Ухвала суду № 86858546, 09.01.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3275/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2020 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Іванов А.П., при секретарі Боті О.І., за участі слідчого - Рачкулинця Б.С., прокурора - Рака В.І., підозрюваної - ОСОБА_1 , захисника - Шкорки І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції Рачкулинця Б.С., погоджене прокурором Дочинцем В.І., про застосування щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки м. Ужгород, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , мешканки АДРЕСА_2 , одруженої, на утриманні якої двоє неповнолітніх дітей, непрацюючої, раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 203-2 КК України,

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

встановив:

08.01.2020 до суду надійшли матеріали вищевказаного клопотання, з яких вбачається, що СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування в межах кримінального провадження № 12018070000000171 від 11.05.2018, внесеного за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28-ч.1 ст.203-2 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , в порушення вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу» від 15.05.2009, згідно з яким в Україні заборонено гральний бізнес - діяльність, пов`язану з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп`ютерних стимуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (візуальному) казино незалежно від місця розташування сервера, що дає змогу учаснику, як отримати грошовий виграш, так і не отримати його залежно від випадковості, діючи умисно, з корисливих мотивів, будучи залученою як виконавець керівником злочинної організації ОСОБА_2 , брала участь у діяльності злочинної організації з метою вчинення особливо тяжких злочинів із зайняття гральним бізнесом.

Відповідно до розробленого плану злочинних дій та розподілу функцій, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що заняття гральним бізнесом на території України заборонено, будучи обізнаною про мету створення підпільних гральних закладів та діяльність злочинної організації із зайняття гральним бізнесом, діючи умисно, з корисливих мотивів, залучена як виконавець у складі злочинної організації, в період з початку листопада 2018 року по 14 квітня 2019 року сприяла забороненій господарської діяльності у сфері зайняття гральним бізнесом, виконувала функції адміністратора-касира підпільного грального закладу у одному із облаштованих злочинною групою гральних закладів, що в АДРЕСА_3 , де були облаштовані три місця для відвідувачів гравців із встановленими моніторами та трьома системними блоками, на твердих магнітних носіях кожного з яких функціонувало спеціалізоване програмне забезпечення «iConnectLoader», що надає доступ до інтернет-казино (зокрема он-лайн казино «ІНФОРМАЦІЯ_2») та програмні модулі спеціалізованого програмного забезпечення симуляторів ігрових автоматів, які оновлювалися з віддаленого серверу аплікацій інтернет-казино, а також один системний блок із відповідним програмним забезпеченням, за допомогою якого нею як адміністратором-касиром грального закладу здійснювалося керування доступу до гри у азартні ігри на вказаних трьох системних блоках в місцях для відвідувачів, надаючи таким чином послуги доступу до азартних ігор онлайн.

У вказаному гральному закладі, ОСОБА_1 , працюючи без офіційного працевлаштування, відповідно до установленого графіку позмінного виходу на роботу, забезпечувала доступ гравцям до вказаного нежитлового приміщення, зовні який був позначений як гральний заклад розповсюджувача електронних лотарей, у якому були облаштовані місця для відвідувачів із комп`ютерною технікою, на носіях збереження інформації яких функціонувало спеціалізоване програмне забезпечення, за допомогою якого надавався доступ до інтернет-казино та симуляторів ігрових автоматів, безпосередньо забезпечувала за бажанням гравців доступ до азартних ігор, отримувала грошові кошти у вигляді ставок, виплачувала за узгодженням із керівником злочинної організації ОСОБА_2 виплату винагороди за результатами випадкових виграшів, вела обумовлений прихований облік доходів і витрат грального закладу, слідкувала за дотриманням відвідувачами правил гри на обладнанні та надавала допомогу у здійсненні гри гравцям, систематично звітувала перед організаторами злочинної організації про результати роботи грального закладу, отримані незаконні доходи, виплату виграшів, витрати закладу на заробітну плату адміністраторів-касирів, закупівлю напоїв, оплати електроенергії, передачу позмінно іншим адміністраторам-касирам каси та прихованої бухгалтерії закладу, тобто виконувала дії, спрямовані на надання фізичної можливості взяти участь особам у азартних іграх за грошові кошти, а також отримувала нелегальний прибуток від такої діяльності грального закладу у вигляді заробітної плати в розмірі 400-600 гривень за одну добу, а іншу частину нелегального доходу передавала членам злочинної організації для розподілу прибутків і здійснення подальшої їх діяльності із зайняття забороненого законом гральним бізнесом.

Зокрема, 01 лютого 2019, 06 лютого 2019, 25 лютого 2019 та 01 березня 2019 року у вказаному гральному закладі за адресою АДРЕСА_3, встановлено факти надання послуг з азартної гри відвідувачу ОСОБА_3 , який оплативши адміністратору закладу грошові кошти отримав можливість здійснення ставок на комп`ютерному обладнанні в системі онлайн-казино. Діяльність вищевказаного грального закладу була припинена 14 квітня 2019 року.

Такими своїми умисними діями у сукупності, ОСОБА_1 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.255 КК України, а саме участь у злочинній організації з метою вчинення особливо тяжких злочинів та у особливо тяжких злочинах із зайняття гральним бізнесом, вчинюваних злочинною організацією, та ч.4 ст. 28-ч.1 ст.203-2 КК України, а саме зайняття гральним бізнесом, вчинене у складі злочинної організації.

Вина ОСОБА_1 та інших у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст. 28 ч.1 ст.203-2 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема рапортом старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області від 11.05.2018; рапортом оперативного підрозділу УЗЕ в Закарпатській області ДЗЕ НПУ від 05.11.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 03.05.2019, протоколами проведених обшуків за місцем розташування підпільних гральних закладів від 14.04.2019, зокрема за адресою: АДРЕСА_3; за результатами яких встановлено облаштування у приміщеннях незаконних гральних закладів, висновками комп`ютерно-технічних експертиз Львівського НДІСЕ за №№ 2441/2497/2498 від 05.06.2019, 2440 від 03.06.2019, 2446 від 03.06.2019, 2442 від 28.05.2019, 2444/2499 від 23.05.2019, 2447/2502 від 28.05.2019, 2448 від 24.05.2019, 2445/2500/2501 від 04.06.2019, 2449/2503/2504/2505 від 05.06.2019, проведених щодо комп`ютерної техніки вилученої у ході обшуків підпільних гральних закладів за вказаними адресами, за результатами яких на твердих магнітних носіях комп`ютерів було виявлено інстальоване спеціалізоване програмне забезпечення, що надає доступ до інтернет-казино та програмні модулі спеціалізованого програмного забезпечення симуляторів ігрових автоматів, протоколами про результати проведення негласних слідчих розшукових дій у виді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, протоколами контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, іншими зібраними доказами у їх сукупності. 26.12.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст. 28-ч.1 ст.203-2 КК України, які відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжкими злочинами.

Клопотання обґрунтоване метою запобігання спробам підозрюваної ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зважаючи на те, що ОСОБА_1 вчинила особливо тяжкі злочини, передбачені ч.1 ст.255, ч.4 ст.28-ч.1 ст.203-2 КК України, за попередньою змовою групою осіб та у складі злочинної організації, а санкція ч.1 ст.255 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років; метою запобігання спробам підозрюваної ОСОБА_1 незаконно впливати на свідків, які можуть дати показання щодо протиправної її діяльності у складі злочинної організації, у сфері незаконного зайняття гральним бізнесом, із більшою частиною яких вона та інші учасники злочинної організації особисто знайомі; метою запобігання спробам підозрюваної ОСОБА_1 іншим способом перешкоджати кримінальному провадженню, зважаючи на те, що на даному етапі досудового розслідування є необхідність у проведенні ряду слідчих дій та розшукових заходів, спрямованих на встановлення всіх осіб, які обізнані про обставини вчинених кримінальних правопорушень у сфері зайняття гральним бізнесом групою осіб; метою запобігання спробам підозрюваної ОСОБА_1 вчинити інше кримінальне правопорушення, зважаючи на те, що ОСОБА_1 після проведення обшуку у незаконному гральному закладі продовжувала свою участь під керівництвом ОСОБА_2 у наданні доступу особам до азартних ігор у незаконному гральному закладі, ніде офіційно не працює, вчиняла інкриміновані їй злочини з корисливих мотивів протягом тривалого часу.

Тому, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_1 інкримінованих їй кримінальних правопорушень, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні, дає підстави для обрання підозрюваній ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив таке задовольнити.

Підозрювана ОСОБА_1 та її захисник Шкорка І.М. у судовому засіданні заперечили проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати більш м`який запобіжний захід - у вигляді особистого зобов`язання, з огляду на те, що заявлені ризики є необґрунтованими та недоведеними, а також враховуючи відсутність у підозрюваної наміру ухилятися від слідства та суду, позитивну характеристику останньої за місцем проживання.

Заслухавши позицію сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12018070000000171 від 11.05.2018, внесеного за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28-ч.1 ст.203-2 КК України.

26.12.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст. 28-ч.1 ст.203-2 КК України.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У відповідності до ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.).

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Слідчий суддя враховує, що підозра у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих їй кримінальних правопорушень підтверджується наступними доказами, а саме: рапортом оперативного підрозділу УЗЕ в Закарпатській області ДЗЕ НПУ від 05.11.2018; протоколом обшуку від 14.04.2019 за адресою АДРЕСА_3 , ухвала про проведення якого була вручена ОСОБА_1 , поясненнями ОСОБА_1 від 14.04.2019, яка показала, що періодично працює в закладі за адресою АДРЕСА_3; висновком комп`ютерно-технічних експертиз Львівського НДІСЕ за № 2448 від 24.05.2019, проведеного щодо комп`ютерної техніки вилученої у ході обшуку, яким констатовано, що на твердих магнітних носіях комп`ютерів було виявлено інстальоване спеціалізоване програмне забезпечення, що надає доступ до інтернет-казино та програмні модулі спеціалізованого програмного забезпечення симуляторів ігрових автоматів.

Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, є достатньою для висновку про причетність підозрюваної ОСОБА_1 до вищевказаних кримінальних правопорушень. При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Як вбачається з матеріалів наданих слідчим, які обґрунтовують клопотання, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, отже за переконанням слідчого судді, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як встановлено слідчим суддею, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого, прокурора про наявність у підозрюваної ОСОБА_1 наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду, не знайшли свого підтвердження, наданими та дослідженими в судовому засіданні доказами, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

Посилання слідчого на особливу тяжкість кримінальних правопорушень як на підставу для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необґрунтованим, оскільки лише сама тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , не може бути підставою для застосування до підозрюваної такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.

При цьому, на думку слідчого судді, існує ризик можливого незаконного впливу підозрюваної ОСОБА_1 на свідків. Такий ризик підтверджується зокрема тим, що ОСОБА_1 , працюючи у закладі за адресою АДРЕСА_3 може здійснювати вплив, зокрема на інших працівників та відвідувачів такого, які можуть бути допитані як свідки, особисто знайомі з нею. Окрім вказаного існує ризик можливого продовження підозрюваною ОСОБА_1 діяльності у гральному закладі, так як відповідно до пояснень ОСОБА_1 від 24.10.2019 офіційно вона не працевлаштована.

З врахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено обставини, передбачені пунктом 1, 2 частини 1 статті 194 КПК України, але не доведено обставини, передбачені пунктом 3 частини 1 цієї статті, а тому в задоволенні клопотання про обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під варту слід відмовити.

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

На підставі наведеного, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, загальних засад кримінального провадження, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, з урахуванням початкової стадії досудового розслідування, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно з ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Тож, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши останній залишати місце свого фактичного проживання за адресою АДРЕСА_2 з 24 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин.

Саме такий запобіжний захід, на думку суду, буде достатнім та зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, дасть можливість тому працювати.

Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати підозрювану ОСОБА_1 протягом двох місяців з дня постановлення зазначеної ухвали виконувати обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за межі України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 186, 194, 196, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

У задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши останній залишати місце свого постійного проживання за адресою АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду у нічний період доби з 24 години 00 хвилин по 06 годину 00 хв.

Датою закінчення домашнього арешту є 06 березня 2020 року.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за межі України.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_1 , що у разі невиконання вищезазначених обов`язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення.

Строк дії покладених на підозрювану обов`язків визначено до 06 березня 2020 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, прокурора у кримінальному провадженні № 12018070000000171 від 11.05.2018.

Копію ухвали вручити підозрюваній, слідчому, прокурору та надіслати начальнику Ужгородського РВП ГУНП в Закарпатській області для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу подано не було.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П Іванов