Рішення № 86888146, 19.12.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 465/1465/19

пр.№ 2/464/1211/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.12.2019 року

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючої-судді Бойко О.М.

з участю секретаря судових засідань Комарницької Р.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Терзі О.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Ван Клік» про відшкодування шкоди внаслідок дорожнього-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь 58 950 грн. страхового відшкодування за договором добровільного страхування № 03.0011454.0001 від 27.06.2018 року та неустойку в розмірі 5 895 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що належний йому на праві власності автомобіль марки «Volvo V 40 CC» д. н. з. НОМЕР_1 застрахований у ПрАТ «СК «Саламандра- Україна» на підставі договору КАСКО № 03.0011454.0001 від 27.06.2018 року. 10 липня 2018 року близько 13.00 год. його автомобіль знаходячись припаркованим на стоянці біля краю проїжджої частини по АДРЕСА_1 у м. Львові , отримав пошкодження в результаті зіткнення з невідомим автомобілем, який покинув місце ДТП. Про подію позивач одразу в той же день повідомив страховика та поліцію. Однак, у виплаті страхового відшкодування йому було безпідставно відмовлено. Оскільки договором передбачено відповідальність у вигляді пені за порушення строків виплати страхового відшкодування, зважаючи на порушення таких строків відповідачем просить стягнути суму страхового відшкодування - 58 950 грн. та суму неустойки в розмірі визначеного ліміту (10% від суми невиплаченого відшкодування), оскільки розмір неустойки його перевищує.

Представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву, вважає позов безпідставним та таким що не підлягає до задоволення, оскільки відмова у виплаті страхового відшкодування є правомірною, через надання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку. Зазначене підтверджується рапортом співробітників УПП. Згідно вказаного рапорту ОСОБА_1 надав пояснення про обставини ДТП, які не відповідали дійсним обставинам. Співробітник УПП зазначив, що ДТП має ознаки інсценування. Також, на місце ДТП виїжджав аварійний комісар, який за результатами огляду місця ДТП зазначив, що надані пояснення ОСОБА_1 щодо обставин ДТП є сумнівними. Крім того, було проведено інженерно-трасологічне дослідження, за результатами якого складено висновок №1521-18-ТТ від 20.09.2018. Даний висновок фактично підтвердив, що подані ОСОБА_1 пояснення не відповідають об`єктивним обставинам події ДТП. Просить відмовити в задоволенні позову.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні надали пояснення аналогічні позовній заяві, додатково пояснили, що позивач не повідомляв неправдивих відомостей, а розповів про обставини події так як йому про них було відомо. Рапорт працівників УПП містить необґрунтовані припущення і жодним чином не свідчить про неправдивість повідомлених позивачем відомостей, а висновок дослідження не є висновком експерта, а тому не може прийматись до уваги. Просять позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача в режимі відеоконференції в судовому засіданні позов заперечив, надав пояснення аналогічні змісту відзиву на позовну заяву. Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідача, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно вимог ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 8 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Судом встановлено, що 27.06.2018 року між ПрАТ «СК «Саламандра- Україна», яке в подальшому змінило найменування на ПАТ «Страхова компанія «Ван Клік», та позивачем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 03.0011454.0001, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб марки «Volvo V 40 CC» д. н. з. НОМЕР_1 .

Даними схеми місця ДТП, зафіксовано, що така мала місце 10.07.2018 року по АДРЕСА_1 , а також пошкодження автомобіля «Volvo V 40 CC» д.н.з. НОМЕР_1 .

Умовами укладеного між сторонами договору (п.5) визначено підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, у т. ч. підставою невиплати страхового відшкодування визначено випадки, передбачені ст.26 Закону України «Про страхування.

Частиною 1 ст.26 ЗУ «Про страхування» визначені підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування, якими є:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку;

2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) інші випадки, передбачені законом.

Як вбачається з листа ПрАТ «СК «Саламандра- Україна» № 197 від 01 жовтня 2018 року позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, з підстав передбачених п.3 ч.1 ст.26 Закону України «Про страхування», а саме подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підтвердження факту настання страхового випадку (дорожньо-транспортної події) позивачем надано суду схему дорожньо-транспортної пригоди, копію повідомлення УПП у Л/о про те, що 10.07.2018 р. о 15.00 год. по вул. Стрийська, 115 здійснювалось оформлення ДТП, копію рахунку та квитанцій про оплату вартості ремонтних робіт пошкодженого транспортного засобу на суму 58 950 грн., якими підтверджується факт дорожньо-транспортної пригоди, при якій було пошкоджено застрахований транспортний засіб позивача та розмір витрати на його ремонт.

Відтак, на спростування доводів позивача, в силу ст.81 ЦПК України, відповідач повинен довести обставини на які він покликається в заперечення позову щодо наявності підстав для відмови у виплаті, зокрема, подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку.

Відповідачем на підтвердження такої обставини надано суду копію рапорту працівників УПП у Львівській області від 10.07.2018р. та висновок інженерно-транспортного дослідження №1521-18-ТТ від 20.09.2018 р.

Із вказаного рапорту вбачається, що 10.07.2018 р. працівниками УПП отримано виклик та здійснено виїзд на місце ДТП без потерпілих, на місці події виявлено лише позивача та його припаркований автомобіль «Volvo V 40 CC» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками технічних пошкоджень. Також інспекторами зроблено припущення про інсценування ДПТ, оскільки на місці події пошкоджені деталі лежали на купі, а під час складання ліва фара не відповідала правій. Оцінюючи вказаний рапорт суд вважає, що таким лише підтверджено факт пошкодження транспортного засобу позивача, а механізм утворення таких пошкоджень вказаним рапортом не підтверджується, оскільки працівники УПП не мають спеціальних знань, а тому їх припущення викладені у рапорті щодо інсценування ДТП не можуть бути взяті до уваги.

Щодо висновку дослідження №1521-18-ТТ від 20.09.2018 р., то такий не є висновком експерта у розумінні ст. 102 ЦПК України, наданий суду без долучення копій документів, які б свідчили про відповідну спеціалізацію експерта-спеціаліста, яким такий висновок зроблений, у галузі автотехніки. Крім того, такий складений не мовою якою ведеться судочинство та його переклад суду не наданий. З огляду на наведені обставини такий доказ не може бути прийнятий судом до уваги. Клопотання про призначення експертизи для з`ясування зазначених питань представник відповідача не ініціював.

Пунктом 3 ч.1 ст.20 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до рахунку № 19 від 23.10.2019 року СПД ОСОБА_3 , оплаченого згідно квитанції № 000453 від 23.10.2018 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volvo V 40 CC» д. н. з. НОМЕР_1 становить 58 950 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачу безпідставно відмовлено у виплаті страхового відшкодування, у зв`язку з чим з відповідача в користь позивача слід стягнути страхове відшкодування за договором добровільного страхування № 03.0011454.0001 від 27.06.2018 року в розмірі 58 950 грн.

Крім того, п.9.3 договору визначено, що при порушенні страховиком строку виплати страхового відшкодування позивач вправі вимагати сплати неустойки в розмір 0,01% від невиплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше 10% від несвоєчасно виплаченої частки страхового відшкодування.

Оскільки страховиком було порушено строк виплати страхового відшкодування, з врахуванням п. 9.3 договору страхування, з відповідача в користь позивача підлягає стягненню неустойка в визначеного договором ліміту - 10% від розміру страхового відшкодування, що становить 5 895 грн., оскільки така перевищує зазначений розмір.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 768, 40 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 263 - 265 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

позов задоволити. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Ван Клік» (м. Полтава, вул. Пушкіна, 47, ЄДРПОУ 13934129) на користь ОСОБА_1 58 950 грн. страхового відшкодування за договором добровільного страхування № 03.0011454.0001 від 27.06.2018 року, неустойку в розмірі 5 895 грн та судові витрати в розмірі 768, 40 грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26 грудня 2019 року.

Головуюча