06.2008р. на суму 36000,00 грн.; № РН-0000075 від 29.07.2008р. на суму 7200,00 грн.; № РН-000108 від 14.11.2008р. на суму 117500,00 грн.; № РН-000109 від 10.12.2008р. на суму 44400,00 грн. Загальна сума поставки становить: 394 820,00 (триста дев'яносто чотири тисячі вісімсот двадцять) гривень 00 коп. Даний товар було отримано представниками Відповідача - Немешем В.М. та Лавренчуком В.І. згідно довіреностей: серії НБК №523725 від 21.05.2008р., серії НБК №523749 від 02.06.2008р., серії НБК №523677/21 від 29.07.2008р., №54 від 01.11.2008р. №56 від 01.12.2008р.

Відповідачем було частково оплачено товар, що підтверджується наступними банківськими виписками: №БВ-0000123 від 30.05.2008р. на суму 36 000,00 грн., №БВ-0000125 від 30.05.2008р. на суму 21 696,00 грн., №БВ-0000167 від 18.07.2008р. на суму 129 360,00 грн. Загальна сума оплаченого товару становить 187 056,00 (сто вісімдесят сім тисяч п'ятдесят шість) гривень 00 коп..

Таким чином Відповідач не оплатив вартість отриманого товару в сумі 207 764 грн. 00 коп..

Статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

05.02.2010р. приватним підприємством «АГРОС» було надіслано Відповідачу вимогу про повернення боргу за вих. №007 від 05.02.2010р. з вимогою оплати отриманий товар, оскільки внаслідок несплати вартості товару виникла заборгованість на суму 207 764 (двісті сім тисяч сімсот шістдесят чотири) гривні 00 коп. та акт звіряння розрахунків. Дану вимогу було отримано Немешем В.М. 11.02.2010 року про, що зазначено в поштовому повідомленні про вручення.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України - якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, вимоги Позивача грунтуються на договорі та законі, є правомірними, а відтак підлягають задоволенню.

На основі ст.49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати, так як спір виник внаслідок його неправильних дій.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнепромекобуд" вул. Струтинської 21,Рівне,33000 р/р 2600401300327 ТОВ РФ "Укрпромбанк" МФО 333711 ЗКПО 32936500 на користь Приватне підприємство "Агрос" (вул. Колгоспна 37,Москвин,Березнівський район, Рівненська область,34634, код ЄДРПОУ 30032094) 207 764 грн. 00 коп. заборгованості, 2077,64 грн. витрат по держмиту та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя